Постанова

від 16.02.2015 по справі 910/15008/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2015 р. Справа№ 910/15008/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Гарник Л.Л.

Верховця А.А.

при секретарі судового засідання Волошиній З.В.

та представників:

від позивача: Семеняк М.В. (дов. від 23.12.2014 № 23-12/14-5);

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився;

від відповідача 3: Купера М.В. (дов. від 29.10.2014);

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Централь-Строй"

на рішення господарського суду м. Києва від 18.09.2014

у справі № 910/15008/14 (суддя Пінчук В.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (далі - ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль", позивач)

до 1) Приватного акціонерного товариства "Бетон Нова" (далі - ПАТ „Бетон Нова", відповідач-1)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Централь-Строй" (далі - ТОВ "Централь-Строй", відповідач-2)

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбус" (далі - ТОВ "УкрБус", відповідач-3)

про стягнення 251 749,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 18.09.2014 у справі № 910/15008/14 позов задоволено; стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" з Приватного акціонерного товариства "Бетон Нова" 83916,50 грн. боргу, 1678,33 грн. судового збору, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Централь - Строй" 83916,50 грн. боргу, 1678,33 грн. судового збору, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбус" 83916,50 грн. боргу, 1678,33 грн. судового збору та ін.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Централь-Строй" звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2014 № 01/10, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду м. Києва від 18.09.2014 у даній справі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ "Централь-Строй" посилається на те, що оскаржуване рішення щодо вищевказаного прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:

- відповідача-2 не було належним чином повідомлено про розгляд справи судом першої інстанції;

- договір поруки від 31.10.2007, за умовами якого відповідач-2 поручився за виконання боржником своїх зобовґязань за договорами фінансового лізингу, - є припиненим внаслідок зміни без згоди відповідача-2 обсягу його відповідальності за договором поруки від 31.10.2007.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2014 у даній справі прийнято до провадження апеляційну скаргу ТОВ "Централь-Строй" на рішення господарського суду господарського суду м. Києва від 18.09.2014 у даній справі та призначено розгляд вказаної апеляційної скарги на 17.12.2014.

Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

У зв'язку з перебуванням судді Пантелієнка В.О. у відпустці, за розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2014, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі № 910/15008/14 у наступному складі: головуючий суддя: Доманська М.Л., судді: Верховець А.А., Гарник Л.Л. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 апеляційну скаргу прийнято до провадження у новому складі суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 розгляд справи відкладено на 21.01.2015.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2015 розгляд справи відкладено на 04.02.2015.

03.02.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача-3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

04.02.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло доповнення до відзиву на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2015 розгляд справи відкладено на 16.02.2015.

16.02.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача-3 надійшло пояснення, в якому він просить суд рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В судовому засіданні 16.02.2015 представник відповідача-3 підтримав доводи апеляційної скарги відповідача-2. Зокрема, вказував на те, що між його кредитором (ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль") та поручителями (ПАТ „Бетон Нова" та ТОВ "Централь-Строй") укладені окремі договори поруки, а тому безпосередньо між поручителями (відповідачем-1 та відповідаче-2) відсутня спільна порука, а тому підстави для солідарного стягнення заборгованості з обох поручителів - відсутні.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 в судове засідання 16.02.2015 своїх представників не направили, про день, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили. У зв'язку з внесенням 01.12.2014 змін до інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Закон України Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" від 12.09.2014 № 01-06/1290/14, інформація про час і місце судових засідань, призначених відповідними ухвалами на 04.02.2015 та 16.02.2015, розміщено на сторінці Київського апеляційного господарського суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі сторони у справі вважаються повідомленими належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання.

Дослідивши наявні матеріали справи, враховуючи те, що відповідачі-1,2 були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, неявка представників відповідачів-1,2 не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, визначених ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню повністю, а скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджується наявними матеріалами справи, 31.10.2007 між ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" (далі - Позивач, Лізингодавець) та ТОВ "Укрбус" (Відповідач 3, Лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № L1274-10/07 (далі - Договір).

