Постанова

від 11.02.2015 по справі 820/19539/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 лютого 2015 р. № 820/19539/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самілуггіній К.В.

за участю:

представника позивача - Манжоса І.В.,

представників відповідача - Красникової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "МПЗ КОНСАЛТИНГ" до Харківської митниці Міндоходів Головного Управління Державної казначейської служби України у Харківській області про визнання неправомірною бездіяльності та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МПЗ Консалтинг", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Харківської митниці Міндоходів, щодо відмови в поверненні позивачу 279043,20 грн., в тому числі: 87 201,00 грн. - митних зборів, 191842,20 грн. ПДВ, надміру сплачених платежів;

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної Казначейської Служби України у Харківській області на користь позивача 279043,20 грн., в тому числі: 87201,00 грн. - митних зборів, 191842,20 грн. ПДВ, надміру сплачених платежів шляхом перерахування на поточний рахунок ТОВ "МПЗ Консалтинг" - №26004000136392 в ХФ АТ "Укрексімбанк", МФО 351618.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що для здійснення зовнішньоекономічних імпортних операцій в межах укладеного с компанією "AJC International Inc." контракту № AJ-1/2014 від 08.01.2014 22.09.2013 року, підприємство позивача склало та подало до Харківської митниці Міндоходів митні декларації: ВМД № 807100000/2014/013196 від 03.04.2014 року та ВМД № 807100000/2014/013697 від 07.04.2014 року, в яких визначило митну вартість товару за основним (першим методом) визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну, згідно до положень ч.1, 2 ст. 57 Митного Кодексу України, вказавши в зазначених декларація ціну товару, що міститься в укладеному з компанією "AJC International Inc." контракті № AJ-1/2014 від 08.01.2014 р. Митницею було відмовлено у у прийнятті згаданих митних декларацій та застосовано резервний метод визначення митної вартості товару, у зв'язку з чим було прийнято рішення: № 807000003/2014/000448/1 від 03.04.2014 року, яким договірну ціну зазначено в специфікації № 1 від 09.01.2014 року та інвойсів № 631718 від 06.01.2014 року, № 637721 від 09.01.2014 року, збільшено з 2,00 доларів США до 2,63 доларів США за 1 кг, що призвело до збільшення митної вартості товару та в свою чергу до збільшення митних платежів на суму 51710,82 грн., та збільшення ПДВ на суму 113763,81 грн.; рішення № 807000003/2014/000468/2 від 07.04.2014 року, яким договірну ціну, зазначену в специфікації № 1 від 09.01.2014 року та інвойсу № 641178 від 09.01.2014 року, збільшено з 2,00 доларів США до 2,63 доларів США за 1 кг, що призвело до збільшення митної вартості товару та, в свою чергу, до збільшення митних платежів на суму 35490,18 грн., та збільшення ПДВ на суму 78078,39 грн. Оскільки товар, який був поставлений ТОВ "МПЗ Конмалтинг" за вказаним вище контрактом є швидкопсувним, позивач, керуючись ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України, на виконання зазначених вище рішень відповідача здійснив коригування його митної вартості та подав нові митні декларації з наявними в нього документами, перелік яких зазначений у графі 44 ВМД, та сплатив до державного бюджету митні збори у розмірі 276828, 59 грн. та ПДВ - 609022, 89 грн., виходячи з визначеної ним ціни на імпортований товар, а також надав фінансову гарантію для забезпечення сплати митних платежів, а також перерахував на відкриті на ім'я митниці рахунки в територіальній установі ДКУ митні збори - 87201, 00 грн., та ПДВ - 191842, 20 грн.

Однак не погодившись з рішеннями та діями відповідача, позивач, захищаючи порушені права, звернуся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про скасування рішень Митниці. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2014 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014р., позов ТОВ "МПЗ Конмалтинг" до Харківської митниці Міндоходів задоволений. Визнано неправомірними та скасовані Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: № 807100000/2014/00280 від 03.04.2014 р., № 807100000/2014/00292 від 07.04.2014 р. Визнано неправомірними та скасовані рішення Харківської митниці Міндоходів про коригування митної вартості: № 807000003/2014/000448/1 від 03.04.2014 року, № 807000003/2014/000468/2 від 07.04.2014 року. Зобов'язано Харківську митницю Міндоходів зарахувати сплачені ТОВ "МПЗ Консалтинг" в якості фінансової гарантії для забезпечення сплати митних платежів кошти у сумі 87201,00 грн. - митних зборів, 191842,20 грн. ПДВ, що разом складає 279043,20 грн., в рахунок майбутніх митних платежів для оформлення товарів ТОВ "МПЗ Консалтинг".

