Ухвала

від 19.02.2015 по справі 819/818/14-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2015 року Справа № 6017/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Большакової О.О., Ільчишин Н.В..

за участю секретаря судового засідання - Федак С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.05.2014р. по справі № 819/818/14-а за позовом Приватного підприємства "Чортківсир" до Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Чортківсир" звернулося до суду з адміністративним позовом до Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 04.12.2013 року №0002052200 форми "В4" про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 249559,00 грн. та податкового повідомлення - рішення від 04.12.2013 року №0002062200 форми "Р" про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 443,00 грн. в т.ч. за основним платежем в сумі 273,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 170,00 грн., як такі, що прийняті в порушення чинного законодавства України.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.05.2014р., позов задоволено.

Скасовано податкові повідомлення - рішення від 4 грудня 2013 року №0002052200 та №0002062200 винесені Чортківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Тернопільській області стосовно приватного підприємства "Чортківсир".

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач Чортківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Тернопільській області оскаржила її в апеляційному порядку та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Апелянт свої вимоги мотивує тим,« що судом 1 інстанції неповно з'ясовано обставини справи.

Висновки суду не відповідають обставинам справи, висновки суду вважає необгрунтованими з підстав викладених в апеляційній скарзі, та порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема апелянт зазначає, що ПП "Чортківсир" придбало в ПП "Чортківмолоко" сир "Російський великий" - 50% в кількості 41638.89 кг. на суму 1249166,67 грн., сума ПДВ склала 249833,33 грн. (податкова накладна №141 від 16.07.2013 року - сир "Російський великий") в кількості 20833,33 кг. на суму 625 000.00 грн. сума ПДВ 125000,00 грн., та податкова накладна №147 від 19.07.2013 року - сир "Російський великий") в кількості 20805,56 кг. на суму 624166,67 грн. сума ПДВ 124833,33 грн.). При проведенні вищенаведеної операції встановлено відсутність економічної причини (ділової мети). Підставою такого висновку є обставини, які свідчать про наявність прямих стосунків між набувачем та виробником активу. Обидва підприємства зареєстровані за однією адресою, обидва займаються виробництвом сиру і використовують одні виробничі потужності, використовують одні складські приміщення. Тобто дана господарська операція проводилась виключно на папері, а фактичних рух активів відсутній.

А тому апелянт вважає, що за результатами перевірки вірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.12.2013 року №0002052200 форми "В4" про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 249559,00 грн. та податкове повідомлення - рішення від 04.12.2013 року №0002062200 форми "Р" про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 443,00 грн. в т.ч. за основним платежем в сумі 273,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 170,00 грн..

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарг а задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як стверджується матеріалами справи та встановлено судом, що Чортківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Тернопільській області з 08.10.2013 року по 14.10.2013 року проводилась позапланова виїзна перевірка приватного підприємства "Чортківсир" (код ЄДРПОУ 30344807) (1111 "Чортківсир") з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість, що становить більше 100 тис. грн. за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року, за результатами якої складено акт №284/22-30344807 від 21.10.2013 року.

Перевіркою встановлено порушення п.п. 14.1.231 п.14.1 ст. 14, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-У1 (з наступними змінами і доповненнями) внаслідок чого підприємством завищено податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 249833,00 грн. та визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 443 грн. в т.ч. за основним платежем в сумі 273 грн. та штрафними санкціями в сумі 170 грн.

З зазначеного в акті перевірки видно, що ПП "Чортківсир" придбало в 1111 "Чортківмолоко" сир "Російський великий" - 50% в кількості 41638,89 кг. на суму 1249166,67 грн., сума ПДВ склала 249833,33 грн. (податкова накладна №141 від 16.07.2013 року - сир "Російський великий") в кількості 20833,33 кг. на суму 625 000.00 грн. сума ПДВ 125000,00 грн., та податкова накладна №147 від 19.07.2013 року - сир "Російський великий") в кількості 20805,56 кг. на суму 624166,67 грн. сума ПДВ 124833,33 грн.). При проведенні вищенаведеної операції встановлено відсутність економічної причини (ділової мети). Підставою такого висновку є обставини, які свідчать про наявність прямих стосунків між набувачем та виробником активу. Обидва підприємства зареєстровані за однією адресою, обидва займаються виробництвом сиру і використовують одні виробничі потужності, використовують одні складські приміщення.

Тобто дана господарська операція проводилась виключно на папері, а фактичних рух активів відсутній.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.12.2013 року №0002052200 форми "В4" про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 249559,00 грн. та податкове повідомлення - рішення від 04.12.2013 року №0002062200 форми "Р" про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 443,00 грн. в т.ч. за основним платежем в сумі 273.00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 170,00 грн.

Не погоджуючись із висновками, викладеними в акті перевірки та вказаними податковими повідомленнями-рішеннями від 04.12.2013 року №0002052200 та №0002062200 ПП "Чортківсир" зверталося з відповідними скаргами до Головного управління Міндоходів у Тернопільській області і Міністерства доходів і зборів України, однак листами від 11.02.2014 року за №1834/10/19-00-10-02-06/39 і від 07.04.2014 року №6228/6/99-99-10-01-15 "Рішення про результати розгляду скарги" податкові повідомлення-рішення Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області від 04.12.2013 року №0002052200 та №0002062200 залишено без змін, а скаргу платника без задоволення. .

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного період) визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефекту результаті господарської діяльності.

У відповідності до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2. 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до п. п. 201.8, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу; податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п.14.1.159 ст. 14 Податкового кодексу України пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють.

При визнанні осіб пов'язаними враховується вплив, який може здійснюватися через володіння однією особою корпоративними правами інших осіб відповідно до укладених між ними договорів або за наявності іншої можливості однієї особи впливати на рішення, що приймаються іншими особами. При цьому такий вплив враховується незалежно від того, чи здійснюється він особою безпосередньо і самостійно або спільно з пов'язаними особами, що визнаються такими відповідно до цього підпункту.

Підпунктом 14.1.231 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Посилання апелянта на те, що господарська операція щодо придбання ПП "Чортківсир" у пов'язаної особи - ПП "Чортківмолоко" сиру "Російський великий" проводилась виключно по документах, а фактичних рух активів відсутній, відсутність економічної причини (ділової мети) спростовується наданими позивачем документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, а саме:

договором №02/04 постачання продукції від 01.04.2013 року, видатковою накладною №0155 від 16.07.2013 року, видатковою накладною №0157 від 19.07.2013 року, податковою накладною від 16.07.2013 року №141, податковою накладною від 19.07.2013 року №147, договором №31/02 оренди об'єкта нерухомості від 16.02.2013 року, договором №30/02 оренди виробничого обладнання (устаткування) від 16.02.2013 року, виписками з банківських рахунків, касовими ордерами, договорами поставки товару №04/10, №05/10 від 10.10.2013 року, № 06/10 від 16.10.2013 року, № 07/10 від 15.10.2013 року та долученими до них документами, які свідчать про реалізацію отриманої продукції * сиру "Російський великий" по ціні 36,50 грн.

Колегія суддів зазначає, що вищезазначені документи підтверджують рух активів у процесі здійснення вказаних господарських операцій та зв'язок між фактом придбання продажу товарів (послуг), а також понесення позивачем у зв'язку з цим витрат та здійснення ним господарської діяльності, як платника податку.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, на підставі правильно встановлених обставин справи та визначених їм правовідносин, прийшов до обгрунтованих і законних висновків. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Тобто, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо вимог законності та обґрунтованості судових рішень, і підстав для її скасування і відповідно задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206. 254 КАС України. Львівський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу апеляційну скаргу Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.05.2014р. по справі № 819/818/14-а,- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В.Я. Макарик

Судді: О.О. Большакова

Н.В. Ільчишин