У відповідності до п. 1.1. Договору, Лізингодавець на підставі договорів купівлі-продажу (поставки) зобов'язався придбати у свою власність та передати на умовах фінансового лізингу без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно - предмет лізингу, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Специфікації (Додаток № 2 до Договору лізингу), а Лізингоодержувач зобов'язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах Договору.

У подальшому сторонами було внесено ряд змін до Договору та його додатків, зокрема, укладено Угоди про внесення змін до Договору фінансового лізингу від 01.03.2009, 04.01.2010 та 01.04.2010, 02.07.2010, 01.10.2010, 01.03.2011 та 01.11.2011, які є невід'ємними частинами Договору.

Згідно з п. 1.2 Договору, строк лізингу складається з Періодів лізингу, зазначених в Графіку лізингових платежів (додаток № 1 до Договору) та не може бути менше одного року. Додаток № 1 до Договору - Графік лізингових платежів або Графік розрахунку заборгованості (далі - Графік) є невід'ємною частиною Договору.

Пунктами 4.1 та 4.2 Договору встановлено, що лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості Предмета лізингу та комісію Лізингодавця (Позивача). Розмір лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в Графіку (Додаток №1 до Договору).

У відповідності до Загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до Договору) (далі - Загальні умови) Лізингоодержувач (Відповідач-3) сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця (Позивача), направленого на вказану в Договорі електронну адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. При чому, у разі неотримання рахунку Лізингодавця (Позивача) до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач (Відповідач-3) зобов'язаний звернутися до Лізингодавця (Позивача) та отримати свій рахунок самостійно. В цьому випадку Лізингоодержувач (Відповідач-3) зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця (п.5.3 Загальних умов).

З пункту 5.4 Загальних умов вбачається, що Лізингоодержувач (Відповідач-3) сплачує поточні лізингові платежі, починаючи з першого періоду лізингу. При цьому, першим періодом лізингу вважається календарний місяць, що слідує за місяцем, в якому Предмет лізингу був переданий Лізингоодержувачу (Відповідач-3) за Актом приймання-передачі. Зазначені у Графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які слідують за першим періодом лізингу в прямому порядку.

Пунктом 4.9 Договору лізингу передбачено, що всі визначені Договором платежі, за виключенням компенсації відсотків за фінансування придбання Предмета лізингу, Лізингоодержувач сплачує за правилами, наведеними в Графіку.

Згідно з п. 4.6. Договору, зміни до якого були внесені Угодою про внесення змін від 04.01.2010, розмір комісії для кожного періоду лізингу розраховується за ставкою USD LIBOR IM плюс 6,405270% річних від заборгованості лізингоодержувача, визначеної у грошовому еквіваленті іноземної валюти на початок відповідного періоду лізингу згідно з графіком (колонка "В" Додатку 1 до Угоди). Розрахована таким чином сума комісії перераховується в гривні за курсом НБУ на перший робочий день кожного лізингового періоду, плюс ставка до пенсійного фонду з купівлі іноземної валюти, що діє на момент виставлення рахунку у розмірі, визначеному чинним законодавством, та комісія АТ "Райффайзен Банк Аваль" з купівлі валюти.

Відповідно до п. 4.10 Договору, із змінами, внесеними угодою від 04.01.2010, перерахунок лізингових платежів, розрахованих у грошовому еквіваленті іноземної валюти, здійснюється Лізингодавцем за курсом НБУ на перший робочий день кожного лізингового періоду у відповідності з Графіком (Додаток 1 до Угоди), плюс ставка збору до Пенсійного фонду з купівлі іноземної валюти, що діє на момент виставлення рахунку у розмірі, визначеному чинним законодавством, та комісія АТ "Райффайзен Банк Аваль" з купівлі валюти.

Також сторони Договору погодили, що зазначений в Графіку розмір поточних лізингових платежів у гривні розраховується за курсом НБУ до обраної згідно з Договором іноземної валюти на перший робочий день першого лізингового періоду, а у випадку зміни на день складання рахунку Лізингодавця за другий та наступні лізингові періоди встановленого НБУ курсу гривні до обраної згідно з Договором іноземної валюти, зазначені в цьому Графіку лізингові платежі за кожний з періодів лізингу змінюються пропорційно зміні курсу на день складання рахунку за відповідний лізинговий період.

