Рішення

від 05.02.2015 по справі 910/25437/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2015 р. Справа №910/25437/14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Добробут "

До Публічного акціонерного товариства " Акціонерний комерційний банк " Київ "

Про розірвання договору ID № 736884 банківського рахунку юридичної особи від 24.02.2011 р. та стягнення 170451,04 грн.

Суддя Пінчук В.І.

Представники:

Від позивача Кузнєцова О.М. - предст.

Від відповідача не з'явився

Рішення прийняте 05.02.2015 р., оскільки у судових засіданнях 18.12.2014 р. та 22.01.2015 р. розгляд справи відкладався відповідно до п. 1 ст. 77 ГПК України.

Обставини справи:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю " Добробут " звернувся до суду з позовною заявою про розірвання договору від 24.02.2011 р. ID № 736884 банківського рахунку юридичної особи, що був укладений між товариством з обмеженою відповідальністю " Добробут " та публічним акціонерним товариством " Акціонерний комерційний банк " Київ ", а також про стягнення 170451,04 грн., з яких: 143565,26 грн. основний борг за договором банківського рахунку від 24.02.2011 р. ID № 736884 та 26885,78 грн. збитки, які складаються, з наступних сум: 200,60 грн. - 3% річних, 4163,39 грн. збитки від інфляції, 7060,76 грн. неотриманні доходи та 15461,03 грн. витрати на юридичні послуги.

03.02.2015 р. через канцелярію суду представником позивача подана заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути з відповідача 208274,62 грн., з яких: 144641,36 грн. основний борг та 63633,26 грн. збитки, які складаються, з наступних сум: 14643,66 грн. збитки від інфляції, 1368,79 грн. - 3% річних, 17632,10 грн. недотримані доходи, 11963,75 грн. сума недотриманого доходу від процентів за договором банківського вкладу ( загальна сума упущеної вигоди складає 29595,85 грн. ) та 19024,96 грн. витрати на юридичні послуги.

12.01.2015 р. через канцелярію суду від позивача надійшли клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національний банк України та Міністерства фінансів України.

Суд у задоволенні зазначених клопотань відмовляє, оскільки рішення суду ніяким чином не може вплинути на права та обов'язки зазначених установ.

Представник відповідача у судове засідання тричі не з'явився і відзив на позовну заяву суду не надав.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

24.02.2011 р. між позивачем ( клієнтом ) та відповідачем ( банком ) був укладений договір № ID № 736884 банківського рахунку юридичної особи.

Предметом вказаного договору є зберігання коштів ( в національній валюті України та в іноземній валюті ) та здійснення усіх видів операцій у відповідності з чинним законодавством України.

Відповідно до умов договору № ID № 736884 від 24.02.2011 р., відповідач зобов'язався відкрити позивачу поточні рахунки та своєчасно здійснювати їх розрахунково - касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативно - правових актів Національного банку України та умов цього договору.

Згідно пункту 2.1.18 вказаного договору позивач також зобов'язався щомісячно в останній робочий день місяця здійснювати нарахування процентів за користування коштами на рахунках в розмірі, передбаченому тарифами, за період з останнього робочого дня банка у попередньому місяці по день, що передує останньому робочому дню банка у поточному місяці ( включно ) та в день повернення коштів при закритті рахунку ( крім випадку, коли суд виніс рішення щодо визнання клієнта банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури ). Сплата нарахованих процентів здійснюється кожного першого робочого дня місяця, наступного за місяцем, у якому здійснювалося нарахування процентів, шляхом зарахування суми нарахованих процентів на рахунок, зазначених у п.1.1 цього договору.

На підставі вказаного договору позивачу був відкритий поточний рахунок №2600.4.150753.001/980

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що з 01.09.2014 р. передавав відповідачу платіжні доручення на перерахування коштів своїм контрагентам, а саме: № 236, №237 від 16.09.2014 р. та № 238, № 239, № 240 від 19.09.2014 р., які були прийняті останнім, але не виконанні.

