Постанова

від 19.02.2015 по справі 810/6086/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/6086/14 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В.

Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 лютого 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі Таран А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Мармуровий Світ» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2014 року Приватне підприємство «Мармуровий Світ» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, в якому просило:

визнати протиправними дії щодо коригування показників податкового кредиту і зобов'язань Приватного підприємства «Мармуровий Світ» в АІС «Податковий блок» на підставі Акта документальної позапланової невиїзної перевірки від 27.08.2014 № 767/22-4/33512881;

зобов'язати Ірпінську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Київській області відновити показники податкового кредиту і зобов'язань Приватного підприємства «Мармуровий Світ» в АІС «Податковий блок».

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року адміністративний позов - задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі Постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що посадовими особами Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Мармуровий Світ» з питання дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по розрахунках з ТОВ «БК «Гефест-Альянс» (код за ЄДРПОУ 37312719), ТОВ «С.А.Буд» (код за ЄДРПОУ 38544829), ТОВ «Текта Домус» (код за ЄДРПОУ 37887605), ТОВ «Адмірал Клуб» (код за ЄДРПОУ 30942381), ТОВ «Антік Трейд» (код за ЄДРПОУ 32111848) за період з 01.12.2013 по 31.12.2013».

За результатами перевірки складено Акт від 27.08.2014 № 767/22-4/33512881, де зазначено встановлені порушення, а саме: статті 135, статті 138, статті 187, статті 198, статті 201 Податкового кодексу України - дані відображені у деклараціях з податку на додану вартість внаслідок операцій з товарами (роботами, послугами), отриманих за грудень 2013 року з підприємствами постачальниками і реалізованими покупцями не є дійсними.

Позивач 29.09.2014 звернувся до відповідача із запитом від 25.09.2014 вих. № 48, в якому просив податковий орган надати відповідь щодо коригування податкових зобов'язань ПП «Мармуровий Світ» з податку на додану вартість за наслідками перевірки та відображення результатів перевірки в картці платника податків ПП «Мармуровий Світ».

У відповіді від 09.10.2014 № 3446/10/1031/22-4 на запит позивача відповідач зазначив, що за результатом перевірки було складено Акт від 27.08.2014 № 767/22-4/33512881, податкове повідомлення-рішення не приймалось, зміни в обліковій картці платника податків не здійснювались, висновки, викладені в Акті перевірки відображені в розрізі контрагентів та внесені до «Системи автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань» АІС «Податковий блок».

Вирішуючи даний спір колегія суддів звертає увагу на таке.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 цього Кодексу, податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: - ведення обліку платників податків; - інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; - перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо отримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.п.20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1. ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п. п. 75.1.2. п. 75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплата усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також: дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також: отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п. 79.1. ст. 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (п. 86.1 ст. 86 ПК України).

З системного аналізу викладеного вбачається, що згідно чинного законодавства вчинення податковими органами дій по проведенню документальних перевірок прямо передбачено у повноваженнях органів державної податкової служби. Тобто, дії по проведенню документальних перевірок є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством.

Результатом реалізації цих повноважень є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для платника податків. Отже, виключно результат реалізації повноваження податкового органу (а саме - рішення контролюючого органу), а не процес реалізації його повноважень (як то дії по проведенню документальних перевірок та складанню акту) може бути об'єктом судового оскарження. А дотримання контролюючим органом вимог актів законодавства щодо порядку та способу проведення документальної перевірки входить до предмету доказування при розгляді спору про правомірність рішення, прийнятого контролюючим органом за результатами перевірки, а відтак позовні вимоги в частині визнання протиправними дій при формуванні висновків акту перевірки не підлягають задоволенню.

Суд зауважує, що акт перевірки є виключно службовим документом, який, при цьому, не породжує для позивача правових наслідків, не є підставою для виникнення у нього будь-яких прав та обов'язків, отже ніяким чином не порушує охоронюваних законом прав та інтересів позивача.

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772 акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Отже, вказана норма під актом розуміє службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Тобто, акт перевірки не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, який би порушував права та інтереси позивача.

Не прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення про визначення грошових зобов'язань позивачу не порушує прав та інтересів платника податків, якого перевірили податкові органи.

У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК).

Відповідно до статті 71 ПК інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У пункті 74.1 статті 74 ПК зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

З наведеного слідує, що висновки, викладені у зазначеному акті, є відображенням дій податкових інспекторів, не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції зауважує, що включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Оскільки дії, які полягають у складенні акта за результатами перевірки не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, а внесення податкової інформації, зібраної контролюючим органом, до інформаційних баз передбачено Податковим кодексом України, то підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій щодо коригування показників податкового кредиту і зобов'язань Приватного підприємства «Мармуровий Світ» в АІС «Податковий блок» на підставі Акта документальної позапланової невиїзної перевірки від 27.08.2014 № 767/22-4/33512881 колегія суддів не вбачає.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на позицію Верховного Суду України, що викладена в Постанові від 09.12.2014 року у справі №21-511а14, де зазначено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Частиною 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Підсумовуючи наведені положення діючого законодавства, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження, оскаржувана Постанова постановлено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання по суті.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року - скасувати.

Ухвалити по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Мармуровий Світ» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

(Повний текст Постанови виготовлений 24 лютого 2015 року)

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.