Постанова

від 24.02.2015 по справі 923/641/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2015 р.Справа № 923/641/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шевченко В.В.

суддів: Головея В.ИМ., Ярош А.І.,

при секретарі судового засідання: Максіміхіній Ю.В.

за участю представників сторін:

від ПП «Резерв-Д1»: Гонтарук М.М. - за дорученням,

від КП «Очисні споруди»: Крючков В.О. - за дорученням, Нікішенко В.В. - директор,

від Скадовської міської ради Херсонської області: не з'явився,

від ПП «Геліус-Скад»: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Комунального підприємства "Очисні споруди"

на рішення господарського суду Херсонської області

від 16 грудня 2014 року

у справі № 923/641/14

за позовом Приватного підприємства "Резерв-Д1"

до відповідачів:

1) Комунального підприємства "Очисні споруди"

2) Скадовської міської ради Херсонської області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватного підприємства "Геліус-Скад"

про спонукання до укладання договору

ВСТАНОВИЛА:

08.05.2014 р. Приватне підприємство "Резерв-Д1" (далі позивач, Підприємство) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Комунального підприємства "Очисні споруди" (далі відповідач, КП) про спонукання останнього до укладання договору на приймання та очистки стічних вод № 5 від 10.06.2013 р. на умовах запропонованого Підприємством проекту цього договору.

Позов мотивований тим, що 01.08.2011 р. між позивачем (орендарем) та Приватним підприємством "Геліус-Скад" (власником) укладено договір оренди, за умовами якого останній передав, а позивач прийняв у строкове платне користування цілісний майновий комплекс очисних споруд, що розташований за адресою: м. Скадовськ, урочище Цукур № 36, до складу якого входять: дві каналізаційно-насосні станції, напірний колектор, насосно-силове та електричне обладнання для обслуговування систем очисних споруд.

Позивач приймає від закладів оздоровлення і відпочинку, що розташовані в західній частині м. Скадовська та с. Красному Скадовського р-ну, стоки, здійснює їх первинну очистку та перекачує їх по власному напірному колектору до межі балансової належності в м. Скадовську на розі вул. Шмідта та Будьонного, звідки стічні води самопливом стікаються в каналізаційну мережу до очисних споруд м. Скадовська для подальшої очистки.

Міська каналізаційна мережа разом із комплексом очисних споруд каналізації знаходяться в оперативному управлінні відповідача на підставі рішення сесії Скадовської міської раду Херсонської області (далі Рада) № 410 від 14.06.2005 р., договору управління майном міської територіальної громади від 05.10.2005 р. та акту приймання-передачі майна.

Відповідач є монополістом на ринку приймання і очистки стічних вод у м. Скадовську, оскільки інших шляхів очищення стоків не передбачено, обвідні трубопроводи відсутні.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Правил користування системами центрального комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, що затвердженні Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190, обов'язок на розробку проекту договору на надання послуг з водовідведення покладається на їх виробника (виконавця), у даному випадку на відповідача.

Але, відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Оскільки, відповідач на протязі тривалого часу ухиляється від виконання своїх обов'язків щодо розробку проекту договору на надання послуг з водовідведення та очищення стічних вод, то 28.03.2014 р. позивач, в порядку ч. 3 ст. 181 ГК України, звернувся до відповідача з пропозицією щодо укладення договору на приймання та очистку стічних вод та надав відповідний проект договору № 18 на приймання та очистку стічних вод, який отримано КП цього ж дня - 28.03.2014 р., що вбачається з підпису останнього на відповідній пропозиції.

16.05.2014 р. з порушенням встановленого ч. 3 ст. 181 ГК України 20 денного строку КП відмовив позивачеві в укладанні зазначеного договору, у зв'язку з чим останній передав спір на вирішення господарського суду на підставі ст. 181 ГК України.

Заявою від 16.12.2014 р. позивач уточнив позовні вимоги та просив суд спонукати КП до укладання договору на приймання та очистку стоків шляхом визнання договору на приймання та очистку стічних вод № 18 від 28.03.2014 р. укладеним на умовах поданого позивачем проекту цього договору (а.с.8 т.2).

У відзиві на позов КП вимоги Підприємства не визнавав та вважав їх безпідставними, посилаючись на те, що останній відмовив позивачеві у прийнятті пропозиції щодо укладення договору на приймання та очистку стічних вод в редакції позивача, оскільки останнім не чітко сформульовано предмет договору; не визначено розмір оплати за виконані роботи; не відповідність п. 6 та п. 8 договору, в частині умов та порядку його розірвання; не надано документи або їх завірені копії підтверджуючі право власності ПП на цілісний майновий комплекс очисних споруд, Херсонська область, Скадовський район, м. Скадовськ, "Цукур" територія, буд. № 36; у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 25.02.2014 року в розділі "Дані про основний вид економічної діяльності" вказано: 37.00 каналізація, відведення й очищення стічних вод, але не надано жодних дозвільних документів на очищення стічних вод та не підтверджено факт наявності відповідного обладнання для здійснення очистки стічних вод. Крім того, 21.05.2014 р. розпорядженням Голови Херсонської обласної державної адміністрації № 328 анульовано ліцензію на провадження господарської діяльності з централізованого водовідведення від 02 лютого 2011 року серії А1 №596028, видану позивачеві зареєстрованому за адресою: вул. Комунарів, 75, м. Скадовськ, Скадовський район, Херсонська область, 75700 та 01.06.2014 р. укладено договір № 2014/0/10/9836 про спільне використання об'єктів системи водовідведення між КП "Очисні споруди" та ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", за умовами якого останній зобов'язується забезпечити можливість використання належних йому об'єктів водовідведення КП "Очисні споруди" для надання послуг комбінату та третім особам (замовникам послуг) по водовідведенню, у зв'язку з чим 24.06.2014 р. директор дитячого табору "Аврора" своїм листом № 147д на звернення міського голови № 03-08-575 від 24.06.2014 р. надав згоду на проведення робіт по відводу стоків з накопичувача стоків в напірний каналізаційний колектор, належний ПП ДОТ "Аврора", а також не заперечує проти використання вищевказаного колектору для відводу стоків в обхід КНС "Цукур". На даний час КП "Очисні споруди" самостійно здійснюють роботи з водовідведення від оздоровчих закладів с. Красне, Скадовського району та м. Цукур, а тому відсутня будь-яка потреба у послугах позивача, внаслідок чого підстави для задоволення позову - відсутні.

Ухвалою місцевого суду від 22.07.2014 р. до участі в розгляді справи в якості другого відповідача залучена Рада та в якості третьої особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Приватне підприємство "Геліус-Скад" (далі ПП).

У відзиві на позов Рада вимоги Підприємства не визнавала та вважала їх безпідставними, посилаючись на те, що позивач відповідно до ст. 641 ЦК України не звертався з пропозицією до Ради щодо укладання договору на приймання та очистку стоків, внаслідок чого підстави для задоволення позову - відсутні.

ПП відзив на позов не надав та будучи своєчасно та належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, внаслідок чого справа була розглянута місцевим судом за його відсутністю за наявними матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 16.12.2014 р. (суддя Гридасов Ю.В.) позов задоволений та визнаний укладеним між КП та Підприємством договір № 18 на приймання та очистку стічних вод у редакції позивача від 28.03.2014 р.

Рішення суду мотивовано тим, що в даний момент відведення стічних вод від оздоровчих закладів, без використання потужностей КНС, що розташована за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, територія "Цукур", буд. 36 технічно і технологічно неможливе, що підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи № 14/295 від 29.10.2014 р., а тому відповідності до вимог ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між сторонами у справі повинні здійснюватися виключно на договірних засадах. Так як, відносини між позивачем (як замовником послуг) та КП (як виконавцем) всупереч ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" не були врегульовані договором, то ці відносини в обов'язковому порядку повинні бути врегульовані договором.

Враховуючи, що запропонований позивачем проект договору відповідає вимогам глави 63 ЦК України та ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", де визначені істотні умови договору між виконавцем/виробником та споживачем, то позовні вимоги Підприємства підлягають задоволенню.

