Ухвала

від 18.02.2015 по справі 243/4784/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№22-ц/778/991/15 Головуючий у 1 інстанції Чернишов Ю.В.

Суддя-доповідач Дзярук М.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Крилової О.В.,

Суддів: Дзярука М.П.,

Трофимової Д.А.,

При секретарі Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Єнакієве Донецької області на заочне рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Територіального управління Держгірпромнагляду Донецькій області, третя особа: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, про визнання випадку смерті пов'язаного з виробництвом, скасування акту спеціального розслідування нещасного випадку і зобов'язання скласти акт про нещасний випадок на виробництві пов'язаний з виробництвом, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Територіального управління Держгірпромнагляду Донецькій області, третя особа: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, про визнання випадку смерті пов'язаного з виробництвом, скасування акту спеціального розслідування нещасного випадку і зобов'язання скласти акт про нещасний випадок на виробництві пов'язаний з виробництвом.

В позові зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 її чоловік ОСОБА_5 який працював на шахті СП "Шахта ім.Карла Маркса" ДП "Орджонікідзеввугілля", після робочої зміни перебуваючи в лазні, відчув себе зле, йому викликали швидку медичну допомогу, але до її приїзду він помер. Причиною смерті встановлено діагноз гостра серцево-судинна недостатність. Висновками комісії із спеціального розслідування нещасного випадку на виробництві зроблено висновок про те, що нещасний випадок, що стався з ОСОБА_5 не пов'язаний з виробництвом.

Однак, вона не згодна з таким висновком комісії, вважаючи, що висновок комісії не ґрунтується на законодавчо передбаченому експертному висновку. А також суперечить вимогам Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків на виробництві, так як встановлені обставини дають підстави визнати цей випадок саме пов'язаним з виробництвом.

Посилаючись на викладені обставини просила суд визнати випадок смерті прохідника СП "Шахта ім. Карла Маркса" ДП "Орджонікідзеввугілля" - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, що стався ІНФОРМАЦІЯ_2 таким, що пов'язаний з виробництвом. Скасувати акт спеціального розслідування нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_2 року на території СП "Шахта ім. Карла маркса" ДП "Орджонікідзеввугілля" (формаН-5), який затверджено 25.09.2012року першим заступником начальника територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області. Зобов'язати Територіальне управління Держгірпромнагляду у Донецькій області з обставин смерті прохідника СП "Шахта ім. Карла маркса" ДП "Орджонікідзеввугілля" - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, що стався ІНФОРМАЦІЯ_2, скласти акт про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом за формою Н-1.

Заочним рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14 листопада 2014 року позов задоволено.

Визнано випадок смерті прохідника СП "Шахта ім. Карла Маркса" ДП "Орджонікідзеввугілля" - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, що стався ІНФОРМАЦІЯ_2 таким, що пов'язаний з виробництвом.

Скасовано акт спеціального розслідування нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_2 року на території СП "Шахта ім. Карла Маркса" ДП "Орджонікідзевугілля" (формаН-5), який затверджено 25.09.2012 року першим заступником начальника територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області.

Зобов'язано Територіальне управління Держгірпромнагляду у Донецькій області з обставин смерті прохідника СП "Шахта ім. Карла Маркса" ДП "Орджонікідзевугілля" ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, що стався ІНФОРМАЦІЯ_2 року скласти акт про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом за формою Н-1.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Єнакієве Донецької області звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Перевіряючи справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд виходить з наступного.

Згідно ст.ст. 213, 214 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повного всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, якій були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставини, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається із матеріалів справи, що ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах з СП "Шахта ім.. К.Маркса" ДП "Орджонікідзевугілля" та працював на посаді прохідника. 03 липня 2012 року ОСОБА_5 після виїзду з шахти на поверхню після виконання наряду приблизно о 21-45 год. у робочій бані стало погано, внаслідок чого він втратив свідомість, а згодом помер від зупинки серця. Наказом територіального управління Держгірпромнагляду України в Донецькій області від 04.07.2012р. №802 була утворена комісія для проведення розслідування нещасного випадку. Відповідно до висновків комісії викладених у акті проведення розслідування нещасного випадку, що стався 03 липня 2012 року увечері на СП "Шахта ім.. К.Маркса" ДП "Орджонікідзевугілля" (по формі Н-5) складеного 24 вересня 2012 року, вбачається, що розглянувши причину смерті ОСОБА_5, комісія прийшла до висновку, що вона не пов'язана з виробництвом.

