Рішення

від 23.02.2015 по справі 904/10156/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.02.15 Справа № 904/10156/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОН", м. Донецьк

до товариства з обмеженою відповідальністю "АМПРЕСАТУРА ЛТД", м. Дніпропетровськ

про стягнення 112 549,05 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Капля К.І.

Представники:

від позивача: Вязміна М.Г., довіреність №34 від 06.06.2013

від позивача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕГІОН» (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «АМПРЕСАТУРА ЛТД» (надалі - Відповідач) про стягнення 112 549,05 грн. за договором №0961 від 31.05.2012.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2014 порушено провадження у справі №904/10156/14, позовну заяву прийнято до розгляду.

В судових засіданнях 21.01.2015, 05.02.2015 розгляд справи був відкладений на 05.02.2015, 19.02.2015 відповідно, згідно зі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на порушення Відповідачем умов договору №0961 від 31.05.2012, а саме - порушення строків поставки товару. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір №0961 від 31.05.2012, додаткові угоди №1 від 12.12.2012 та №2 від 04.01.2013 до нього, специфікацію №5 від 02.10.2012 до Договору, виписку по особовим рахункам за 12.02.2013, платіжне доручення №164 від 12.02.2013, лист вих. №1844 від 04.09.2014.

Позивач керуючись п.7.3. названого договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з Відповідача 102 480,00 грн. попередньої оплати, 6 712,49 грн. пені, 3 356,56 грн. штрафної санкції за користування чужими грошовими коштами.

Відповідач у призначені на 21.01.2015, 05.02.2015, 19.02.2015 судові засідання не з'явився; відзив на позовну заяву не надав; пояснень щодо причин неприбуття в судові засідання не надходило; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, зазначеною Позивачем в позовній заяві, та підтвердженою Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 18.12.2014, а саме: 41017, м. Дніпропетровськ, вул. Возз'єднення, будинок 25, офіс 7, та за адресою, підтвердженою Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 04.02.2015, а саме: 03143, м. Київ, вул. Заболотного Академіка, будинок 150.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пп.3.9.1. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011).

Таким чином, оскільки неможливість присутності в судовому засіданні представника Відповідача документально підтверджена не була, надані Позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 19.02.2015 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

31.05.2012 товариство з обмеженою відповідальністю «РЕГІОН» (Позивач, Покупець) та товариство з обмеженою відповідальністю «АМПРЕСАТУРА ЛТД» (Відповідач, Постачальник) уклали договір №0961 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити, а Покупець прийняти і оплатити за умов, викладених у Договорі товар, іменований далі по тексту Товар, сортамент, кількість і ціна якого зазначені в протоколах погодження цін та/або специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до Договору, які є його невід'ємною частиною (п.1.1. Договору).

Згідно з п.4.1. Договору, умови, строки поставки товару і, в разі необхідності, перелік вантажовідправників, вантажоодержувачів і виробників вказуються у додатках до Договору.

Відповідно до п.6.1. Договору, розрахунки за цим Договором здійснюються шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України на р/рахунок Постачальника на умовах, обумовлених у специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до Договору, які є його невід'ємною частиною.

Виходячи з наданих Позивачем Договору, Специфікації №5 від 02.10.2012 до нього, Сторони домовились, зокрема, про поставку Товару - конічної пари (номер креслення 2-92771, 2-92772) у кількості 1 шт., вартістю 204 960,00 грн. з ПДВ, на умовах оплати - 50% попередня оплата, 50% оплата протягом 5-ти днів з дати постачання Товару; зі строком поставки - протягом 130-ти календарних днів з дати 50% передоплати.

На виконання умов Договору та Специфікації №5 до нього, Позивач 12.02.2013 перерахував Відповідачу 102 480,00 грн. попередньої оплати (що складає 50% від вартості Товару), що підтверджується платіжним дорученням №164 від 12.02.2013 та випискою по особовим рахункам за 12.02.2013.

Таким чином, за умовами Договору та Специфікації №5, Відповідач зобов'язаний був поставити Товар в строк до 22.06.2013 включно. Проте Відповідач поставку Товару не здійснив.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Згідно з ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що Відповідач, який одержав попередню оплату в сумі 102 480,00 грн., не поставив Позивачу Товар в строк, встановлений Договором та Специфікацією №5, позовні вимоги про стягнення попередньої оплати в сумі 102 480,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі

Відповідно до п.7.3. Договору, прострочення поставки Товару тягне за собою право добросовісної сторони стягнення пені (штрафної неустойки) з винної сторони з розрахунку 2 (подвійної) облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент прострочення від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення. Пеня (штрафна неустойка) нараховується протягом усього періоду прострочення до моменту повного виконання зобов'язання (зокрема погашення заборгованості).

За розрахунком Позивача розмір пені за порушення строку поставки Товару за період з 23.06.2013 по 19.12.2013 (180 днів) складає 6 712,49 грн.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Господарським судом встановлено, що зобов'язання з поставки Товару в строк, визначений Договором та Специфікацією №5 Відповідачем не виконано.

Перевіривши здійснений Позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню повністю, в сумі 6 712,49 грн.

За змістом ст.536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача штрафну санкцію (проценти) за користування чужими грошовими коштами, нараховану за період з 23.06.2013 по 19.12.2013, виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України, що складає 3 356,56 грн.

Відповідно до п.6.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 Цивільного кодексу України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге, встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (наприклад, статтями 1048, 1054, 1061 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене, оскільки договором №0961 від 31.05.2012 не встановлений розмір процентів за користування чужими грошовими коштами, суд вважає необґрунтованим розрахунок Позивача та застосування ним при розрахунку облікової ставки Національного банку України, а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись викладеним, ст. ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АМПРЕСАТУРА ЛТД» (03143, м. Київ, вул. Заболотного Академіка, будинок 150, код ЄДРПОУ 37296163) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «РЕГІОН» (83000, м. Донецьк, вул. Артема, будинок 97, код ЄДРПОУ 25096372) 102 480,00 (сто дві тисячі чотириста вісімдесят гривень 00 копійок) попередньої оплати, 6 712,49 грн. (шість тисячі сімсот дванадцять 49 копійок) пені, 2 183,85 грн. (дві тисячі сто вісімдесят три гривні 85 копійок) судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позовних вимоги відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 24.02.2015.

Суддя А.Є. Соловйова