Постанова

від 24.02.2015 по справі п/811/4164/14

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2015 року справа №П/811/4164/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Брегея Р.І.,

в присутності секретаря судового засідання Осипової Н.В.,

за участі представників позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2

та відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов приватного підприємства «ОСОБА_4 - Монтаж» (далі - Підприємство) до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління міністерства доходів та зборів в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з заявою до податкового органу про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 серпня та 05 листопада 2014 року, якими збільшено суми грошових зобов'язань з податків на додану вартість на 41376 грн. і 400 грн. та накладено штрафні санкції - 20688 грн. і 200 грн. та і з податку на прибуток - 37194 грн. і 2640 та накладено штрафні санкції - 18597 грн. і 1320 грн.

Представники позивача підтримали вимоги заяви.

Стверджували, що від укладення договорів підряду з ТОВ «Анкей» (далі - Товариство), ТОВ «Сніверст» (далі - Товариство 2), ТОВ «Укртртейдбуд» (далі - Товариство 3) та ТОВ «БК «Монолітбуд» (далі - Товариство 4) впродовж строку, який перевірявся податковим органом, настали реальні правові наслідки, котрі обумовлювались ними.

А тому, на їх думку, Підприємство правомірно сформувало в деклараціях з податку на додану вартість суми податкового кредиту за згаданими правочинами та включило у валові витрати кошти, які сплачені на підставі цих договорів.

Представник відповідача заперечив стосовно задоволення позову, мотивуючи тим, що правочини, котрі уклало Підприємство з Товариством, Товариством 2, Товариством 3 та Товариством 4 не спрямовувалися на реальне настання наслідків, які обумовлювалися ними.

Доказом того, як вважає він, є акти про неможливість проведення зустрічних звірок згаданих контрагентів.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.

Встановлені судом обставини, що стали підставами звернення.

Так, 07 грудня 2011 року Підприємство (замовник) та Товариство (підрядник) уклали договір про проведення капітального ремонту адміністративного приміщення (Том 1 а.с.126-130).

За умовами договору вартість робіт становила 8775,91 грн. (з урахуванням податку на додану вартість 1462,65 грн.).

На виконання Товариством умов договору Підприємство надало податкову накладну від 23 січня 2012 року, акт приймання виконання будівельних робіт та довідку про їх вартість (Том 1 а.с.130-138, 140).

Підприємство розрахувалось Товариством з у безготівковій формі (Том 1 а.с.139).

12 лютого та березня 2013 року Підприємство (замовник) та Товариство 2 (підрядник) уклали договори про проведення капітального ремонту відділу освіти, молоді та спорту Петрівської районної державної адміністрації та частково Петрівської центральної районної лікарні (Том 1 а.с.93-97, 104-108).

За умовами договорів вартість робіт становила 98870,29 грн. (з урахуванням податку на додану вартість 16478,38 грн.).

На виконання Товариством 2 умов договору Підприємство надало податкові накладні від 23 серпня та 13 вересня 2013 року, акти приймання виконання будівельних робіт та довідки про їх вартість (Том 1 а.с.98-101, 103, 109-114, 116).

Підприємство розрахувалось Товариством 2 з у безготівковій формі (Том 1 а.с.102, 115).

17 лютого 2014 року Підприємство (замовник) та Товариство 3 (підрядник) уклали договір про проведення реконструкції елеваторного комплексу (Том 1 а.с.117-119).

За умовами договору вартість робіт становила 30000 грн. (з урахуванням податку на додану вартість 5000 грн.).

На виконання Товариством 3 умов договору Підприємство надало податкову накладну від 17 лютого 2014 року, акт приймання виконання будівельних робіт та довідку про їх вартість (Том 1 а.с.120-123, 125).

Підприємство розрахувалось з Товариством 3 у безготівковій формі (Том 1 а.с.124).

16 червня, 22 серпня та 10 вересня 2013 року Підприємство (замовник) та Товариство 4 (підрядник) уклали договори про проведення ремонту Протопопівської сільської ради, Приютівської селищної ради та частково Петрівської центральної районної лікарні (Том 1 а.с.67-69, 75-77, 84-86).

