Рішення

від 17.02.2015 по справі 902/1747/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 лютого 2015 р. Справа № 902/1747/14

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі

Вінницької філії ПАТ «Укртелеком» (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 8)

до : Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області

(21100, м. Вінниця, вул. Келецька, 53)

про стягнення 17 518,04грн.

при секретарі судового засідання Т. Солоненко за участю представників:

позивача : Камзалова О.В. за довіреністю № 4022 від 03.11.2014 року;

відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Вінницької філії ПАТ «Укртелеком» звернулось до господарського суду Вінницької області про стягнення з Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області заборгованості за договором про надання телекомунікаційних послуг бізнес-мережі № 55-16406 від 01.02.2013 року в загальному розмірі 17 518,04 грн..

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до укладеного 01.02.2013р. між сторонами договору про надання телекомунікаційних послуг бізнес-мережі № 55-16406, позивачем в період з липня 2013 року по жовтень 2014 року надано відповідачеві телекомунікаційні послуги бізнес-мережі на загальну суму 47097,82 грн., за які останній зобов'язався провести розрахунки в порядку та строки, визначені п.п. 3.2.3. та 4.5. договору. Проте, в порушення умов договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань в повному обсязі, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 13 191,83 грн..

Ухвалою суду від 17.02.2014 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/1747/14 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 29.12.2014 року.

Ухвалою суду від 29.12.2014 року розгляд справи відкладено на 15.01.2015 року у зв'язку з відсутністю в матеріалах справи доказів необхідних для вирішення спору в даній справі.

13.01.2015 року від позивача надійшли пояснення № 20-119 від 12.01.2015 року в який останній зазначає, що в тексті позовної заяви допущено технічну описку в номері договору, та просить вважати вірним номером договору 25-16406.

15.01.2015 року до суду надійшли заперечення на позов, в яких відповідач вказує, що 01.02.2013 року між сторонами укладено договір № 25-16406 про надання телекомунікаційних послуг. У 2014 році нового договору не укладалось і був пролонгований старий договір. В основному договорі сума платежів не прописа, вона обговорювалась і затверджувалась за додатковою угодою. У 2014 році до грудня місяця такої додаткової угоди між сторонами не укладалось, а тому відповідач, як орган виконавчої державної влади не мав ніякої змоги подавати на Державне казначейство документи на оплату телекомунікаційних послуг. Причиною не укладання додаткової угоди були розбіжності щодо суми платежів, у зв'язку з обмеженим фінансуванням державних органів. Тільки 23 грудня 2014 року, після надання Держказначейством України додаткових 10 000 грн., була укладена та підписання додаткова угода на суму 150 464,93 грн.. Одразу після цього, 25 грудня 2014 року, Інспекцією було подано до Держказначейства документи на оплату телекомунікаційних послуг на загальну суму 150 804,93 грн..

Виходячи з наведеного, відповідач зазначає, що у 2014 році за користування послугами позивач виставляв рахунки на оплату послуг, але відповідач не мав можливості їх оплачувати за відсутності додаткової угоди до договору.

Ухвалою суду від 15.01.2015 року, за клопотанням представників сторін, продовжено строк розгляду справи на 15 днів, розгляд справи відкладено на 17.02.2015 року з метою надання сторонам можливості вирішити спір мирним шляхом.

На визначену судом дату з'явився представник позивача. Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, про поважність причини своєї неявки суду не повідомив. Пояснень щодо мирного врегулювання спору не надав.

Відповідно до усних пояснень представника позивача, наданих в засіданні суду 17.02.2015 року, на рахунок позивача, станом на день слухання справи, не надходило платежів за договором.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні докази на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

01 лютого 2013 між Публічним акціонерним товариством «Укртелеком», (позивач, за договором Оператор), та Державною інспекцією сільського господарства у Вінницькій області (відповідач, за договором Бізнес-абонент) укладено договір про надання послуг бізнес-мережі № 25-16406 (надалі - Договір), відповідно до якого Оператор надає Бізнес-абоненту телекомунікаційні послуги Бізнес-мережі (надалі - Послуги), а Бізнес-абонент отримує зазначені Послуги та сплачує їх вартість.

Під Бізнес-мережею розуміється система комплексного обслуговування Бізнес-абонентів, що забезпечує надання повного спектра телекомунікаційних послуг з підвищеним рівнем обслуговування (п. 1.2. Договору).

Перелік та опис Послуг, спеціальні умови організації, технічні характеристики та порядок надання Послуг Бізнес-абоненту визначаються в окремих додаткових угодах до цього Договору, що підписуються Сторонами по кожному з видів замовлених Послуг (п. 2.2. Договору).

Надання Послуг за цим Договором є платним (п. 4.1. Договору).

Порядок оплати наданих телекомунікаційних послуг - кредитна система) (п. 4.3. Договору).

Відповідно до п. 4.4. Договору, не пізніше 10 (десятого) числа місяця, що настає за розрахунковим, Оператор виставляє Бізнес-абоненту рахунок для оплати вартості наданих Послуг. Розрахунковим місяцем вважається кожний календарний місяць року, у межах якого надавалися Послуги.

