Рішення

від 19.02.2015 по справі 922/5628/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2015 р.Справа № 922/5628/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Вознюк С.В.

розглянувши справу

за позовом Прокурора Дергачівського району Харківської області до Солоницівської селищної ради смт. Солоницівка , Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Гея", м. Харків про визнання недійсними актів за участю представників сторін :

прокуратури Дергачівського району Харківської області - Пірог Д.О., служб. посв. № 030560 від 24.11.2014р.;

прокуратури м. Харкова - Хряк О.О., служб. посв. № 028256 від 15.08.2014р.;

першого відповідача (Солоницівська селищна рада Дергачівського району Харківської області) - Ільченко С.М., дов. № 02-22/9 від 11.01.2014р.;

другого відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Дергачівського району Харківської області звернувся до суду в інтересах держави з позовом, в якому просить визнати недійсним рішення XLVI сесії Солоницівської селищної ради V скликання № 13 від 18.06.2009р. про передачу у власність Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Гея" земельної ділянки площею 54,616 гектарів, яка розташована на території Солоницівської селищної ради в межах с. Сіряки для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд; визнати недійсним державний акт серії ЯЖ № 619330 на право власності на земельну ділянку площею 54,616га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер 63227603:00:000:0488), виданий Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Гея", державні акти серії ЯЛ № 077329, ЯЛ № 077331, ЯЛ № 077333, ЯЛ № 077360, ЯЛ № 077363, ЯЛ № 077362, ЯЛ № 077361, ЯЛ № 077351, ЯЛ № 077254, ЯЛ № 077253, ЯЛ № 077252, ЯЛ № 077406, ЯЛ № 077256, ЯЛ № 077259, ЯЛ № 077405, ЯЛ № 077404, ЯЛ № 077258, ЯЛ № 077257, ЯЛ № 099321, ЯЛ № 099323, ЯЛ № 077364, ЯЛ № 077291, ЯЛ № 077292, ЯЛ № 077407, ЯЛ № 077260, ЯЛ № 077392, ЯЛ № 077393, ЯЛ № 099324, ЯЛ № 077261, ЯЛ № 077263, ЯЛ № 077265, ЯЛ № 099326, ЯЛ № 077425, ЯЛ № 077428, ЯЛ № 077427, ЯЛ № 077426, ЯЛ № 077446, ЯЛ № 077449, ЯЛ № 077447, ЯЛ № 077448, ЯЛ № 077269, ЯЛ № 077451, ЯЛ № 077454, ЯЛ № 077267, ЯЛ № 077268, ЯЛ № 077453, ЯЛ № 077452, ЯЛ № 077397, ЯЛ № 077394, ЯЛ № 077396, ЯЛ № 099328, ЯЛ № 077429, ЯЛ № 077403, ЯЛ № 077450, ЯЛ № 077270, ЯЛ № 077455,ЯЛ № 077491, ЯЛ № 077494, ЯЛ № 077493, ЯЛ № 077492, ЯЛ № 077496, ЯЛ № 077499, ЯЛ № 077498, ЯЛ № 077497, ЯЛ № 077461, ЯЛ № 077464, ЯЛ № 099314, ЯЛ № 099317, ЯЛ № 077463, ЯЛ № 077462, ЯЛ № 099316, ЯЛ № 099315, ЯЛ № 077495, ЯЛ № 077266, ЯЛ № 077500, ЯЛ № 077456, ЯЛ № 077458, ЯЛ № 077460, ЯЛ № 077465, ЯЛ № 099318, ЯЛ № 099319, ЯЛ № 099320, ЯЛ № 077327, ЯЛ № 077328, ЯЛ № 077326, ЯЛ № 077293, ЯЛ № 077294, ЯЛ № 077297, ЯЛ № 077298, ЯЛ № 077299, ЯЛ № 077296, ЯЛ № 077330, ЯЛ № 077332, ЯЛ № 077395, ЯЛ № 099325, ЯЛ № 099327,ЯЛ № 077408, ЯЛ № 077432, ЯЛ № 077434, ЯЛ № 077437, ЯЛ № 077439, ЯЛ № 077442, ЯЛ № 077444, ЯЛ № 077352, ЯЛ № 077355, ЯЛ № 077358, ЯЛ № 077433, ЯЛ № 077438, ЯЛ № 077443, ЯЛ № 077354, ЯЛ № 077359, ЯЛ № 077262, ЯЛ № 077264, ЯЛ № 077271, ЯЛ № 077274, ЯЛ № 077276, ЯЛ № 077281, ЯЛ № 077415, ЯЛ № 077418, ЯЛ № 077420, ЯЛ № 077423, ЯЛ № 077275, ЯЛ № 077280, ЯЛ № 077285, ЯЛ № 077419, ЯЛ № 077424, ЯЛ № 077466, ЯЛ № 077469, ЯЛ № 077471, ЯЛ № 077478, ЯЛ № 077474, ЯЛ № 077476, ЯЛ № 077484, ЯЛ № 077486, ЯЛ № 077489, ЯЛ № 077470, ЯЛ № 077479, ЯЛ № 077475, ЯЛ № 077457, ЯЛ № 077459, ЯЛ № 077485, ЯЛ № 077490, ЯЛ № 077302, ЯЛ № 077303, ЯЛ № 077308, ЯЛ № 077312, ЯЛ № 077313, ЯЛ № 077317, ЯЛ № 077318, ЯЛ № 077322, ЯЛ № 077323, ЯЛ № 077431, ЯЛ № 077430, ЯЛ № 077436, ЯЛ № 077435, ЯЛ № 077441, ЯЛ № 077440, ЯЛ № 077353, ЯЛ № 077445, ЯЛ № 077357, ЯЛ № 077356, ЯЛ № 077273, ЯЛ № 077272, ЯЛ № 077278, ЯЛ № 077277, ЯЛ № 077283, ЯЛ № 077282, ЯЛ № 077417, ЯЛ № 077416, ЯЛ № 077422, ЯЛ № 077468, ЯЛ № 077467, ЯЛ № 077473, ЯЛ № 077472, ЯЛ № 077482, ЯЛ № 077481, ЯЛ № 077483, ЯЛ № 077477, ЯЛ № 077487, ЯЛ № 077304, ЯЛ № 077306, ЯЛ № 077314, ЯЛ № 077311, ЯЛ № 077319, ЯЛ № 077316, ЯЛ № 077324, ЯЛ № 077321, ЯЛ № 077310, ЯЛ № 077315, ЯЛ № 077320, ЯЛ № 077325, ЯЛ № 077295, ЯЛ № 077342, ЯЛ № 077347, ЯЛ № 099351, ЯЛ № 077349, ЯЛ № 099353, ЯЛ № 077365, ЯЛ № 077367, ЯЛ № 077370, ЯЛ № 099343, ЯЛ № 077372, ЯЛ № 099342, ЯЛ № 077375, ЯЛ № 099339, ЯЛ № 077377, ЯЛ № 077380, ЯЛ № 099334, ЯЛ № 077345, ЯЛ № 077349, ЯЛ № 077351, ЯЛ № 077350, ЯЛ № 077354, ЯЛ № 077369, ЯЛ № 099345, ЯЛ № 077368, ЯЛ № 077374, ЯЛ № 099340, ЯЛ № 077373, ЯЛ № 099341, ЯЛ № 077379, ЯЛ № 099335, ЯЛ № 077378, ЯЛ № 099336, ЯЛ № 077382, ЯЛ № 077409, ЯЛ № 077385, ЯЛ № 077412, ЯЛ № 077384, ЯЛ № 077411, ЯЛ № 077383, ЯЛ № 077410, ЯЛ № 077334, ЯЛ № 077337, ЯЛ № 077414, ЯЛ № 077390, ЯЛ № 077336, ЯЛ № 077335, ЯЛ № 077389, ЯЛ № 077388, ЯЛ № 077339, ЯЛ № 077344, ЯЛ № 099332, ЯЛ № 077341, ЯЛ № 099331, ЯЛ № 077340, ЯЛ № 077348, ЯЛ № 099352, ЯЛ № 077366, ЯЛ № 077399, ЯЛ № 077401, ЯЛ № 077371, ЯЛ № 077376, ЯЛ № 077381, ЯЛ № 099333, ЯЛ № 077287,ЯЛ № 077289, ЯЛ № 099329, ЯЛ № 099330, ЯЛ № 077386, ЯЛ № 077413, ЯЛ № 077286, ЯЛ № 077288, ЯЛ № 077290, ЯЛ № 077398, ЯЛ № 077400, ЯЛ № 077402, ЯЛ № 077338, ЯЛ № 077391, ЯЛ № 077343, ЯЛ № 099347, ЯЛ № 077487, які посвідчують право власності на земельні ділянки площею 0,1500га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, видані Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Гея"; державні акти ЯЛ № 099338 площа 0,1900га, ЯЛ № 099344 площа 0,1750га, ЯЛ № 099356 площа 0,1900га, ЯЛ № 077387 площа 0,1678га, ЯЛ № 099346 площа 0,1750га, ЯЛ № 099358 площа 9,3691га, ЯЛ № 099350 площа 0,1817га, ЯЛ № 077346 площа 0,2313га, ЯЛ № 099337 площа 0,1900га, ЯЛ № 099355 площа 0,1900га, ЯЛ № 077357 площа 0,1900га, ЯЛ № 077348 площа 0,1750га, ЯЛ № 077300 площа 0,2387га, ЯЛ № 077306 площа 0,1613га, ЯЛ № 077487 площа 0,2195га, ЯЛ № 077301 площа 0,2000га, ЯЛ № 077488 площа 0,1857га, ЯЛ № 077421 площа 0,1825га, ЯЛ № 077307 площа 0,2195га, ЯЛ № 077480 площа 0,2152га, ЯЛ № 077284 площа 0,2350га, ЯЛ № 077279 площа 0,2000га, ЯЛ № 099322 площа 0,2500га, ЯЛ № 077253 площа 1,700га, ЯЛ № 077251 площа 0,2137га, які посвідчують право власності на земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, видані Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Гея".

