Постанова

від 18.02.2015 по справі 906/1312/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2015 року Справа № 906/1312/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Мамченко Ю.А.

судді Саврій В.А. ,

судді Дужич С.П.

при секретарі Баклан Н.С.

за участю представників сторін:

позивача: Ляшенко Р.В. (довіреність №б/н від 27.03.2014 року)

відповідача: Бака В.П. (довіреність №73 від 26.01.2015 року)

третьої особи: Мельник О.І. (довіреність №062515/243 від 20.01.2015 року)

розглянувши апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Будівництво та будівельна комплектація" на рішення господарського суду Житомирської області від 25.11.14 р. у справі № 906/1312/14 (суддя Вельмакіна Т.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Будівництво та будівельна комплектація"

до Обласного медичного центру вертебрології і реабілітації Житомирської обласної ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державної фінансової інспекції в Житомирській області

про стягнення 245619,45 грн.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Житомирської області (суддя Вельмакіна Т.М.) від 25 листопада 2014 року у справі №906/1312/14 позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Будівництво та будівельна комплектація» (надалі - позивач) до Обласного медичного центру вертебрології і реабілітації Житомирської обласної ради (надалі - відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державної фінансової інспекції в Житомирській області про стягнення 245619,45 грн. задоволено частково /т.3, а.с.169-172/. Стягнуто з Обласного медичного центру вертебрології і реабілітації Житомирської обласної ради (10014, Житомирська обл., м.Житомир, Корольовський р-н., вул.Петровського, 5, код ЄДРПОУ 01991458) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Будівництво та будівельна комплектація" (10014, Житомирська обл., м.Житомир, вул.Київська, 7/4, кв.2, код ЄДРПОУ 22063923) 24388,50 грн. заборгованості, 487,77 грн. судового збору. У стягненні 221230,95 грн. відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Будівництво та будівельна комплектація" (10014, Житомирська обл., м.Житомир, вул.Київська, 7/4, кв.2, код ЄДРПОУ 22063923) в дохід Державного бюджету України 0,06 грн. судового збору.

Вказане рішення обґрунтовано тим, що згідно підписаних сторонами Актів виконаних робіт форми КБ-2в, на момент звернення позивача до суду та на час розгляду справи, виконані ним роботи на суму 245619,45 грн. дійсно залишилися неоплаченими. Однак, додаткові угоди, зміни та доповнення, які стосуються зміни ціни Договору, сторонами з дотриманням пункту 17.3 Договору не підписувалися відтак сторони погодили остаточну договірну ціну у розмірі 1619203,00 грн. та визначили її вид, як тверду. За вказаного, враховуючи здійснені відповідачем оплати на суму 1594814,50 грн., правомірною є вимога позивача про стягнення заборгованості в межах ціни Договору, тобто в розмірі 24388,50 грн..

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Будівництво та будівельна комплектація» звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Житомирської області від 25.11.2014 року у справі №906/1312/14 в частині відмови суду у стягненні 221230,95 грн. скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю /т.3, а.с.176-179/. Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Житомирської області норм матеріального права, а також на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи. Зокрема, апелянт зазначає, що і суд першої інстанції і сторони у даній справі беззаперечно встановили факт виконання робіт на суму 1840433,95 грн., з яких оплачено було 1594814,50 грн., а 245619,45 грн. залишилися неоплаченими, хоча були виконані та прийняті належним чином; підписання актів здачі-приймання виконаних робіт свідчить про укладення договору підряду у спрощений спосіб, і цей договір є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов'язань; враховуючи факт, встановлений судом та підтверджений сторонами у даній справі, підписання обома сторонами відповідних актів виконаних робіт, необхідно дійти висновку й про те, що мова про односторонню зміну умов Договору у даному випадку не йде, а фактично відбулося двостороннє погодження необхідності виконання додаткових робіт, їх приймання-передача, та відповідно погодження вартості цих робіт в сумі визначеній зазначеними підписаними актами виконаних робіт.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 29 грудня 2014 року у справі №906/1312/14 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Будівництво та будівельна комплектація" прийнято до провадження та призначено дату судового засідання на 28 січня 2015 року /т.3, а.с. 175/.

Ухвалою від 28 січня 2015 року у справі №906/1312/14 розгляд апеляційної скарги було відкладено на 18 лютого 2015 року /т.3, а.с.198/.

Від відповідача - Обласного медичного центру вертебрології і реабілітації Житомирської обласної ради надійшли письмові заперечення №162 від 16.02.2015 року, відповідно до яких останній вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін.

Безпосередньо в судовому засіданні представники позивача та відповідача повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та письмових заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01.10.2009 року між Обласним лікувальним центром вертебрології і реабілітації Житомирської обласної ради (в подальшому назву змінено на Обласний медичний центр вертебрології і реабілітації Житомирської обласної ради (замовник) та ТОВ фірмою "Будівництво та будівельна комплектація" (підрядник) було укладено договір №57, за умовами пункту 1.1. якого підрядник зобов'язується на свій ризик власними (власними і залученими) силами і засобами виконати усі роботи по цьому договору щодо капітального ремонту корпусу радонолікування Обласного центру вертебрології і реабілітації Житомирської обласної ради по вул. Жуйко, 41 в м. Житомирі у встановлений строк, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх (надалі - Договір) /т.1, а.с. 8-11/.

Згідно пункту 17.1 Договору, останній набирає чинності з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами їх зобов'язань.

Позивач стверджує, що на виконання вимог вказаного Договору підрядником виконано, а замовником належним чином прийнято, шляхом підписання актів приймання передачі №КБ-2в роботи на загальну суму 1840433,95 грн..

Апелянт зазначає, що 17.01.2012 року спеціальною комісією (за участю замовника) прийнято в експлуатацію "корпус радонолікування Обласного центру вертебрології і реабілітації Житомирської обласної ради по вул.Жуйко, 41 в м.Житомирі" без будь-яких застережень. Оскільки виконані роботи відповідач оплатив частково на суму 1594814,50 грн., заборгувавши на момент звернення з позовом до суду 245619,45 грн., 25.07.2012 року йому було направлено вимогу про сплату боргу.

Заперечуючи проти позову, Обласний медичний центр вертебрології і реабілітації Житомирської обласної ради вказував, що договір №57 від 01.10.2009 року укладений за результатами проведеної процедури закупівлі; відповідно до пункту 2.1 Договору, ціна останнього є твердою та складає 1619203,00 грн.; пункт 3.1 Договору визначено строк виконання робіт - до 31.12.2010 року; наданий позивачем до суду примірник Договору відрізняється від наданого відповідачем його примірника умовами пункту 2.2., містить розбіжності в пункті 3.1. та пункті 4.1, у зв'язку з чим не може прийматися до уваги як належний доказ.

Також відповідач підтвердив, як в суді першої, так і апеляційної інстанції, що сума оплачених виконаних робіт складає 1594814,50 грн.. Зазначив, що в результаті невиконання підрядником умов договору до 31.12.2010 року, замовником направлялись листи з повідомленням про невиконання робіт у встановлений строк та допущені недоліки. Пояснив, що згідно висновку КРУ в Житомирській області, виявлено ряд порушень по завищенню обсягів та вартості виконаних робіт та визначено розмір збитків на загальну суму 345235,47 грн.. Тому в подальшому, після поновлення робіт по капітальному ремонту, в актах за період з березня 2011 року по січень 2012 року зазначено про прийняття робіт в рахунок раніше оплачених робіт. Зважаючи на вищевказане, за даними відповідача, за період з 2009 по 2012 рік виконано робіт на загальну суму 1599435,96 грн., оплачено 1594814,40 грн., тобто сума кредиторської заборгованості складає 4621,40 грн..

Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів.

За статтями 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Правовідносини між сторонами виникни на підставі договору на виконання робіт №57 від 01.10.2009 року /т.1, а.с. 8-11/, який за своїм змістом є договором підряду.

Згідно частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до пункту 3.2 Договору, підрядник зобов'язаний виконувати роботи в розмірі підсумкової вартості та у відповідні строки, що встановлені графіком робіт та забезпечені відповідним фінансуванням.

За умовами пункту 4.3 Договору, підрядник надає замовнику кожний місяць оцінку вартості виконаних робіт по формі №№КБ-3, КБ-2в з усіма необхідними підтверджуючими документами згідно з вимогами проектно-кошторисної документації, договору та ДБН.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що фактично роботи за Договором у повному обсязі було виконано позивачем та прийнято відповідачем у січні 2012 року /т.1, а.с.13/.

