Рішення

від 12.02.2015 по справі 908/5852/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 19/166/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2015 Справа № 908/5852/14

За позовом Концерну «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Комунарського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, фактична адреса: 69059, м. Запоріжжя, вул. Парамонова, 15-В)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «АБРІС» (69027, м. Запоріжжя, вул. Піонерська, 34)

про стягнення 14211,36 грн.

Суддя Давиденко І.В.

Представники:

Від позивача: Кузьміна С.Ю. - представник за довіреністю № 44/20-19 від 05.01.15.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Запорізької області 17.12.14. звернувся Концерн «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Комунарського району з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «АБРІС» про стягнення 14211,36 грн. заборгованості за Договором № 501840 купівлі-продажу енергії в гарячій воді від 01.09.06., з яких: 11115,18 грн. - суми основного боргу, 417,48 грн. - пені, 382,36 грн. - 3% річних, 2296,34 грн. - втрат від інфляції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства України не виконав свої зобов'язання перед позивачем по сплаті вартості теплової енергії за період з січня 2013 р. по квітень 2013 р., з жовтня 2013 р. по грудень 2013 р. та лютий 2014 р., внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «АБРІС» виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.12.14. порушено провадження у справі № 908/5852/14, справі присвоєно номер провадження 19/166/14, судове засідання призначено на 15.01.15. о 12-20.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.01.15. на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 908/5916/14 відкладено на 12.02.15. о 10-00 год.

Представник позивача в судовому засіданні 12.02.15. підтримав позовні вимоги, просив суд позов Концерну «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Комунарського району задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 12.02.15. не з'явився, вимоги ухвал суду від 19.12.14. та 15.01.15. не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до п.п. 3.9.1 та 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.11., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відповідач є належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи і його неявка не перешкоджає вирішенню даного спору.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 908/5852/14.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.09.06. між Концерном «Міські теплові мережі» в особі філії концерну «Міські теплові мережі» Комунарського району (далі - Теплопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «АБРІС» (далі - Споживач) укладено Договір купівлі-продажу № 501840 (далі - Договір).

За вказаним вище Договором, Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до Договору, що є невід'ємними частинами (п. 1.1 Договору).

Згідно з п. 6.2 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно з п. 6.6 Договору, Споживач з 10 по 12 числа місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру; акт приймання-передачі теплової енергії; податкову накладну (платникам ПДВ), акт звіряння розрахунків 9за вимогою Споживача).

Відповідно до п. 6.6.1 Договору передбачено, що отриманий акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на потязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним - дата вручення представнику Споживача; при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів).

Приписами п. 6.6.2 Договору встановлено, що в разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, Споживач зобов'язаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений п. 6.6.1 Договору строк. У разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у встановлений Договором термін, акт підписується Енергопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Позивач вказує на те, що Концерн «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Комунарського району свої зобов'язання за Договором виконав належним чином та в повному обсязі, за період з січня 2013 р. по квітень 2013 р., з жовтня 2013 р. по грудень 2013 р. та лютий 2014 р. відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 13169,12 грн., що підтверджується актами приймання-передачі теплової та рахунками від: 31.01.13, 28.02.13., 31.03.13., 30.04.13., 31.10.13., 30.11.13., 31.12.13., 28.02.14., належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Позивач посилається на те, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманої теплової енергії за Договором січня 2013 р. по квітень 2013 р., з жовтня 2013 р. по грудень 2013 р. та лютий 2014 р. належним чином та в повному обсязі не виконав.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач вартість теплової енергії за період з січня 2013 р. по квітень 2013 р., з жовтня 2013 р. по грудень 2013 р. та лютий 2014 р. у повному обсязі не оплатив, чим порушив умови Договору та вимоги чинного законодавства України, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за вказаний вище період, станом на день звернення позивача до суду з даним позовом, склала 11115,18 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами п.п. 10.1, 10.2, 10.4 Договору, цей Договір набуває чинності з 01.09.06. і діє до 01.09.07. Договір вважається пролонгований на кожний наступний рік, якщо жодна зі сторін не заявила про розірвання цього Договору, існує відповідне рішення Господарського суду або одна зі сторін ліквідована.

