Ухвала

від 19.01.2015 по справі 2а-1852/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2015 року м. Київ К/9991/38344/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 11.02.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2011

у справі №2а-1852/11/2670

за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колокол Україна»

про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податку, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 11.02.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2011, у задоволенні позову відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про задоволення позовних вимог, з підстав невірного застосування норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Заступником начальника ДПІ у Печерському районі м. Києва Павленко В.В. на підставі пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України, у зв'язку з наявністю підстав, визначених підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, з метою забезпечення можливості проведення документальної перевірки прийнято рішення про застосування адміністративного арешту активів платника податків від 07.02.2011 №4, відповідно до якого застосовано умовний адміністративний арешт майна ТОВ «Колокол Україна».

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для застосування адміністративного арешту майна ТОВ «Колокол Україна» є обставини, передбачені підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України , а саме: ТОВ «Колокол Україна» відмовилося від допуску посадових осіб органу державної податкової служби для проведення позапланової виїзної перевірки, про що складено акт недопуску до перевірки документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «Колокол Україна» від 04.02.2011 №618/23-05.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обовязків, визначених законом.

Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо зясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Таким чином, адміністративний арешт майна платника податків у разі відмови такого платника податків від допуску посадових осіб органу державної податкової служби для проведення документальної перевірки може бути застосовано виключно за наявності законних підстав для проведення такої перевірки.

Підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлює, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Умови та порядок допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок встановлені статтею 81 Податкового кодексу України.

Пункт 81.1 статті 81 Податкового кодексу України встановлює, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови предявлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити субєкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби. Непредявлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки або предявлення направлення, оформленого з порушенням вимог, установлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що направлення від 04.02.2011 №89/23-05 не містить реквізитів наказу про проведення відповідної перевірки, а тому є оформленим з порушенням вимог, установлених пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, що є безумовною підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної перевірки.

Наведене свідчить, що недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної перевірки з боку ТОВ «Колокол Україна» є правомірним.

Згідно пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Враховуючи, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом, беручи до уваги правомірність недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної перевірки з боку ТОВ «Колокол Україна», суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва про застосування адміністративного арешту активів платника податків від 07.02.2011 №4 є необґрунтованим.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 11.02.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2011 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун