Постанова

від 20.02.2015 по справі 908/5452/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2015 р. Справа № 908/5452/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І. , суддя Івакіна В.О.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Азаров Р.В.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 848 З/1-7) на рішення господарського суду Запорізької області від 12.01.15 у справі

за позовом ТОВ "Маріуполь-ліфт", м. Маріуполь,

до Комунального комерційного підприємства Маріупольської ради "Керуюча компанія "Захід", м. Маріуполь,

про стягнення 982 273,57 грн.

ВСТАНОВИЛА:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Маріуполь-ліфт» про стягнення з комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Керуюча компанія «Західна» 982273,57 грн. основного боргу за надані послуги з технічного обслуговування ліфтів.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.01.2015 року (суддя Гончаренко С.А.) позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Керуюча компанія «Західна» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Маріуполь-ліфт» 634 673 (шістсот тридцять чотири тисячі шістсот сімдесят три) грн. 57 коп. основного боргу та 19 645 (дев'ятнадцять тисяч шістсот сорок п'ять) грн. 47 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. В іншій частині позову провадження у справі припинено.

Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищенаведене рішення скасувати в частині стягнення заборгованості у розмірі 634 673,57 грн., прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін.

На думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо).

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Позивач, в обґрунтування позову, зазначає про неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором підряду № 8 від 02.10.2012р. в частині оплати вартості наданих послуг.

Позивач повідомив місцевий господарський суд про здійснення відповідачем часткової оплати в рахунок погашення заборгованості на суму 347 600,00 грн. таким чином, сума заборгованості складає 634 673,57 грн. Разом із сумою основного боргу, позивач просить судові витрати, пов'язані із розглядом справи віднести на відповідача.

Відповідач в обґрунтування своєї позиції по справі та в обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що він погоджується з сумою заборгованості та надав докази часткової оплати заборгованості, проте, зазначає про неодноразові узгодження з позивачем графіків погашення заборгованості до червня 2018 року. На думку відповідача, узгодження графіків погашення заборгованості є позитивним результатом переговорів щодо мирного врегулювання спору, який у відповідності до умов договору виключає звернення з позовом до суду. Просить у задоволенні позову відмовити.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші право чини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України право чином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням, відповідно до п. п. 1, 2 ст. 509 цього Кодексу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

02.10.2012р між комунальним комерційним підприємством Маріупольської міської ради «Керуюча компанія «Західна» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Маріуполь-ліфт» (виконавець) був укладений договір підряду № 8 на технічне обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації, згідно якого позивач прийняв на себе зобов'язання з організації та проведення робіт з технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації на об'єктах замовника згідно з додатком № 1 до договору, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався оплачувати надані послуги.

За своєю правовою природою, договір, укладений між сторонами є договором підряду.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Протягом дії договору позивач виконував прийняті на себе зобов'язання належним чином, що підтверджується належним чином посвідченими актами виконаних робіт за період з жовтня 2012р. по жовтень 2014р. Заперечень до якості наданих послуг з боку відповідача не надходило, крім того факт надання послуг відповідачем не заперечується.

Відповідно до п. 6.3 Договору на підставі підписаних актів замовник самостійно оплачує виконані роботи не пізніше десятого числа місяця, наступного за звітним. Всі надані позивачем акти підписані відповідачем: містять підпис уповноваженої особи та скріплені печаткою.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином (своєчасно та у повному обсязі) не виконував, внаслідок чого на момент звернення позивачем до суду з даною позовною заявою утворилася заборгованість в сумі 982 273,57 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, після порушення провадження місцевим господарським судом, комунальне комерційне підприємство Маріупольської міської ради «Керуюча компанія «Західна» здійснила часткове погашення заборгованості в сумі 347 600,00 грн., що підтверджується відповідними первинними документами та банківськими виписками.

За таких обставин, як вірно зазначає місцевий господарський суд, провадження у справі в цій частині позовних вимог підлягає припиненню, на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального Кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

При цьому, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов законного висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 634 673,57 грн. заборгованості заявлені позивачем правомірно та обґрунтовано, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, місцевим господарським судом вірно відхилено заперечення відповідача щодо узгодження графіків погашення заборгованості, оскільки вказані документи не є мировою угодою, затвердженою судом або додатковою угодою до договору підряду № 8 на технічне обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації від 02.10.2012р., а відтак не впливають на строки і порядок виконання зобов'язань сторонами.

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 12.01.2015 року залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 20.02.2015 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Івакіна В.О.