Таким чином, у зв'язку з тим, що в матеріалах справи відсутні: заяви сторін про розірвання Договору, відповідне рішення Господарського суду про припинення дії Договору, або докази ліквідації підприємств, судом встановлено, що цей Договір був автоматично пролонгований на той саме строк і на тих самих умовах.

Судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором позивачем виконано у повному обсязі, а саме, відповідачу за період з січня 2013 р. по квітень 2013 р., з жовтня 2013 р. по грудень 2013 р. та лютий 2014 р. постачалась теплова енергія, що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії та рахунками від: 31.01.13, 28.02.13., 31.03.13., 30.04.13., 31.10.13., 30.11.13., 31.12.13., 28.02.14. на загальну суму 13169,12 грн., належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Відправка позивачем відповідачу зазначених актів та рахунків підтверджується реєстрами відправки заказної кореспонденції, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що акти приймання-передачі теплової енергії за період з січня 2013 р. по березень 2013 р. та грудень 2013 р. підписані з боку споживача без заперечень та зауважень, натомість акти приймання-передачі теплової енергії за квітень 2013 р., жовтень 2013 р., листопад 2013 р. та лютий 2014 р. підписані з боку відповідача не були.

В актах приймання-передачі теплової енергії, які надсилались Споживачу зазначено, що в разі неповернення оформленого акту або ненадання письмових заперечень про підписання акту в установлені Договором терміни, акт приймання-передачі теплової енергії вважається погодженим.

З матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що відповідач не надіслав позивачу примірники належним чином оформлених актів приймання-передачі теплової енергії за спірний період та не надавав зауважень до зазначених вище актів.

З вказаних вище актів приймання-передачі теплової енергії вбачається, що Споживач не підписав дані акти.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до п. 6.6.2 Договору акти приймання-передачі теплової енергії за весь спірний період вважаються погодженим сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п. 3.2.6 Договору вбачається, що Споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і терміни, які передбачені даним Договором.

Пунктом 6.3 Договору встановлено, що оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок Теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюються споживачем на підставі акту приймання-передачі теплової енергії у термін до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Однак відповідач, як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи, в порушення умов Договору, оплату за отриману теплову енергію за спірний період здійснив лише частково в розмірі 2053,94 грн., про що свідчать банківські виписки з рахунку позивача, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, судом встановлено, що сума боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «АБРІС» за Договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501840 від 01.09.06. за період з січня 2013 р. по квітень 2013 р., з жовтня 2013 р. по грудень 2013 р. та лютий 2014 р. становить 11115,18 грн.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 382,36 грн. - 3 % річних та 2296,34 грн. - збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 382,36 грн. - 3 % річних та 2296,34 грн. - збитків від інфляції (за обґрунтованим розрахунком позивача).

Також позивач на підставі п. 7.2.8 Договору просить суд стягнути з відповідача 417,48 грн. - пені.

Пунктом 7.2.8 Договору сторони передбачили, що в разі несплати або несвоєчасної оплати Споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у п. 6.3 цього Договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати Споживачу нараховується пеня в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перерахувавши суму пені, судом встановлено, що позивачем заявлено невірний період.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 409,41 грн. (за обґрунтованим розрахунком суду).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов Концерну «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Комунарського району підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Концерну «Міські теплові мережі» в особі філії концерну «Міські теплові мережі» Комунарського району задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «АБРІС» (69027, м. Запоріжжя, вул. Піонерська, 34, код ЄДРПОУ 20473443) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання 26039302042813 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) 11115 (одинадцять тисяч сто п'ятнадцять) грн. 18 коп. - основного боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «АБРІС» (69027, м. Запоріжжя, вул. Піонерська, 34, код ЄДРПОУ 20473443) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання 26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) 409 (чотириста дев'ять) грн. 41 коп. - пені, 382 (триста вісімдесят дві) грн. 36 коп. - 3 % річних, 2296 (дві тисячі двісті дев'яносто шість) грн. 34 коп. - збитків від інфляції, 1825 (одну тисячу вісімсот двадцять п'ять) грн. 96 коп. - судового збору.

4. В іншій частині позову - відмовити.

5. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.02.15.

Суддя І.В. Давиденко