Рішення

від 17.02.2015 по справі 910/28749/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2015Справа №910/28749/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Еколіс"

до 1. публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш"

2. товариства з обмеженою відповідальністю "АРВЕСТ ТРЕЙДІНГ"

про стягнення 180 779,06 грн.

Суддя Шкурдова Л.М.

Представники сторін:

від позивача:Арсоєв Р. Т. за дов. №б/н від 20.10.2014 р. від відповідача -1 :не з'явився від відповідача -2:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Еколіс" до публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш", товариства з обмеженою відповідальністю "АРВЕСТ ТРЕЙДІНГ" про стягнення 180 779,06 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.12.2014 року порушено провадження у справі №910/28749/14.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним на виконання умов Договору поставки №ПКН-00014/Т-219 від 04.04.2014 року поставлено відповідачу 1 товар, який останнім оплачено не було, внаслідок чого у відповідача 1 перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 146 446,00 грн. Позивач вказує, що відповідач 2 поручився перед позивачем за виконання зобов'язань відповідача 1 в сумі 1 050,00 грн на підставі Договору поруки №26/42 від 04.04.2014 року. Оскільки, відповідачем 1 порушено зобов'язання по оплаті поставленого позивачем товару, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 грошові кошти в розмірі 1 050,00 грн та стягнути з відповідача 1 решту заборгованості в розмірі 179 729,06 грн., з яких 145 396,00 грн - сума заборгованості за товар, 2 241,22 грн - 3 % річних, 14 825,60 грн - інфляційні втрати, 17 266,24 грн - пеню.

В судовому засіданні 17.02.15р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Враховуючи наявність доказів належного повідомлення відповідачів про час і місце проведення судового засідання, відсутність доказів неможливості прибуття в судове засідання представників відповідачів, достатність матеріалів для прийняття рішення по суті, суд, відповідно до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за відсутності представників відповідачів за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.04.2014 року між публічним акціонерним товариством «Азовзагальмаш» (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Еколіс» (постачальник) укладено Договір поставки №ПКН-00014/Т-219 від 04.04.2014 року (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію на умовах, викладених в цьому договорі, а також у Специфікаціях до договору, що є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п.5.1. Договору ціни на товар вказуються в Специфікаціях та відповідають звичайному рівню цін.

Відповідно до п.6.2. Договору оплата товару проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника у строки, вказані у специфікаціях до даного договору.

Згідно Специфікації № 1 до Договору позивач зобов'язався поставити покупцеві продукцію на суму 155 400,00 грн.

Пунктом 4 Специфікації № 1 до Договору передбачено строк оплати відстрочкою платежу на 30 календарних днів.

Судом встановлено, що позивачем поставлено відповідачу 1 товар на суму 146 446,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №126 від 09.04.2014 року на суму 48 055,60 грн, №128 від 14.04.2014 року на суму 51 178,40 грн, №167 від 04.06.2014 року на суму 47 212,00 грн, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4 Специфікації № 1 до Договору передбачено строк оплати відстрочкою платежу на 30 календарних днів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем 1 не надано доказів того, що на виконання умов Договору ним були проведені розрахунки з позивачем, у зв'язку з чим у відповідача 1 перед позивачем виникла заборгованість за поставлену продукцію в розмірі 146 446,00 грн.

У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем 1 грошового зобов'язання за Договором позивач, просить суд стягнути з відповідача 1 пеню в розмірі 17 266,24 грн, нараховану позивачем за загальний період з 10.05.2014 року по 01.12.2014 року, 3 % річних в розмірі 2 241,22 грн за загальний період з 10.05.2014 року по 01.12.2014р., інфляційні втрати в розмірі 14 825,60 грн за загальний період з 10.05.2014 року по 01.12.2014 року.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1 та 2 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивач має право вимагати сплату боргу з урахування індексу інфляції та трьох процентів річних, що є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

З огляду на те, що видаткова накладна №126 від 09.04.2014 року на суму 48 055,60 грн підписана сторонами 09.04.2014 року відповідач 1 з врахуванням 30 денної відстрочки оплати товару, мав провести розрахунки за вказаною накладною не пізніше 09.05.2014 року, за видатковою накладною №128 від 14.04.2014 року на суму 51 178,40 грн - не пізніше 14.05.2014 року, за видатковою накладною №167 від 04.06.2014 року на суму 47 212,00 грн - не пізніше 04.07.2014р.

