Ухвала

від 12.02.2015 по справі 910/2493/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

12.02.2015Справа № 910/2493/14

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОТЕКС"

про виправлення неточностей та арифметичних помилок

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОТЕКС"

до Фізичної особи-підприємця Богданова Вадима Анатолійовича

про стягнення 308 133,58 грн.

Суддя Бондаренко Г. П.

Представники сторін:

Від заявника (позивача) не з'явився

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2014 у справі № 910/2493/14 позовні вимоги ТОВ "ГРОТЕКС" з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог задоволено частково, стягнуто з фізичної особи-підприємця Богданова Вадима Анатолійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРОТЕКС" 218 925,25 грн. основної заборгованості та 6162, 68 грн. витрат по оплаті судового збору.

На виконання вказаного рішення 14.07.2014 був виданий відповідний наказ.

16.01.2015 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРОТЕКС" подано заяву про виправлення неточностей та арифметичних помилок у судовому рішенні вих. № 3 від 16.01.2015, відповідно до якої заявник просить суд виправити допущені судом неточності та арифметичні помилки та змінити рішення суду шляхом врахування аргументів заявника та збільшення присудженої суми, що підлягає стягненню з відповідача на 19 208, 06 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2015 розгляд заяви про виправлення неточностей та арифметичних помилок в судовому рішенні призначено на 12.02.2015.

12.02.2015 через відділ канцелярії Господарського суду від заявника надійшло клопотання про відкладення розгляду заяви.

В судове засідання 12.02.2015 представники сторін не з'явились. Представник відповідача про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Представник заявника про причини неявки суд повідомив, подав клопотання про відкладення розгляду заяви.

Розглянувши в судовому засіданні подане заявником клопотання про відкладення розгляду заяви суд відмовив в його задоволенні, оскільки обставини викладені в клопотанні не підтверджені жодними доказами, і крім того, заявник не позбавлений можливості направити в судове засідання іншого представника, зокрема, директора та/або головного бухгалтера.

Подана заявником заява про виправлення неточностей та арифметичних помилок в судовому рішенні мотивна тим, що при винесенні рішення по справі судом було допущено декілька помилок, а саме 3 помилки.

Так, помилка № 1 полягає в тому, що судом в абзаці 5 арк. 4 рішення суду вказана загальна вартість поставки товарів в розмірі 475 606, 14 грн. При цьому, на думку заявника, судом залишено поза увагою залишок неоплачених відповідачем товарів станом на 01.01.2013 в розмірі 4 119, 74 грн. Заявник зазначає, що відповідач визнав наявність цього залишку, доказом цього служить акт звірки розрахунків від 06.02.2014, підписаний особисто відповідачем, який долучений до позовної заяви в якості додатку за № 8, в акті відповідач Богданов В.А. визнає загальну суму боргу 293 045 грн. 26 коп. Таким чином, за переконанням заявника, вартість поставленого товару має складати 479 725 грн. 88 коп., а не 475 606, 14 грн. як зазначено судом.

Помилка № 2 полягає у тому, що неврахування залишку неоплачених товарів на суму 4 119, 74 грн. призвело до наступної неточності в рішенні. Оскільки після порушення провадження у справі відповідач частково погасив заборгованість на суму 70 000 грн., то присуджена сума в частині основного боргу має бути не 218 925, 25 грн., як зазначено в абзаці 6 арк. 4 рішення суду, а 223 045, 26 грн. (як різниця між визнаною відповідачем в акті звірки розрахунків від 06.02.2014 р. сумою 293 045, 26 грн., зменшеною на розмір платежів відповідача після порушення провадження, тобто 293 045, 26 грн. - 70 000 грн. = 223 045, 26 грн.).

Помилка № 3, як зазначає заявник полягає в наступному. 13 травня 2014 року позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог внаслідок часткового погашення заборгованості відповідачем вже після порушення провадження у справі. Зокрема, в п.2 Заяви про зменшення позовних вимог позивач просив господарський суд "вважати боржника таким, що погасив пеню за порушення договору поставки в розмірі 13 028, 64 грн. та 3% річних в розмірі 2 059,68 грн. В частині стягнення пені та 3% річних провадження закрити".

Відмовивши позивачеві в зарахуванні частини з погашеної заборгованості в оплату пені та 3% річних (абз.1 арк.2 рішення, абз.1 арк. 5 рішення) господарський суд зарахував один і той самий платіж одночасно як часткове погашення в оплату основного боргу, так і в оплату пені та 3% річних, що є неприпустимим.

Відтак, за переконанням заявника, присуджена господарським судом до стягнення з відповідача сума має бути збільшена на: 1) 4 119,74 грн. як залишок товарів та 2) 15 088, 32 грн. як добуток пені та 3% річних, а разом 19 208, 06 грн. (4119,74 грн. + 15088,32 грн.).

