Постанова

від 19.02.2015 по справі 815/5282/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/5282/14

Категорія: 8.3.4 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Яковлева Ю.В.,

- ОСОБА_1,

при секретарі - Курмановій І.І.,

за участі: представника позивача - ОСОБА_2 (довіреність від 17.09.2014 р.),

представника відповідача - ОСОБА_3 (довіреність від 16.02.2015 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_2 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Талан-Т» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення суми бюджетного відшкодування,-

В С Т А Н О В И Л А:

Приватне підприємство «Талан-Т» (далі - позивач, або ПП «Талан-Т») звернулось із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (правонаступник - Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, далі - відповідач-1, або ДПІ у Київському районі м. Одеси), Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (далі - відповідач-2, або ГУДКС України в Одеській області), в якому позивач просив зобов'язати ДПІ у Київському районі м. Одеси підготувати та направити до ГУДКС України в Одеській області висновок із зазначенням сум бюджетного відшкодування, що підлягає сплаті ПП «Талан-Т» на підставі постанови Одеського окружного адміністративного суду від 24.05.2012 року та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012 року по справі № 2а-4856/10/1570 у загальному розмірі 100983 грн., стягнути з ГУДКС України в Одеській області на користь ПП «Талан-Т» суму бюджетного відшкодування у розмірі 100983 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року вказані вимоги позивача задоволені частково, зобов'язано ДПІ у Київському районі м. Одеси підготувати та направити до ГУДКС України в Одеській області висновок із зазначенням сум бюджетного відшкодування, що підлягає сплаті ПП «Талан-Т» у загальному розмірі 100983 грн. В іншій частині адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про залишення адміністративного позову без задоволення в повному обсязі, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом норм матеріального та процесуального права, неповному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного її вирішення.

В судовому засіданні представник відповідача-1 вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважав її необґрунтованою, такою, що підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник ГУДКС України в Одеській області у судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується, наявним в матеріалах справи, повідомленням про вручення повістки про виклик до суду (Т.2 а.с.24).

Згідно вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів порадившись на місці та заслухавши думку представник позивача та представника відповідача-1, ухвалила слухати справу за відсутністю представника відповідача-2, сповіщеного належним чином про час і місце апеляційного розгляду.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, за наслідками здійснення власної господарської діяльності у зв'язку з експортом обладнання за межі України в березні, квітні, травні, грудні 2005 року, січні 2006 року у позивача виникло від'ємне значення з податку на додану вартість за вказаними операціями, яке підлягало відшкодуванню з бюджету, що відображено у поданих позивачем податкових деклараціях з ПДВ відповідних періодів, які перевірені відповідачем-1, про що складено акти № 1406-23-304-32623894/35 від 22.06.2005 року, № 3062-23-00-304-32623894/56 від 27.12.2005 року та довідка № 983-23-00-304-32623894/10 від 31.03.2006 року.

Так, протягом 2005-2006 років проведено документальні перевірки ТОВ «Талан-Т» з питань правомірності заявленого бюджетного відшкодування ПДВ за вказані періоди.

Зазначеними перевірками встановлено завищення позивачем сум від'ємного значення по податку на додану вартість, що стало підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень № 0000232334/0 від 26.12.2006 року та № 0000022334/0 від 23.01.2007 року.

Не погодившись із виявленими порушеннями, позивач оскаржив вказані податкові повідомлення - рішення, які, зокрема, за результатом їх перегляду в судовому порядку скасовані постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24.05.2012 року по справі № 2а-4856/10/1570, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012 року.

Зазначені рішення судів судом вищої інстанції не скасовані та є чинними.

Як встановлено судом першої інстанції, вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, загальна сума бюджетного відшкодування, правомірність якого встановлена судовим рішенням в іншій справі, з урахуванням відшкодування податковим органом у січні 2006 році ПП «Талан-Т» сум податку на додану вартість за березень 2005 року у розмірі 37667 грн., складає 100983 грн.

Проте, відповідач-1 фактично відмовляється здійснювати відшкодування зазначеної суми позивачу з підстав анулювання останньому свідоцтва платника податку на додану вартість з 28.02.2011 року, посилаючись, також, на відсутність у податкового органу такого обов'язку згідно рішення суду у справі № 2а-4856/10/1570.

