Постанова

від 17.02.2015 по справі 912/1521/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 року Справа № 912/1521/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Панової І.Ю., суддів -Білошкап О.В., Погребняка В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 та ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 11.11.2014 по справі № 912/1521/14 за заявою ОСОБА_4 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобот", -

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 11.11.2014 року (суддя Коваленко Н.М.) грошові вимоги кредитора - Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобот" в сумі 133, 00 грн. з податку на прибуток відхилено; визнано грошові вимоги кредитора - Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобот" в сумі 133,00 грн. з податку на прибуток та включено їх до реєстру вимог кредиторів до четвертої черги; стягнуто з ТОВ "Екобот" в доход Державного бюджету України 1218, 00 грн. судового збору; відхилено клопотання № 02-04/52 від 23.10.2014 року ліквідатора - арбітражного керуючого Голейни Л.Ю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 (колегія суддів: Чередко А.Є. - головуючий, Коваль Л.А., Пархоменко Н.В.) апеляційну Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 11.11.2014р. залишено без змін.

Державна податкова інспекція у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 та ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 11.11.2014 в частині відмови ДПІ у визнанні вимог на суму 133,00 грн. з податку на прибуток та прийняти в цій частині нове рішення, яким визнати спірні кредиторські вимоги ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві в сумі 133,00 грн., посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.16, ст.56 Податкового кодексу України.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 30.05.2014р. порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Екобот" на загальних підставах, визнано вимоги кредитора - гр. ОСОБА_4 в сумі 538 411,00 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном ТОВ "Екобот" на строк 115 календарних днів, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Голену Л.Ю., свідоцтво НОМЕР_1 від 18.07.2013р., та встановлено їй розмір оплати послуг, вжито заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також, відчужувати основні засоби та предмети застави., призначено попереднє засідання тощо.

Ухвалою суду першої інстанції від 29.07.2014р. затверджено реєстр вимог кредиторів, що складається з єдиного кредитора - гр. ОСОБА_4 в сумі 538 411,00 грн.

Постановою суду першої інстанції від 15.08.2014 року ТОВ "Екобот" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута - арбітражного керуючого Голейну Л.Ю., постановлено оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури ТОВ "Екобот".

18.08.2014 року (номер публікації: 7781, дата публікації на сайті ВГСУ: 18.08.2014 11:42) на веб-сайті Вищого господарського суду України офіційно оприлюднене повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури ТОВ "Екобот".

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі;

24.09.2014 року Державна податкова інспекція у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві звернулась до господарського суду із заявою № 5543/9/26-56-10-39 від 17.09.2014 року про майнові вимоги до банкрута на загальну суму 266,00 грн.

В результаті дослідження поданої заяви кредитора з грошовими вимогами та доданих до неї доказів, суд першої інстанції визнав грошові вимоги ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві до ТОВ "Екобот" в сумі 133,00 грн. з податку на прибуток та включив їх до реєстру вимог кредиторів до четвертої черги та відхилив грошові вимоги в сумі 133,00 грн. з податку на прибуток, пославшись на те, що вони виникли 30.08.2014, тобто після визнання ТОВ "Екобот" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі.

Суд апеляційної інстанції погодився з такими висновками суду першої інстанції, зазначивши про їх відповідність чинному законодавству та обставинам справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, кредиторські вимоги Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві в розмірі 266,00 грн. виникли 30.07.2014 року та 30.08.2014 року по 133,00 грн. за кожен із вказаних місяців відповідно та згідно ст.ст. 14, 16, 54, 56, 57 ПК України становлять самостійно визначене боржником у податковій декларації податкове зобов'язання зі сплати авансових платежів з податку на прибуток підприємства за 2013р. (заява ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вх.№30319/14 від 03.10.2014, т.2 а.с.11-13).

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, у процедурах банкрутства боржника.

Згідно з частиною 1 статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" із дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута, вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Отже, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом у останнього не може виникати додаткових зобов'язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, які безпосередньо пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури, а в ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута можуть виникнути виключно у випадках, прямо передбачених спеціальним Законом про банкрутство, і порядок їх виконання визначений у цьому Законі.

Після оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом поточні вимоги (грошові вимоги, що виникли під час проведення процедур банкрутства), стають конкурсними вимогами та можуть бути заявлені згідно з частиною першою статті 38 Закону.

Отже, поточні кредитори можуть звернутися в ліквідаційну процедуру з грошовими вимогами до банкрута, які виникли за період після порушення провадження у справі і до дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом.

Розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За результатами розгляду грошових вимог кредиторів господарським судом затверджується реєстр вимог кредиторів і формуються представницькі органи кредиторів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, заборгованість боржника з податку на прибуток в сумі 133,00 грн. виникла 30.08.2014 року, тобто після визнання боржника банкрутом (15.08.2014) та під час здійснення ліквідаційної процедури ТОВ "Екобот".

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність законних підстав для визнання кредиторських вимог ДПІ в сумі 133,00 грн. з податку на прибуток та включення їх до реєстру кредиторів, оскільки вони виникли 30.08.2014 року, а з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом у останнього не може виникати додаткових зобов'язань.

При цьому, грошові вимоги ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві до ТОВ "Екобот" в сумі 133,00 грн. з податку на прибуток виникли 30.07.2014, тому підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів до четвертої черги.

При цьому, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, відхилення цих вимог пов'язано не з дією мораторію на задоволення вимог кредиторів, як вказує скаржник в апеляційній скарзі, а внаслідок встановленої законом неможливості виникнення у боржника нових зобов'язань після відкриття ліквідаційної процедури у справі.

Решта ж вимог Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у сумі 133,00 грн. з податку на прибуток, які виникли 30.07.2014 року, обґрунтовано визнана судами попередніх інстанцій та включена до реєстру вимог кредиторів до четвертої черги, оскільки відповідне зобов'язання виникло у боржника перед ДПІ до визнання його банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури .

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій та вважає, що вони зроблені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Отже, постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 та ухвала господарського суду Кіровоградської області від 11.11.2014 прийняті у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства, тому підстави для їх скасування відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, які викладені в оскаржуваних рішеннях.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 та ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 11.11.2014 по справі № 912/1521/14 залишити без змін.

Головуючий: Панова І.Ю. Судді:Білошкап О.В. Погребняк В.Я.