Постанова

від 19.02.2015 по справі 815/5262/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/5262/14

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Яковлева Ю.В.,

- ОСОБА_1,

при секретарі - Курмановій І.І.,

за участі: представника позивача - ОСОБА_2 (довіреність від 03.02.2015 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні інвестори груп» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні інвестори груп» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А:

Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (правонаступник - Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, далі - позивач, або ДПІ у Приморському районі м. Одеси) звернулась із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні інвестори груп» (далі - відповідач, або ТОВ «Енергетичні інвестори груп»), в якому позивач просив стягнути з рахунків відповідача заборгованість по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 101086,85 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року вказані вимоги задоволені в повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про залишення адміністративного позову без розгляду, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом норм матеріального та процесуального права, неповному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного її вирішення.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги відповідача, просив залишити останню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується, наявним в матеріалах справи, повідомленням про вручення повістки про виклик до суду (а.с.112).

Згідно вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів порадившись на місці та заслухавши думку представника позивача, ухвалила слухати справу за відсутністю представника відповідача, сповіщеного належним чином про час і місце апеляційного розгляду.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, ТОВ «Енергетичні інвестори груп» зареєстровано 16.02.2010 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради та на обліку як платник податків перебуває у ДПІ у Приморському районі м. Одеси.

Згідно даних облікової картки станом на вересень 2014 року за відповідачем, враховуючи наявну переплату у розмірі 45,11 грн., часткове погашення зобов'язання у розмірі 34376 грн. та залишок несплаченої пені у сумі 1085,96 грн., рахується заборгованість по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 101086,85 грн.

Зазначена заборгованість виникла в результаті несплати самостійно визначеного податкового зобов'язання згідно поданої податкової декларації № НОМЕР_1 від 24.02.2014 року.

Позивачем вживались заходи щодо погашення підприємством зобов'язання, а саме на адресу відповідача направлено податкову вимогу № 3052-25 від 07.05.2014 року, яка отримана підприємством 26.06.2014 року, проте у визначені законодавством строки суму заборгованості відповідачем не сплачено, що стало підставою для звернення позивача із вимогою про стягнення наявної заборгованості у розмірі 101086,85 грн. в судовому порядку.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач не сплачує заборгованість за самостійно визначеним податковим зобов'язання, зазначена заборгованість підлягає стягненню з відповідача.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що є всі підстави для стягнення суми заборгованості з рахунків, обслуговуючих платника податків, проте неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи щодо розміру заборгованості призвело до необґрунтованого її вирішення.

Доходячи такого висновку, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України обов'язок платника податків полягає у сплаті податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом та законами з питань митної справи.

За правилами п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання не підлягає оскарженню, тобто є самостійно узгодженим, а тому не сплата такого зобов'язання у встановлений цим Кодексом строк вважається податковим боргом, який включає в себе також пеню, нараховану на суму такого зобов'язання (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини щодо наявності у позивача підстав для звернення із цим позовом про стягнення несплаченого відповідачем зобов'язання відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України.

Разом з цим, судом першої інстанції не з'ясовано розмір заборгованості, що фактично залишилась несплаченою відповідачем.

Як вбачається з даних облікової картки, станом на жовтень 2014 року за відповідачем рахується заборгованість по податку на прибуток, з урахуванням несплаченої пені у сумі 3432,54 грн., у розмірі 78433,43 грн.

Зменшення заборгованості відбулось за рахунок погашення відповідачем відповідних сум у розмірі 25000 грн., про що надано платіжні доручення № 152 від 24.10.2014 року, № 156 від 28.10.2014 року (а.с.80, 81).

Колегія суддів враховує, що зазначені обставини мали місце до винесення судом першої інстанції рішення у цій справі, проте не скориставшись своїм обов'язком щодо повного та об'єктивного розгляду справи, суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову в частині стягнення з відповідача заборгованості у сумі 78433,43 грн.

Щодо доводів відповідача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів зазначає, що такі порушення не були встановлені, та вказані відповідачем обставини не є підставою для скасування судового рішення.

Враховуючи викладене, оскільки судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного її вирішення, колегія суддів вважає, що судове рішення, відповідно до вимог ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні інвестори груп» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні інвестори груп» про стягнення заборгованості - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні інвестори груп» про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні інвестори ОСОБА_3» (код ЄДРПОУ 36921367) заборгованості по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 78433,43 грн. з рахунків, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетичні ОСОБА_3»: р/р: 26045460145600 в АТ «УкрСиббанк» (укр. грн.), МФО: 351005; р/р: 26001460145600 в АТ «УкрСиббанк» (ЄВРО), МФО: 351005; р/р: 26001460145600 в АТ «УкрСиббанк» (укр. грн.), МФО: 351005; р/р: 26009011055611 в ПАТ «УКРСОЦБАНК» (укр. грн.), МФО: 300023; р/р: 26009011073790 в ПАТ «УКРСОЦБАНК» (ЄВРО), МФО: 300023; р/р: 26000460145601 в АТ «УкрСиббанк» (укр. грн.), МФО: 351005 та перерахувати суму податкової заборгованості по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 78433,43 грн. на р/р: 31111009700008, код платежу 11021000, одержувач ГУДКСУ в Одеській області 37607526, банк одержувача ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний колегією суддів 23 лютого 2015 року.

Головуючий суддя: /ОСОБА_4/

Суддя: /ОСОБА_5/

Суддя: /ОСОБА_1/