Рішення

від 19.02.2015 по справі 910/23627/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2015 р.Справа № 910/23627/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Доленчука Д.О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши справу

за позовом ФОП ОСОБА_1, м. Чернігів до ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі", м. Харків про стягнення 38869,77 грн. за участю представників:

позивача - ФОП ОСОБА_2

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія насіннєвої торгівлі" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 37000,00 грн. боргу за виконане перевезення; 1517,00 грн. збитків завданих інфляцією та 3% річних в сумі 352,77 грн., всього - 38869,77 грн.

10.02.2015 р. розгляд справи було відкладено на "19" лютого 2015 р. о 10:40.

Позивач до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 19.02.2015 р. за вх.№ 6706, надав заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Відповідач витребувані документи до суду не надав, в судове засідання його представник не з'явився.

Відповідач про вимоги суду та розгляд справи у суді був повідомлений належним чином, оскільки ухвали суду направлялися ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" на юридичну адресу: 61000, м. Харків, Орджонікідзевський район, вул. 17-го Партз'їзду, буд. 38-А, з якої поштові відправлення (ухвали суду) адресовані відповідачу не були повернуті підприємством зв'язку, та на поштові та фактичні адреси відповідача. При цьому суд зазначає, що у п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" було зазначено, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Беручи до уваги, що відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та те, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, встановив наступне.

23.05.2014 р. між сторонами був укладений договір про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні (надалі - договір).

Пунктом 2.2. договору було передбачено, що конкретні умови по кожному замовленню обумовлюються в заявці, яка є невід'ємною частиною даного договору.

Так, відповідно до отриманих заявок на перевезення вантажів автомобільним транспортом, позивач за замовленням відповідача надав транспортні послуги по перевезенню вантажу автомобільним транспортом. Надання даних послуг відбулося:

- 23.05.2014 р. на підставі Заявки про надання транспортно-експедиційних послуг № 2414;

- 28.05.2014 р. на підставі Заявки про надання транспортно-експедиційних послуг № 2514;

- 03.06.2014 р. на підставі Заявки про надання транспортно-експедиційних послуг № 2614.

Вартість перевезення обумовлювалася сторонами щоразу в момент підписання замовлення, та зазначалася у заявці, що підписувалися сторонами. Обумовлена вартість за кожне перевезення склала 14000,00 грн.

Відповідно до отриманих заявок на перевезення вантажів автомобільним транспортом позивач за замовленням відповідача надав транспортні послуги по перевезенню вантажу автомобільним транспортом за маршрутами та із використанням наступних товаросупровідних документів::

- м. Шилуте (Литва) - м. Київ (Україна), транспортним засобом - трак тентований (СМR А № 0708023);

- м. Шилуте (Литва) - м. Київ (Україна), транспортним засобом - трак тентований (СМR А № 0708022);

- м. Шилуте (Литва) - м. Київ (Україна), транспортним засобом - трак тентований (СМR А № 0708248).

Позивач вчасно та відповідно до умов заявок виконав перевезення, що підтверджується даними вище зазначених СМR (транспортних накладних).

Відповідно до умов заявки та п.4.4. договору відповідач повинен був розрахуватися із позивачем шляхом безготівкового розрахунку протягом 15 банківських днів після отримання оригіналів документів.

Позивач в період з 26.05.2014 р. по 14.06.2014 р. надав відповідачу обумовлені замовленнями послуги та комплекти документів для оплати наданих послуг (факт надіслання якої останньому підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 13.06.2014 р.).

Отже, 13.06.2014 р. позивач - надіслав відповідачу всі необхідні документи. Але Акти виконаних робіт (наданих послуг), відповідач не підписав, оплату послуг не здійснив, за виключенням часткової оплати.

Позивачем були виставлені позивачу наступні рахунки-фактури:

- рахунок-фактура № СФ-0000079 від 26 травня 2014 р. на суму 14000,00 грн., який був частково оплачений на суму 5000,00 грн. (платіжні доручення: № 674 від 29.05.2014 р. на суму 1500,00 грн.. № 682 від 02.06.2014 р. на суму 1500,00 грн. та № 696 від 05.06.2014 р. на суму 2000,00 грн.), тобто неоплаченою залишилась сума 9000,00 грн.;

- рахунок-фактура № СФ-0000087 від 04 червня 2014 р. на суму 14000,00 грн.;

- рахунок-фактура № СФ-0000089 від 10 червня 2014 р. на суму 14000,00 грн.

Також, відповідачем були виписані податкові накладні:

- податкова накладна № 79 від 26.05.2014 р.;

- податкова накладна № 87 від 04.06.2014 р.;

- податкова накладна № 89 від 10.06.2014 р.

З метою повернення позивачу коштів останній звернувся до відповідача з претензією від 25.07.2014 р. згідно якої просив погасити заборгованість за надані послуги щодо перевезення вантажу в сумі 37000,00 грн., однак дана претензія була залишена відповідачем без відповіді.

При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи не міститься доказів сплати відповідачем позивачу 37000,00 грн. боргу за виконане перевезення.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Також, відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

З огляду на вищевикладене господарський суд прийшов до висновку, що сума боргу за виконане перевезення у розмірі 37000,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин господарський суд прийшов до висновку, що згідно розрахунків позивача з відповідача підлягають стягненню на користь позивача інфляційні у розмірі 1517,00 грн. за період з 01.07.2014 р. по 01.10.2014 р. та 3% річних у розмірі 357,77 грн. за період з 01.07.2014 р. по 24.10.2014 р.

Отже, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, господарський суд відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України вважав за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму судового збору у розмірі 1827,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 307 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 625, 628, 629, 909 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія насіннєвої торгівлі" (юридична адреса: 61000, м. Харків, Орджонікідзевський район, вул. 17-го Партз'їзду, буд. 38-А; ідентифікаційний код 34585332; фактична адреса: м. Київ, вул. Гнати Юри, 9, кім. 414; поштова адреса: 03035, м. Київ, вул. Льва Толстого, буд. 63, оф. 201) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (14020, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в Полікомбанку, м. Чернігів, код банку 353100) суму боргу за виконане перевезення у розмірі 37000,00 грн., інфляційні у розмірі 1517,00 грн., 3% річних у розмірі 357,77 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 1827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.02.2015 р.

Суддя Д.О. Доленчук