За умовами договорів вартість робіт становила 90613,40 грн. (з урахуванням податку на додану вартість 15102,24 грн.).

На виконання Товариством 4 умов договору Підприємство надало податкові накладні від 16 липня, 23 серпня та 13 вересня 2013 року, акти приймання виконання будівельних робіт та довідки про їх вартість (Том 1 а.с.70-72, 74, 78-81, 83, 87-89, 91-92 ).

Підприємство розрахувалось з Товариством 4 у безготівковій формі (Том 1 а.с.73, 82, 90).

В період з 09 по 15 липня 2014 року податковим органом здійснено позапланову виїзну перевірку діяльності Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з його контрагентами Товариством, Товариством 2, Товариством 3 та Товариством 4 (Том 1 а.с.12-52).

Під час перевірки ревізори досліджували первинні документи бухгалтерського та податкового обліку платника податків.

За її результатом ревізори склали акт, у якому зазначили виявлені порушення.

Так, вони зробили висновок, що правочини, котрі уклало Підприємство з Товариством, Товариством 2, Товариством 3 та Товариством 4, є недійсними (нікчемними), так як не спрямовувались на настання реальних наслідків, які обумовлювалися ними.

На їх думку, доказом того є акти про неможливість проведення зустрічних звірок згаданих контрагентів.

Керівник відповідача погодився з висновками ревізорів та прийняв податкові повідомлення-рішення від 12 серпня та 05 листопада 2014 року, якими збільшено суми грошових зобов'язань з податків на додану вартість на 41376 грн. і 400 грн. та накладено штрафні санкції - 20688 грн. і 200 грн. та і з податку на прибуток - 37194 грн. і 2640 та накладено штрафні санкції - 18597 грн. і 1320 грн. (Том 1 а.с.53-56).

22 січня 2014 року ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ПП «СВ Гермес» за березень 2011 року (Том 1 а.с.183-193).

Акт перевірки містить висновок, що Товариство не підтверджено реальність здійснення господарських операції з придбання та продажу товарів (робіт послуг) за березень 2011 року.

28 жовтня 2013 року ДПІ у Печерському районі ГУМ у м.Києві складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства 2 щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01 січня по 31 березня 2013 року, з 01 по 31 травня 2013 року (Том 1 а.с.208-230).

Акт перевірки містить висновок, що Товариство 2 не підтверджено реальність здійснення господарських операції з придбання та продажу товарів (робіт послуг) за період з 01 січня по 31 березня 2013 року, з 01 по 31 травня 2013 року.

14 травня 2014 року ДПІ у Печерському районі м.Києві ДПС складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства 3 щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за лютий 2014 року (Том 1 а.с.194-199).

Акт перевірки містить висновок, що Товариством 3 завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за лютий 2014 року.

03 липня 2014 року відповідачем складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства 4 щодо підтвердження господарських відносин із Підприємством за червень-вересень 2013 року (Том 1 а.с.181-182).

Акт перевірки містить висновок, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що згідно відомостей «Податковий блок» стан Товариства 4 такий: внесено запис про відсутність підтвердження відомостей про місцезнаходження.

За результатами проведення перевірок діяльності контрагентів Підприємства керівники податкових органів не прийняли жодних рішень негативного характеру стосовно платників податків.

Юридична оцінка встановлених судом обставин справи.

Перш за все, акт перевірки це документ, в якому ревізор фіксує обставини, котрі встановив, керуючись виключно власним сприйняттям і розумінням.

Надалі акт вивчає керівник податкового органу, який і вирішує питання про погодження з його висновками.

У разі погодження з висновками, які мають негативні наслідки стосовно платника податків, посадова особа зобов'язана прийняти відповідне рішення (у письмовій формі), оскільки це єдиний спосіб реалізації компетенції суб'єкта владних повноважень.

Така правова позиція суду узгоджується з системним аналізом приписів пунктів 2 та 4 статті 56 Податкового кодексу України.