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що замовник оплачує підряднику виконані роботи по мірі надходження коштів з Державного бюджету.

Згідно пункту 4.2 Договору, замовник зобов'язаний протягом 30-ти календарних днів оплатити виконані роботи, зазначені в пункті 3.2 договору, шляхом проміжних платежів у розмірі їх вартості. Оплату виконаних робіт за останній місяць, згідно з графіком, замовник має право перерахувати підряднику протягом 30-ти календарних днів після підписання акту робочої комісії, створеної замовником, про їх прийняття.

При цьому частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

25.07.2012 року позивачем було направлено відповідачу претензію з вимогою сплатити заявлену до стягнення суму боргу.

Тобто, як вірно встановлено місцевим господарським судом, на дату звернення позивача до суду, відповідач зобов'язаний був провести розрахунки за Договором у повному обсязі.

Як вказує позивач та підтверджено наданими до справи підписаними сторонами актами приймання-передачі виконаних будівельних робіт /т.1, а.с. 17-85; т.2, а.с. 29-101, т.3, а.с. 2-82/, підрядником було виконано, а замовником прийнято роботи по Договору №57 щодо капітального ремонту корпусу радонолікування Обласного центру вертебрології і реабілітації Житомирської обласної ради по вул. Жуйко, 41 в м. Житомирі на суму 1840433,95 грн., зокрема, за грудень 2009 року на суму 780386,44 грн.; за червень 2010 року на суму 185640,44 грн. (з врахуванням коригування в розмірі (-)35640,44 грн. становить 150000,00 грн.); за серпень 2010 - 269045,14 грн.; вересень 2010 - 158225,84 грн.; листопад 2010 - 183786,12 грн.; за грудень 2010 - 53370,96 грн.; за березень 2011 - 4680,24 грн.; за квітень 2011 року на суму (-)12150,30 грн. здійснено коригування; за липень 2011 - 17578,90 грн.; за серпень 2011 - 35827,42 грн.; за листопад 2011 - 73019,51 грн.; за грудень 2011 - 4418,46 грн.; за січень 2012 - 122245,22 грн..

Згідно наданих представниками сторін пояснень, коригування на суму (-)35640,44 грн. було проведено за погодженням сторін на підставі акту КРУ 07.05.2010 року (з попередньої перевірки), а на суму (-) 12150,30грн. - за погодженням сторін, у зв'язку з виявленими ними недоліками при прийманні робіт. Зазначені коригування відображено в підписаних сторонами актах приймання виконаних будівельних робіт та враховано при визначенні суми позову.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що як обгрунтування позовних вимог, так позиція відповідача щодо позову викладені з врахуванням результатів проведеної Контрольно-ревізійним управлінням в Житомирській області /т.1, а.с.138-147/ перевірки державних закупівель в обласному лікувальному центрі вертебрології і реабілітації Житомирської обласної ради за 2009 рік та завершений звітний період 2011 року, відображених в акті №06-31-09/010 від 21.03.2011 /т.3, а.с. 84-88/, слід зазначити, що згідно вищевказаного акту перевіркою встановлено, що в акт виконаних робіт за червень 2010 року №2 включено роботи, які не передбачені проектно-кошторисною документацією та тендерною пропозицією, що призвело до збитків на суму 185640,44 грн.; згідно актів за серпень-грудень 2010 встановлено завищення виконаних робіт на суму 58814,73 грн.; згідно контрольних обмірів не виконано роботи на загальну суму 265386,49 грн., що з урахуванням твердої договірної ціни призвело до збитків на суму 240997,99 грн.; внаслідок порушення пункту 3.1.10.7, пункту 3.1.10.8 ДБН Д.1.1-1.2000 та пункту 3.3. договору завдано збитки на суму 45422,75грн.

З врахуванням зазначеного, представник позивача пояснив, а представник відповідача не заперечив, що виконані згідно актів за березень-квітень 2011 роботи на суму 104237,48 грн. (12001,56 грн. + 24944,20 грн. + 8827,26 грн. + 56348,84 грн. +2115,62 грн.) /т.3, а.с.59-82, 104-105/ здійснювалися для усунення відображених в Акті перевірки від 21.03.2011 року порушень і цими роботами було покрито виявлені перевіркою збитки у розмірі 58814,73 грн. та 45422,75 грн.. За вказаного, вартість робіт, виконаних згідно актів за березень-квітень 2011 на суму 104237,48 грн. до позовних вимог не включено. Зазначені акти із наведеними сумами також відображено в наданому відповідачем акті виконаних робіт по радонолікуванню 2009-2012 років /т.1, а.с.101,102/.