В апеляційній скарзі КП вважає, що оскаржене рішення не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з порушенням норм матеріального права та просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Скарга мотивована тим, що, по-перше, місцевим судом не звернуто увагу на жодне заперечення КП щодо не чіткості сформульованого предмет договору; не визначення розміру оплати за виконані роботи; не відповідність п. 6 та п. 8 договору, в частині умов та порядку його розірвання; не надання документів або їх завірені копії підтверджуючі право власності ПП на цілісний майновий комплекс очисних споруд, Херсонська область, Скадовський район, м. Скадовськ, "Цукур" територія, буд. № 36; у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 25.02.2014 року в розділі "Дані про основний вид економічної діяльності" вказано: 37.00 каналізація, відведення й очищення стічних вод, але не надано жодних дозвільних документів на очищення стічних вод та не підтверджено факт наявності відповідного обладнання для здійснення очистки стічних вод. По-друге, 01.06.2014 р. укладено договір № 2014/0/10/9836 про спільне використання об'єктів системи водовідведення між КП та ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", за умовами якого останній зобов'язується забезпечити можливість використання належних йому об'єктів водовідведення КП "Очисні споруди" для надання послуг комбінату та третім особам (замовникам послуг) по водовідведенню, а тому відсутні будь-яка потреба у послугах позивача. По-третє, за проектом договору позивач не визначений споживачем житлово-комунальних послуг та КП «Очисні споруди» як виконавець, а тому укладення спірного договору не є обов'язковим для сторін. Вчетверте, місцевим судом мне взято до уваги постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.04.2014 р. по справі № 923/1260/13, якою встановлено, що комплекс очисних споруд каналізації знаходиться в оперативному управлінні КП, а тому і послуги з приймання та очистки стічних вод у м. Скадовськ може надавати лише КП «Очисні споруди». Вп'яте, місцевим судом не розглянуто клопотання скаржника про заперечення щодо призначення експертизи, не надано можливості ознайомитись з матеріалами справи та самостійно змінено позовні вимоги, так як скаржником не отримано будь-яку заяву про зміну чи уточнення позовних вимог Підприємства.

В судовому засіданні представники скаржника доводи апеляційної скарги підтримали у повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

В судовому засіданні представник позивача просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Рада і ПП були своєчасно та належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду справи, але не скористались своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції 01.08.2011 р. між позивачем (орендарем) та приватним підприємством "Геліус-Скад" (власником) укладено договір оренди, за умовами якого останній передав, а позивач прийняв у строкове платне користування цілісний майновий комплекс очисних споруд, що розташований за адресою: м. Скадовськ, урочище Цукур № 36, до складу якого входять: дві каналізаційно-насосні станції, напірний колектор, насосно-силове та електричне обладнання для обслуговування систем очисних споруд.

КП "Очисні споруди" здійснює господарську діяльність з централізованого водовідведення на території Скадовської міської ради, код виду діяльності за КВЕД-2010 - 37 (каналізація, відведення й очищення стічних вод). Діяльність проводиться за тарифами, встановленими органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.

Матеріали справи свідчать про те, що система каналізації на вищеназваній території функціонує наступним чином: стічні води всіх оздоровчих закладів місцевості Цукур та с. Красне надходять до каналізаційної насосної станції (КНС), яка перебуває в оренді Підприємства на підставі вищеназваного договору оренди від 01.08.2011 р. та яка розташована за межами міста.

Зібрані позивачем стічні води за допомогою вищевказаної каналізаційної насосної станції, яка знаходиться в обслуговуванні позивача, перекачуються до каналізаційної мережі міста, з якої далі перекачуються на майданчик очисних споруд, де проходять повну біологічну очистку.

Міська каналізаційна мережа разом із комплексом очисних споруд каналізації знаходяться в оперативному управлінні КП «Очисні споруди» на підставі рішення сесії Скадовської міської ради від 14.06.2005 р. № 410, договору управління майном міської територіальної громади від 05.10.2005 р. та акту приймання-передачі майна.

В зв'язку з таким розподілом функцій оздоровчими закладами місцевості Цукур та с. Красне протягом попередніх років укладались договори про надання послуг: з перекачки стічних вод з позивачем та з очистки стічних вод з відповідачем.

При цьому, будь-який договір між Підприємством та КП на приймання та очищення стічних вод не укладався, хоча стічні води постійно перекачувались позивачем за допомогою КНС на майданчик очисних споруд, який знаходяться в оперативному управлінні КП.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов до правомірного та обґрунтованого висновку про те, що відносини між позивачем та КП щодо приймання та очистки стічних вод не врегульовані будь-яким договором, що також підтверджується постановами Одеського апеляційного господарського суду від 08.04.2014 р. та Вищого господарського суду України від 05.08.2014 р. у справі № 923/1260/13, якими позовні вимоги КП до Підприємства задоволені у повному обсязі та з останнього на користь КП стягнуто: 314.887 грн. 50 коп. - плати за без договірний скид стічних вод у системи каналізації та понесені судові витрати по справі на сплату судового збору в сумі 9.446 грн. 61 коп.

З висновку судової будівельно-технічної експертизи № 14/295 від 29.10.2014 р. видно, що в даний момент відведення стічних вод від оздоровчих закладів місцевості Цукур та с. Красне, без використання потужностей каналізаційної насосної станції, що розташована за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, територія "Цукур", буд. 36 та знаходиться в оренді у позивача - технічно і технологічно неможливе.

