Ухвала

від 24.02.2015 по справі 612/953/13-ц

БЛИЗНЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

612/953/13-ц

2/612/7/15

У Х В А Л А

24 лютого 2015 рік сел.. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області в складі :

головуючого - судді Лобановської С.М.

секретаря судових засідань Шевченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по орендній платі та розірвання договору оренди землі та заяву представника позивача ОСОБА_4 про забезпечення позову,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за договором оренди землі від 01.03.2008 року, укладеного між ними та припинення дії цього договору шляхом його розірвання.

В судове засідання, призначене на 15 годину 24 лютого 2015 року надійшла заява представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про забезпечення позову, в якій позивач просить заборонити вчиняти ФОП ОСОБА_3 дії з використання (посіву та обробки) земельної ділянки, яка є предметом спору. Також представник позивача просить здійснити розгляд заяви та слухання справи 24.02.2015 року без її участі у зв'язку із зайнятістю у розгляді справи у Комінтернівському районному суді м. Харкова.

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечують, вказуючи на її безпідставність та необгрунтованість.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, заслухавши думку відповідача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення по справі в разі задоволення заявленого позову.

При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Так, загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

При цьому відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов'язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Як роз'яснено в п.п. 4, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд не вбачає підстав та необхідності для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки не надано даних про те, що невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Не надано підтвердження того, що змінилися певні обставини, які обґрунтовують необхідність забезпечення позову, позивач не довів наявність підстав для забезпечення позову, не надав відповідні для цього докази, які б свідчили про те, що невжиття таких заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 3 ст. 151 ЦПК України.

Як вбачається із самої позовної заяви та матеріалів справи, на даний час ФОП ОСОБА_3 використовує спірну земельну ділянку на підставі договору оренди, укладеного з її власником та підданого державній реєстрації.

Заявою про забезпечення позову представник позивача фактично просить вирішити спір по суті.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151 - 153 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 дії з використання (посіву та обробки) земельної ділянки, яка є предметом спору - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.М. Лобановська