Крім того, представником відповідача пояснено, що позивачем не відмінусовано від суми позову вказану в Акті перевірки суму збитків у розмірі 185640,44 грн., оскільки сторонами узгоджено відсутність підстав для її відшкодування позивачем. При цьому 240997,99 грн. відображених в Акті перевірки збитків покрито виконаними після перевірки роботами на таку ж суму.

Згідно наданих в судовому засіданні суду першої інстанції пояснень представника третьої особи, перевірка проводилась після закінчення встановленого у договорі строку виконання робіт, а саме 31.12.2010 року, але до їх фактичного виконання. Тому в Довідці зустрічної звірки не вказано про збитки в розмірі 240997,99 грн., завдані шляхом невиконання робіт, оскільки, як з'ясувалося, роботи у цій частині підлягали виконанню в майбутні періоди.

Тобто, з матеріалів справи судами обох інстанцій вбачається, що виявлені під час перевірки порушення в подальшому було усунено позивачем шляхом виконання додаткових робіт, які у повному обсязі прийнято відповідачем за актами приймання виконаних будівельних робіт.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в період 2009-2010 років оплачено роботи на загальну суму 1594814,50 грн., що підтверджується наданими до справи платіжними дорученнями /т.1, а.с. 178-182; т.2, а.с. 19-22, 24-27/, актом звірки розрахунків /т.1, а.с. 101-102/ та реєстром документів на оплату /т.1, а.с. 103/.

Тобто, згідно підписаних сторонами Актів виконаних робіт форми КБ-2в, на момент звернення позивача до суду та на час розгляду справи, виконані ним роботи на суму 245619,45 грн. залишилися неоплаченими.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором будівельного підряду. Глава 61 Цивільного кодексу України містить спеціальні норми, якими врегульовано відносини в сфері підряду, у тому числі відносин в сфері будівельного підряду.

Відповідно до частини 1 статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до частини 1 статті 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Згідно частин 1-3, 5 статті 844 Цивільного кодексу України, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати.

При цьому, оскільки Договір між сторонами укладено в результаті перемоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Будівництво та будівельна комплектація" у тендері, в силу положень частини 5 статті 4 Господарського кодексу України, спір у даній справі має вирішуватись з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про здійснення державних закупівель".

За приписами частин 1, 5 статті 40 Законом України "Про здійснення державних закупівель" від 01.06.2010 року (чинного на момент укладення Договору), договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.

Згідно пункту 21 Загальних умов, укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМУ від 11.08.2005 року №668 (далі - Загальних умов), передбачено, що договірна ціна у договорі підряду визначається на основі кошторису як приблизна або тверда. Договірна ціна вважається твердою, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно пункту 24 Загальних умов визначено, що тверда договірна ціна може коригуватися тільки за взаємною згодою сторін. У разі підвищення підрядником твердої договірної ціни, не передбаченого договором підряду, всі пов'язані з цим витрати, якщо інше не встановлено законом, несе підрядник.

За приписами пункту 3.3.9 ДБН Д1.1.-1-2000 (в редакції чинній на час виконання робіт та здійснення перевірки), за твердої договірної ціни взаєморозрахунки провадяться на підставі виконаних обсягів робіт та їхньої вартості, визначеної в договірній ціні.

За умовами пункту 2.1. Договору, ціна договору визначається по узгодженню сторін, є твердою, складає 1619203,00грн.

Зміни та доповнення до цього договору дійсні лише в тому випадку, якщо вони здійснені в письмовій формі і підписані сторонами (пункт 17.3 Договору).

Оскільки додаткові угоди, зміни та доповнення, які стосуються зміни ціни Договору, сторонами з дотриманням пункту 17.3 Договору не підписувалися, що не заперечувалося сторонами та підтвердили їх представники в судових засіданнях, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що сторони погодили остаточну договірну ціну у розмірі 1619203,00грн. та визначили її вид, як тверду.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що підписаний сторонами акт готовності об'єкта до експлуатації від 17.01.2012 року свідчить про виконання робіт за Договором у повному обсязі. Так, у пункті 6 цього акту зазначено, що на об'єкті виконано згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами всі роботи, передбачені проектною документацією.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вищевикладені умови договору, норми чинного законодавства та здійснені відповідачем оплати на суму 1594814,50грн., правомірною є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Будівництво та будівельна комплектація" про стягнення заборгованості в межах ціни Договору, тобто в розмірі 24388,50грн.