Вищезазначеним висновком судової експертизи встановлено, що опис об'єкта дослідження за даними позивача і даними Ради співпадає (Додатки № 1-4). При цьому, ПП «Геліус-Скад", яке передало досліджуваний об'єкт в оренду ПП "Резерв-Д1", має реєстрацію права власності на нерухоме майно Херсонського державного БТІ від 17.08.2009 р., згідно п. 5.1, п. 5.2 розпорядження Голови Скадовської РДА № 115 від 25.02.2010 р. ПП "Геліус-Скад" наданий дозвіл на складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки КНС і надземного колектору кадастрові номери № 6524710100:63:001:0001 і № 6524710100:63:001:0002 загальною площею 0,1882 га і 1,5155 га відповідно.

Таким чином, межа балансової належності наступна: точка прийняття стоків позивача - накопичувальні резервуари, територія Цукур № 36, засіб обліку - витратомір лічильник РСВ-012; точка передачі стоків КП "Очисні споруди" до міської каналізаційної мережі - м. Скадовськ, вул. Шмідта, Засіб обліку і регулювання - прийомний колодязь гаситель.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов до правомірного та обґрунтованого висновку про те, що КП є монополістом на ринку приймання і очистки стічних вод в м. Скадовську, оскільки інших шляхів очищення стоків не передбачено та обвідні трубопроводи відсутні.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, тобто укладення договору на надання послуг з водовідведення, приймання і очистки стічних між сторонами у справі є обов'язковим на підставі закону.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Правил користування системами центрального комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, що затвердженні Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190, обов'язок на розробку проекту договору на надання послуг з водовідведення покладається на їх виробника (виконавця), тобто на відповідача у справі. Але, названа норма права не містить в собі вказівок щодо обмеження прав позивача на можливість розробки проекту договору на надання послуг з водовідведення.

Як вбачається з матеріалів справи 28.03.2014 р. позивач в порядку ч. 3 ст. 181 ГК України звернувся до відповідача з пропозицією про укладення договору відповідно до наданого позивачем проекту договору на приймання та очистку стічних вод № 18.

16.05.2014 р. з порушенням встановленого ч. 3 ст. 181 ГК України 20-денного строку КП відмовив позивачеві в укладанні зазначеного договору, у зв'язку з чим спір був переданий останнім на вирішення господарського суду на підставі ст. 181 ГК України.

Відповідно до ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач отримавши запропонований позивачем проект договору на приймання та очистку стічних вод № 18 ані в процесі досудового, ані в процесі вирішення спору по суті не надав своїх обґрунтованих заперечень або протокол розбіжностей щодо умов цього договору ані в цілому, ані за будь-яким із його окремих пунктів, у зв'язку з чим суд першої інстанції, ретельно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов до правомірного висновку про те, що наданий позивачем проект договору містить в собі всі істотні умови притаманні для даного типу договорів, зокрема, предмет, ціну, строк дії договору та не порушує права та охоронювані законом інтереси жодної із сторін цього договору, а тому підставне задовольнив позов у повному обсязі, виклавши резолютивну частину оскарженого рішення відповідно до п. 9.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 року.

Посилання скаржника на те, що у договорі не чіткості сформульований його предмет до уваги прийнятими бути не можуть, оскільки у п. п. 1.1., 1.2. розділу 1 (Предмет договору) чітко та однозначно визначений предмет цього договору, а саме:

- п. 1.1. Виконавець зобов'язується своєчасно та відповідної якості надавати послуги Замовнику з прийняття та очистки стічних вод, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

- п. 1.2. Точкою розподілу, в якій здійснюється передача послуг від Виконавця Замовникові, є місце підключення інженерної мережі Замовника до мереж Виконавця на розі вулиць Будьонного та Шмідта в м. Скадовську Херсонської області.

Доводи скаржника на не визначення у договорі розміру плати за виконані роботи є необґрунтованими, оскільки тарифи на послуги з прийнятті та очистки стічних вод встановлюються уповноваженими органами, а не на розсуд сторін. Як вбачається зі змісту запропонованого позивачем договору - повна вартість виконаних робіт (наданих послуг), передбачених п. 1 цього Договору, визначається за показами лічильника виходячи з 1 куб. м. шляхом множення визначеної кількості стоків на тарифи, що затверджені уповноваженими органами відповідно до чинного законодавства.

Не заслуговують на увагу і посилання скаржника на відсутність у позивача відповідних дозвільних документів, оскільки у спірних правовідносинах останній є замовником послуг, а не їх виконавцем, а предметом запропонованого позивачем договору є прийняття та очистка стічних вод саме КП, який і повинен мати та має відповідні дозвільні документи.

Безпідставним є посилання скаржника на недоліки, допущені позивачем під час підготовки та направлення проекту договору, оскільки згідно з вимогами Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Правил користування системами центрального комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, що затвердженні Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190, обов'язок на розробку проекту договору на надання послуг з водовідведення покладається на їх виробника (виконавця), тобто саме на апелянта, внаслідок чого саме останній зобов'язаний був здійснити розробку відповідного проекту договору. Також, названі норми права не містять в собі вказівок щодо обмеження прав позивача на можливість розробки проекту договору на надання послуг з водовідведення, а згідно ч. 2 ст. 181 ГК України проект договору може бути запропонований будь-якою з стороною.

Крім того, як зазначалося вище скаржник отримавши запропонований позивачем проект договору на приймання та очистку стічних вод № 18 ані в процесі досудового, ані в процесі вирішення спору по суті не надав своїх обґрунтованих заперечень або протокол розбіжностей щодо умов цього договору ані в цілому, ані за будь-яким із його окремих пунктів

Посилання скаржника на рішення Скадовської міської ради Херсонської області від 30.05.14 № 771 правомірно не прийняті місцевим судом до уваги, оскільки міська рада, як власник очисних споруд, що знаходяться в управлінні КП не є учасником спірних правовідносин та виконавцем (виробником) послуг, а згідно п. 1 названого рішення прийнято в комунальну власність та на баланс міської ради цілісний майновий комплекс очисних споруд, розташований за адресою: Херсонська область, Скадовський район, місто Скадовськ, "Цукур" територія, будинок № 36 та каналізаційний колектор, що проходить від майнового комплексу очисних споруд до вул. Комсомольська в м. Скадовську, від вул. Комсомольська в м. Скадовську вздовж вул. Горького до вул. Будьоного, та по вул. Будьоного в м. Скадовську до вул. Шмідта в м. Скадовську (каналізаційна насосна станція та споруди, що її обслуговують).

Але, як свідчать матеріали справи, зазначене майно знаходиться у користуванні позивача на підставі договору оренди від 01.08.2011 р., укладеного між Підприємством та ПП "Геліус-Скад", який і є власником цього майна, що вбачається з Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 23597218 від 17.08.2009 р., внаслідок чого протилежні твердження скаржника не можуть бути прийняті до уваги.

Посилання скаржника на те, що місцевим судом не було розглянуто його клопотання щодо заперечень про призначення експертизи до уваги прийнятими бути не можуть, так як надані учасниками судового процесу будь-які письмові пояснення та заперечення не потребують окремого їх розгляду та ухвалення відповідного рішення (ухвали) щодо їх вирішення, оскільки надання письмових пояснень, у тому числі і заперечень є правом сторони, які суд при ухвалені рішення оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Надуманими є і посилання скаржника на те, що місцевим судом йому не була надана можливість ознайомитись з матеріалами справи, оскільки з матеріалів справи видно, що КП звернувся до суду з відповідним клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи 09.12.2014 р. за вхідним № 13262/14. В цей день, суддею Гридасовим Ю.В. на зазначене клопотання накладена резолюція „пом. надати можливість". Так як, строк у 7 днів є цілком розумним та достатнім для можливості ознайомитись з матеріалами справи, за умови існування такого бажання, то протилежні доводи апелянта до уваги прийнятими бути не можуть.

Голослівними є і доводи скаржника про те, що місцевим судом самостійно змінено позовні вимоги, так як апелянтом не було отримано будь-яку заяву про зміну чи уточнення позовних вимог Підприємства, оскільки на відповідній заяві останнього є напис уповноваженого представника КП про те, що останнім отримана вищезазначена заява Підприємства 22.07.2014 року.

Правомірно, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, понесені судові витрати по справі на оплату судового збору за подання позову та витрати на оплату проведеної у справі судової експертизи покладені місцевим судом на відповідача, оскільки позовні вимоги Підприємства задоволені у повному обсязі.

При викладених обставинах колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його

зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Херсонської області від 16.12.2014 р. у справі № 923/641/14 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунального підприємства "Очисні споруди" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 25.02.2015 року.

Головуючий суддя: Шевченко В.В.

Судді: Головей В.М.

Ярош А.І.