13.10.2014 р. позивачем направлена заява № 3 про розірвання договору та переведення залишку коштів в розмірі 143200,41 грн. на поточний рахунок № 26002052627788 в " Розрахунковий центр " ПАТ КБ " Приватбанк ", МФО 320649.

Натомість, відповідачем зазначена заява залишена без задоволення.

Суд вважає позовні вимоги позивача в частині заявлених вимог щодо розірвання договору банківського рахунку юридичної особи від 24.02.2011 р. № ID № 736884 такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 1075 Цивільного кодексу України, договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Пунктом 8.4 договору № ID № 736884 від 24.02.2011 р. передбачено, що вказаний договір може бути розірваний, а рахунок закритий на підставі заяви клієнта.

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Також, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 144641,36 грн. ( з урахуванням заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог ) такими, що також підлягають задоволенню, з наступних підстав:

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник ) зобов'язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора ) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо ) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 1066 зазначеного кодексу України, банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 1067 Цивільного кодексу України, договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка, зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом, за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. ( ст. 1068 Цивільного кодексу України ).

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом. ( ст. 1074 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до п. 7.1.2. ст. 7 Закону України " Про платіжні системи та переказ коштів в Україні " поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Згідно ч. 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України, банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 1073 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно п. 2.1.10 договору № ID № 736884 від 24.02.2011 р. відповідач зобов'язався виконувати розрахункові / касові документи позивача, які надійшли до банку в операційний час - в день їх надходження. Операції за розрахунковими документами, які надійшли після операційного часу відповідач зобов'язався, виконувати не пізніше наступного робочого дня.

Пунктом 1.30 ст. 1 Закону України " Про платіжні системи та переказ коштів в Україні " встановлено, що платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Відповідно до ст. 8 вказаного Закону, банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі. Банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день ( дата валютування ), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки. ( ст. 30 Закону України " Про платіжні системи та переказ коштів в Україні " ).

Згідно ст. 1066 ЦК України, банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України " Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму " Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми. ( ч. 2 ст. 59 Закону України " Про банки і банківську діяльність " . )

Відповідно до ст. 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 525 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( неналежне виконання ).

В частині позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 29595,85 грн., суд у задоволенні позовних вимог позивача відмовляє, оскільки зазначені збитки позивачем до доведені, тобто позивачем не доведений причинний зв'язок між діями або бездіяльністю відповідача і збитками, які отримав позивач.

Суд також відмовляє у позовних вимогах позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 1368,79 грн. та збитків від інфляції в розмірі 14643,66 грн., оскільки відповідач не мав перед позивачем грошових зобов'язань в розумінні ст. 625 ЦК України.

Суд відмовляє позивачу у стягненні з відповідача 19024,96 грн., оскільки витрати на юридичні послуги не є збитками в розумінні ст.ст. 224,225 Господарського кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82 - 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково

Розірвати договір від 24.02.2011 р. ID № 736884 банківського рахунку юридичної особи, що був укладений між товариством з обмеженою відповідальністю " Добробут " ( 03065, м. Київ, бульвар І. Лепсе, 51/16, код 19364288 ) та публічним акціонерним товариством " Акціонерний комерційний банк " Київ " ( 03065, м. Київ, бульвар І. Лепсе, 16; 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 16-22, код 14371869 ).

Стягнути з публічного акціонерного товариство " Акціонерний комерційний банк " Київ " ( 03065, м. Київ, бульвар І. Лепсе, 16; 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 16-22, код 14371869 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю " Добробут " ( 03065, м. Київ, бульвар І. Лепсе, 51/16, код 19364288 ) 144641 ( сто сорок чотири тисячі шістсот сорок одну ) грн. 36 коп. боргу, 2892 ( дві тисячі вісімсот дев'яносто дві ) грн. 83 коп. судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК Кодексу.

дата підписання повного тексту рішення 24.02.2015 р.

СуддяВ.І.Пінчук