Виходячи з того, що ухвала колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014р. набрала законної сили, та керуючись наказом Державної митної служби України "Про затвердження Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами" № 618 від 20.07.2007р., позивачем було подано заяву від 27.10.2014р. про повернення надмірно сплачених коштів (ПДВ та мита). Проте, листом від 14.11.2014 р. № 06.1/01-12/8376 відповідачем було відмовлено позивачу у відшкодуванні коштів, що, за судженням позивача порушує його права та законні інтереси. Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Представник відповідача - Харківської митниці Міндоходів, у судовому засіданні заперечував проти заявлених позовних вимог, просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У письмових запереченнях на позов (а.с.63-64) представник відповідача вказав, що вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, з огляду на таке. Процедура повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами визначена Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби України від 20.07.2007р. № 618, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2007р. за № 1097/14364 із змінами. При цьому, дія Порядку № 618, за судженням відповідача, не поширюється на виконання судових рішень про повернення помилково та/або надмірно сплачених та інших платежів. Так, на відміну від порядку повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету, встановленого ч. 2 ст. 50 та ч. 2 ст. 78 Бюджетного кодексу України, постанова КМУ від 03.08.2011р. № 845 "Про затвердження порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ" розроблена на виконання частини 2 статті 9 ЗУ "Про виконавче провадження" та ст. 25 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої ДКУ здійснює безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування. Крім того, в резолютивній частині рішення суду - постанови ХОАС від 14.08.2014р., та ухвали ХААС від 07.10.2014р. по справі № 820/11799/14, рішення суду щодо повернення надміру сплачених коштів з Держбюджету України на розрахунковий рахунок позивача - ТОВ "МПЗ Консалтинг", відсутнє. Також, ст. 301 Митного кодексу України не визначає можливість повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів в подібних випадках. Отже, повернення коштів з Державного бюджету України та перерахування на розрахунковий рахунок підприємства позивача з урахуванням вимог Порядку 618 унеможливлюється, а відповідно до Порядку 845, повернення коштів з Державного бюджету України проводиться органами Державного казначейства України шляхом безспірного списання коштів з бюджетних рахунків на підставі виконавчого листа.

Відповідач - Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, у судове засідання повноважного представника не направив, про дату, час і місце судового засідання по справі повідомлений судом належним чином, в порядку, передбаченому ст.33-35 КАС України, правом надати заперечення не скористався.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, дійшов наступних висновків:

Судовим розглядом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач - ТОВ "МПЗ Консалтинг", пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, код - 38157783.

В рамках здійснення зовнішньоекономічних імпортних операції за укладеним з компанією "AJC International Inc." контрактом № AJ-1/2014 від 08.01.2014 22.09.2013 року позивач склав та подав до Харківської митниці Міндоходів митні декларації:

- ВМД № 807100000/2014/013196 від 03.04.2014 року;

- ВМД № 807100000/2014/013697 від 07.04.2014 року.

У згаданих вище митних деклараціях позивач визначив митну вартість товару за основним (першим методом) визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну, згідно до положень ч.1, 2 ст. 57 Митного Кодексу України, вказавши в зазначених декларація ціну товару, що міститься в укладеному з компанією "AJC International Inc." контракті № AJ-1/2014 від 08.01.2014 р.

Внаслідок реалізації Харківською обласною митницею владної управлінської функції-контролю за правильністю визначення митної вартості товарів згаданим територіальним органом доходів і зборів, позивачу - ТОВ "МПЗ Консалтинг", було відмовлено у прийнятті вказаних вище митних декларацій та застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів, у зв'язку з чим було прийнято рішення:

- № 807000003/2014/000448/1 від 03.04.2014 року, яким договірну ціну зазначено в специфікації № 1 від 09.01.2014 року та інвойсів № 631718 від 06.01.2014 року, № 637721 від 09.01.2014 року, збільшено з 2,00 доларів США до 2,63 доларів США за 1 кг, що призвело до збільшення митної вартості товару та, в свою чергу, до збільшення митних платежів на суму 51710,82 грн., та збільшення ПДВ на суму 113763,81 грн.;

- рішення № 807000003/2014/000468/2 від 07.04.2014 року, яким договірну ціну, зазначену в специфікації № 1 від 09.01.2014 року та інвойсу № 641178 від 09.01.2014 року, збільшено з 2,00 доларів США до 2,63 доларів США за 1 кг, що призвело до збільшення митної вартості товару та, в свою чергу, до збільшення митних платежів на суму 35490,18 грн., та збільшення ПДВ на суму 78078,39 грн.

