Рішення

від 19.02.2009 по справі 7/528-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000,

м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У

К Р А Ї Н И

19.02.2009                                                             

  Справа №  7/528-08

Господарський суд

Херсонської області у складі судді

 Задорожної Н.О. при секретарі

Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу             

за

позовом Товариства з

обмеженою відповідальністю "ТЕХНОХОЛ", м.Київ

до Фізичної особи- підприємцяОСОБА_1,

АДРЕСА_1

про  стягнення 67 804грн. 50коп.

за

участю:

представників

сторін:

від  позивача - ОСОБА_2, дов. від 21.11.2008р.,

представник

від  відповідача - ОСОБА_3, представник, нотар.

дов. від 13.01.2009р. , реєстр. №116

Позивач

(ТОВ "Технохол", м.Київ, код ЄДРПОУ 21562431) звернувся з позовом, в

якому просить суд стягнути з відповідача (фізична особа -підприємець ОСОБА_1, код

НОМЕР_1) 67804грн. 50коп., що складають 39 891грн. заборгованості за поставлене

на умовах укладеного між сторонами договору від 15.05.2008р. №331 холодильне

обладнання, 17426грн. 05коп. штрафних санкцій за порушення договірних

зобов'язань, 301грн. 76коп. річних за прострочення боржника за грошовим

зобов'язанням, 10285грн. 69коп. вартості юридичних послуг, пов'язаних з

веденням цієї справи.

Позивач,

обгрунтовуючи підстави позову, посилається на те, що на умовах, передбачених

укладеним договором, виконав роботи з монтажу, налагодження та введення в

експлуатацію холодильної системи для камери зберігання м'яса птиці  та передав 

технічну документацію на виготовлене та змонтоване обладнання.

Відповідач

безпідставно відмовився підписати складений акт та провести кінцевий розрахунок

з огляду на ту обставину, що виготовлена з оцинкованої сталі підлога не

відповідає санітарним нормам та нормативам.

Натомість

згідно з висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи

№05.03ю02-03/48359 сталь тонколистова оцинкована, яка була використана

позивачем для виготовлення підлоги у холодильній камері відповідає вимогам

діючого санітарного законодавства України і за умови дотримання вимог цього

висновку може бути використана в заявленій сфері застосування.

В

обгрунтування своїх вимог позивач посилається на приписи статтей 549, 612, 712,

692, 903 Цивільного кодексу України.

Відповідач

позов не визнає, відмовляючись перерахувати залишок боргу, посилається на те,

що підлога у холодильній камері змонтована із сендвіч-панелей з оцинкованої

сталі без полімерного покриття, що суперечить умовам договору по погодженій

сторонами якості матеріалів та обладнання; покриття не витримує навантаження

при взаємодії з розвантажувальною технікою (деформується).

Зазначає,

що в підтвердження якості продукції - сендвіч-панелей, з яких мав проводитись

монтаж збірної холодильної камери, їй було передано сертифікат відповідності

№881622 сер.ВВ від 16.04.2007р. на камери холодильні збірні марки USK із

сендвіч-панелей марки "USK-Вud", код 8418, висновок державної

санітарно-епідеміологічної  експертизи

від 29.07.2003р. №05.03.02-04/31408 на панелі металеві тришарові будівельні

марки "USK-Вud";  висновок

державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 18.08.2004р.

№05.03.02-03/33252 на оцинковану сталь з багатопрошарковим полімерним покриттям

для зовнішнього облицювання у виробництві промислових холодильних камер з

країною походження Республіка Словакія.

З

посиланням на приписи статтей 839, 857 Цивільного кодексу України зазначає, що

виконана підрядником робота має відповідати умовам договору підряду, і

підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалів та

устаткування.

Звертає

увагу на те, що проведена позивачем експертиза стосувалася тонколистової

оцинкованої сталі  країни виробника Казахстан,

використання якої сторонами договору не обумовлювалось.

Заслухавши

пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

П'ятнадцятого

травня 2008р. між сторонами був укладений договір №331 на виготовлення, монтаж

та налагодження холодильного обладнання на загальну суму  328521грн., згідно з яким позивач

зобов'язався виготовити, здійснити монтаж, налагодження та введення в

експлуатацію холодильної системи для камери зберігання м'яса птиці з

теплоізоляцією, а відповідач - прийняти 

та оплатити виконані роботи.

Згідно

погодженого та підписаного сторонами кошторису до договору вартість послуг

складалася  із вартості продукції та

монтажних робіт. Так, вартість обладнання та матеріалів складалася з вартості

холодильної системи (2 шт.) - 95818,14грн. (без ПДВ); камери холодильної з

підлогою - 144706,86грн. (без ПДВ), разом 288630грн. (з ПДВ). Вартість

монтажних та налагоджувальних  робіт

складалася з монтажу та налагодження холодильної системи (2 шт.) - 12965,18грн.

(без ПДВ), монтажу камери (1 шт.) - 20286,32грн. (без ПДВ), разом 39 891грн. (з

ПДВ).

Порядок

оплати обладнання та виконаних робіт  мав

здійснюватися в порядку, встановленому п.п.2.2.1, 2.2.2, 2.2.3 договору, згідно

з яким відповідач в строк до 19.05.2008р. перераховує виконавцю 115 452грн.

завдатку; 173 178грн. - за день до відвантаження обладнання зі складу виконавця

в м.Києві, але не пізніше трьох діб з моменту повідомлення про наявність

обладнання на складі виконавця; 39 891грн. - протягом  трьох банківських днів після підписання акту

приймання-передачі робіт.

Порядок

приймання-передачі виконаних робіт сторони домовилися здійснювати в порядку,

передбаченому у пунктах 5.1-5.5 договору №331.

Відповідачем

виконано умови договору щодо перерахування грошових коштів в сумах 115 452грн.

(завдаток) та 173 200грн., після чого обладнання було поставлене за

місцезнаходженням  відповідача.

Після

виконання робіт з монтажу, налагодження 

та введення в експлуатацію холодильної системи, позивачем були складені

і надані для підпису відповідачу акти від 15.05.2008р. №1 та №2

приймання-передачі виконаних робіт: виготовлення та поставки холодильної

системи і холодильної камери; монтажу, налагодження та введення в експлуатацію

холодильної системи та холодильної камери, які відповідач підписав з

зауваженнями, згідно з якими прийняв роботи частково без врахування робіт,

пов'язаних з монтуванням підлоги у холодильній камері, оскільки її було

змонтовано із сендвіч-панелей із оцинкованої сталі без полімерного покриття, що

протирічить погодженій сторонами якості матеріалів та обладнання.

За

цих підстав, відповідач відмовився перерахувати 39891грн. вартості монтажних

робіт, оплата якої передбачена протягом 3-х банківських днів після підписання

акту прийому-передачі робіт (п.п.2.2.3 

договору №331).

Відмова

провести кінцевий розрахунок за виконані роботи була підставою для звернення за

її стягненням у судовому порядку.

З'ясувавши

обставини справи, дослідивши докази та надавши їм юридичну оцінку, суд визнав

позов таким, що підлягає частковому задоволенню в частині стягнення 39 891грн.

основного боргу, 1994грн. 55 коп. штрафу 

та 301грн. 76коп.  пені з

врахуванням наступного.

Відповідно

до ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона

(підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням

другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується  прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною

1 ст.853 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу,

виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі

виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків

негайно заявити про них підрядникові.

Замовник

зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі

роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк (ч.1

ст.854 ЦК України). Робота, виконана підрядником, має відповідати умовам

договору підряду та якості, визначеній у договорі.

Як

встановлено з фактичних обставин справи, відповідач відмовився перерахувати позивачу

загальну вартість виготовлення, монтажу та налагодження холодильного обладнання

(39891грн.) з огляду на ту обставину, що підлогу у холодильній камері

змонтовано із сендвіч-панелей із оцинкованої сталі без полімерного покриття, що

суперечить умовам договору по погодженій сторонами якості матеріалів та

обладнання, та суперечить вимогам "Санітарних правил для

холодильників" №4695-88 та Державним санітарним правилам і нормам для

підприємств і суден, що виробляють продукцію з риби та інших живих

ресурсів", затверджених наказом №197 від 06.05.2003р.

Відповідно

до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона

посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно

договору №331 позивач зобов'язався виготовити, провести монтаж, налагодження і

введення в експлуатацію холодильної системи для камери зберігання м'яса птиці

та холодильної камери з підлогою (габ/ 12,4х8,0х3,14м/ ППУ 120мм, двері GTM 1

(1х2м) ліва, з обігрівом, ганком, без зворотньої рами, з замком , а відповідач

прийняти та оплатити виконані роботи та обладнання.

Відповідач

відмовився провести оплату виконаних робіт з виготовлення та монтажу

холодильного обладнання з огляду на ту обставину, що підлогу у холодильній

камері змонтовано із сендвіч-панелей із оцинкованої сталі без полімерного

покриття, що суперечить умовам договору по погодженій сторонами якості

матеріалів та обладнання.

Натомість

умовами договору не встановлювалось, що для виготовлення підлоги буде

використовуватися оцинкована сталь з багатопрошарковим полімерним покриттям

виробництва республіки Словакія.

Надані

позивачем відповідачу висновки державної санітарно-епідеміологічної

експертизи  від 29.07.2003р. та

18.08.2004р. про відповідність панелей металевих тришарових будівельної марки

"USK-Вud" та оцинкованої сталі з багатопрошарковим полімерним

покриттям вимогам санітарного законодавства не є безумовною підставою

обов'язкового використання саме цього матеріалу при виготовленні замовлення за

договором №331 від  15.05.2008р.,

оскільки його умовами не передбачено використання саме цього товару, або товару

певного виробника.

Зазначені

висновки є свідченням того, що у своїй діяльності позивач використовує

продукцію, яка відповідає санітарному законодавству та вимогам відповідних

ДОСПВ.

З

наданих у справу фактичних доказів встановлено, що позивач при здійсненні

монтажу та виготовлення холодильної камери використовував сталь тонколистову

оцинковану, виробництва Казахстан, яка згідно висновків державної

санітарно-епідеміологічної експертизи від 31.07.2008р. відповідає вимогам

діючого санітарного законодавства України і може бути використана в заявленій

сфері застосування.

Враховуючи

викладене, приписи статтей 525, 526, ч.2 ст.625 України, позовні вимоги в

частині стягнення основного боргу в сумі 39 891грн., а також 301грн.

76коп.  річних за прострочення боржником

виконання грошового зобов'язання є обгрунтованими і задовольняються.

Щодо

стягнення штрафної санкції в розмірі 14 426грн. 05коп., нарахованої на підставі

пункту 6.3 договору, то суд виходить з наступного.

Так,

у зазначеному пункті сторони передбачили, що за порушення строків оплати,

передбачених п.2.2.3 договору, замовник сплачує виконавцю штраф в розмірі 5%

від загальної суми договору.

У

пункті 2.2.3 встановлено строк оплати кінцевої суми в розмірі 39 891грн., яку

замовник зобов'язався перерахувати протягом 3-ох банківських днів після

підписання акту приймання-передачі робіт (решта договірної суми, яка складає

288630грн. була відповідачем перерахована у встановлені домовленістю сторін

строки).

Відповідно

до ч.2 ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від

суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Оскільки

відповідач не виконав зобов'язання по перерахуванню 39 891грн., штраф у розмірі

5% має розраховуватися саме з суми невиконаного зобов'язання, тому позовні

вимоги в частині його стягнення підлягають частковому задоволенню в сумі

1994грн. 55 коп. (39891грн. х 5%).

Безпідставною

і такою, що не підлягає задоволенню є вимога в частині стягнення збитків в

розмірі 10185грн. 69коп. по оплаті юридичних послуг, пов'язаних з веденням цієї

справи.

Відповідно

до ч.2 ст.224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управленою

стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які

управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або

додержання правил здійснення господарської діяльності.

За

приписами ст.229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним

грошового зобов'язання зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням

зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог,

встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Позивач

за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань по оплаті вартості виконаних

робіт нарахував штраф та річні за прострочення грошових зобов'язань.

Щодо

оплати вартості юридичних послуг, то їх одержання було правом позивача і

витрати на їх оплату є витратами, пов'язаними з веденням господарської

діяльності підприємства, тому ці витрати не підлягають відшкодуванню за рахунок

відповідача.

Доводи

відповідача з врахуванням 

вищевикладеного є безпідставними і до уваги не приймаються.

Завдані,

як на думку відповідача, неякісним виконанням робіт збитки, з врахуванням вимог

п.6 ст.226 ГК України відповідач має вирішувати у окремому позовному

провадженні.

Витрати

по оплаті держмита пропорційно задоволеним вимогам, а також 118грн. вартості

послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відносяться на

відповідача.

Керуючись

ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд

в и р і ш и в:

1.

Позов задовольнити частково.

Стягнути

з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідент. код НОМЕР_1, АДРЕСА_1, р.рахунок

№НОМЕР_2 у відділенні при філіалі Херсонської дирекції АТ "Індекс

банк" м.Генічеськ, МФО 362703 на користь товариства з обмеженою

відповідальністю "Технохол", код ЄДРПОУ 21562431, м.Київ, проспект

Героїв Сталінграду, 14, р.рахунок 26000000397 в Київській РД "Райффайзен

банк Аваль" м.Київ, МФО 322904, 39891грн. основного боргу, 1994грн. 55коп.

штрафу, 301грн. 76коп. річних, 421грн. 87коп. витрат по оплаті держмита та

118грн. судових витрат.

2. У

задоволенні решти позову відмовити.

Наказ

видати після набрання рішенням законної сили.

         Суддя                                                                                      Н.О.

Задорожна

        Дата підписання рішення

           відповідно до вимог ст. 84 ГПК

України