Зобов'язати Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Гея" повернути земельну ділянку площею 54,616га (кадастровий номер 63227603:00:000:0488) Солоницівській селищній раді Дергачівського району Харківської області у первісному (придатному) для використання стані.

Також прокурор просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Гея", площею 54, 616га (кадастровий номер 63227603:00:000:0488) та на земельні ділянки, право власності на які підтверджуються державними актами, які є предметом оскарження у даній справі.

Представник прокуратури Дергачівського району Харківської області позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Солоницівської селищної ради № 13 від 18.06.2009р. неправомірно було передано у власність Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Гея" земельну ділянку для житлової забудови, площею 54,616 га, розташовану на території Солоницівської селищної ради в межах с. Сіряки, у зв'язку з чим прокурор вказує на наявність підстав для визнання вказаного рішення недійсним.

Представник прокуратури м. Харкова позовні вимоги прокурора Дергачівського району Харківської області підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник першого відповідача проти позову заперечує повністю, просить суд в його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що оскаржуване рішення було прийнято ним відповідно до норм діючого законодавства та питання його законності вже досліджувалось судом. Також, перший відповідач заявив про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності.

Представник другого відповідача у призначене судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення другого відповідача про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності його представника за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення прокурора та представника другого відповідача, суд встановив наступне.

Рішенням XLVI сесії Солоницівської селищної ради V скликання № 13 від 18.06.2009р. Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Гея" (другий відповідач) передано у власність земельну ділянку площею 54,616 гектарів, розташовану на території Солоницівської селищної ради в межах с. Сіряки для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд для членів кооперативу.

На підставі вказаного рішення Дергачівським районним відділом земельних ресурсів було видано державний акт серії ЯЖ № 619330 на право власності на земельну ділянку площею 54,616га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер 63227603:00:000:0488). Державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020969300002.

В подальшому Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Гея" зазначену земельну ділянку, загальною площею 54,616га було поділено на 295 окремих земельних ділянок, на які другим відповідачем отримано 295 окремих державних актів.

Спір у справі стосується законності вибуття спірної земельної ділянки із власності територіальної громади Солоницівської селищної ради, а саме, прокурор вказує на незаконність рішення першого відповідача про передачу другому відповідачу у власність такої земельної ділянки у зв'язку з чим вказує на наявність правових підстав для скасування цього рішення та відповідних державних актів на право власності на цю земельну ділянку, та на її звільнення другим відповідачем.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтями 13, 14 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.12 Земельного кодексу України до повноважень Солоницівської селищної ради, зокрема, віднесено розпорядження землями територіальних громад та передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Положеннями ст.116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Частиною 1 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

З огляду на викладені норми вбачається, що реалізуючи надані Конституцією та законодавством України повноваження у галузі земельних відносин Солоницівська селищна рада зобов'язана діяти виключно в інтересах її територіальної громади, не порушуючи при цьому баланс інтересів держави, територіальної громади та окремих громадян.

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується представниками учасників судового процесу, спірна земельна ділянка була безоплатно передана у власність другого відповідача на підставі положень ст.41 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст.41 Земельного кодексу України житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації. Житлово-будівельні (житлові) та гаражно-будівельні кооперативи можуть набувати земельні ділянки у власність за цивільно-правовими угодами.