Зважаючи на те, що заперечення відповідача обґрунтовані викладеними в акті №06-31-09/010 від 21.03.2011 перевірки висновками, колегія суддів зазначає, що останній не має преюдиціального значення для судів та підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами, згідно статті 43 ГПК України. При цьому виявлені перевіркою факти заподіяння збитків не впливають на предмет позову у даній справі, оскільки підлягають доказуванню та стягненню, при їх обґрунтованості, у визначеному законодавством порядку за окремим позовом.

Судами також враховується, що за частинами 1, 2 статті 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Відповідно до пункту 2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого Постановою КМУ від 11.07.2007 року №903, який визначає механізм здійснення технічного нагляду під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств (далі - будівництво об'єкта), технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об'єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема шляхом знесення) такого об'єкта. Тому, якщо замовник не забезпечив здійснення технічного нагляду, то він несе повну відповідальність за допущені порушення.

В акті перевірки зазначено, що відповідачем 04.11.2009 року було укладено договір з ФОП Денисенко В.І., згідно якого останній взяв на себе обов'язки виконання технічного нагляду за будівництвом. Також вказано, що порушення допущено з вини головного лікаря Головакова В.К. та головного бухгалтера Шкараби Л.П.

Тобто, зазначені в акті обставини судами не розцінюються як такі, що впливають на обов'язок проведення відповідачем розрахунків за Договором, згідно умов останнього.

Не впливають на оцінку доказів у даній справі і вказані відповідачем обставини стосовно того, що пунктом 3.1 Договору визначено строк виконання робіт - до 31.12.2010 року, та, що наданий позивачем до суду примірник Договору відрізняється від наданого відповідачем його примірника умовами пункту 2.2, містить розбіжності в пунктів 3.1. та пункті 4.1.

Місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні заяви про застосування строку позовної давності /т. 3, а.с. 89/, з огляду на наступне.

Положеннями частин 2 та 3 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно статті 257 Цивілнього кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Нормами частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до пункту 4.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" передбачено, що у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане.

Згідно акту готовності об'єкта до експлуатації, роботи по капітальному ремонту відділення радонолікування обласного лікувального центру вертебрології і реабілітації закінчені в січні 2012 року /т.1, а.с. 112-113/. Факт виконання робіт в січні 2012 року підтверджується актами приймання виконаних робіт, підписаних представниками сторін.

Оскільки, повна оплата виконаних підрядних робіт можлива після закінчення виконання робіт та підписання довідок форми КБ-3 і актів форми КБ-2в, судами встановлено, що строк позовної давності позивачем при звернення з позовом до суду не пропущено, у зв'язку з чим подана заява не впливає на результат вирішення спору.

Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними та допустимими у справі доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 24388,50грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. В частині стягнення 221230,95грн. судом правомірно відмовлено.

Колегією суддів не приймаються до уваги доводи апелянта стосовно того, що підписання актів здачі-приймання виконаних робіт свідчить про укладення договору підряду у спрощений спосіб, і цей договір є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов'язань, оскільки скаржник у позовній заяві обґрунтовував заборгованість в сумі 245619,45 грн. неналежним виконанням зобов'язань по договору підряду №57 від 01 жовтня 2009 року. Крім того, укладення договору підряду у спрощений спосіб не передбачено чинним законодавством та прямо суперечить статті 40 Законом України "Про здійснення державних закупівель" від 01.06.2010 року за якою, договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Інші доводи скаржника не заслуговують на увагу, оскільки їм була надана вичерпна правова оцінка судом першої інстанції на підставі наданих сторонами доказів, які відповідно до статей 33, 34 ГПК України засвідчують певні обставини і на яких ґрунтується висновок суду.

Відповідно до пункту 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Житомирської області від 25.11.14 р. у справі №906/1312/14 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Будівництво та будівельна комплектація" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 906/1312/14 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Дужич С.П.