Враховуючи відмову податкового органу у відшкодуванні належних ПП «Талан-Т» сум за рахунок державного бюджету, позивач звернувся із цим позовом про зобов'язання відповідача скласти відповідний висновок з направленням цього висновку органу казначейської служби та стягнути ці суми в судовому порядку.

Вирішуючи спірне питання та частково задовольняючи позовні вимоги шляхом зобов'язання податкового органу підготувати та направити органу казначейської служби висновок із зазначенням сум бюджетного відшкодування, суд першої інстанції вказав на безпідставність відмови податкового органу у відшкодуванні належних позивачу сум та правомірність заявлення позивачем сум до бюджетного відшкодування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відшкодування позивачу належних останньому сум по податку на додану вартість за відповідні періоди та вважає їх правильними, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 184.9 ст. 184 Податкового кодексу України у разі, якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених цим розділом, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України, тобто бюджетному відшкодуванню, та строки проведення таких розрахунків врегульовано ст. 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно із п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

З приписів п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України вбачається, що в разі, якщо за результатами таких перевірок контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган надсилає платнику податків відповідне податкове повідомлення-рішення, зокрема, щодо заниження/перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування або про відмову в наданні бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України у разі, якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Приписами п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Такі ж правила містила ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, який діяв до набрання чинності Податковим кодексом України.

Таким чином, аналіз зазначених норм податкового законодавства показав, що платник податку має право на відшкодування правомірно визначених сум податку в відповідному порядку в межах строків, визначених Законом, порушення яких призводить до наявної заборгованості бюджету з відшкодування цього податку перед платником цього податку.

З огляду на викладене, враховуючи правомірність визначення позивачем від'ємного значення по податку на додану вартість у відповідних періодах, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, в іншій справі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відшкодування позивачу цих сум з Державного бюджету України.

Посилання апелянта на відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування по податку на додану вартість за відповідні податкові періоди, напрямок сум якого визначався шляхом відшкодування відповідних зобов'язань, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки такого права платник податку не позбавляється у майбутніх податкових періодах (п. 200.6 Податкового кодексу України) та відповідачем-1 на наведено обставин щодо погашення позивачем відповідного зобов'язання у наступних періодах за рахунок цих сум.

Також, колегія суддів враховує, що відповідачем-1 не наводиться обставин, визначених п. 200.5 Податкового кодексу України, за якими позивач позбавляється права на бюджетне відшкодування, а лише посилається на анулювання реєстрації останнього як платника податку на додану вартість з 28.02.2011 року, проте, як показав аналіз зазначених норм законодавства, зазначені обставини не позбавляють позивача права на отримання бюджетного відшкодування, яке виникло у позивача ще в 2005, 2006 роках, а тому у податкового органу відсутні правові підстави для відмови у відшкодуванні сум податку на додану вартість по деклараціям попередніх податкових періодів.

Разом з цим, аналіз норм законодавства, що регулює порядок відшкодування заявлених сум показав, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного вказаними нормами строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість, а тому в такому разі належним способом захисту порушеного права позивача є відповідне рішення суду про стягнення заявлених сум з Державного бюджету України.

Зазначені норми податкового законодавства судом першої інстанції не були враховані, що призвело до помилкового вирішення питання щодо відшкодування позивачу заявлених сум.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для відшкодування позивачу заявлених ним сум по від'ємному значенню з податку на додану вартість, проте враховуючи, що судом першої інстанції неправильно визначено спосіб відновлення порушеного права позивача, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.

Враховуючи викладене, оскільки судом першої інстанції правильно по суті вирішено справу, але із помилковим застосуванням норм матеріального права, колегія суддів вважає, що судове рішення, відповідно до вимог ст. 201 КАС України, підлягає зміні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 160, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Талан-Т» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення суми бюджетного відшкодування - змінити, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції:

«Адміністративний позов Приватного підприємства «Талан-Т» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення суми бюджетного відшкодування - задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Талан-Т» (код ЄДРПОУ 32623894, АДРЕСА_1, п/р 26008010028196 в АБ «Південний», м. Одеса, МФО 328209) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 100983 (сто тисяч дев'ятсот вісімдесят три) грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити».

В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний колегією суддів 23 лютого 2015 року.

Головуючий суддя: /ОСОБА_4/

Суддя: /ОСОБА_5/

Суддя: /ОСОБА_1/