Ухвала

від 19.02.2015 по справі 826/16803/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16803/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

19 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Плюс" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Плюс" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ Плюс" звернулось до суду з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення від 14 жовтня 2014 року №5011/6/99-99-10-01-15 Державної фіскальної служби України про залишення без змін податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 04 липня 2014 року №92326552208 та рішення Головного управління Міндоходів у м. Києві від 17 вересня 2014 року №8989/10/26-15-10-06-15 про результати розгляду первинної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ Плюс».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ Плюс" звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ Плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Компанія Авертус» за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 26 червня 2014 року №565/26-55-22-08/31750300.

Проведеною перевіркою встановлено порушення ТОВ «СВ Плюс» п. 3.1 ст. 3, п. 5.1, п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5, п.п. 11.2.1. п.11.2. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ст. 134, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 118 333 грн., в тому числі по періодах: за I квартал 2011 року на суму 41 667 грн., за квартал 2011 року на суму 76 666 грн.; п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на суму 99 999 грн., у тому числі по періодах: за березень місяць 2011 року на суму 15 260 грн., за квітень місяць 2011 року на суму 18 073 грн., за травень місяць 2011 року на суму 66 666 грн.

На підставі встановлених порушень, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 04 липня 2014 року №92326552208, яким ТОВ «СВ Плюс» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на суму 76 666 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся зі скаргою до Головного управління Міндоходів у м. Києві, в порядку адміністративного оскарження.

За результатами розгляду скарги позивача, Головним управлінням Міндоходів у місті Києві прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги від 17 вересня 2014 року №8989/10/26-15-10-06-15, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 04 липня 2014 року №92326552208, а первинну скаргу директора ТОВ «СВ Плюс» Алексеєва О.А. від 17 липня 2014 року - без задоволення.

Не погоджуючись із рішенням Головного управлінням Міндоходів у місті Києві про результати розгляду первинної скарги від 17 вересня 2014 року №8989/10/26-15-10-06-15 та податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 04 липня 2014 року №92326552208, позивач звернувся до Державної фіскальної служби із скаргою.

За наслідками розгляду даної скарги, Державною фіскальною службою України прийнято рішення про результати розгляду скарги від 14 жовтня 2014 року №5011/6/99-99-10-01-15, яким залишено без змін податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного упралвння Міндоходів у м. Києві від 04 липня 2014 року №92326552208 та залишено без змін рішення Головного управлінням Міндоходів у місті Києві про результати розгляду первинної скарги від 17 вересня 2014 року №8989/10/26-15-10-06-15.

Не погоджуючись з рішенням Державної фіскальної служби України від 14 жовтня 2014 року №5011/6/99-99-10-01-15 та рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві від 17 вересня 2014 року №8989/10/26-15-10-06-15, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п. 55.1 ст. 55 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Згідно п.п. 56.1 та 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Пунктом 56.4 ст. 56 Податкового кодексу України визначено, що під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган. Обов'язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом.

В силу п. 56.6 ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.

Відповідно до п. 56.8 ст. 56 Податкового кодексу України, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Згідно п. 56.10 ст. 56 Податкового кодексу України, рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Пунктом 56.18 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «СВ Плюс» оскаржує рішення Державної фіскальної служби України від 14 жовтня 2014 року №5011/6/99-99-10-01-15, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 04 липня 2014 року №92326552208 та рішення Головного управління Міндоходів у м. Києві від 17 вересня 2014 року №8989/10/26-15-10-06-15 про результати розгляду первинної скарги ТОВ «СВ Плюс».

Судом першої інстанції вірно зазначено, що рішення суб'єкта владних повноважень є такими, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а, по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.

При цьому, колегія суддів зазначає, що оскаржувані рішення самі по собі не є юридично значимими для позивача, оскільки не мають безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов'язку.

Крім того, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що належним способом захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача в даному випадку є оскарження податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 04 липня 2014 року №92326552208 у судовому порядку.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Плюс" та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Плюс" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.

Повний текст ухвали виготовлено 24.02.2015 року.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.