На підставі викладеного заявник просить суд виправити допущені судом неточності та арифметичні помилки та змінити рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2014 шляхом врахування вищевикладених аргументів та збільшення присудженої суми, що підлягає стягненню з відповідача на 19 208, 06 грн., а в решті залишити рішення без змін.

Відповідно до ст. 89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.

Відповідно до п. 17. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про судове рішення» від 23 березня 2012 року N 6 вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення , він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або мають технічний характер (тобто виникли у виготовленні тексту рішення).

Однак якщо неправильне визначення стягуваної суми, розміру присудженого до стягнення майна було наслідком застосування норм матеріального права, які не підлягали застосуванню, то про арифметичну помилку не йдеться, і підстави для виправлення такої помилки відсутні.

Отже, виправлення допущених у рішенні, ухвалі описок чи арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть рішення, ухвали.

Виносячи рішення по справі № 910/2493/14, суд задовольнив частково позовні вимоги з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, якою позивач просив суд зменшити розмір позовних вимог на 70 000, 00 грн.; вважати боржника таким, що погасив пеню за порушення договору в розмірі 13 028, 64 грн. та 3 % річних в розмірі 2059, 68 грн., в частині стягнення пені та 3 % річних провадження закрити; стягнути з боржника в судовому порядку 238133, 58 грн. Як зазначено в рішенні, подана заява була розцінена судом, як заява про зменшення позовних вимог до 238 133, 58 грн.

Сума поставленого позивачем відповідачу товару встановлювалась судом із наявних в матеріалах справи копій первинних документів, а саме видаткових накладних, як і сума товару, який було повернуто відповідачем позивачу, що повністю відповідає приписам ст. 34 ГПК України. І саме на підставі вказаних документів, судом було встановлено заборгованість відповідача перед позивачем станом на момент винесення рішення в розмірі 218 925, 52 грн., а не 238 133, 58 грн. як просив стягнути позивач, про що прямо було вказано в рішенні.

Крім того, в рішенні судом зазначалося, що оскільки позивачем не надано доказів оплати після порушення провадження у справі 70 000, 00 грн. заборгованості, із яких би суд міг дійти висновку, що частина коштів дійсно сплачена відповідачем на оплату пені та 3 %, та враховуючи, що у зв'язку зі зменшенням позовних вимог правильність розрахованих позивачем сум 3 % та пені судом не перевірялись, 70 000, 00 грн. зараховані судом в оплату відповідачем основного боргу, а доводи позивача щодо зарахування 15 088, 32 грн. (із сплачених відповідачем 70 000, 00) на підставі ст. 534 ЦК України, в оплату пені та 3 % річних судом відхиляються.

Щодо посилань заявника на акт звірки між сторонами суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним є документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно, до первинних документів слід віднести господарський договір і похідні документи, що підтверджують його виконання (акти прийому-передачі товару, розрахункову документацію і т. д.). Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 9 вказаного закону до первинних документів належать документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. При цьому вони повинні містити певний перелік даних, які включають в себе, серед іншого, зміст та обсяг господарської операції.

У свою чергу, про акти звірок взаєморозрахунків йдеться у п. 11.11 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно - матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків. Відповідно до цієї правової норми інвентаризація розрахунків повинна бути присвячена погодженням обсягів заборгованостей між кредиторами і дебіторами. Основою для такої інвентаризації повинні служити кредиторські виписки про заборгованість, які або підтверджені дебіторами, або оскаржені ними.

Таким чином, акт звірки взаєморозрахунків не можна вважати документом, що підтверджує наявність зобов'язання за господарським договором, оскільки він не відповідає вимогам до первинних документів.

З огляду на вказане, судом при винесенні оскаржуваного рішення не були допущені ні арифметичні помилки ні неточності, а заявник своєю заявою про виправлення неточностей та арифметичних помилок в судовому рішенні просить суд змінити суть рішення переоцінивши докази наявні в матеріалах справи та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі - в розмірі 238 133, 58 грн. (218 925, 25 + 19 208, 06 = 238 133, 58).

Отже, в даному випадку відсутні правові підстави для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Гротекс» про виправлення неточностей та арифметичних помилок в судовому рішенні вих. № 3 від 16.01.2015.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 86, 89 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Гротекс» у задоволенні заяви про виправлення неточностей та арифметичних помилок в судовому рішенні вих. № 3 від 16.01.2015.

2. Дану ухвалу направити сторонам по справі.

3. Дана ухвала у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України оскарженню не підлягає.

Суддя Г.П. Бондаренко