Валютою для розрахунку лізингових платежів у гривні Сторони обрали долари США (п. 6.1.4. Загальних умов).

Відповідно до п. 6.1 Загальних умов, Лізингодавець (Позивач) має право в односторонньому порядку змінити суму лізингових платежів у наступних випадках (включаючи, але не обмежуючись):

6.1.1. У випадку зміни встановленого на день укладення Договору розміру ставки USD Libor на період 1 місяць, розмір комісії змінюється відповідно за кожний з періодів лізингу починаючи з такого чергового періоду лізингу.

6.1.2. У випадку зміни чинного законодавства щодо лізингової діяльності Лізингодавця, системи оподаткування, розміру податків, зборів, обов'язкових платежів, пов'язаних з Предметом лізингу та/або виконанням Лізингодавцем своїх обов'язків за Договором.

6.1.3. У разі перевищення розміру комісії Лізингодавця за Договором над подвійною обліковою ставкою Національного банку України, встановленою на день нарахування такої комісії за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за цим Договором, розраховану від вартості Предмета лізингу, комісія у складі лізингового платежу підлягає збільшенню на суму, яка дорівнює розміру ПДВ за ставкою 20%, нарахованому на таке перевищення.

6.1.4. Оскільки для розрахунку розміру лізингових платежів у гривні Сторони обрали долари США, то у випадку зміни на день складання рахунку за відповідний лізинговий період, встановленого Національним банком України курсу гривні до доларів США по відношенню до визначеного в п. 2. Графіку курсу, лізингові платежі змінюються пропорційно зміні курсу гривні до доларів США.

6.1.5. В інших випадках, визначених Договором та додатками до нього, в тому числі у разі виникнення у Лізингодавця додаткових витрат, які виникли в період дії цього Договору та пов'язані з ним.

Відповідно до п. 6.2. Загальних умов, змінений за правилами п. 6.1 Загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку Лізингодавця (Позивача) та підлягає сплаті Лізингоодержувачем (Відповідачем 3) у безспірному порядку.

Таким чином, у випадку зміни встановленого НБУ курсу гривні до іноземної валюти, а також ставки фінансування на визначений період відбувається зміна розміру визначених у Графіку лізингових платежів. Розрахована таким чином сума підлягає сплаті Лізингоодержувачем (Відповідачем-3).

На виконання умов Договору, позивач (Лізингодавець) придбав предмет лізингу за договором купівлі-продажу та передав його у тимчасове володіння та користування відповідачу-3 (Лізингоодержувачу), що підтверджується підписаним представниками Сторін актом приймання-передачі предмету лізингу.

Як встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, відповідач, в порушення умов Договору, свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у розмірі 251 749,50 грн. за рахунками-фактурами від 01.08.2012 LC1274-10/07/32-060, від 03.09.2012 № LC1274-10/07/33-062, від 01.10.2012 № LC1274-10/07/34-063, від 01.11.2012 LC1274-10/07/35-065, від 03.12.2012 LC1274-10/07/36-067, від 03.01.2013 LC1274-10/07/37-069, від 01.02.2013 LC1274-10/07/38-071.

З метою забезпечення виконання Лізингоодержувачем умов Договору лізингу, 31.10.2007 між Лізингодавцем та ЗАТ "Бетон Нова" (яке в подальшому перейменовано в Приватне акціонерне товариство "Бетон Нова") (далі - Відповідач-1 або Поручитель-1) укладено Договір поруки (далі - Договір поруки-1), відповідно до п. 1.2. якого Поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед Лізингодавцем відповідати по зобов'язанням Лізингоодержувача, які виникають за Договором лізингу, включаючи, але не обмежуючись наступним: сплатити лізингові та всі інші платежі на умовах договорів лізингу, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках, передбачених договорами лізингу, а також виконати інші умови договорів лізингу в повному обсязі.

Крім того, з метою забезпечення виконання Лізингоодержувачем умов Договору лізингу, 31.10.2007 між Лізингодавцем та ТОВ "Централь-Строй" (далі - Відповідач-2 або Поручитель-2) укладено Договір поруки (далі - Договір поруки 2), відповідно до п. 1.2. якого Поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед Лізингодавцем відповідати по зобов'язанням Лізингоодержувача, які виникають за Договорами лізингу, включаючи, але не обмежуючись наступним: сплатити лізингові та всі інші платежі на умовах договорів лізингу, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках, передбачених договорами лізингу, а також виконати інші умови договорів лізингу в повному обсязі.

Положення Договору поруки 1 та Договору поруки 2 є подібними між собою, окремими та самостійними договорами.

Згідно з п.п. 2.1, 2.4, 3.1 вказаних Договорів поруки 1, 2 Відповідач-1 та Відповідач-2 (відповідно) у випадку невиконання Лізингоодержувачем взятих на себе зобов'язань за Договорами лізингу, несуть солідарну відповідальність (кожен окремо) перед Лізингодавцем у тому ж обсязі, що і Лізингоодержувач, включаючи сплату основного боргу за Договорами лізингу, нарахованих лізингових платежів та неустойки.

У випадку невиконання Лізингоодержувачем боргових зобов'язань перед Лізингодавцем за Договором лізингу, Лізингодавець має право звернутись до Відповідача-1 та/чи Відповідача-2 (відповідно) з вимогою про виконання боргових зобов'язань в повному обсязі чи в частині.

З метою досудового врегулювання спору Позивач звернувся до Поручителя-1 з листом-вимогою про виконання зобов'язань від 05.05.2014 № 608-04/2014 та до Поручителя 2 з листами-вимогами про виконання зобов'язань від 05.05.2014 № № 609-04/2014, № 610-04/2014. Жодним з Відповідачів вимоги Позивача виконані не були.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 статей 553, 554 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Частина 2 статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачає, що за договором фінансового лізингу (надалі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Пунктом 3 частини 2 статті 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Як встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання Відповідачем-3 (як боржником) зобов'язань за відповідним Договором та його заборгованість перед Позивачем в сумі 251 749,50 грн.; невиконання відповідачами 1, 2 (як поручителями) зобов'язань перед позивачем за відповідними Договорами поруки на вказану суму заборгованості Відповідача-3.

Проте, суд першої інстанції неправомірно за оскаржуваним рішенням стягнув з відповідачів вказану суму заборгованості, присудивши до стягнення з кожного з відповідачів по 83 916,50 грн., тоді як предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості у сумі 251 749,50 грн. солідарно зі всіх відповідачів.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, встановила, що ухвалою господарського суду м. Києва від 24.12.2012 порушено провадження у справі № 5011-44/18705-2012 про банкрутство ТОВ "Укрбус" (відповідач-3 у даній справі).

На підставі ст.ст. 1, 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" (Позивач у даній справі) в межах справи № 5011-44/18705-2012 звернувся до Господарського суду м. Києва із заявою з вимогами до ТОВ „Укрбус" (Відповідача-3 у даній справі) на загальну суму 1 313 833,49 грн., за вісьма договорами фінансового лізингу № L1276-10/07, № L1276-10/07, № L1276-10/07, № L1277-10/07, № L1276-10/07, № L1276-10/07, № L1281-10/07, № L1282-10/07.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.05.2013 у справі № 5011-44/18705-2012 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ „Укрбус", кредиторські вимоги ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" до ТОВ „Укрбус" включені до реєстру вимог кредиторів у повному обсязі, на суму 1 313 833,49 грн.

До загальної суми вимог включені, зокрема, 180 706,44 грн. заборгованості, що обліковується у боржника ТОВ „Укрбус" за договором фінансового лізингу L1274-10/07 у зв'язку із несплатою Відповідачем-3 рахунків-фактур від 01.08.2012 LC1274-10/07/32-060, від 03.09.2012 № LC1274-10/07/33-062, від 01.10.2012 № LC1274-10/07/34-063, від 01.11.2012 LC1274-10/07/35-065, від 03.12.2012 LC1274-10/07/36-067, строк сплати яких настав до дня порушення вищевказаної справи про банкрутство Відповідача-3 (конкурсні вимоги).

Після порушення справи про банкрутство Відповідача 3, останньому, згідно з умовами Договору, на підставі рахунків-фактур від 03.01.2013 LC1274-10/07/37-069, від 01.02.2013 LC1274-10/07/38-071 на сплату лізингових платежів за користування предметом лізингу вже під час провадження у справі про банкрутство, нараховано ще 71 043,06 грн. заборгованості (поточні вимоги).

Відтак, факт існування заборгованості Відповідача-3 в сумі 180 706,44 грн., підстави та порядок її нарахування підтверджені ухвалою господарського суду м. Києва від 22.05.2013 у справі № 5011-44/18705-2012 та не потребують додаткового доказування.

В зв'язку з включенням даної суми до реєстру вимог кредиторів відповідача-3, суд апеляційної інстанції на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України дійшов висновку про необхідність припинення провадження у даній справі в частині стягнення з ТОВ „Укрбус" заборгованості за Договором у розмірі 180 706,44 грн.

Так, ч. 4 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі звернення позивача із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали господарського суду за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції помилково присуджено до стягнення з кожного з відповідачів на користь ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" заборгованість в рівних частинах по 83 916,50 грн. та ін., враховуючи наступне. Так, між ПАТ "Бетон Нова" та ТОВ "Централь-Строй" відсутня спільна порука по відношенню до боржника (ТОВ „Укрбус"), а тому ПАТ "Бетон Нова" та ТОВ "Централь-Строй" (як поручителі) відповідають перед позивачем (як кредитором у відповідних зобов'язаннях) солідарно з боржником (відповідачем-3) кожен окремо, але не відповідають солідарно між собою.

Так, відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Ця норма не може бути застосована до правовідносин, що виникли з декількох договорів поруки, оскільки поручителі не несуть солідарної відповідальності один перед одним, якщо інше не передбачено договором, і таку поруку не можна вважати їхньою спільною.

Таким чином, порука кількох осіб може бути визначена як спільна у разі укладення єдиного договору поруки декількома поручителями та встановлення умовами договору волевиявлення цих осіб щодо спільного забезпечення зобов'язання. Лише у такому випадку поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою (спільна порука).

У даному випадку кредитор (позивач у справі) має право пред'явити вимогу про стягнення відповідної заборгованості окремо до кожного з поручителів.

Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 17.03.2014 у справі № 919/699/13, яка залишена в силі постановою Верховного Суду України від 11.11.2014 у справі № 919/699/13.

На вказане Вищий господарський суд України звернув увагу у своєму інформаційному листі від 27.01.2015 № 01-06/114/15.

Оскільки судовою колегією встановлено у даній справі укладення декількох договорів поруки, умовами яких не передбачена спільна порука, тому і відсутні підстави для задоволення позову ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" про стягнення солідарно з поручителів (Відповідачі - 1, 2) відповідної заборгованості за вищевказаними Договорами. За таких обставин, позов у даній справі не може бути задоволений.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу на те, що ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" не позбавлене права звернутися до кожного з поручителів (Відповідачі - 1, 2) з окремими позовами про стягнення вказаної заборгованості, у тому числі солідарно з боржником (за умови, що відповідна заборгованість не буде стягнута з боржника двічі), змінивши предмет позову. Такі позови та позов, заявлений у даній справі, будуть мати різні предмети. У даній справі заявлена вимога про стягнення заборгованості солідарно з боржника та обох поручителів одночасно, коли між цими поручителями відсутня солідарна відповідальність (відсутня спільна порука). Враховуючи зазначене, позов у даній справі саме з таким предметом (з такими позовними вимогами), як заявлено позивачем, не може бути задоволеним. Тобто у задоволенні позову ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" слід відмовити повністю.

