Ухвала

від 17.02.2015 по справі 826/18476/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/18476/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

17 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2014 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тітон Інвест» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Тітон Інвест» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило: визнати протиправними дії ДПІ у Печерському районі міста Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві, що виявилися у невизнані податковою декларацією поданої ТОВ «ТІТОН ІНВЕСТ» звітності з податку на додану вартість за липень 2014 року (декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року, а також поданих разом із декларацією документів - розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за липень 2014 року; реєстру виданих та отриманих податкових накладних за липень 2014 року); визнати податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2014 року (а також поданих разом із декларацією документів - Розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за липень 2014 року; Реєстр виданих та отриманих податкових накладних за липень 2014 року) такими, що подані ТОВ «ТІТОН ІНВЕСТ» в день їх фактичного отримання державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві 15.08.2014.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2014 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи згідно довідки про взяття на облік платника податків № 3037 від 07.09.2012, позивач - ТОВ «ТІТОН ІНВЕСТ» є юридичною особою та як платник податків з 10.07.2012 перебуває на обліку у ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

15.08.2014 ТОВ «ТІТОН ІНВЕСТ» подало до ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2014 року, додаток 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)», Реєстр виданих та отриманих податкових накладних, які були отримані податковим органом, згідно вхідних штампів ДПІ.

06.11.2014 позивач отримав від ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві лист від 19.08.2014 № 10466/10/26-55-15-07-10, в якому відповідач повідомив позивача, що податкова декларація з податку на додану вартість з відповідними додатками до неї (реєстраційний № 140001927 від 15.08.2014), Реєстр податкових накладних до неї) заповнені з порушенням вимог до оформлення податкової звітності, а тому податкова звітність не вважається податковою декларацією (а.с. 16).

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем не було надано доказів на підтвердження правомірності дій щодо невизнання податкової декларації, поданої ТОВ «ТІТОН ІНВЕСТ», звітністю з податку на додану вартість за липень 2014 року, а тому позов підлягає задоволенню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що ДПІ у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до пункту 46.1. статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно з пунктом 48.1 статті 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов'язковими реквізитами податкової декларації є інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п.48.2 статті 48 ПК України).

Відповідно до п. 48.3 статті 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно з пунктом 48.4 названої статті у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

У той же час, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.

Відповідно до пункту 49.8 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.

Імперативний характер наведеної норми означає, що податковий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію, подану платником податків в один із способів, передбачених пунктом 49.3 статті 49 ПК України (особисто або через представника, поштою чи засобами електронного зв'язку).

Як передбачено нормою абзацу першого пункту 49.9 статті 49 ПК України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Згідно з пунктом 49.8 статті 49 ПК України під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Отже, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.

Відповідно до п. 49.10 статті 49 ПК України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

При цьому, Податковим кодексом України передбачені спеціальні наслідки подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України. У такому разі на підставі пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Колегія суддів звертає увагу, що з листа ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 19.08.2014 № 40166/10/26-55-15-07-10 вбачається, що відповідач жодним чином не повідомив ТОВ «ТІТОН ІНВЕСТ» про причини невизнання податковою декларацією податкової звітності за липень 2014 року.

Також, відповідач, встановивши, що податкова звітність позивача заповнена з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України, зобов'язаний був письмово повідомити про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови позивача протягом трьох робочих днів з дня її отримання, тобто протягом 18 серпня 2014 - 20 серпня 2014 року.

Однак, як підтверджується матеріалами справи, а саме: копією конверту та результатом пошуку за штрих кодовим ідентифікатором (т. 1, а.с. 14-15), ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві лише 04.11.2014 (т. 1, а.с. 14-15) скерувала на адресу позивача лист від 19.08.2014 № 10466/10/26-55-15-07-10, тобто понад 2 (два) місяця після отримання податкової звітності.

Згідно з пунктом 49.13 статті 49 ПК України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій ДПІ у Печерському районі міста Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві, що виявилися у невизнані податковою декларацією поданої ТОВ «ТІТОН ІНВЕСТ» звітності з податку на додану вартість за липень 2014 року та визнання податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2014 року такими, що подані ТОВ «ТІТОН ІНВЕСТ» в день їх фактичного отримання державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві 15.08.2014 року підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2014 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.