Ухвала

від 19.02.2015 по справі 826/18142/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18142/14 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

19 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГубської О.А. суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О. при секретарі судового засіданняНечай Ю.О. За участю: представника позивача Галуненко І.В. представника відповідача Лахно О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "БУДДЕТАЛЬ" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "БУДДЕТАЛЬ" про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "БУДДЕТАЛЬ", в якому просив стягнути з банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Буддеталь" заборгованість перед бюджетом у розмірі 892 333,26 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до частини 2 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства справу було призначено до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

В судове засідання з'явився представник відповідача, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача до суду з'явився, проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СП Буддеталь" (код ЄДРПОУ 14334466) зареєстроване як юридична особа 15.02.1999 та як платник податків знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві.

Згідно інформації з облікових карток ТОВ "СП Буддеталь" має заборгованість з податку на додану вартість на загальну суму 298615,43 грн. та з податку на прибуток - 593 717,83 грн., всього 892 333,26 грн.

Позивач звернувся до суду із даним позовом і просив стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 892 333,26 грн.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, з яким погоджується апеляційний суд, про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відтак, сума податкового зобов'язання, яка не була сплачена своєчасно, набуває статусу податкового боргу.

Відповідно до абзацу 4 п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

В даному випадку позивач просить стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 892 333,26 грн., який виник у зв'язку із несплатою останнім грошового зобов'язання, самостійно визначеного у податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень та вересень 2014 року, а також грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 27.03.2013 №0000332250.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року ТОВ "СП Буддеталь" задекларувало до сплати грошове зобов'язання у розмірі 215 117,00 грн., у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року - 83 904,00 грн.

Таким чином, сума податкового боргу, який виник у зв'язку з несплатою відповідачем податкового зобов'язання, згідно податкових декларацій з податку на додану вартість становить 299 021,00 грн., яка була часткового погашена за рахунок наявної переплати на суму 405,57 грн. Остаточна сума податкового боргу відповідача з податку на додану вартість склала 298 615,43 грн.

Також судом встановлено, що заборгованість ТОВ "СП Буддеталь" з податку на прибуток виникла у зв'язку із несплатою ним грошового зобов'язання, визначеного позивачем у податковому повідомленні-рішенні від 27.03.2014 №0000332250, яким визначено грошове зобов'язання на загальну суму 599579,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржене відповідачем у судовому порядку, проте постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.10.2013 №826/14402/13-а, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014 у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Відповідно до абзацу 4 п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Пунктом 59.1 ст.59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.3 ст.59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Згідно з п.59.4 ст.59 ПК України, податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Водночас, відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 95.2 ст.92 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Судом з наявних у справі матеріалів вірно встановлено, що позивачем було сформовано та надіслано ТОВ "СП Буддеталь" податкову вимогу №4676-25 від 02.09.2014 на загальну суму 594186,68 грн., отримання якої підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Доказів сплати суми податкового боргу суду першої інстанції та апеляційному суду не надано.

Згідно з пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Враховуючи, що заборгованість з податку на додану вартість та податку на прибуток на загальну суму 892333,26 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Апелянт мотивував власну позицію тим, що позивачем не дотримано процедури звернення до суду щодо стягнення податкового боргу. На думку апелянта, позивач повинен був звернутися до суду із поданням в порядку, передбаченому статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

З цього приводу, колегія суддів звертає увагу відповідача, що провадження у справах, порушених за поданням податкових органів, поданим на підставі статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, є окремим видом судового провадження, відмінним від загального (позовного).

При цьому, чинним законодавством України не встановлено імперативу для податкового органу звертатися про стягнення податкового боргу виключно у порядку спеціального виду провадження - за поданням у порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, і контролюючий орган не позбавлений права звернутися із відповідним позовом у загальному порядку позовного провадження. Вказаний висновок слідує з аналізу статті 183-3 КАС України, зокрема зі змісту її шостої частини.

В той же час, в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження, справа підлягає розгляду в порядку скороченого провадження згідно з вимогами п.4 ч. 1 ст. 183-2 КАС України.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "БУДДЕТАЛЬ" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "СП "БУДДЕТАЛЬ" про стягнення податкового боргу - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2014 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає (частина 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України)

Головуючий суддяО.А. Губська СуддіА.Б Парінов О.О. Беспалов

Повний текст ухвали виготовлено 23 лютого 2015 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.