Доводи апелянта про те, що договір поруки від 31.10.2007, за умовами якого відповідач-1 поручився за виконання боржником своїх зобов'язань за договорами фінансового лізингу, - є припиненим внаслідок зміни без згоди відповідача-1 обсягу його відповідальності за договором поруки від 31.10.2007, судом апеляційної інстанції відхиляється як необґрунтований з огляду на наступне.

Як вже зазначено вище, з метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Укрбус" за вищезазначеними договорами фінансового лізингу між ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" (лізингодавець) та ПАТ "Бетон Нова" (поручитель) укладено договір поруки від 31.10.2007.

Відповідно до пункту 1.2 вказаного договору поруки, поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед лізингодавцем відповідати по зобов'язанням лізингоодержувача (ТОВ "Укрбус"), які виникають за Договором лізингу, включаючи, але не обмежуючись наступним: сплатити лізингові та всі інші платежі на умовах Договору лізингу, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках, передбачених Договором лізингу, а також виконати інші умови Договору лізингу в повному обсязі.

Пунктом 1.4.1 вказаного договору поруки встановлено, що поручитель ознайомлений з положеннями договору лізингу, цілком розуміє його зміст та згоден виступати поручителем за борговими зобов'язаннями. Будь-яке посилання в тексті цього договору на положення лізингового договору є достатнім для виявлення волі кожної сторони щодо змісту такого посилання.

Отже, укладаючи договір поруки, поручитель був обізнаний про те, що вартість предметів лізингу може бути змінена, у зв'язку із чим складаються нові графіки платежів, які приймаються лізингоодержувачем у безспірному порядку, та погодився відповідати перед лізингодавцем за зобов'язаннями лізингоодержувача.

ПАТ "Бетон Нова" вважаючи, що внаслідок укладання угод від 01.03.2009 та 04.01.2010 про внесення змін до Договорів фінансового лізингу, збільшено обсяг відповідальності поручителя, звернувся до суду з відповідним позовом про визнання припиненими правовідносин за Договором поруки від 31.10.2007.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2013 скасовано рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2013 у справі № 5011-37/16931-2012, та повністю відмовлено у задоволенні позову ТОВ „Централь-Строй" про визнання припиненими правовідносин за договором поруки від 31.10.2007 з тих підстав, що укладення угоди від 01.03.2009 до договорів фінасового лізингу не призвело до збільшення відповідальності поручителя без його згоди, оскільки загальна база розрахунку лізингових платежів в цілому зменшилася. Стосовно угоди від 04.01.2010 до договорів лізингу від 31.10.2007, згідно з п. 1 цієї угоди, у зв'язку із наявністю у лізингоодержувача простроченої заборгованості за договорами фінансового лізингу, сторони дійшли згоди здійснити реструктуризацію заборгованості шляхом збільшення такої заборгованості лізингоодержувача, яка є базою розрахунку лізингових платежів, на суму заборгованості за простроченими рахунками. Отже, угодою від 04.01.2010, сторонами не було збільшено зобов'язання лізингоодержувача щодо сплати лізингових платежів, а зміни стосувались лише сум до сплати в певному періоді, у зв'язку із простроченням лізингоодержувачем оплати лізингових платежів та здійснення реструктуризації боргу. Крім того, угодою від 04.01.2010 не було збільшено розмір лізингових платежів шляхом встановлення бази для розрахунку лізингових платежів у грошовому еквіваленті іноземної валюти, оскільки визначення розміру лізингового платежу у грошовому еквіваленті іноземної валюти не призводить до збільшення самого розміру лізингового платежу або вартості предмета лізингу, а лише визначає його доларовий еквівалент. Крім цього, сторонами не було визначено, що курс іноземної валюти, визначений в угоді від 04.01.2010 буде збільшуватися та за рахунок цього буде збільшуватися вартість предмету лізингу та розміри лізингових платежів. Враховуючи викладене, укладення угод від 01.03.2009 та 04.01.2010 до договорів фінансового лізингу не призвело до збільшення розміру основного зобов'язання без згоди поручителя.

Аналогічні обставини встановлені судом апеляційної інстанції і стосовно поруки ТОВ „Бетон Нова" за договором поруки від 31.10.2007 у постанові Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2015 у справі №910/15537/14.

Відповідно до ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Доводи апелянта про те, що його не було належним чином повідомлено про розгляд справи судом першої інстанції судовою колегією відхиляються з огляду на наступне.

Пунктом 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Закон України Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" від 12.09.2014 N 01-06/1290/14 (зі змінами і доповненнями, внесеними інформаційним листом Вищого господарського суду України від 1 грудня 2014 року N 01-06/2052/14), визначено, що учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за таких умов.

1) Якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. При цьому слід мати на увазі, що згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.

2) У разі коли учасник судового процесу не значиться у згаданому реєстрі, - якщо названу ухвалу господарським судом надіслано поштою за адресою, яку зазначено в заяві (скарзі), або за місцем проживання фізичної особи, або за місцезнаходженням відокремленого підрозділу юридичної особи (коли заяву пов'язано з його діяльністю).

3) Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо).

4) За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

Якщо господарським судом вжито відповідних заходів щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого судового рішення з посиланням на п. 2 ч. 3 ст. 104 або п. 2 ч. 2 ст. 111-10 ГПК України.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, юридичним місцезнаходженням апелянта є м. Донецьк, яке знаходиться на території проведення АТО.

Судовою колегією встановлено та взято до уваги, що у зв'язку із загальновідомим фактом щодо проведення АТО на території Донецької області та припиненням УДППЗ „Укрпошта" з 27.11.2014 приймання поштових відправлень на/з територію(ї) Донецької та Луганської областей до/з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, неодноразово секретарем судового засідання суду першої інстанції були здійснені дзвінки до відповідачів-1, 2 стосовно повідомлення їх про розгляд справи. Проте, вказані дзвінки залишені без відповіді, що засвідчено довідками суду першої інстанції від 02.10.2014 (а.с. 128-129, т.1).

В свою чергу, судова колегія звернула увагу на ту обставину, що в матеріалах справи наявна скарга на дії судді суду першої інстанції, прийнята судом від ТОВ „Централь-Строй" 01.09.2014, що дає підстави вважати, що апелянт знав про розгляд даної справи та мав можливість дізнатися про дату та час розгляду даної справи, оскільки ухвала від 18.09.2014 у справі № 910/15008/14 міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду за результатами перегляду справи в апеляційному порядку, не обмежуючись доводами апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції від 18.09.2014 у даній справі прийняте з неправильним застосування норм матеріального, процесуального права, у зв'язку з чим наявними є підстави для його скасування відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України, із прийняттям нового рішення. Так, провадження у справі № 910/15008/14 в частині стягнення з ТОВ "Укрбус" на користь ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" 180 706 (сто вісімдесят тисяч сімсот шість) грн. 44 коп. слід припинити. В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Централь-Строй" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 18.09.2014 у справі №910/15008/14 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким:

„1. Провадження у справі № 910/15008/14 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбус" (04119, м. Київ, вул. Якіра, 13-б; ідентифікаційний код 34926028) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (04073, м. Київ, просп. Московський, 9, корп. 5, офіс 101; ідентифікаційний код 34480657) 180 706 (сто вісімдесят тисяч сімсот шість) грн. 44 коп. припинити.

2. В іншій частині позовних вимог відмовити».

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (04073, м. Київ, просп. Московський, 9, корп. 5, офіс 101; ідентифікаційний код 34480657) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансекспо Плас" (01135, м. Київ, вул. Павла Пестеля, будинок 11, ЛІТ."Б; ідентифікаційний код 37079741) 2 517 (дві тисячі п'ятсот сімнадцять) грн. 49 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду м. Києва видати наказ на виконання даної постанови.

6. Матеріали справи № 910/15008/14 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ГПК України.

Повний текст постанови підписаний: 23.02.2015.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді Л.Л. Гарник

А.А. Верховець