Згідно зі ст.ст. 3, 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 171 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", встановлено, що факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про охорону праці".

Відповідно до ст.22 Закону України "Про охорону праці" роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах, визначена та регулюються Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232, яка набрала чинності 01 січня 2012 року, тобто вищезазначений Порядок був діючим на час нещасного випадку що стався з ОСОБА_5 03 липня 2012 року.

Між сторонами склалися правовідносини, які регулюються КЗпП України, Законом України "Про охорону праці" та Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (далі - Порядок).

Відповідно до п.7 Порядку, розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків.

Пунктом 10 Порядку, передбачено, що роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок (крім випадків, передбачених пунктом 37 цього Порядку), зобов'язаний:

1) протягом однієї години передати з використанням засобів зв'язку та протягом доби на паперовому носії повідомлення про нещасний випадок згідно з додатком 2: Фондові за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок; керівникові первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок - керівникові профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки - уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці); керівникові підприємства, де працює потерпілий, якщо потерпілий є працівником іншого підприємства; органові державного пожежного нагляду за місцезнаходженням підприємства у разі настання нещасного випадку внаслідок пожежі; закладові державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння);

2) протягом доби утворити комісію у складі не менш як три особи та організувати проведення розслідування.

Згідно до п.11 Порядку, до складу комісії входять керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії), представник Фонду за місцезнаходженням підприємства, представник первинної профспілки (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок - представник профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці), а також представник підприємства, інші особи. До складу комісії не може входити безпосередній керівник робіт.

Потерпілий або уповноважена ним особа, яка представляє його інтереси, не входить до складу комісії, але має право брати участь у її засіданнях, вносити пропозиції, подавати документи щодо нещасного випадку, давати відповідні пояснення, в тому числі викладати в усній і письмовій формі особисту думку щодо обставин і причин настання нещасного випадку та одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування.

Голова комісії зобов'язаний письмово поінформувати потерпілого або уповноважену ним особу, яка представляє його інтереси, про його або її права і з початку роботи комісії запросити до співпраці.

Члени комісії мають право одержувати усні чи письмові пояснення щодо нещасного випадку та проводити опитування роботодавця, посадових осіб, інших працівників підприємства, у тому числі потерпілого, та опитати осіб - свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб, робити необхідні запити, пов'язані з проведенням розслідування.

Відповідно до п.14 Порядку, комісія зобов'язана протягом трьох робочих днів з моменту її утворення: обстежити місце настання нещасного випадку, одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати осіб - свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб; визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; з'ясувати обставини і причини настання нещасного випадку; вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби потерпілого, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо); визначити, пов'язаний чи не пов'язаний нещасний випадок з виробництвом; установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам; скласти у п'яти примірниках акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (далі - акт за формою Н-5) згідно з додатком 3 та акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1) згідно з додатком 4 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом) і передати їх роботодавцеві для затвердження.

Акти за формою Н-5 і Н-1 підписуються головою та всіма членами комісії. У разі незгоди із змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою Н-5 як його невід'ємну частину.

У разі коли нещасний випадок визнаний комісією таким, що не пов'язаний з виробництвом, складається акт за формою Н-5.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулася до суду з вимогами про скасування акту проведення розслідування нещасного випадку, що стався 03 липня 2012 року увечері на СП "Шахта ім.. К.Маркса" ДП "Орджонікідзевугілля" від 24 вересня 2012 року по формі Н-5 та визнати нещасний випадок таким, що пов'язаний з виробництвом.

Згідно ст.10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 57 цього Кодексу, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У разі незгоди потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, із змістом акта за формою Н-5 або незгоди з висновком розслідування про обставини та причини нещасного випадку рішення комісії може бути оскаржено до суду.

