Постанова

від 19.02.2015 по справі 32/5005/10343/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2015 року Справа № 32/5005/10343/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Кота О.В. суддівКочерової Н.О. Саранюка В.І. - доповідача у справі розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на ухвалу від та на постанову відгосподарського суду Дніпропетровської області 26.09.2014 Дніпропетровського апеляційного господарського суду 29.12.2014 у справі господарського суду№ 32/5005/10343/2012 Дніпропетровської області за позовомВищого навчального приватного закладу "Дніпропетровський гуманітарний університет" дофізичної особи-підприємця ОСОБА_4 простягнення 3 729 950 грн. за участю представників сторін:

від позивача - не з'явилися

від відповідача - ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В :

Вищий навчальний приватний заклад "Дніпропетровський гуманітарний університет" (Позивач), з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 18.12.2012, звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (Відповідач) про стягнення 3 729 950 грн. безпідставно перерахованих коштів. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі укладеного між сторонами 23.05.2011 договору позики № 1/05, Позивач повинен був перерахувати на користь Відповідача 4 000 000 грн. зворотної фінансової допомоги (позики). За твердженням Позивача, ним було помилково надмірно перераховано на користь Відповідача грошові кошти в розмірі 3 729 950 грн. (всього перераховано 7 729 950 грн.).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2014 у справі № 32/5005/10343/2012 задоволено заяву Позивача про забезпечення позову, накладено арешт на нежитлову будівлю - адміністративну будівлю комерційного призначення для науково-вишукувальної роботи літ. А-3, загальною площею 3 226,7 кв.м., ґанки літ.а, а-1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.12.2014 у даній справі залишено без змін ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2014.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулася з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2014, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.12.2014 у справі № 32/5005/10343/2012 та відмовити Позивачу в задоволенні заяви про забезпечення позову.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника Відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, предметом позову у даній справі є стягнення з Відповідача 3 729 950 грн. безпідставно перерахованих коштів.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 заперечує позов, вказуючи на те, що 23.05.2011 договір позики № 1/05 підписано на суму 6 000 000 грн., розмір позики в подальшому збільшився до 8 000 000 грн.

Посилаючись на загрозу можливості захисту своїх порушених прав та отримання реального задоволення своїх вимог у повному обсязі Вищий навчальний приватний заклад "Дніпропетровський гуманітарний університет" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2014, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.12.2014 у справі № 32/5005/10343/2012 накладено арешт на нежитлову будівлю - адміністративну будівлю комерційного призначення для науково-вишукувальної роботи літ. А-3, загальною площею 3 226,7 кв.м., ґанки літ.а, а-1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 Господарського процесуального кодексу України заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

Виходячи з обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що заявником доведено, а господарськими судами обґрунтовано необхідність вжиття заходів забезпечення, адекватність вимог заявника, наявність зв'язку між застосованим заходом забезпечення і предметом позову, підстав для зміни чи скасування судових актів не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111 5 - 111 7 , 111 9 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2014 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.12.2014 у справі № 32/5005/10343/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя О. Кот

Судді Н. Кочерова

В. Саранюк