У разі кредитної системи оплати Бізнес-абонент оплатити рахунок за послуги не пізніше останнього числа місяця , що настає за розрахунковим, шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок Оператора. (п. 4.5. Договору)

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2013 року (п. 8.1. Договору).

Згідно з п. 8.2. Договору, в разі коли жодна зі Сторін за два тижні до закінчення строку дії Договору не заявить про своє небажання надалі продовжувати відносини, Договір вважається продовженим на кожний наступний рік на таких самих умовах.

01.02.2013 року між сторонами укладено додаткову угоду № 51-16406/1 про надання послуг телефонного зв'язку до Договору № 25-16406 від 01.02.2013 року згідно з предметом якої Оператор надає Бізнес-абоненту на території України послуги телефонного зв'язку, а Бізнес-абонент отримує зазначені послуги та сплачує їх вартість відповідно до встановлених тарифів (цін).

Пунктом 2.2. додаткової угоди визначено, що Бізнес-абонент отримує послуги телефонного зв'язку та сплачує їх вартість згідно із встановленими тарифами/цінами (Додаток № 51-16406/2.1.)

01.02.2013 року між сторонами укладено додаткову угоду № 51-16406/2 про надання послуг некомутованого доступу до мережі Інтернет до Договору № 25-16406 від 01.02.2013 року згідно з предметом якої Оператор надає Бізнес-абоненту на території України послуги не комутованого диспуту до мережі Інтернет та додаткові послуги, визначені у замовлені, (надалі - Послуга Інтернет), а Бізнес-абонент отримує зазначену Послугу Інтернет, користується нею на умовах Договору та цієї додаткової угоди й сплачує її вартість.

Як встановлено судом позивач виконав свої зобов'язання: за період з липня 2013 року по жовтень 2014 року забезпечив відповідача телекомунікаційними послугами Бізнес-мережі на загальну суму 47 097,82 грн. та надав рахунки-акти для оплати.

Відповідач за отримані телекомунікаційні послуги Бізнес-мережі розрахувався частково, в зв'язку з чим заборгував позивачу 13 191,83 грн.

Наведене стверджується наданими в судових засіданнях поясненнями представників сторін та матеріалами справи.

Беручи до уваги встановлені обставини, суд дійшов такого висновку.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами склалися правовідносини щодо надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів погашення заборгованості у повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Вінницької філії ПАТ «Укртелеком» до Вінницького обласного військового комісаріату про стягнення 13 191,83 грн. боргу підлягають задоволенню.

Позивачем, за неналежне виконання грошових зобов'язань нараховано до стягнення з відповідача 394,65 грн. пені (за період з 01.01.2014 року по 30.06.2014 року), 3384,98 грн. інфляційних (за період з 01.07.2013р. по 31.10.2014р.), 546,58 грн. 3% річних (за період з 01.07.2013 року по 31.10.2014 року).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що у разі затримки оплати за надані послуги Бізнес-абонентам нараховується пеня з 1 числа місяця, другого за розрахунковим. Пеня нараховується на суму заборгованості у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинному законодавству.

Дослідивши розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат судом виявлено помилки в періоді нарахування, оскільки позивачем не враховано положення договору щодо строків проведення платежів та здійснено нарахування з першого числа розрахункового місяця. Водночас, договором визначено зобов'язання щодо оплати наданих послуг не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим. Відтак, нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат можливе з 1 числа другого місяця по рахунку, що настає за розрахунковим. Провівши перерахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат у відповідності до приписів наведених вище норм та положень договору, судом отримано наступні суми: пені - 336,43 грн., 3% річних - 514,14 грн., інфляційних втрат - 3238,27грн..

За таких обставин в позові в частині стягнення 58,22 грн. пені, 32,44 грн. трьох відсотків річних та 146,71 грн. інфляційних втрат слід відмовити, як безпідставно заявлених.

Суд не приймає заперечення відповідача, оскільки наведені ним обставини не звільняють його від виконання зобов'язань за договором. З положень ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005 р. та тексту постанови Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі № 3-28гс12 випливає, що бюджетна організація навіть від відповідальності за порушення зобов'язання не звільняється через відсутність у неї коштів. Тим більше це не може звільнити її від виконання договірних зобов'язань.

Крім того, як зазначено у п. 1.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Враховуючи викладене, відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст.4 3 , 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Келецька, 53, код ЄДРПОУ 38055213) на користь Публічного акціонерного товариства «Уктрелеком» в особі Вінницької філії ПАТ «Укртелеком» (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 8, код ЄДРПОУ 01182204) 13 191 (тринадцять тисяч сто дев'яносто одну) грн. 83 коп. - боргу; 336 (триста тридцять шість) грн. 43 коп. - пені; 514 (п'ятсот чотирнадцять) грн. 14 коп. - 3% річних; 3 238 (три тисячі п'ятсот тридцять вісім) грн. 27 коп. - інфляційних втрат; 1 802 (одну тисячу вісімсот дві) грн. 24 коп. - витрат зі сплати судового збору.

3. В позові в частині стягнення 58,22 грн. пені, 32,44 грн. трьох відсотків річних та 146,71 грн. інфляційних втрат відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити відповідачеві рекомендованим листом.

Повне рішення складено 23 лютого 2015 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (21100, м. Вінниця, вул. Келецька, 53)