Ухвала

від 10.02.2015 по справі 457/1072/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 457/1072/14 Головуючий у 1 інстанції: Марчук В.І.

Провадження № 22-ц/783/527/15 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

Категорія: 20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

Головуючого судді: Мікуш Ю.Р.

Суддів: Ніткевича А.В., Павлишина О.Ф.

Секретар: Гацій І.І.

З участю позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 19 вересня 2014 року та за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 ОСОБА_6 на додаткове рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 24 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про розірвання попереднього договору купівлі-продажу ,-

в с т а н о в и л а :

Оскаржуваним рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 19 вересня 2012 року позов задоволено.

Розірвано попередній договір купівлі-продажу, посвідчений 22 грудня 2012 року приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу ОСОБА_7 реєстраційний номер №439, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2, грошові кошти в розмірі 799900(сімсот дев"яносто дев"ять тисяч триста) грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 243 грн.60 коп. судових витрат, понесених позивачем при подачі заяви.

Додатковим рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 24 листопада 2014 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави недоплачений судовий збір в розмірі 3410,40 грн.

Рішення та додаткове рішення суду оскаржили представники відповідача ОСОБА_5 та ОСОБА_8.

Представник відповідача ОСОБА_4- ОСОБА_5 в апеляційній скарзі зазначає, що таке ухвалене з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. На думку апелянта, позивач зловживає своїми правами, а саме ухиляється від виконання Попереднього договору купівлі-продажу нерухомості укладеного 22.12.2012 року звертаючись з позовами в суд.

Зокрема, позивач трактує, що істотним порушенням умов попереднього договору є відмінність у назвах об"єктів нерухомості, що позбавить його права на те на що він розраховував при укладенні попереднього договору, однак такі твердження позивача спростовуються тим, що відповідно до умов попереднього договору встановлено, що основний договір повинен бути укладений сторонами не пізніше 22.12.2015 року, а відтак невиконання відповідачем умов попереднього договору може ставитись не пізніше 22 грудня 2015 року. Крім того, вважає незрозумілим твердження позивача про неможливість в повній мірі використовувати нерухоме майно для певних видів господарської діяльності, оскільки цілком очевидно, що у дитячому розважальному центрі із закладами торгівлі та харчування можна здійснювати будь-яку торговельну діяльність так само як у торговому центрі (комплексі). Щодо посилань позивача на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 25 квітня 2014 року то таке є перекручуванням її змісту шляхом виривання з контексту наданих суду пояснень представником ОСОБА_4 Зазначає, що в оскаржуваному рішенні суду не дано будь-якої оцінки доказам у справі, не вказано мотивів, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та не спростовано заперечень відповідача, а тому просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Представник відповідача ОСОБА_8 в апеляційній скарзі на додаткове рішення зазначає, що оскільки подана апеляційне скарга на рішення Трускавецького міського суду від 19.09.2014 року та в разі її задоволення та ухвалення нового рішення підлягає скасуванню і додаткове рішення. Крім цього, зазначає, що суд невірно провів розрахунок стягнення судового збору, оскільки спір містить вимоги майнового та немайнового характеру, а відтак судовий збір мав бути стягнутий в сумі 243,60 грн. за вимогу немайнового характеру та 3654грн. за вимогу майнового характеру. Просить розглянути дану апеляційну скаргу разом з апеляційною скаргою на рішення, скасувати додаткове рішення та ухвалити нове рішення яким стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 3654,00 грн. недоплаченого судового збору.

Заслухавши пояснення відповідача ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5 на підтримання доводів апеляційних скарг, заперечення з приводу апеляційних скарг позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, вивчивши матеріали цивільної справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статею 4 ЦПК України зазначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Матеріалами справи та судом встановлено, що між ОСОБА_2. та ОСОБА_4 було укладено Попередній договір купівлі-продажу нерухомості, який було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу ОСОБА_7, реєстраційний номер 439. (а.с.6-7).

Відповідно до ст.635 ч.1 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов"язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір), а покупець приймає або зобов"язується прийняти майно( товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 ЦК України зазначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона( продавець) передає або зобов"язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов"язується прийняти майно( товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до умов Попереднього договору купівлі-продажу нерухомості від 22.12.2012 року, а саме пункту 1, відповідач зобов"язався передати в майбутньому, шляхом укладення Основного договору купівлі-продажу, у власність позивачу нероздільну частину поверху розміщеного на третьому поверсі торгового центру (комплексу) вартістю, що не буде перевищувати 799300 гривень, та який буде знаходитися за адресою: АДРЕСА_1. Зазначене нерухоме майно повинно бути розташоване на земельній ділянці площею 0,1040 га кадастровий номер 4611500000:02:002:0063.

Відповідно до п.3 Попереднього договору купівлі-продажу нерухомості від 22.12.2012 року основний договір купівлі-продажу нерухомості сторони зобов"язуються укласти в термін не пізніше 22.12.2015 року.

Згідно ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції, виходячи із змісту рішення Трускавецької міської Ради №615 від 24.12.2013 року( а.с.9-10) та встановив, що забудовник ОСОБА_4 здійснює забудову не просто звичайного торгового центру (комплексу), а дитячого розважального центру із закладами торгівлі та харчування, що є істотною умовою Попереднього договору, оскільки має своє цільове призначення.

В суді апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_4 пояснив, що ідея побудувати дитячий розважальний центр виникла після укладення Попереднього договору із ОСОБА_2 Причиною стало те, що паралельно із їхньою будовою був відкритий розважальний заклад "Дельфінарій", де відпочиваючі з дітьми проводили час, а відтак доцільніше було, вважає, будувати дитячий розважальний комплекс із закладами торгівлі та харчування, що має більші перспективи для бізнесу.

Колегія суддів погоджується із доводами позивача, що зміна цільового призначення об"єкта нерухомого майна, в майбутньому реально позбавляє його того, на що він розраховував при укладенні договору. Розміщення торгового центру, з його сторони буде мати певні обмеження та застереження та повинно буде відповідати цільовому призначенню - торгівля для задоволення потреб дітей . В той же час він розраховував на іншу, більш ширшого асортименту торгівлю.

При наявних обставинах він Попереднього договору із відповідачем ОСОБА_4 не укладав би.

Відповідачем по справі ОСОБА_4 не представлено доказів, що він повідомляв або узгоджував із позивачем після підписання Попереднього договору купівлі-продажу нерухомості від 22.12.2012 року про свої наміри щодо змін, уточнення умов договору в частині цільового призначення.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до вимог ст.10,60 ЦПК України відповідачем не представлено доказів, які би спростували доводи позивача.

Окрім цього, рішенням Трускавецького міського суду від 24.12.2013 року та ухвалою апеляційного суду Львівської області від 25.04.2014 року встановлено, що 22.12.2012 року сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору та він заключний та нотаріально посвідчений. У відповідності до вимог ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Так як на момент підписання Попереднього договору, відповідач отримав від позивача аванс в розмірі 799300 гривень, що на момент сплати коштів становило за офіційним курсом 100 000 доларів США, відповідно зазначена сума підлягає поверненню.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив із вимог статтей 546 ч.1, 570 ЦК України та підставно зобов"язав відповідача повернути передані йому кошти.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України судом вірно вирішено питання судових витрат.

Статтею 308 ЦПК України зазначається, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи те, що доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду, таке постановлене у відповідності до вимог ст.ст. 213, 214 ЦПК України, тому скасуванню не підлягає

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги представників ОСОБА_4- ОСОБА_5 та ОСОБА_8 в і д х и л и т и .

Рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 19 вересня 2014 року та додаткове рішення від 24 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий Ю.Р.Мікуш

Судді А.В.Ніткевич

О.Ф.Павлишин