Судом здійснено перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат з суми боргу 48 055,60 грн за період з 10.05.2014 року по 01.12.2014 року, з суми боргу 51 178, 40 грн за період з 15.05.2014 року по 01.12.2014 року та з суми боргу 47 212,00 грн за період з 05.07.2014 року по 01.12.2014 року, у зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 14 825,60 грн - інфляційних втрат та 2 241,22 грн - 3 % річних.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 17 266,24 грн

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п.9.6. Договору у разі порушення строків здійснення платежів, згідно з умовами договору, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Судом перевірено розрахунок пені позивача та встановлено, що позивачем визначено періоди нарахування пені без врахування ч.6 ст.232 ГК України, у зв'язку з чим за перерахунком суду позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 17 266,24 грн підлягають частковому задоволенню в розмірі 16 350,76 грн

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 1 та відповідача 2 солідарно суму заборгованості в розмірі 1 050,00 грн, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

04.04.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Арвест Трейдинг» (поручитель) та товариством з обмеженою відповідальністю «Еколіс» (кредитор) укладено Договір поруки №26/42 від 04.04.2014 року (далі - Договір поруки).

Згідно з ч.1, 2 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно з п.1.1. Договору поруки поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов'язань публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (боржник), що виникли з Договору №ПКН-00014/т-219 від 04.04.2014 року, який був укладений між ТОВ «Еколіс» та ПАТ «Азовзагальмаш».

Частиною 1 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пунктом 3.1. Договору поруки передбачено, що поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобов'язання. Але в будь-якому випадку, розмір відповідальності поручителя не повинен перевищувати розміру забезпеченого зобов'язання, зазначеного в п.4 цього Договору.

Згідно з п.4.1. Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання боржником, згідно Основного Договору у сумі, що дорівнює 1 050,00 грн.

Відповідно до п.7.1. Договору поруки договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом п'яти років.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Оскільки матеріалами справи підтверджується неналежне виконання відповідачем 1 зобов'язання по оплаті поставленого позивачем товару за Договором поставки, то вимоги в частині стягнення грошових коштів у розмірі 1 050,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. При цьому, грошові кошти у розмірі 1 050,00 грн. підлягають стягненню з відповідача-1 та відповідача-2 солідарно відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України.

Оскільки, грошові кошти у розмірі 1 050,00 грн. підлягають стягненню з відповідача-1 та відповідача-2 солідарно, то з відповідача 1 підлягає стягненню сума заборгованості за поставлений товар в розмірі 145 396,00 грн (146 446,00 грн - 1 050,00 грн.).

Щодо вимог позивача в частині стягнення з відповідача адвокатських витрат в розмірі 4 000,00 грн суд вважає за необхідне зазначити наступне.

20.10.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Еколіс» (замовник) та Адвокатським бюро «Кузьмін та партнери» (виконавець) укладено Договір про надання правової допомоги №20/10-14/2 від 20.10.2014 року.

Відповідно до п.1.1. Договору про надання правової допомоги №20/10-14/2 від 20.10.2014 року замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов'язання надати консультаційні та юридичні послуги щодо захисту прав замовника по справі щодо стягнення заборгованості за поставлений товар з публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» в рамках договору №ПКН-00014/т-219 від 04.04.2014 року шляхом надання консультацій щодо можливостей та способів стягнення заборгованості, проведення юридичного аналізу судової практики та чинного законодавства, здійснення досудового урегулювання спору, складання та подання позовної заяви до відповідного господарського суду (господарського суду міста Києва або Запорізької області - на вибір виконавця в залежності від умов та підстав виникнення заборгованості, але в будь-якому разі до господарського суду, якому підсудний розгляд даної справи); складання процесуальних документів, необхідних по справі; представництво інтересів Замовника у судах першої та апеляційної інстанції самостійно або через залучених фахівців, представництво інтересів Замовника у структурних підрозділах Державної виконавчої служби під час виконання рішення суду самостійно або через залучених фахівців.

Згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 23.10.2014р. за договором №20/10-14/2 від 20.10.2014 року замовником прийнято юридичні послуги, надані виконавцем (Адвокатським бюро «Кузьмін та партнери»).

