Ухвала

від 19.02.2015 по справі 810/5667/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5667/14 Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

19 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-аналітичний центр "Рада" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-аналітичний центр "Рада" до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-аналітичний центр "Рада" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05 вересня 2014 року №0001392209/2465 та №0001382209/2456.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-аналітичний центр "Рада" звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-аналітичний центр «Рада» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Бенест Трейд Груп» за весь період взаємовідносин.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 22 серпня 2014 року №2157/10-16-22-09/37851123.

Перевіркою встановлено порушення позивачем: п. 138.1, 138.2 статті 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 42 936,00 грн. за період 2013 рік; п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, 198.3, 198.6, п. 201.1, 201.6, 201.7, 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за червень місяць 2013 року в сумі 45 196,00 грн.

На підставі висновків встановлених порушень, 05 вересня 2014 року відповідачем прийнято: податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0001392209/2465, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 64 404,00 грн., у тому числі 42 936,00 за основним платежем та 21 468,00 за штрафними санкціями; податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0001382209/2456, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 67 794,00 грн., у тому числі 45 196,00 грн. за основним платежем та 22 598,00 грн. за штрафними санкціями.

Не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.п. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.

В силу п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ІАЦ «Рада» (Замовник) уклало з ТОВ «Бенест Трейд Груп» (Виконавець) договори про надання послуг від 17 червня 2013 року №1706; №1706-2 та від 18 червня 2013 року №1806, за умовами яких Замовник замовляє, а Виконавець зобов'язується надати послуги з програмування відповідно до супроводжувальних документів, а саме: протоколу погодження ціни, калькуляції та актів здачі-прийняття наданих послуг.

Згідно укладених договорів, сторони мають укласти калькуляцію і протокол угоди про договірну ціну та надання послуг, що є невід'ємною частиною основного договору.

Відповідно до калькуляції до договору №1706 від 17 червня 2013 року, Виконавець зобов'язувався надати послуги із: створення електронних копій авторських інформаційних масивів; математичного моделювання реакції (поведінки) составу хімічних компонентів сумішей; аналіз актуальних закордонних досягнень у галузі інформаційних та педагогічної наук. Вартість послуг за договором становить 80000,00 грн.

Згідно калькуляції до договору №1706-2 від 17 червня 2013 року, Виконавець зобов'язувався надати послуги із: створення електронних копій авторських інформаційних масивів; математичного моделювання реакції (поведінки) составу хімічних компонентів сумішей. Вартість послуг за договором становить 75000,00 грн

Як вбачається з калькуляції до договору від 18 червня 2013 року №1806, Виконавець зобов'язувався надати послуги з розробки апаратних засобів моніторингу зсувних процесів. Вартість послуг за договором становить 103 374,80 грн.

На підтвердження виконання вищевказаних договорів, позивачем надано технічні завдання на надання послуг за темою «розробка апаратних засобів моніторингу зсувних процесів» та щодо «математичного моделювання реакції (поведінки) составу хімічних компонентів сумішей».

Крім того, на підтвердження виконання факту здійснення господарських зобов'язань за договорами про надання послуг з ТОВ «Бенест Трейд Груп» позивачем надано: податкові накладні, акти на надання послуг, звіти на надання послуг щодо «Аналіз актуальних закордонних досягнень у галузі інформаційних та педагогічної наук в рамках створення засобів криптографічного шифрування авторських масивів СПНВ» та щодо математичного моделювання реакції (поведінки) составу хімічних компонентів сумішей».

Також, судом встановлено, що між ТОВ «Бенест Трейд Груп» (Орендодавець) та ТОВ «ІАЦ «Рада» (Орендар) укладено договір оренди від 01 березня 2013 року №0103, згідно умов якого Орендодавець передає у строкове платне користування Орендарю майно, визначене у додатку №1 до договору. Орендар зобов'язується утримувати майно, що орендується у повній справності, здійснювати за власний рахунок профілактичне обслуговування та поточний ремонт майна, що орендується, за власний рахунок усувати несправності та поломки майна, що орендується.

Відповідно до додатку №1 до договору №0103-ОР, ТОВ «Бенест Трейд Груп» передало ТОВ «ІАЦ «Рада» наступне майно: копір Xerox DC550, сервер SuperMicro строком на 4 місяці. Вартість оренди склала 12800,00 грн.

При цьому, на підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за договором оренди з ТОВ «Бенест Трейд Груп» сторонами складено акт та податкову накладну.

Судом встановлено, що суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Бенест Трейд Груп», позивачем включено до складу податкового кредиту, а суми перераховані контрагенту в якості оплати за послуги, віднесені позивачем до складу валових витрат.

Разом з тим, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що надані позивачем первинні документи не дають підстав вважати, що послуги з програмування були надані фактично, оскільки окрім загальної назви послуг та їх вартості досліджувані акти та звіти не розкривають конкретний зміст і обсяг здійснених господарських операцій, їх натуральних, кількісних та вартісних вимірників.

Слід також враховувати, що надані послуги, виходячи із звітів про надані послуги, є трудомісткими і об'ємними, потребують часу та відповідних фахівців та обчислювального обладнання, програмних засобів, водночас, надані позивачем документи не розкривають ким та якими саме спеціалістами надавались послуги та що підтверджує їх кваліфікацію у відповідній сфері.

Крім того, судом першої інстанції вірно зазначено, що згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, основним видом економічної діяльності ТОВ «Бенест Трейд Груп» є діяльність у сфері права, а тому фінансово-господарські документи наявні у матеріалах справи не містять зв'язку між послугами, споживачами послуг та діяльністю ТОВ «Бенест Трейд Груп».

Так, умовами договору оренди встановлено, що передача майна в оренду та після закінчення строку договору відбувається на підставі актів приймання-передачі, в яких окрім найменування і вартості вказується стан майна, що орендується. Крім того, сторонами було також погоджено, що витрати на обслуговування і поточний ремонт здійснюються за рахунок ТОВ «ІАЦ «Рада».

Водночас, на виконання вказаних умов договору позивачем не надано актів приймання-передачі, що підтверджували б перехід зазначеного майна у користування ТОВ «ІАЦ «Рада».

Крім того, судом встановлено, що орендоване майно на підприємстві позивача не приймалось та в бухгалтерському обліку не значилось.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність доказів реального вчинення господарської операції виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що матеріалами справи не підтверджено наявність підстав для включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених відповідно до податкових накладних, виписаних у зв'язку із придбанням послуг (товарів) у періоді, що перевірявся, а також наявності підстав для коригування показників податку на прибуток та податку на додану вартість.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про порушення ТОВ «ІАЦ «Рада» вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту та валових витрат по господарським операціями з ТОВ «Банест Трейд Груп», у в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на суму 42936,00 грн. та податок на додану вартість в сумі 45196,00 грн. - правомірним.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-аналітичний центр "Рада" та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-аналітичний центр "Рада" - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.

Повний текст ухвали виготовлено 24.02.2015 року.

.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.