Рішення

від 19.02.2015 по справі 926/94/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2015 р. Справа № 926/94/15

За позовом прокурора Вижницького району Чернівецької області в інтересах держави в особі державного підприємства «Вижницький держспецлісгосп АПК»

до приватного підприємства «Нетанья»

про стягнення заборгованості в сумі 13 255,67 грн.

суддя Байталюк В. Д.

представники сторін:

від позивача - Зевар С. С., довіреність від 28.01.2015;

від відповідача - не з'явився;

за участю прокурора Шановської Ю. М.

СУТЬ СПОРУ: прокурор Вижницького району Чернівецької області звернувся з позовом в інтересах держави в особі державного підприємства «Вижницький держспецлісгосп АПК» до приватного підприємства «Нетанья», Вижницький район смт Берегомет, про стягнення заборгованості за неналежне виконання умов договору в сумі 16022,78 грн.

Позов мотивується тим, що на виконання умов укладеного сторонами договору купівлі-продажу від 06.02.2012 позивач за період з квітня по травень 2012 року поставив відповідачу необроблену деревину. Однак відповідач в порушення умов договору поставлений йому товар оплатив частково, внаслідок чого заборгував позивачу суму позову.

Ухвалою суду від 22.01.2015 порушено провадження у справі, розгляд її призначено на 04.02.2015.

Ухвалою від 04.02.2015 розгляд справи відкладено на 19.02.2015 у зв'язку з нез'явленням представника відповідача у судове засідання.

19.02.2015 господарським судом Чернівецької області отримано заяву про зменшення позовних вимог.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача просили задовольнити позовні вимоги на суму 13255,67 грн.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду спору по суті оскільки відповідач належним чином повідомлений про час і місце слухання справи.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши прокурора, представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку про можливість прийняття до розгляду в межах даної справи зменшення позовних вимог та задоволення позовних вимог з наступних підстав .

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Передбачені частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Виходячи із змісту поданої позивачем заяви від 19.02.2015 про зменшення позовних вимог, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, суд встановив, що позивач не змінює предмету або підстав позову, а лише зменшує суму позову, у зв'язку з чим сума заборгованості становить 13255,67 грн.

06.02.2012 між сторонами укладено договір купівлі-продажу №7 (далі - Договір) згідно пункту 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю товар - лісопродукцію, а покупець зобов'язується приймати та оплатити отриману продукцію на умовах, зазначених у договорі.

Свої зобов'язання позивач виконав, що підтверджується товарно-транспортними накладними, згідно яких за період з квітня по травень 2012 року позивач відвантажив відповідачу товар на загальну суму 100642,65 грн.

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар: 05.04.2012 оплатив 30000,00 грн., в квітні та травні 2012 року виконав роботи на загальну суму 52612,18 грн., 29.04.2013 повернув частину товару на суму 4774,80 грн., у зв'язку з чим сума заборгованості становить 13255,67 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем надіслано претензію № 162 від 29.11.2012, однак відповіді на вказану претензію на момент подачі позову до суду позивач не отримував.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього (постанова ВГСУ від 28.02.2012 № 5002-8/481-2011). При цьому підписання покупцем накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

В силу статті 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У зв'язку з вищевикладеним заборгованість відповідача в сумі 13255,67 грн. за поставлений йому товар повністю підтверджується матеріалами справи.

Судові витрати покладаються на відповідача у зв'язку з задоволенням позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства «Нетанья» (вул. Комсомольська, 5-А, смт. Берегомет Вижницького району Чернівецької області, ідентифікаційний код 36753510):

ь на користь державного підприємства «Вижницький держспецлісгосп АПК» (вул. Будівельна, 9, смт. Берегомет Вижницького району Чернівецької області, ідентифікаційний код 30749729) заборгованість в сумі 13255,67 грн. ;

ь в дохід державного бюджету судовий збір в розмірі 1827,00 грн.

Повне рішення складено 23.02.2015.

Суддя В. Байталюк