Ухвала

від 12.02.2015 по справі 761/2491/15-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/2491/15-ц

Провадження № 2-з/761/83/2015

У Х В А Л А

Іменем України

12 лютого 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Фролової І. В.,

при секретарі - Вітріщаку Р. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" про забезпечення позову шляхом накладення арешту у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжиніринговий центр промислових іновацій" про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

29 січня 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1, ТОВ "Інжиніринговий центр промислових іновацій" солідарно користь ПАТ "Брокбізнесбанк" заборгованість по кредитному договору №03КЛ-12 від 14 червня 2012 року в загальному розмірі 1 800 519,15 грн.

Разом із позовом позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах ціни позову на майно та грошові кошти ОСОБА_1

Підставою для накладення арешту вважає тривале прострочення відповідача та його ухилення від виконання кредитних зобов'язань, значний розмір заборгованості.

Вивчивши подану заяву, суд прийшов до висновку про її необґрунтованість з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Крім того, за ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає у тому, щоб засіб забезпечення позову відповідає предмету позову за вартістю.

Згідно ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Так, звертаючись до суду із вимогою про накладення арешту майно та кошти ОСОБА_1 в межах ціни позову, заявник не конкретизує, яке саме майно є у власності відповідача, та не підтверджує право власності ОСОБА_1 на таке майно. Таким чином, вказана вимога є не деталізованою, а тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до п.3-4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22 грудня 2006 року, позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Позивачем не надано доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, тобто доказів намагання відповідача по справі реалізувати майно, на яке може бути звернуто стягнення у разі задоволення позову, або ж вчинити дії, спрямовані на зменшення його ринкової вартості.

Посилання заявника на обставину тривалого прострочення відповідача та його ухилення від виконання кредитних зобов'язань, значний розмір заборгованості, не може вважатись судом належними доказами для підтвердження утруднення виконання можливого позитивного рішення суду.

Таким чином, суд вважає, що припущення заявника з приводу того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення, є необґрунтованим та передчасним.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 151-153, 209, 395 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" про забезпечення позову шляхом накладення арешту у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжиніринговий центр промислових іновацій" про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя: