Ухвала

від 19.02.2015 по справі 826/17268/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17268/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

19 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Інститут радіовимірювальної апаратури" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з додатковою відповідальністю "Інститут радіовимірювальної апаратури" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 07 серпня 2014 року № 0000231502.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Товариством з додатковою відповідальністю «Інститут радіовимірювальної апаратури» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів за квітень 2014 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 18 липня 2014 року № 3298/26-58-15-02-12-14313010.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та п. 6 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міндоходів України від 13листопада 2013 року № 678, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за квітень місяць 2014 року на 105 917,00 грн.

На підставі встановлених порушень, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07 серпня 2014 року № 0000231502, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 105 917,00 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 26 479,25 грн.

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

В силу п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

В силу п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно розділу 5 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 13 листопада 2013 року № 678 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", платники, які заповнили рядок 22 декларації 0110 та відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до декларації 0110 (Д3) (додаток 3). Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації 0110 за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 податкової декларації 0110. При цьому платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації 0110), подають до декларації 0110 (Д4) (додаток 4). Залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення - рішення стало декларування ТДВ «Інститут радіовимірювальної апаратури» в податковій декларації з податку на додану вартість за квітень місяць 2014 року та додатках від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, відображене у рядку 19 податкової декларації, яке складає 78 722,00 грн. та сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів, відображена у рядку 23.2 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме: січень місяць 2014 року у сумі 895 433,00 грн., лютий місяць 2014 року у сумі 655 224,00 грн. та березень місяць 2014 року у сумі 80 719,00 грн.

Згідно Акту перевірки, причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у січні - квітні місяцях 2014 року є будівництво основних фондів, а саме: будівництво офісної будівлі з закладом харчування за адресою м. Київ, вул. Радищева, 10/14, що становить 100% в причині виникнення від'ємного значення. Будівництво виконується, згідно дозволу на виконання будівельних робіт, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України від 18 квітня 2013 року № ІУ114131190177. Генеральним підрядником є ТОВ «Максимус Констракшн», відповідно до договору генерального підряду від 04 квітня 2013 року № 14/280.

Матеріали справи свідчать, що між ТДВ «Інститут радіовимірювальної апаратури» (Замовник) та ТОВ «Максимус Констракшн» (Генеральний підрядник) було укладено договір генерального підряду № 14/280 від 04 квітня 2013 року.

Відповідно до умов договору, генеральний підрядник за дорученням замовника зобов'язаний на свій ризик виконати власними або залученими силами і засобами (включаючи необхідні будівельні матеріали і обладнання) будівельні, монтажні та інші роботи по будівництву об'єкту, здати в установлений договором строк об'єкт, збудований відповідно до ДБН та проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язаний надати генеральному підряднику будівельний майданчик, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, оплачувати роботи з будівництва об'єкта, у порядку, встановленому цим договором і додатковими угодами до нього, та прийняти у генерального підрядника закінчений будівництвом об'єкт.

На підтвердження реальності господарських операцій за договором позивачем долучено до матеріалів справи: додатки до договору, кошториси, наказ про призначення відповідальних осіб, акт готовності будівельних конструкцій, листи генерального директора ТОВ «Максимус Констракшн», акт перевірки прогрівочних трансформаторів ТМО до експлуатації, контрольну картку на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв'язку з встановленням тимчасової огорожі разом з актом про відновлення благоустрою, дозвіл на виконання будівельних робіт, банківські виписки, акти виконаних робіт, акти про виконання робіт (надання послуг), видаткові та податкові накладні.

Крім того, на підтвердження реальності господарських операцій, позивачем надано документи щодо підтвердження господарських відносин між ТДВ «Інститут радіовимірювальної апаратури» та ТОВ «Максимус Констракшн» щодо виконання умов договору генерального підряду № 14/280 від 04 квітня 2013 року.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ТДВ «Інститут радіовимірювальної апаратури» належними доказами доведено факт надання ТОВ «Максимус Констракшн» будівельних, монтажних та інших робіт.

При цьому, порушення податкового законодавства контрагентом платника податків не можуть бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що невиконання контрагентом позивача власних податкових зобов'язань перед бюджетом тягне відповідну відповідальність саме для нього і не може вважатися підставою для відповідальності позивача.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві від 07 серпня 2014 року № 0000231502 прийнято протиправно, а тому правомірно скасовано судом.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з додатковою відповідальністю "Інститут радіовимірювальної апаратури" та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.

Повний текст ухвали виготовлено 24.02.2015 року.

.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.