Зокрема, цією нормою права передбачено, що податковий орган може прийняти, окрім податкового повідомлення-рішення, і інше рішення, яке платник податків має право оскаржити до контролюючого органу вищого рівня або суду.

Судом встановлено, що за результатами проведення перевірок діяльності Товариства, Товариства 2, Товариства 3 та Товариства 4 податкові інспекції не прийняли жодних рішень та не звернулися до суду з позовами про визнання недійсними договорів, котрі уклали платники податків, в тому числі і з Підприємством, нехтуючи наданими повноваженнями, передбаченими Податковим кодексом України, та положеннями статті 228 Цивільного кодексу України.

А тому, суд зробив висновок, що керівники податкових органів не погодилися з висновками ревізорів про недійсність правочинів, які уклали Товариство, Товариство 2, Товариство 3 та Товариство 4.

Отже, податковими органами враховані податкові зобов'язання Товариства, Товариства 2, Товариства 3 та Товариства 4 з податку на додану вартість за договорами, котрі укладені з Підприємством.

Проводячи перевірку діяльності Підприємства, податкові ревізори посилались на акти про неможливість проведення зустрічних звірок згаданих контрагентів, як незаперечні докази недійсності його правочинів.

Однак, податкові ревізори допустили помилку, оскільки думка особи (іншого ревізора) не є доказом щодо встановлення певних обставин.

Такими доказами можуть бути рішення суду про недійсність договорів, рішення податкового органу щодо застосування негативних наслідків стосовно контрагента, яке останнім визнається як законне, вирок суду, показання свідків, тощо.

Таким чином, суд зробив висновок, що відповідач не надав доказів стосовно недійсності правочинів, які уклало Підприємство з Товариством, Товариством 2, Товариством 3 та Товариством 4.

Більше того, в судовому засіданні позивач надав суду достатню кількість доказів стосовно виконання ним та його контрагентами зобов'язань за договорами.

Зокрема, суд вбачає це, проаналізувавши первинні документи бухгалтерського та податкового обліку Підприємства (податкові накладні, виписки з банку та акти приймання виконаних робіт).

Оскільки, податковий орган не намагався перевірити обставини, які зафіксовані у згаданих письмових документах, тому суд не вправі ставити їх під сумнів.

Якщо б суд почав проводити перевірку з цих питань, то перейняв би на себе повноваження відповідача, що є недопустимим.

Окрім того, суд зазначає, що, коли державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретним платником податків, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживань з їх боку.

Отже, Підприємство включило до податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат суми коштів за договорами, укладеними з Товариством, Товариством 2, Товариством 3 та Товариством 4, відповідно до приписів статей 138 та 198 Податкового кодексу України (датою виникнення права на податковий кредит та включення коштів до валових витрат є дата отримання платником податку товару (послуг), що підтверджено податковою накладною).

За таких обставин рішення податкового органу є протиправними.

А тому, їх належить скасувати, задовільнивши позов.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовільнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління міністерства доходів та зборів в Кіровоградської області від 12 серпня 2014 року, яким приватному підприємству «ОСОБА_4 - Монтаж» збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 41376 грн. та накладено штрафну санкцію - 20688 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління міністерства доходів та зборів в Кіровоградської області від 12 серпня 2014 року, яким приватному підприємству «ОСОБА_4 - Монтаж» збільшено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток на 37194 грн. та накладено штрафну санкцію - 18597 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління міністерства доходів та зборів в Кіровоградської області від 05 листопада 2014 року, яким приватному підприємству «ОСОБА_4 - Монтаж» збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 400 грн. та накладено штрафну санкцію - 200 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління міністерства доходів та зборів в Кіровоградської області від 05 листопада 2014 року, яким приватному підприємству «ОСОБА_4 - Монтаж» збільшено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток на 2640 грн. та накладено штрафну санкцію - 1320 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «ОСОБА_4 - Монтаж» судові витрати в сумі 244,83 грн.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Повний текст постанови виготовлено 24 лютого 2015 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_4