Постанова

від 19.02.2015 по справі 804/3970/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 лютого 2015 рокусправа № 804/3970/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді                    Чередниченко В.Є., суддів:                                               Коршуна А.О.,  Суховарова А.В., за участю секретаря судового засідання:          Яковенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОКСИМА ПЛЮС» на  постанову  Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2014 року у справі № 804/3970/14 за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОКСИМА ПЛЮС» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу,-                                                                  ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОКСИМА ПЛЮС» (далі – ТОВ «ПРОКСИМА ПЛЮС») 21 березня 2014 року звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, згідно якого, просить: -          визнати протиправним та скасувати виданий відповідачем наказ від 14 лютого 2014 року №89;          -          визнати протиправними дії відповідача, щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ПРОКСИМА ПЛЮС», за результатами якої складений акт від 20 лютого 2014 року №257/22-02/3380848;          -          визнати протиправними дії відповідача, які полягають у складанні акта перевірки від 20 лютого 2014 року №257/22 – 02/3380848. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що у податкового органу були відсутні підстави для проведення позапланової невиїзної перевірки на підставі наказу №89 від 14 лютого 2014 року. Крім того відповідач не наділений повноваженнями щодо визнання угод нереальними без відповідного рішення суду. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Постанова суду мотивована тим, що при винесенні оскаржуваного наказу, проведенні документальної перевірки та складання за результатами перевірки акта перевірки від 20 лютого 2014 року відповідач діяв на підставах, в межах повноважень та у спосіб, передбачених чинним законодавством. Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити. В апеляційній скарзі зазначає про те, що: -          всупереч вимогам пп.78.4 ст. 78 Податкового кодексу України (далі – ПК України) наказ про проведення перевірки був вручений позивачу після закінчення перевірки; -          досліджений відповідачем період перебуває за межами граничного строку, встановленого пп.102.1 ст.102 ПК України; -          відповідач не наділений повноваженнями щодо визнання угод нереальними без відповідного рішення суду. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що на підставі наказу ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 14 лютого 2014 року № 89 (а.с. 16) відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «ТЕКОМ-СЕРВІС» та ТОВ «АВАНГАРДАВТО» за період з 01 березня 2008 року по 30 вересня 2008 року. Вказану перевірку проведено на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України та у зв'язку з отриманням постанови від 23 грудня 2013 року старшого слідчого 2-го відділення КР СВ ФР Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про призначення документальної позапланової перевірки ТОВ «ПРОКСИМА ПЛЮС» (а.с.67-69), винесеної в рамках кримінального провадження № 42013040690000015 від 18 лютого 2013 pоку, у період з 14 лютого 2014 року по 20 лютого 2014 року. Відповідачем направлено позивачу рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення копію наказу про проведення перевірки та повідомлення від 14 лютого 2013 року (а.с.19). За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт №257/22-02/33808048 від 20 лютого 2014 року (далі – акт перевірки) в якому зроблено висновок про відсутність факту реального здійснення позивачем господарських операцій з ПП «ТЕКОМ-СЕРВІС» та ТОВ «АВАНГАРДАВТО» за період з 01 березня 2008 року по 30 вересня 2008 року - порушення вимог: пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 3918822,00 грн., у тому числі за березень 2008 року на суму 618862,00 грн., у тому числі за квітень 2008 року на суму 51881,00 грн., за травень 2008 року на суму 1212527,00 грн., за червень 2008 року на суму 1006782,00 грн., за липень 2008 року на суму 184079,00 грн., за серпень 2008 року на суму 789852,00, за вересень 2008 року на суму 54839,00 грн. (а.с.21-27). Правомірність та обґрунтованість вказаного наказу відповідача № 89 від 14 лютого 2014 року, дій щодо проведення перевірки та складання за її результатами акта перевірки є предметом спору переданого на вирішення суду. Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що при винесені оскаржуваного наказу, проведенні документальної перевірки та складання за результатами перевірки  акта перевірки від 20 лютого 2014 року відповідач діяв на підставах, в межах повноважень та у спосіб, передбачених податковим законодавством України. Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, виходить з наступного. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України (в редакції на момент проведення перевірки) органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Згідно з пп.75.1.2 п.75.1 ст.75  ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. При цьому, перелік обставин для проведення документальної позапланової перевірки визначається у ст. 78 ПК України. Згідно із п.79.1 ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст. 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп.75.1.2 п.75.1 ст. 