Розглядаючи спори щодо встановлення фактів нещасних випадків на виробництві суди, відповідно до змісту актів Н-5 та Н-1, мають на підставі наданих доказів з'ясовувати які події відбулись, у зв'язку з впливом яких шкідливих факторів сталась подія, які пошкодження спричинені працівнику, хто з працівників винен у нещасному випадку, ким із працівників та які службові обов'язки було порушено, чи находиться порушення службових обов'язків працівників у причинному зв'язку з нещасним випадком тощо.

Пунктом 15 Порядку, визначено, що обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є зокрема: підготовка до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення (підпункт 3); раптова серцева смерть потерпілого внаслідок гострої серцево-судинної недостатності під час перебування на підземних роботах (видобування корисних копалин, будівництво, реконструкція, технічне переоснащення і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд, проведення геологорозвідувальних робіт під землею) або після підйому потерпілого на поверхню з даною ознакою, що підтверджено медичним висновком (підпункт 13); раптове погіршення стану здоров'я потерпілого або його смерті під час виконання трудових (посадових) обов'язків внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів та/або факторів важкості чи напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком**, або якщо потерпілий не пройшов обов'язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку (підпункт 18).

Пунктом 16 Порядку встановлено, що обставинами, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов'язані з виробництвом, є зокрема природна смерть, смерть від загального захворювання або самогубство (крім випадків, зазначених у пункті 15 цього Порядку), що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження (підпункт 6).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно Акту Н-5 про нещасний випадок, не пов'язаний з виробництвом. Комісією про розслідуванню нещасного випадку на виробництві, який стався з ОСОБА_5, встановлено, що причиною його смерті є раптове погіршення здоров'я при відсутності шкідливих та небезпечних факторів з боку підприємства, пов"язане з ішемічною хворобою серця у формі атеросклеротичного коронаросклерозу, ускладненого загальним венозним повнокров"ям внутрішніх органів, дистрофічними змінами внутрішніх органів, набряком головного мозку і легень ( а. с. 19).

Згідно Акту розслідування нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_2 року уверечі з ОСОБА_5, причиною його смерті є раптове погіршення здоров'я, яке не пов'язано з причинно-наслідковим зв'язком з умовами праці.

Відповідно до висновків, проведеної за постановою СУ ГУМВС України в Донецькій області у рамках кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України комісійної судово-медичної експертизи № 241 від 21.05.2014 року, за даними наданої медичної документації, причиною смерті ОСОБА_5 стала ішемічна хвороба серця у вигляді гострої серцевої недостатності. Сприятливим фактором у розвитку гострої серцевої недостатності могла бути підвищена фізична загрузка у вказаних підземних умовах. Також встановлено перевищення ГДК запиленості приміщення, температури повітря робочої зони, рівня шуму, важкість та напруженість трудового процесу, що могло призвести до розвитку гострої серцевої недостатності. Крім цього, згідно амбулаторної карти ОСОБА_5 було рекомендовано обмеження трудового навантаження, тобто протипоказана праця прохідником.

Зазначені обставини були відомі роботодавцю, однак ОСОБА_5 продовжував протипоказану йому роботу та зі значним перевищенням норми. Якість профоглядів ОСОБА_5 не відповідала об"єму залучених фахівців.

Будь-яких захворювань, які б могли викликати раптове погіршення здоров'я , що потягнуло втрату свідомості ОСОБА_5 та призвело до його смерті на роботі у наданій медичній документації не зафіксовано.

Таким чином, колегія суддів вважає, що задовольняючи позов, місцевий суд належним чином оцінив надані до суду докази та дійшов обґрунтованого висновку, що СП "Шахта ім.. К.Маркса" ДП "Орджонікідзевугілля" не забезпечило безпечних умов праці ОСОБА_5, що призвело до його смерті на виробництві, акт про який не було складено, а тому, акт форми Н-5, складений комісією про розслідування нещасного випадку, є таким, що не відповідає дійсності.

Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на суть прийнятого рішення не впливають.

Керуючись ст.ст. 303,304,307,308, 313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Єнакієве Донецької області - відхилити.

Заочне рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14 листопада 2014 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: