Рішення

від 20.02.2015 по справі 583/24/15-ц

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/24/15-ц

2/583/178/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2015 року м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в м. Охтирка Сумської області в складі:

головуючого судді Білери П.П.

при секретарі Дяченко Ю.М.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивачів ОСОБА_2

представника відповідача

КП "Охтирське міське бюро технічної інвентаризації" Міняйло Л.В.

представника Управління Держземагентства

в Охтирському району Сумської області Котляревського С.О.

представника приватного підприємства

"Бюро землевпорядного проектування" Ємел'янова А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка цивільну справу за позовом ОСОБА_8, ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Охтирське міське бюро технічної інвентаризації", Охтирської міської ради Сумської області, Управління Держземагентства в Охтирському району Сумської області, третя особа - Приватне підприємство "Бюро землевпорядного проектування", про визнання недійним рішення Охтирської міської ради та державного акту на право власності на земельну ділянку, суд

ВСТАНОВИВ:

06 січня 2015 року до Охтирського міськрайонного суду Сумської області звернулися ОСОБА_8, ОСОБА_1 з позовом до Комунального підприємства "Охтирське міське бюро технічної інвентаризації", Охтирської міської ради Сумської області, Управління Держземагентства в Охтирському району Сумської області, третя особа - Приватне підприємство "Бюро землевпорядного проектування", про визнання недійним рішення Охтирської міської ради та державного акту на право власності на земельну ділянку.

Позивачі свої вимоги обґрунтовують тим, що ОСОБА_10, смерть якого настала ІНФОРМАЦІЯ_1, був власником 1/5 частини жилого будинку у вигляді окремої ізольованої квартири з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Дане домоволодіння належало йому на праві приватної спільної часткової власності з часткою 4/25 на підставі свідоцтва про право власності, видане 18 жовтня 1973 року виконкомом Охтирської міської ради Сумської області. Позивачі зазначають, що спадкодавець ОСОБА_10, мав право на користування та в подальшому на приватизацію земельної ділянки у розмірі не менше 0,0200 га, яка на той час мала площу 1135 кв. м. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, відносно його придбаної частки у домоволодінні. У зв'язку з тим, що інші власники квартир за № 2 та № 3 вищевказаного домоволодіння самовільно збудували для своїх потреб сараї, ідеальні частки між всіма співвласниками будинку були змінені по відношенню до всього будинковолодіння, внаслідок чого ідеальна частка спадкодавця ОСОБА_10 була змінена з 1/5 частини на 4/25 частин, але без жодної зміни для спадкодавця розміру до його фактичного складу та кількості майна, придбаного ним за договором купівлі - продажу від 28 червня 1971 року.

Як стверджують позивачі ідеальна частка для спадкодавця ОСОБА_10 була змінена на меншу - 4/25 частин не у зв'язку з відчуження ним своєї частини частки в будинку, а була зменшена по відношенню до всього будинковолодіння, майно якого було збільшено за рахунок інших співвласників спільного домоволодіння. Фактичний розмір частки спадкодавця, яка була ним придбана 28 червня 1971 року залишалася у його володінні та користуванні незмінною. Незмінним залишався і розмір земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0200 га. 28 жовтня 2005 року спадкодавцю ОСОБА_10 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Після смерті ОСОБА_10 відкрилася спадкова справа та відповідно 06 лютого 2007 року було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_8 на ? частину спадкового майна та свідоцтво про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_1 на ? частину спадкового майна; спадкове майно складається з земельної ділянки загальною площею 0,0160 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06 грудня 2013 року вищевказані державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 194219 та серії ЯЕ № 194218 були визнані недійсними. Оскільки свідоцтва про право на спадщину за законом, видані на ім'я позивачів, визнані судом недійсними внаслідок внесення до них недостовірних даних про майно спадкодавця ОСОБА_10, позивачі вважають, що слід визнати спірний державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я спадкодавця ОСОБА_10, також недійсним, та відповідно скасувати рішення Охтирської міської ради 4 скликання 28 сесії від 05 липня 2005 року в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, передану у приватну власність ОСОБА_10, загальною площею 0,0160 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Враховуючи вищевикладене, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_8 змушені звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів з позовом до Комунального підприємства "Охтирське міське бюро технічної інвентаризації", Охтирської міської ради Сумської області, Управління Держземагентства в Охтирському району Сумської області, третя особа - Приватне підприємство "Бюро землевпорядного проектування", про визнання недійним рішення Охтирської міської ради та державного акту на право власності на земельну ділянку.

27 січня 2015 року до початку розгляду справи по суті до суду від відповідача Комунальне підприємство "Охтирське міське бюро технічної інвентаризації" надійшло заперечення на позовну заяву, де представник відповідача заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_8 про визнання недійним рішення Охтирської міської ради та державного акту на право власності на земельну ділянку, зазначаючи, що станом на 15 лютого 2005 року власниками домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 були: 4/25 частин належали ОСОБА_10 згідно свідоцтва про право власності від 18 жовтня 1973 року, 9/25 частин - ОСОБА_12 згідно договору дарування від 29 жовтня 1983 року, 24/50 частин - ОСОБА_13 згідно свідоцтва про право на спадщину від 25 травня 2000 року. Крім того, відповідач Комунальне підприємство "Охтирське міське бюро технічної інвентаризації" стверджує, що договір купівлі - продажу від 28 червня 1971 року, на який посилаються позивачі, на момент виготовлення технічної документації на землю був "погашений", а взамін нього у відповідності до заяв співвласників домоволодіння та на підставі рішення виконкому Охтирської міської ради від 18 жовтня 1973 року співвласникам були видані свідоцтва про право власності на домоволодіння з зазначенням змінених часток згідно заяв власників.

Позивач ОСОБА_8 у судове засідання не з'явилася з невідомих суду причин, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена завчасно та належним чином.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представник позивачів ОСОБА_8, ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, визнавши недійсним та скасувати рішення Охтирської міської ради 4 скликання 28 сесії від 05 липня 2005 року в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, передану у приватну власність ОСОБА_10, загальною площею 0,0160 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та визнати недійним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 872205, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010561400445 від 28 жовтня 2005 року, виданого на ім'я ОСОБА_10 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1. При цьому він зазначив, що внаслідок видачі відповідачем Комунальним підприємством "Охтирське міське бюро технічної інвентаризації" невірної довідки від 15 лютого 2005 року із зазначенням неправильного розміру часток права власності у домоволодінні співвласників за адресою: АДРЕСА_1, на підставі Технічної документації із землеустрою, розробленою Приватним підприємством "Бюро землевпорядного проектування", було видано державний акт на право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на ім'я спадкодавця ОСОБА_10, який слід визнати недійним, так як площа 0,0160 га не відповідає 4/25 частин домоволодіння ОСОБА_10

В судовому засіданні представник відповідача Комунального підприємства "Охтирське міське бюро технічної інвентаризації" Міняйло Любов Володимирівна заперечила проти позовних вимог позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_8; пояснила суду, що Комунальним підприємством "Охтирське міське бюро технічної інвентаризації" на заяву ОСОБА_10 було видано довідку про частки майна співвласників у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1, що відповідало свідоцтвам про право власності на домоволодіння від 18 жовтня 1973 року.

У судове засідання представник відповідача Охтирської міської ради Сумської області не з'явився, але 30 січня 2015 року до початку розгляду спору по суті надали суду заяву, в якій просять справу розглядати без участі їх представника, позовні вимоги залишити на розсуд суду.

Представник відповідача Управління Держземагентства в Охтирському району Сумської області Котляревський С.О. в судовому засіданні пояснив, що технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1, на ім'я ОСОБА_10 була виготовлена на підставі рішення Охтирської міської ради 4 скликання 28 сесії від 05 липня 2005 року, яким було затверджено дану технічну документацію із землеустрою та передано у приватну власність ОСОБА_10 земельну ділянку загальною площею 0,0160 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Також він зазначив, що Управління Держземагентства в Охтирському району Сумської області є державною установою, на яке не покладено обов'язок перевіряти достовірність даних, зазначених у тих чи інших довідках.

В судовому засіданні представник третьої особи Приватного підприємства "Бюро землевпорядного проектування" Ємел'янов А.Ю. пояснив суду, що їх підприємство виготовило у 2005 році технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1, на ім'я ОСОБА_10. При виготовленні зазначеної технічної документації керувалися поданими заявником ОСОБА_10 довідками та іншими документами.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, представників відповідачів та третьої особи, дослідивши надані письмові докази, дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги ОСОБА_8, ОСОБА_1 про визнання недійним рішення Охтирської міської ради та державного акту на право власності на земельну ділянку підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між сторонами по даній цивільній справі виник цивільно-правовий земельний спір щодо права власності на земельну ділянку.

Також судом встановлені такі юридичні факти та відповідні їм правовідносини:

У судовому засіданні була досліджена копія договору купівлі - продажу, укладеного 28 червня 1971 року між продавцем ОСОБА_14 та покупцем ОСОБА_10, що посвідчений нотаріусом Охтирської державної нотаріальної контори. Згідно даного договору купівлі - продажу ОСОБА_10 придбав 1/5 частину житлового будинку, площа в цілому якого становить 55,4 м 2 , та відповідну частину надвірних будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

На даний час зазначений будинок по АДРЕСА_1 має декілька власників та розподілений на три квартири: власником квартири № 1 є дві особи: ОСОБА_1 та ОСОБА_8 з частками по 4/25 кожна у загальному майні домоволодіння; власником квартири № 2 є ОСОБА_12 з часткою 9/25 у загальному майні домоволодіння; власником квартири № 3 є ОСОБА_13 з часткою 24/50 у загальному майні домоволодіння.

За час спільного проживання у житловому будинку по АДРЕСА_1 власники квартир цього домоволодіння неодноразово за свої власні кошти здійснювали перебудову та добудову своїх помешкань та підсобних господарських споруд.

Відповідно, земельна ділянка загальною площею 0,100 га по АДРЕСА_1 знаходиться у спільній частковій власності співвласників домоволодіння.

Як було встановлено судом, ОСОБА_10 за життя належала земельна ділянка 0,0160 га на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 872205, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010561400445 від 28 жовтня 2005 року, виданого на підставі рішення Охтирської міської ради 4 скликання 28 сесії від 05 липня 2005 року, на ім'я ОСОБА_10 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином, на кожного із співвласників житлового будинку по АДРЕСА_1 виділено площу земельної ділянки, пропорційну його частці у житловому будинку.

Згідно копії довідки від 15 лютого 2005 року за № 139, виданої Комунального підприємства "Охтирське міське бюро технічної інвентаризації", власниками домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 були: 4/25 частин належали ОСОБА_10 згідно свідоцтва про право власності від 18 жовтня 1973 року, 9/25 частин - ОСОБА_12 згідно договору дарування від 29 жовтня 1983 року, 24/50 частин - ОСОБА_13 згідно свідоцтва про право на спадщину від 25 травня 2000 року.

На підставі рішення Охтирської міської ради 4 скликання 28 сесії від 05 липня 2005 року "Про приватизацію земельних ділянок" щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, передану у приватну власність ОСОБА_10, загальною площею 0,0160 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1, був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 872205, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010561400445 від 28 жовтня 2005 року.

Судом було встановлено, що рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06 грудня 2013 року по справі 583/2057/13-ц, провадження 2/583/776/13 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_8 до Управління Держземагентства в Охтирському районі Сумської області, Охтирського районного відділу Сумської регіональної філії Центру ДЗК, Охтирської міської ради, ОСОБА_16, ОСОБА_12, треті особи - Реєстраційна служба Охтирського міськрайонного управління юстиції, ОСОБА_13, про визнання недійсними державних актів, було визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,008 га, розташовану по АДРЕСА_1, виданий ОСОБА_1 06 вересня 2007 року, серія ЯЕ № 194219; та визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,008 га, розташовану по АДРЕСА_1, виданий ОСОБА_8 06 вересня 2007 року, серія ЯЕ № 194218.

Згідно ч. 3 Ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Згідно ч.1 Ст. 317, ч. 2 і 3 Ст. 319 та ч. 1 Ст. 321 Цивільного кодексу України власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Як встановлено Ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Положення Ст. 1218 Цивільного кодексу України передбачає, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Стаття 158 Земельного кодексу України передбачає, що судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" за № 7 від 16 квітня 2004 року передбачено, що згідно зі статтею 158 Земельного кодексу України суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян - заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Зазначені спори підлягають розгляду місцевими судами незалежно від того, розглядались вони попередньо органом місцевого самоврядування або органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів чи ні. Рішення цих органів щодо такого спору не може бути підставою для відмови в прийнятті заяви чи для закриття провадження в порушеній справі.

Згідно п. 1.12. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і права постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 04 травня 1999 року за № 43, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 червня 1999 року за № 354/3647, яка діяла на час розробки технічної документації на земельну ділянку ОСОБА_10, складання державного акта на право власності на земельну ділянку або право постійного користування земельною ділянкою при передачі або наданні земельних ділянок громадянам, підприємствам, установам, організаціям та об'єднанням громадян всіх видів проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки.

Згідно п. 1.15 вищевказаної Інструкції розробку технічної документації з складання державного акта на право власності або на право постійного користування земельною ділянкою здійснюють суб'єкти господарювання, які отримали відповідні ліцензії на проведення землевпорядних робіт.

Як це передбачено п. 2.1 Інструкції, роботи зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою виконуються в такій послідовності: підготовчі роботи; встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та меж обмежень на використання земельної ділянки; складання кадастрового плану земельної ділянки; заповнення бланка державного акта.

Межі земельних ділянок, що передаються або надаються у власність чи у користування, відновлюються або переносяться в натуру (на місцевість) за наявними планово-картографічними матеріалами. Крайні поворотні точки кожної межі закріплюються межовими знаками встановленого зразка. За результатами кадастрової зйомки земельної ділянки складається кадастровий план земельної ділянки. Елементи, які містяться в кадастровому плані земельної ділянки, містяться на плані меж земельної ділянки бланка державного акта на право приватної власності на землю, як це вимагає п. 2.3, 2.4, 2.6, 2.8 Інструкції. Тому основою для складання кадастрового плану земельної ділянки при відсутності спору про межу є дані, отримані в результаті вимірювання земельної ділянки на місцевості.

Судом було встановлено, що розробка технічної документації зі складання державного акта на право приватної власності на землю серії ЯА № 872205, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010561400445 від 28 жовтня 2005 року здійснювалась приватним підприємством "Бюро землевпорядного проектування".

Згідно Ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації.

Згідно ч. 4 Ст. 120 Земельного кодексу України, у редакції, що діяла на момент приватизації відповідачкою земельної ділянки, при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

Аналогічні роз'яснення містяться у пп. г) п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 16 квітня 2004 року, що діяла на час виникнення правовідносин, згідно якої у разі переходу права власності на будівлі та споруди до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження останніх.

Отже, суд виходить із того, що при визначенні частки на земельну ділянку, працівникам Бюро технічної інвентаризації при видачі довідки про частки власників у домоволодінні, та органу місцевого самоврядування слід було керуватись зазначеною вище нормою.

При визначенні частини спільної земельної ділянки, право на користування якою має ОСОБА_10, та інші співвласники домоволодіння, слід виходити із розміру їх часток у вартості житлового будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої, як це передбачено п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 16 квітня 2004 року.

Враховуючи те, що співвласниками домоволодіння по АДРЕСА_1 здійснювалися добудови та перебудови різного характеру, суд вважає, що зазначена довідка БТІ за № 139 від 15 лютого 2005 року була видана помилково, оскільки нею було не враховано збільшення частки співвласників зазначеного домоволодіння

Згідно Ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно Ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Отже, як сам державний акт, так і рішення про передачу спадкодавцю ОСОБА_10 земельної ділянки загальною площею 0,0160 га є незаконними та підлягають скасуванню.

Таким чином вимоги позивача підлягають повному задоволенню, оскільки при виготовленні технічної документації із землеустрою була врахована помилково видана спадкодавцю ОСОБА_10 Комунальним підприємством "Охтирське Охтирське міське бюро технічної інвентаризації" довідка, що потягло за собою визначення невірної частки у загальній площі земельної ділянки під будинком.

Згідно із ч. 1 Ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до змісту Ст.ст. 11,15 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Способи захисту судом цивільних прав визначені статтею 16 Цивільного кодексу України та іншим спеціальним законодавством України. Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, який, як правило, визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Звертаючись до суду з позовом, особа повинна визначити такий спосіб захисту порушених цивільних прав, який призведе до реального їх поновлення.

Відповідно до Ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України сторони мають рівні права щодо надання доказів і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підстави своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Цивільного процесуального кодексу України.

Статтею 60 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень і такі докази подаються сторонами, однак доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази повинні бути належними та допустимими, як того вимагають Ст. ст. 58, 59 Цивільного процесуального кодексу України.

При винесені рішення суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатній взаємозв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні в якому наводить мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Суд при винесені судового рішення враховує, що згідно Ст. 214 Цивільного процесуального кодексу України під час ухвалення рішення суд повинен з'ясувати чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити, або в позові відмовити.

За таких обставин суд дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог

ОСОБА_8, ОСОБА_1 про визнання недійним рішення Охтирської міської ради та державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 872205, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010561400445 від 28 жовтня 2005 року, на ім'я ОСОБА_10 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Враховуючи вищевикладене, на підставі Ст. ст. 15, 16, 393 Цивільного кодексу України, Ст. ст. 12, 17, 116, 120 125, 126, 152, 155, 158 Земельного кодексу України, керуючись Ст. ст. 10, 60, 197, 212, 215, 217, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

Вирішив :

Позовні вимоги ОСОБА_8, ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Охтирське міське бюро технічної інвентаризації", Охтирської міської ради Сумської області, Управління Держземагентства в Охтирському району Сумської області, третя особа - Приватне підприємство "Бюро землевпорядного проектування", про визнання недійним рішення Охтирської міської ради та державного акту на право власності на земельну ділянку,- задовольнити повністю.

Визнати недійсним та скасувати рішення Охтирської міської ради 4 скликання 28 сесії від 05 липня 2005 року "Про приватизацію земельних ділянок" в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, передану у приватну власність ОСОБА_10, загальною площею 0,0160 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати недійним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 872205, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010561400445 від 28 жовтня 2005 року, виданого на підставі рішення Охтирської міської ради 4 скликання 28 сесії від 05 липня 2005 року, на ім'я ОСОБА_10 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційна скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду Білера П.П.