Платіжним дорученням №775 від 27.10.2014 р. позивач перерахував на рахунок Адвокатського бюро «Кузьмін та партнери» 4 000,00 грн з призначенням платежу: " за юридичні послуги згідно договору №20/10-14/2 про надання правової допомоги від 20.10.2014 року".

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", де зазначено, що адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Судові витрати на оплату послуг адвоката підлягають відшкодуванню лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату або адвокатському об'єднанню стороною, котрій такі послуги надавались, оплата послуг адвоката підтверджується відповідними фінансовими документами, і якщо такі послуги надавались адвокатом, а не будь-яким представником .

Як вбачається з протоколів судового засідання від 28.01.2015р. та від 17.02.15р. у даній справі представництво інтересів позивача під час розгляду даної справи здійснював Арсоєв Р.Т. за довіреністю від 20.10.2014 року. Доказів того, що Арсоєв Р.Т. є адвокат , зокрема свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, суду не надано.

За таких обставин, представництво інтересів позивача в суді Арсоєвим Р.Т. свідчить про те, що послуги за Договором надавалися й іншими юристами, які не є адвокатами.

Одночасно з цим, з акту приймання-передачі наданих послуг від 23.10.2014р. за договором №20/10-14/2 від 20.10.2014 року не вбачається, що замовником були прийняті юридичні послуги щодо стягнення заборгованості за поставлений товар з публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» в рамках договору №ПКН-00014/т-219 від 04.04.2014 року, в той час як в акті приймання-передачі наданих послуг зазначено про надання юридичних послуг щодо складання позовної заяви до іншого суду, а саме до господарського суду Донецької області.

Також, платіжне доручення №775 від 27.10.2014 р. не є належним доказом того, що перераховані позивачем кошти в сумі 4 000,00 грн. (хоча й адвокатському бюро) було сплачено саме за послуги адвоката, оскільки в призначенні платежу зазначено: "за юридичні послуги", а зі змісту Договору вбачається, що предметом цього Договору є надання юридичних послуг, які не є тотожними поняттю "послуги адвоката" в розумінні ст. 44 ГПК України.

Враховуючи те, що послуги за Договором надавалися не лише адвокатом, а також й іншими юристами, які не є адвокатами, доказів оплати позивачем послуг саме адвоката матеріали справи не містять, а умови Договору та платіжні документи не передбачають виокремлення вартості послуг адвоката із загальної суми вартості сплачених позивачем юридичних послуг, суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати ці витрати позивача судовими, як витрати на оплату послуг адвоката, та покладати їх на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.2 ст.49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на те, що спір у справі виник внаслідок неправильних дій відповідача 1 суд вважає за необхідне покласти витрати по оплаті судового збору в частині задоволених позовних вимог на відповідача 1.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш" (87535, Донецька обл., м.Маріуполь, пл.Машинобудівельників, буд.1, код ЄДРПОУ 13504334) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Еколіс" (64309, Харківська обл., місто Ізюм, ВУЛИЦЯ ГОГОЛЯ, будинок 15/1, кімната 45, код ЄДРПОУ 36560943) 145 396 (сто сорок п'ять тисяч триста дев'яносто шість) грн 00 коп - основного боргу, 14 825 (чотирнадцять тисяч вісімсот двадцять п'ять) грн 60 коп - інфляційних втрат, 2 241 (дві тисячі двісті сорок одну) грн 22 коп - 3 % річних, 16 350 (шістнадцять тисяч триста п'ятдесят) грн 76 коп - пені та 3597 (три тисячі п'ятсот дев'яносто сім) грн 27 коп - витрат по сплаті судового збору.

3. Стягнути солідарно з публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш" (87535, Донецька обл., м.Маріуполь, пл.Машинобудівельників, буд.1, код ЄДРПОУ 13504334) та товариства з обмеженою відповідальністю "АРВЕСТ ТРЕЙДІНГ" (02105, м.Київ, вул.Тампере, буд.11-А, офіс 2, код ЄДРПОУ 38409075) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Еколіс" (64309, Харківська обл., місто Ізюм, ВУЛИЦЯ ГОГОЛЯ, будинок 15/1, кімната 45, код ЄДРПОУ 36560943) 1 050 (тисячу п'ятдесят) грн 00 коп - боргу.

4. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 20.02.2015.

Суддя Л.М. Шкурдова