Оскільки, як зазначає позивач, товар котрий був поставлений ТОВ "МПЗ Консалтинг" за вищевказаним контрактом є швидкопсувним, позивач, керуючись ч.7, ст. 55 Митного Кодексу України на виконання зазначених вище рішень відповідача здійснив корегування його митної вартості та подав нові митні декларації з наявними в нього документами, перелік яких зазначений у графі 44 ВМД, а саме: ВМД № 807100000/2014/013287 від 03.04.2014 року, ВДМ № 807100000/2014/013837 від 07.04.2014 року, та сплатив до Державного бюджету митні збори у розмірі 276828,59 грн. та ПДВ на суму 609022,89 грн., виходячи з визначеної ним ціни на імпортований товар, а також, надав фінансову гарантію для забезпечення сплати митних платежів та перерахував на відкриті на ім'я митниці рахунки в територіальній установі Державної казначейської служби України митні збори на суму 87201,00 грн., та ПДВ на суму 191842,20 грн.

Сплата вказаних платежів підтверджується платіжними дорученнями: №246 від 01.04.2014 р. на суму 520000,00 грн., №248 від 03.04.2014 р. на суму 163000,00 грн., №253 від 03.04.2014 р. на суму 353000,00 грн., №256 від 04.04.2014 р. на суму 110000,00 грн.; №260 від 07.04.2014 р. на суму 3770,00 грн., №258 від 07.04.2014 р. на суму 7400,00 грн. (а.с.71-76).

Разом з тим, вважаючи, що відповідачем порушено права та законні інтереси підприємства ТОВ "МПЗ Консалтинг", позивач звернувся до суду з позовом про скасування спірних рішень митниці, а саме: Карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: № 807100000/2014/00280 від 03.04.2014 р., № 807100000/2014/00292 від 07.04.2014 р. та рішень Харківської митниці Міндоходів України про коригування митної вартості: № 807000003/2014/000448/1 від 03.04.2014 року, № 807000003/2014/000468/2 від 07.04.2014 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.14 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014 року, адміністративний позов ТОВ "МПЗ Консалтинг" задоволений у повному обсязі. Визнано неправомірними та скасовано Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: № 807100000/2014/00280 від 03.04.2014 р., № 807100000/2014/00292 від 07.04.2014 р. Визнано неправомірними та скасовані рішення Харківської митниці Міндоходів України про коригування митної вартості: № 807000003/2014/000448/1 від 03.04.2014 року, № 807000003/2014/000468/2 від 07.04.2014 року. Зобов'язано Харківську митницю Міндоходів України зарахувати сплачені ТОВ "МПЗ Консалтинг" в якості фінансової гарантії для забезпечення сплати митних платежів кошти у сумі 87201, 00 грн. - митних зборів, 191842, 20 грн. ПДВ, що разом складає 279043, 20 грн., в рахунок майбутніх митних платежів для оформлення товарів ТОВ "МПЗ Консалтинг" (а.с.9-14, 15-21).

В силу ст. 254 КАС України, вказані судові рішення набули законної сили та за правилами, встановленим ст. 255 КАС України, є обов'язковими для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

На підставі даних судових рішень та відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України №618 від 20.07.2007 року, ТОВ "МПЗ Консалтинг" звернулося з заявою до Харківської митниці Міндоходів від 27.10.2014 про повернення надмірно сплачених коштів (ПДВ та мита) у сумі: 87201,00 грн. - митних зборів, 191842,20 грн. ПДВ, що разом складає 279043,20 грн. (а.с.22-24).

Листом № 06.1/01-12/8376 від 14.11.2014 р. Харківська митниця Міндоходів відмовила позивачу у задоволенні його вимог щодо повернення надміру сплачених коштів, мотивуючи відмову тим, що дія Порядку № 618 не поширюється на виконання судових рішень про повернення помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів. В листі відповідачем також зазначено, що в даних правовідносинах потрібно застосовувати положення Постанови КМУ №845 від 03.08.2011 р. "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників". Окрім того, резолютивна частина постанови Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2014 р. та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014 р. по справі № 820/11799/14 не містять положень щодо повернення надміру сплачених коштів з державного Бюджету України.(а.с.25-26).

Вирішуючи спір по суті, суд бере до уваги, що згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Критерії правомірності рішень та діянь суб'єкта владних повноважень викладені законодавцем в ч.3 ст.2 КАС України.

Досліджуючи обставини дотримання відповідачем згаданих критеріїв при реалізації владної управлінської функції у спірних правовідносинах, суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За визначенням ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Відповідно до ч. 1 ст. 301 Митного кодексу України, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Відповідно до пункту 1 ст. 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Стаття 43 Податкового кодексу України визначає, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п. 43.3 ст. 43).

Відповідно до приписів частини 2 статті 45 Бюджетного кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

На виконання частини 2 статті 45 Бюджетного кодексу України розроблений Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, котрий затверджений наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.09.2007р. за № 1097/14364.

В силу приписів пункту 1 розділу ІІІ Порядку №618, повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надміру сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Відповідно до п.2, п.3, п.4, п.5 та п.6 розділу ІІІ вказаного Порядку, визначений наступний порядок розгляду заяви платника: заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником або заступником керівника митного органу разом з пакетом документів передається до відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати. Керівник або заступник керівника митного органу на підставі результатів перевірки, в разі її проведення, підписує висновок про повернення, реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України - пакет документів на повернення коштів. Пакет документів на повернення коштів передається до загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України.

Згідно п.7 розділу ІІІ цього ж Порядку, висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

Пункт 11 розділу ІІІ Порядку №618 передбачає, що за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку митним органом готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

З огляду на викладене вище суд відзначає, що повернення надмірно сплачених платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, повинно відбуватись за наявності наступних чинників: наявність факту надмірної сплати коштів, звернення до митного органу платника податків, відповідно до якого останній визначається щодо напряму зарахування коштів.

Порядком № 618 передбачено, що підставою для відмови митним органом заявнику у поверненні надмірно сплачених коштів може бути лише невідповідність поданих документів вимогам цього Порядку, або відсутність переплати.

Судовим розглядом встановлено, не заперечується відповідачем по справі, що позивач звернувся до відповідача у встановленому законом порядку із заявою від 27.10.2014р. про повернення надмірно сплачених коштів у розмірі 279043, 20 грн. Доказів того, що дана заява не відповідала вимогам закону або не містила повного пакету документів, який вимагається Порядком № 618, відповідачем суду не надано.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що у відповідача не було визначених законом підстав для відмови заявнику - ТОВ "МПЗ КОНСАЛТИНГ", у поверненні надмірно сплачених коштів.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

В ході розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подав до суду належних та допустимих в розумінні ст..70 КАС України доказів правомірності та обґрунтованості мотивів, котрі покладені в основу спірних діянь, не навів перед судом належних та достатніх доводів на підтримку відповідності закону тих суджень, котрими орган управління керувався при розгляді заяви позивача про повернення коштів.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог, а відтак задовольняє позов у повному обсязі.

Судові витрати підлягають сплаті згідно частини 1 статті 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МПЗ КОНСАЛТИНГ" до Харківської митниці Міндоходів, Головного Управління Державної казначейської служби України у Харківській області про визнання неправомірною бездіяльності та стягнення коштів - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Харківської Митниці Міндоходів, щодо відмови в поверненні 279043,20 грн. в тому числі: 87201,00 грн. - митних зборів, 191842,20 грн. ПДВ, надмірно сплачених платежів;

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної Казначейської служби України у Харківській області на користь ТОВ "МПЗ Консалтинг" (61070, м.Харків, вул. Ак. Проскури, б.1, код ЄДРПОУ 38157783) 279043,20 грн. (двісті сімдесят дев'ять тисяч сорок три гривні двадцять копійок) в тому числі: 87201,00 грн. - митних зборів, 191842,20 грн. ПДВ, надміру сплачених коштів шляхом перерахування на поточний рахунок ТОВ "МПЗ Консалтинг" - №26004000136392 в ХФ АТ "Укрексімбанк", МФО 351618.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 16 лютого 2015 року.

Суддя Панченко О.В.