Ухвала

від 17.02.2015 по справі 821/899/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

17 лютого 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/899/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

за участю: особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (Каланчацьке відділення) на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2014 року по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Каланчацький комбінат хлібопродуктів" до Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (Каланчацьке відділення) про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2014 року публічне акціонерне товариство "Каланчацький комбінат хлібопродуктів" (далі - ПАТ "Каланчацький КХП) звернулося до суду з адміністративним позовом до Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (Каланчацьке відділення) (далі - Скадовське ОДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень №0000242200 від 06.03.2014 року, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 11377,50 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 7585,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 3792,50 грн., та №0000252200 від 06.03.2014 року, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 10809,00 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 7206,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 3603,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що платником податків правомірно сформовано валові витрати та доходи підприємства, та віднесено до складу податкового кредиту суми, підтверджені належним чином оформленими документами.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2014 року позовні вимоги задоволено. Суд скасував оспорюванні податкові повідомлення-рішення від 06.03.2014 року №0000252200, №0000242200.

Не погоджуючись з постановою суду, представником Скадовської ОДПІ подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовою особою Скадовської ОДПІ, у період з 14.02.2014 року по 20.02.2014 року проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПАТ "Каланчацький комбінат КХП" з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.04.2013 року по 30.06.2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 27.02.2014 року №33/22/00952344, згідно якого встановлено порушення: п.п. 139.1.6 ст. 139.1, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 7206,00 грн. у податковому періоді "2013 рік"; та п. 198.1 ст. 198, п. 198.2 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість у червні 2013 року на загальну суму 7585,00 грн.

Висновки Податкового органу ґрунтуються на тому, що фінансово-господарські операції ПАТ "Каланчацький КХП з ПП "Олівде" у перевіряємий період підпадають під ознаки безтоварних операцій, оскільки ПП "Олівде" не підтвердило факт придбання та використання у господарської діяльності товарів (робіт, послуг) з урахуванням результатів перевірки у своїх контрагентів, що підтверджується актом перевірки від 31.10.2013 року № 99/11-23-22-06/36654219 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Олівде" (ЄДРПОУ 36654219) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток".

На підставі складеного Акту, ДПІ винесені оскаржувані у даній справі податкові повідомлення-рішення від 06.03.2014 року № 0000252200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 10809,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 7206,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 3603,00 грн.; та № 0000252200 від 06.03.2014 р., яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 11377,50 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 7585,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 3792,50 грн.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем безпідставно, а позовні вимоги визнав обґрунтованими, тому задовольнив їх.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно до пунктом 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Також, відповідно до пункту 198.3 цієї ж статті Кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. п. 201.4, 201.10 ст. 201 зазначеного Кодексу податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг; податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З наведеного вбачається, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що чинне законодавство не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. А відтак, якщо такі особи не виконали своїх зобов'язань щодо сплати податку до бюджету або мінімізували свої податкові зобов'язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб, однак зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, однак таких доказів на порушення вимог частин першої, другої статті 71 КАС України, Податковим органом не представлено, реальність виконання господарських операцій, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит та валові витрати, не спростовано.

Під час офіційного з'ясування всіх обставин справи, судом першої інстанції встановлено, а також підтверджено матеріалами справи, що 04 червня 2013 року між ПАТ "Каланчацький КХП" та ПП "Олівде" укладено договір №12 на виконання робіт по дезінсекції, дератизації та знезараженню складських приміщень та запасів сільськогосподарських культур. Відповідно до умов зазначеного договору ПП "Олівде" надає ПАТ "Каланчацький КХП" послуги з дезінсекції порожніх складських приміщень та фумігації зерно продуктів.

На підставі зазначеного договору ПП "Олівде" надало позивачу у червні 2013 року послуги з дезінсекції порожніх складських приміщень та фумігації зерно продуктів на загальну суму 45508,32 грн., у тому числі ПДВ 7584,72 грн.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом було надано, та судом досліджено копію Ліцензії Серії АГ №399964, відповідно до якої видами господарської діяльності ПП "Олівде" є: проведення фумігації (знезараження) об'єктів регулювання, що визначені законом України "Про карантин рослин", які переміщуються через державний кордон України та карантинні зони (строк дії ліцензії необмежений); акт здачі прийняття повністю виконаних робіт №12 від 21.06.2013 року; податкові накладні № 04 від 07.06.2013 року на загальну суму 22754,16 грн. у т.ч. ПДВ в сумі 3792,36 грн., №23 від 20.06.2013 року на загальну суму 22754,16 грн. у т.ч. ПДВ в сумі 3792,36 грн.; платіжні доручення №1207 від 07.06.2013 року на загальну суму 22754,16 грн. у т.ч. ПДВ в сумі 3792,36 грн., № 1288 від 20.06.2013 року на загальну суму 22754,16 грн. у т.ч. ПДВ в сумі 3792,36 грн.

Крім цьому, як вбачається з досліджених судом матеріалів справи, ПП "Олівде" неодноразово надавало послуги ПАТ "Каланчацький КХП" з дезінсекції порожніх складських приміщень та фумігації зерно продуктів, що підтверджується наступними доказами: договір №4 від 12.05.2012 року, акт №4 здачі - прийняття від 30.05.2012 року, договір №90 від 15.11.2012 року, акт здачі - прийняття №90 від 19.11.2012 року, договір №12 від 29.05.2012 року , акт №12 здачі - прийняття від 27.06.2012 року, договір № 61 від 16.08.2012 року , акт №61 здачі - прийняття.

Отже, судом першої інстанції встановлено, що надані копії первинних документів, відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та належним чином фіксують факт здійснення господарської операції та подальшої її реалізації.

З огляду на те, що ДПІ зазначеного не спростовано, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про реальність і доведеність господарських операції, на підставі яких позивачем правомірно сформовано податковий кредит та валові витрати.

Крім того, на сторінці 4 акту перевірки від 27 лютого 2014 р. (а.с.14) Податковим органом зазначено, що для перевірки наявності, повноти та своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах з ПП "Олівде" у ПАТ "Каланчацький КХП" є наявні документи, що підтверджують фактичне отримання послуг та їх оплату.

Таким чином, ДПІ не оспорювалося, що сума податкового кредиту підтверджена належним чином оформленою податковою накладною та сплачена.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про правомірне формування позивачем податкового кредиту за рахунок сум податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Олівде" і, як наслідок, заниження податку на додану вартість у червні 2013 року на загальну суму 7585,00 грн. та заниження податку на прибуток на загальну суму 7206,00 грн.

Посилання Податкового органу в апеляційній скарзі на відсутність контрагента позивача за юридичною адресою, що встановлено актом від 20.08.2013 № 1234/26-57-22-01-07/37163948, складеним ДПІ у Святошинському районі, є також безпідставним, оскільки його відсутність за місцезнаходженням не є передумовою для визначення господарської компетенції останнього та не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними угодами або порушення позивачем правил оподаткування. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків.

Таким чином, колегія суддів погоджується, та вважає вірними висновки суду першої інстанції про відсутність у Податкового органу підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 06.03.2014 року №0000252200, №0000242200.

Підсумовуючи все викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (Каланчацьке відділення) - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: М.М. Милосердний

Судді: А.І.Бітов

І.Г.Ступакова