Тобто, наведеною нормою передбачено можливість безоплатної передачі земельних ділянок у власність юридичної особи для здійснення житлового будівництва за умови, що така особа створена як житлово-будівельний кооператив, а тому при вирішенні питання щодо безоплатного надання земельної ділянки в порядку, визначеному наведеною нормою, слід враховувати саме мету створення кооперативу, яка має відповідати встановленим вимогам до порядку створення такого кооперативу.

Відповідно до ст.94 Господарського кодексу України кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо).

Статтею 6 Закону України "Про кооперацію" (в редакції, чинній на момент прийняття Рішення) встановлено, що кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням.

Згідно статей 133, 137 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу і одержати в ньому квартиру. Однією із умов вступу до житлово-будівельного кооперативу є перебування на квартирному обліку в даному населеному пункті. Житлово-будівельні кооперативи організовуються при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів, при підприємствах, установах і організаціях. Порядок організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів установлюється законодавством Союзу РСР, Житловим кодексом УРСР, Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу та іншими актами законодавства України. Житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, і зареєстрованого в установленого порядку. Кількість членів кооперативу повинна бути відповідною кількості квартир у будинку. Квартири, які надаються членам кооперативу, повинні відповідати граничному розміру жилої площі, сумі пайового внеску та кількості членів сім'ї.

Пунктом 1 розділу I Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.85 р. № 186, встановлено, що житлово-будівельний кооператив організовується з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку (будинків), а у випадках, передбачених законодавством, - одно- і двоквартирних жилих будинків садибного типу або багатоквартирного блокованого жилого будинку (будинків) з надвірними будівлями за власні кошти кооперативу за допомогою банківського кредиту, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком (будинками).

Відповідно до п.3.2 статуту Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Гея", затвердженого загальними зборами засновників ОКЖБК "Гея" (протокол № 1 від 29.04.2009р.), зареєстрованого державним реєстратором 30.04.2009р., метою створення кооперативу є забезпечення житловою та/або іншою нерухомістю членів кооперативу шляхом організації будівництва, інвестування в будівництво, наступної експлуатації та управління будинками кооперативу; отримання на первинному або вторинному ринку житлової або нежитлової нерухомості; ремонт набутої нерухомості в містах України, а також подальша експлуатація та управління набутими об'єктами нерухомості, надання інших послуг, передбачених законодавством України.

За напрямом діяльності кооперативу, відповідно до п.3.3 статуту, є житлово-будівельним.

Тобто, згідно з наведеними у положеннях статуту ОКЖБК "Гея" метою створення та основними завданнями, а також, з урахуванням ч. 2 ст. 6 Закону України "Про кооперацію" за напрямом своєї діяльності ОКЖБК "Гея" відповідає поняттю "житлово-будівельний кооператив".

При вирішення питання порядку організації житлово-будівельного кооперативу суд керується наступним.

Частиною 1 ст.134 Житлового кодексу Української РСР встановлено, що на облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу беруться громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті і потребують поліпшення житлових умов.

За змістом п.3 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, число громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, повинно відповідати кількості квартир у жилому будинку (будинках) кооперативу, запланованому до будівництва. При будівництві одно- і двоквартирних жилих будинків садибного типу число громадян, необхідне для організації кооперативу, визначається виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, але не може бути менше 5 чоловік.

Із п.1.5 статуту ОКЖБК "Гея", судом вбачається, що на момент прийняття Рішення його членами (засновниками) були три громадянина, а саме: Миргородський Вячеслав Володимирович, ідент. номер 2885701732, Іванов Олександр Володимирович, іден. номер 2761900039, Ярошенко Олександр Олександрович, ідент. номер 2669102577.

При цьому доказів перебування вказаних осіб на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, матеріали справи не містять, а листами Солоницівської селищної ради від 29.10.2014р. № 02-22/932 та Харківської міської ради Харківської області від 31.10.2014р. № 13143/9-14 підтверджується, що такі особи на обліку потребуючих поліпшення житлових умов не перебували.

Таким чином, ОКЖБК "Гея" було створено з порушеннями ч.1 ст.134 Житлового кодексу Української РСР, п.3 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.85 р. № 186, адже його засновниками були лише три громадянина, що не перебували на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Наведені обставини свідчать, що ОКЖБК "Гея" не було створено як житлово-будівельний кооператив в розумінні Житлового кодексу Української РСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, що свідчить про відсутність у нього правових підстав на безоплатне отримання у власність спірної земельної ділянки в порядку, визначеному ст.41 Земельного кодексу України.

Правовий висновок стосовно обов'язковості врахування відповідною радою при вирішенні питання про надання житлово - будівельним кооперативам безоплатно земельної ділянки мети створення кооперативу та порядку його організації відповідно до Житлового кодексу Української РСР та Примірного статуту житлово - будівельного кооперативу зроблений у Постанові Верховного суду України від 17.06.2014р. у справі № 21-195а14, прийнятій за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 - 28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Враховуючи викладене суд вважає необґрунтованими заперечення Солоницівської селищної ради з посиланням на те, що житлово - будівельний кооператив був зареєстрований у встановленому законом порядку як юридична особа, а орган місцевого самоврядування не наділений повноваженнями контролю щодо дотримання правильності державної реєстрації юридичної особи, зокрема, стосовно мети створення такого кооперативу, порядку організації його діяльності відповідно до вимог Житлового кодексу Української РСР та Примірного статуту житлово - будівельного кооперативу.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо невідповідності вимогам чинного законодавства підстав набуття спірної земельної ділянки Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Гея" та відсутності правових підстав для прийняття Солоницівською селищною радою оскаржуваного рішення про надання житлово - будівельному кооперативу безоплатно спірної земельної ділянки.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч.10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

У відповідності до ч.1 ст.21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (ст. 155 Земельного кодексу України).

Визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування визначено також серед способів захисту прав на земельні ділянки відповідно до ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України.

На підставі вище викладеного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним рішення Солоницівської селищної ради від 18.06.2009р. № 13.

Що стосується позовних вимог в частині визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку площею 54,616га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер 63227603:00:000:0488), виданих Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Гея" на підставі рішення Солоницівської селищної ради від 18.06.2009р. № 13 та зобов'язання відповідача повернути спірну земельну ділянку Солоницівській селищній раді Дергачівського району Харківської області у первісному (придатному) для використання стані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст.328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом ч.1 ст.126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Враховуючи, що оскаржувані державні акти на право власності на спірну земельну ділянку було видано Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Гея" на підставі рішення Солоницівської селищної ради від 18.06.2009р. № 13, яке визнано судом недійсним та право, посвідчене цими актами є похідним від цього рішення, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання зазначених державних актів недійсними та зобов'язання другого відповідача повернути земельну ділянку площею 54,616га (кадастровий номер 63227603:00:000:0488) Солоницівській селищній раді Дергачівського району у первісному (придатному) для використання стані.

Що стосується заяви першого відповідача про застосування судом строку позовної давності до спірних правовідносин суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань удосконалення діяльності прокуратури" в Господарський процесуальний кодекс України внесені зміни, відповідно до яких прокурору надано право виступати позивачем.

Таким чином, з моменту набрання чинності вказаним законом, необхідно розмежовувати наступні випадки: 1) прокурор є позивачем; 2) позов подається прокурором в інтересах держави в особі визначеного ним позивача.

В першому випадку, строк позовної давності обчислюється саме для прокурора, оскільки він є особою в розумінні ст. 256 Цивільного кодексу України.

В другому випадку строк позовної давності обчислюється для визначеного прокурором позивача, який уособлює державу в інтересах якої подано позов. При цьому мають місце відносини представництва (прокурор діє від імені іншої особи) та для нього не здійснюється окремий відлік строків позовної давності. Такий строк обчислюється саме для особи (довірителя), права якої порушено та в інтересах якої подається прокурором позов.

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань удосконалення діяльності прокуратури", яким надано право прокурорам виступати позивачами, набрав чинності з 01.12.2012р.

Таким чином, саме із 01.12.2012р. почав свій перебіг строк позовної даності для прокурора як позивача у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку що строк позовної давності позивачем (прокурором) не пропущено, а тому правові підстави для застосування наслідків спливу позовної давності, встановлених ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України, відсутні.

Стосовно заперечень першого відповідача про відсутність правових підстав для звернення прокурора з позовом до суду, оскільки є орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у спірних правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави, яким є Державна інспекція сільського господарства України, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За загальним правилом, встановленим ч. 2 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, державні органи мають право звертатися до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 1 ст.5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Державна інспекція сільського господарства України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі (п. 1 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011р. № 459/2011).

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (ст. 6 Конституції України).

Частиною 5 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України встановлено повноваження даної інспекції, серед яких є право звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Повноваження Державної інспекції сільського господарства України на звернення до суду з позовними заявами про визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування та державних актів на право власності на земельні ділянки діючим законодавством не передбачено.

Що стосується заперечень Солоницівської селищної ради стосовно того, що законність оскаржуваних рішень вже була предметом судового розгляду при вирішенні господарської справи № 66/20-10 суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Із матеріалів справи судом вбачається, що рішенням господарського суду Харківської області від 15.06.2010р. у справі № 66/20-10 за позовом Харківського прокурора з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах в інтересах держави в особі Дергачівської виправної колонії № 109 до Солоницівської селищної ради та Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Гея" про визнання недійсним та скасування рішення був встановлений факт законності прийняття Солоницівською селищною радою спірного рішення без проекту відведення земельної ділянки (том ІІІ а.с. 30-33). Зазначене рішення було залишено в силі Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.11.2010р.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи викладене, оскільки судом вже досліджувалось питання законності прийняття Солоницівською селищною радою оскаржуваного рішення №13 від 18.06.2009р., яким було передано у власність Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Гея" спірну земельну ділянку на підставі технічної документації без проекту відведення земельної ділянки, суд повторно не перевіряє законність рішення в цій частині.

Таким чином, суд частково погоджується з запереченнями Солоницівської селищної ради про те, що питання законності оскаржуваного рішення №13 від 18.06.2009р. вже було предметом судового розгляду, однак, суд не має правових підстав для припинення провадження у даній справі, оскільки позивачем заявлені також інші підстави позову, які відрізняються від тих, що були у справі № 66/20-10 та не були предметом дослідження.

Також, підставою для припинення провадження у справі, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України є наявність рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Як вже було зазначено судом, підстави позову у даній справі частково є відмінними від підстав позову у справі № 66/20-10. Крім того, в даних справах є різним суб'єктний склад, оскільки позивачі у справах є відмінними.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

Що стосується заяви прокурора щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню, оскільки прокурором не надано суду доказів, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Єдиною підставою, на яку посилається заявник в обґрунтування поданої ним заяви, є те, що Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Гея" отримана у власність земельна ділянка, загальною площею 54,616га була поділена на 295 окремі земельні ділянки, що значно підвищує попит на них.

Господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду (ст. 66 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без надання відповідних доказів не може бути підставою для забезпечення позову.

Враховуючи те, що прокурор відповідно до приписів п.11 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011р. № 3674-VI звільнений від сплати судового збору, питання розподілу судових витрат за подання заяви про забезпечення позову судом не вирішується.

Вирішуючи питання розподілу судового збору за подання позову, суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України та покладає судовий збір в розмірі 3 654,00грн. (1 218,00грн. за кожною немайновою вимогою окремо) на відповідачів порівну.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.6, 13, 14, 19, Конституції України, ст.ст.21, 256, 267, 328 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 41, 116, 126, 152 Земельного кодексу України, ст. 94 Господарського кодексу України, ст. 6 Закону України "Про кооперацію", ст.ст.133, 134, 137 Житлового кодексу УРСР, ст.ст.1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 78, 82-85, 111-28 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним рішення XLVI сесії Солоницівської селищної ради V скликання № 13 від 18.06.2009р. про передачу у власність Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Гея" земельної ділянки площею 54,616 гектарів, яка розташована на території Солоницівської селищної ради в межах с. Сіряки для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарчих будівель і споруд.

Визнати недійсним державний акт серії ЯЖ № 619330 на право власності на земельну ділянку площею 54,616га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер 63227603:00:000:0488), виданий Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Гея", державні акти серії ЯЛ № 077329, ЯЛ № 077331, ЯЛ № 077333, ЯЛ № 077360, ЯЛ № 077363, ЯЛ № 077362, ЯЛ № 077361, ЯЛ № 077351, ЯЛ № 077254, ЯЛ № 077253, ЯЛ № 077252, ЯЛ № 077406, ЯЛ № 077256, ЯЛ № 077259, ЯЛ № 077405, ЯЛ № 077404, ЯЛ № 077258, ЯЛ № 077257, ЯЛ № 099321, ЯЛ № 099323, ЯЛ № 077364, ЯЛ № 077291, ЯЛ № 077292, ЯЛ № 077407, ЯЛ № 077260, ЯЛ № 077392, ЯЛ № 077393, ЯЛ № 099324, ЯЛ № 077261, ЯЛ № 077263, ЯЛ № 077265, ЯЛ № 099326, ЯЛ № 077425, ЯЛ № 077428, ЯЛ № 077427, ЯЛ № 077426, ЯЛ № 077446, ЯЛ № 077449, ЯЛ № 077447, ЯЛ № 077448, ЯЛ № 077269, ЯЛ № 077451, ЯЛ № 077454, ЯЛ № 077267, ЯЛ № 077268, ЯЛ № 077453, ЯЛ № 077452, ЯЛ № 077397, ЯЛ № 077394, ЯЛ № 077396, ЯЛ № 099328, ЯЛ № 077429, ЯЛ № 077403, ЯЛ № 077450, ЯЛ № 077270, ЯЛ № 077455,ЯЛ № 077491, ЯЛ № 077494, ЯЛ № 077493, ЯЛ № 077492, ЯЛ № 077496, ЯЛ № 077499, ЯЛ № 077498, ЯЛ № 077497, ЯЛ № 077461, ЯЛ № 077464, ЯЛ № 099314, ЯЛ № 099317, ЯЛ № 077463, ЯЛ № 077462, ЯЛ № 099316, ЯЛ № 099315, ЯЛ № 077495, ЯЛ № 077266, ЯЛ № 077500, ЯЛ № 077456, ЯЛ № 077458, ЯЛ № 077460, ЯЛ № 077465, ЯЛ № 099318, ЯЛ № 099319, ЯЛ № 099320, ЯЛ № 077327, ЯЛ № 077328, ЯЛ № 077326, ЯЛ № 077293, ЯЛ № 077294, ЯЛ № 077297, ЯЛ № 077298, ЯЛ № 077299, ЯЛ № 077296, ЯЛ № 077330, ЯЛ № 077332, ЯЛ № 077395, ЯЛ № 099325, ЯЛ № 099327,ЯЛ № 077408, ЯЛ № 077432, ЯЛ № 077434, ЯЛ № 077437, ЯЛ № 077439, ЯЛ № 077442, ЯЛ № 077444, ЯЛ № 077352, ЯЛ № 077355, ЯЛ № 077358, ЯЛ № 077433, ЯЛ № 077438, ЯЛ № 077443, ЯЛ № 077354, ЯЛ № 077359, ЯЛ № 077262, ЯЛ № 077264, ЯЛ № 077271, ЯЛ № 077274, ЯЛ № 077276, ЯЛ № 077281, ЯЛ № 077415, ЯЛ № 077418, ЯЛ № 077420, ЯЛ № 077423, ЯЛ № 077275, ЯЛ № 077280, ЯЛ № 077285, ЯЛ № 077419, ЯЛ № 077424, ЯЛ № 077466, ЯЛ № 077469, ЯЛ № 077471, ЯЛ № 077478, ЯЛ № 077474, ЯЛ № 077476, ЯЛ № 077484, ЯЛ № 077486, ЯЛ № 077489, ЯЛ № 077470, ЯЛ № 077479, ЯЛ № 077475, ЯЛ № 077457, ЯЛ № 077459, ЯЛ № 077485, ЯЛ № 077490, ЯЛ № 077302, ЯЛ № 077303, ЯЛ № 077308, ЯЛ № 077312, ЯЛ № 077313, ЯЛ № 077317, ЯЛ № 077318, ЯЛ № 077322, ЯЛ № 077323, ЯЛ № 077431, ЯЛ № 077430, ЯЛ № 077436, ЯЛ № 077435, ЯЛ № 077441, ЯЛ № 077440, ЯЛ № 077353, ЯЛ № 077445, ЯЛ № 077357, ЯЛ № 077356, ЯЛ № 077273, ЯЛ № 077272, ЯЛ № 077278, ЯЛ № 077277, ЯЛ № 077283, ЯЛ № 077282, ЯЛ № 077417, ЯЛ № 077416, ЯЛ № 077422, ЯЛ № 077468, ЯЛ № 077467, ЯЛ № 077473, ЯЛ № 077472, ЯЛ № 077482, ЯЛ № 077481, ЯЛ № 077483, ЯЛ № 077477, ЯЛ № 077487, ЯЛ № 077304, ЯЛ № 077306, ЯЛ № 077314, ЯЛ № 077311, ЯЛ № 077319, ЯЛ № 077316, ЯЛ № 077324, ЯЛ № 077321, ЯЛ № 077310, ЯЛ № 077315, ЯЛ № 077320, ЯЛ № 077325, ЯЛ № 077295, ЯЛ № 077342, ЯЛ № 077347, ЯЛ № 099351, ЯЛ № 077349, ЯЛ № 099353, ЯЛ № 077365, ЯЛ № 077367, ЯЛ № 077370, ЯЛ № 099343, ЯЛ № 077372, ЯЛ № 099342, ЯЛ № 077375, ЯЛ № 099339, ЯЛ № 077377, ЯЛ № 077380, ЯЛ № 099334, ЯЛ № 077345, ЯЛ № 077349, ЯЛ № 077351, ЯЛ № 077350, ЯЛ № 077354, ЯЛ № 077369, ЯЛ № 099345, ЯЛ № 077368, ЯЛ № 077374, ЯЛ № 099340, ЯЛ № 077373, ЯЛ № 099341, ЯЛ № 077379, ЯЛ № 099335, ЯЛ № 077378, ЯЛ № 099336, ЯЛ № 077382, ЯЛ № 077409, ЯЛ № 077385, ЯЛ № 077412, ЯЛ № 077384, ЯЛ № 077411, ЯЛ № 077383, ЯЛ № 077410, ЯЛ № 077334, ЯЛ № 077337, ЯЛ № 077414, ЯЛ № 077390, ЯЛ № 077336, ЯЛ № 077335, ЯЛ № 077389, ЯЛ № 077388, ЯЛ № 077339, ЯЛ № 077344, ЯЛ № 099332, ЯЛ № 077341, ЯЛ № 099331, ЯЛ № 077340, ЯЛ № 077348, ЯЛ № 099352, ЯЛ № 077366, ЯЛ № 077399, ЯЛ № 077401, ЯЛ № 077371, ЯЛ № 077376, ЯЛ № 077381, ЯЛ № 099333, ЯЛ № 077287,ЯЛ № 077289, ЯЛ № 099329, ЯЛ № 099330, ЯЛ № 077386, ЯЛ № 077413, ЯЛ № 077286, ЯЛ № 077288, ЯЛ № 077290, ЯЛ № 077398, ЯЛ № 077400, ЯЛ № 077402, ЯЛ № 077338, ЯЛ № 077391, ЯЛ № 077343, ЯЛ № 099347, ЯЛ № 077487, які посвідчують право власності на земельні ділянки площею 0,1500га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, видані Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Гея"; державні акти ЯЛ № 099338 площа 0,1900га, ЯЛ № 099344 площа 0,1750га, ЯЛ № 099356 площа 0,1900га, ЯЛ № 077387 площа 0,1678га, ЯЛ № 099346 площа 0,1750га, ЯЛ № 099358 площа 9,3691га, ЯЛ № 099350 площа 0,1817га, ЯЛ № 077346 площа 0,2313га, ЯЛ № 099337 площа 0,1900га, ЯЛ № 099355 площа 0,1900га, ЯЛ № 077357 площа 0,1900га, ЯЛ № 077348 площа 0,1750га, ЯЛ № 077300 площа 0,2387га, ЯЛ № 077306 площа 0,1613га, ЯЛ № 077487 площа 0,2195га, ЯЛ № 077301 площа 0,2000га, ЯЛ № 077488 площа 0,1857га, ЯЛ № 077421 площа 0,1825га, ЯЛ № 077307 площа 0,2195га, ЯЛ № 077480 площа 0,2152га, ЯЛ № 077284 площа 0,2350га, ЯЛ № 077279 площа 0,2000га, ЯЛ № 099322 площа 0,2500га, ЯЛ № 077253 площа 1,700га, ЯЛ № 077251 площа 0,2137га, які посвідчують право власності на земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, видані Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Гея", код ЄДРПОУ 36373079.

Зобов'язати Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Гея", код ЄДРПОУ 36373079, повернути земельну ділянку площею 54,616га (кадастровий номер 63227603:00:000:0488) Солоницівській селищній раді Дергачівського району Харківської області у первісному (придатному) для використання стані.

Стягнути з Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, код ЄДРПОУ 04398821 (62370, Харківська область, Дергачівський район, смт. Солоницівка, вул. Червоноармійська, 6, відомості про рахунки відсутні) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна, 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір в розмірі 1 827,00грн.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Гея", код ЄДРПОУ 36373079 (м. Харків, вул. Новоселищна, 21, відомості про рахунки відсутні) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна, 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір в розмірі 1 827,00грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.02.2015 р.

Суддя Т.А. Лавренюк