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. В свою чергу, у пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону. За приписами п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова (п.79.3 ст.79 ПК України). Як вірно встановлено судом першої інстанції, спірний наказ № 89 від 14 лютого 2014 року містить посилання на пп.78.1.11 п. 78.1 ст.78 ПК України, що визначає обставини, за яких здійснюється документальна позапланова невиїзна перевірка, і наявність підстав для призначення якої керівником податкового органу підтверджена матеріалами справи (постановою слідчого від 23 грудня 2013 року). Однак, суд першої інстанції, вирішуючи спірні відносини між сторонами, обґрунтовано пославшись на зазначені норми права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а саме помилково залишивши поза увагою обставини того, що хоча відповідач і направив позивачу наказ на проведення перевірки та письмове повідомлення від 17.02.2014 року, однак їх отримання позивачем відбулось 25 лютого 2014 року (а.с.19) тобто після закінчення періоду проведення перевірки з 14.02.2014 року по 20.02.2014 року (а.с.21 обор.ст). При цьому вказані обставини безпосередньо вплинули на можливість платника податків надати данні на спростування висновків відповідача викладених в акті перевірки. Суд апеляційної інстанції вважає, що вказані порушення є істотними, оскільки впливають на встановлені контролюючим органом обставини, що знайшли відображення в акті перевірки. Таким чином, з урахуванням аналізу вищевикладених норм права, та обставин, що свідчать про порушення відповідачем положень п.79.2 ст.79 ПК України щодо своєчасного вручення або надіслання платнику податків копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, суд апеляційної інстанції вважає протиправним прийнятий відповідачем наказ № 89 від 14 лютого 2014 «Про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Проксіма Плюс», та як наслідок протиправними дії відповідача вчинені на його підставі з проведення цієї перевірки. Щодо вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача по складанню акта перевірки від 20 лютого 2014 року № 257/22-02/3380848, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси (ч.1 ст.6 КАС України). Реалізація органами ДПС контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України здійснюється шляхом проведення перевірок платників податків в порядку, встановленому Податковим кодексом України. Відповідно до п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. №984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 12.01.2011 р. за № 34/18772 (далі - порядок №984), результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. При цьому, визначення сум платнику податків, що підлягають сплаті до бюджету, відповідно до ст.58 ПК України, здійснюється органом ДПС шляхом надіслання (вручення) платнику податків податкового повідомлення-рішення. Так, згідно п.7 порядку № 984 за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення. З наведених норм права випливає, що платник податків на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте, ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. У свою чергу висновки акта перевірки та, власне, сам акт перевірки, не є рішенням органу владних повноважень, а відтак не породжує для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права, обов'язки та законні інтереси, що виключає можливість такого платника податків з урахуванням ст.17 КАС України на їх оскарження у судовому порядку. Дії по складанню акта перевірки також не є протиправними, оскільки акт являється письмовою формою результатів перевірки, що проводиться податком органом, складання якого є компетенцією органів ДПС. Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо складання акта документальної позапланової невиїзної перевірки задоволенню не підлягають. З огляду на викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку про ухвалення судом першої інстанції рішення при неповному з'ясуванні обставини, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду та прийняття нової постанови про часткове задоволення позову. На підставі викладеного, керуючись пунктом 3 частини 1 статті 198, пунктом 1,4 частини 1 статті 202, статтею 207 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -                                                           ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОКСИМА ПЛЮС» - задовольнити. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2014 року у справі № 804/3970/14 – скасувати та прийняти нову постанову якою позов задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати прийнятий Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області наказ № 89  від 14 лютого 2014 «Про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ПРОКСИМА ПЛЮС». Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ПРОКСИМА ПЛЮС», за результатами якої складений акт від 20 лютого 2014 року №257/22-02/3380848. У задоволені позову в іншій частині відмовити. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОКСИМА ПЛЮС» судовий збір у розмірі 325 (триста двадцять п'ять) грн. 86 коп. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України. Повний текст постанови виготовлений 20 лютого 2015 року.  Головуючий:                                                                      В.Є. Чередниченко           Суддя:                                                                      А.О. Коршун           Суддя:                                                                      А.В. Суховаров