Ухвала

від 19.02.2015 по справі 373/2573/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/2573/14 Головуючий у І інстанції Свояка Д. В. Провадження № 22-ц/780/418/15 Доповідач у 2 інстанції Даценко Категорія 46 19.02.2015

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 22-ц/780/418/15 Головуючий у І інстанції Свояк Д.В.

Доповідач у 2 інстанції Даценко Л.М.

УХВАЛА

Іменем України

19 лютого 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Даценко Л.М.,

суддів Савченка С.І., Білоконь О.В.,

при секретарі Токар Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Селекційний племзавод "Золотоніський" про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,

встановила:

У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, який обґрунтовував тим, що 12 квітня 2012 року між ним та ТОВ «Селекційний племзавод «Золотоніський» укладено договір оренди земельної ділянки площею 3,6511 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3223386500:03:005:0028, яка розташована на території Світанківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області та належить позивачеві на праві власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 22.09.2005 року.

За умовами зазначеного договору, відповідач зобов'язався щорічно до 31 грудня сплачувати орендну плату в розмірі 5 % від вартості паю, а саме 5020 грн. Однак, після укладення договору відповідач умови договору не виконує, а саме: за 2013 рік він повного розрахунку по орендній платі з ним не провів.

Крім того, орендар, склавши договір оренди землі, не включив будь-якої відповідальності за порушення ним договірних зобов'язань, зазначивши у договорі, що за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору. При цьому у договорі відповідальність орендаря взагалі не прописано, а тому застосувати до відповідача санкції у даному випадку практично неможливо.

Умови договору оренди відповідачем не виконуються, його умови суперечать вимогам діючого законодавства.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, а також порушення вимог ст. ст. 4-6, 11, 17, 19 Закону України «Про оренду землі» є підставою для визнання договору недійсним. Так, договором оренди передбачено, що орендна плата обчислюється без урахування індексів інфляції. Вказані умови договору порушують його права та ставлять в нерівні умови сторін за договором.

Таким чином, укладений між сторонами договір оренди земельної ділянки від 12.04.2012 року ставить позивача в нерівне положення з іншою стороною в договорі, позбавляє його на перегляд орендної плати у зв'язку з інфляційними процесами, що приводить до реального зниження орендної плати.

Тому просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між ним та ТОВ «Селекційний племзавод «Золотоніський» 12 квітня 2012 року, з підстав, передбачених ст. ст. 203, 215 ЦК України та ст. ст. 6, 11, 15, 17, 24, 32 Закону України «Про оренду землі».

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

На зазначене рішення ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись не неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права, яке полягає в тому, що суд не звернув уваги на відсутність у договорі оренди землі однієї з таких умов договору, як індексація орендної плати з урахуванням інфляції, та на те, що відповідачем порушено вимоги щодо строків виплати орендної плати, та на

Крім того, суд не звернув уваги на те, що укладений між сторонами договір оренди земельної ділянки ставить його в нерівне положення з іншою стороною в договорі, оскільки позбавляє його права на перегляд орендної плати у зв'язку з інфляційними процессами, що приводить до реального зниження орендної плати та позбавляє його своєчасного її отримання.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що будь-яких обставин, які є підставою недійсності даного договору оренди землі, судом не встановлено.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі" № 161-XIV від 06 жовтня 1998 року, в редакції на час виникнення правовідносин, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За правилами ч. ч. 1 та 2 ст. 15 даного Закону істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Статтею 18 цього Закону передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Встановлено, що 12 квітня 2012 року ОСОБА_2 та ТОВ «Селекційний племзавод «Золотоніський» уклали договір оренди земельної ділянки площею 3,6511 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3223386500:03:005:0028, яка розташована на території Світанківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області та належить позивачеві на праві власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 22.09.2005 року.

Державна реєстрація даного договору оренди землі здійснена 12 вересня 2012 року.

Згідно умов п. п. 8-14 зазначеного договору оренди землі він укладений строком на 5 років. Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 5% вартості паю в розмірі 5020,00 грн. до 31 грудня кожного року. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексів інфляції.

Розмір орендної плати переглядається 1 раз на рік у разі зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Судом першої інстанції встановлено, що надана позивачем копія договору оренди землі, укладеного між сторонами 12.04.2012 року, відповідає Типовому договору оренди, зокрема в пункті 10 зазначено про обчислення розміру орендної плати без урахування індексації. Зазначений договір підписаний позивачем, що вказує на його згоду із встановленими у договорі умовами передання ним в оренду земельної ділянки.

Таким чином, суд дійшов вірного висновку, що із наданих позивачем доказів судом не встановлено порушень встановленого законом порядку при укладенні договору оренди землі від 12.04.2012 року. Будь-яких інших обставин, які є підставою недійсності даного договору оренди землі, судом не встановлено.

Крім того, судом вірно встановлено, що ті обставини, що відповідач не провів з позивачем повного розрахунку по орендній платі за 2013 рік, не можуть бути підставою для визнання договору оренди землі недійсним, зважаючи на положення ст. ст. 15, та 32 Закону України «Про оренду землі».

Як убачається з апеляційної скарги, позивач посилався на те, що підставою визнання недійсним договору оренди землі є те, що умови договору оренди відповідачем не виконуються, його умови суперечать вимогам діючого законодавства.

Однак, такі доводи не заслуговують на увагу, оскільки суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що в позові про визнання договору оренди землі недійсним позивач зазначив як підстави його недійсності так і підстави припинення договору оренди землі шляхом його розірвання в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст. ст. 24-25 зазначеного закону, та умовами договору, що в даному випадку є взаємовиключними підставами.

Так, невиконання cторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, є підставою для припинення договору оренди землі шляхом його розірвання відповідно до вимог ст. 32 Закону України «Про оренду землі», а не підставою для визнання його недійсним.

Також апелянт посилається на те, що умови даного договору суперечать вимогам діючого законодавства, яке полягає в тому, що договором оренди передбачено обчислення орендної плати без урахування індексів інфляції, чим порушуються права позивача, також орендар не включив будь-якої відповідальності за порушення ним договірних зобов'язань.

Такі доводи апеляційної скарги також не заслуговують на увагу, оскільки пунктами 10, 13 договору оренди землі передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексів інфляції, розмір орендної плати переглядається 1 раз на рік у тому числі внаслідок інфляції, а пунктом 14 передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожний день прострочення.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що із наданих позивачем доказів не встановлено відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст. 15 вищезазначеного Закону, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону та умов договору, що є підставою для визнання договору недійсним.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді