Рішення

від 16.02.2015 по справі 904/239/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.02.15р. Справа № 904/239/15

За позовом Прокурора Дзержинського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область в інтересах держави виконавчого комітету Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область в особі позивача: Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Житлово-будівельного кооперативу "ВОСТОК-6", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 58 558, 37 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: Касьян І.В., довіреність № 5 від 30.12.2014 року, представник;

від відповідача: не з'явився;

прокурор: Шайтанова М.Г., довіреність № 05/1-145 вих-15 від 26.01.2015 року.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Дзержинського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "ВОСТОК-6" про стягнення заборгованості у сумі 58 558,37 грн., з яких: 44 282,01 грн. - заборгованість за теплову енергію, 4 719,43 грн. - пеня, 8 536,60 грн. - інфляційні втрати, 1 020,33 грн. - 3% річних. Судовий збір позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем умов договору № 213 від 17.09.2013 року на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і пари в частині своєчасного розрахунку за надані послуги у період з 13.12.2013 року по 25.03.2014 року у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 44282,01 грн., на яку позивач нарахував пеню у сумі 4 719,43 грн., інфляційні втрати у сумі 8536,60 грн., 3% річних у сумі 1 020,33 грн.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали вимоги позову з наведених у ньому підстав.

У відзиві на позовну заяву відповідач не заперечує проти позовних вимог та наявної у нього заборгованості у сумі 44 282,01 грн., яка виникла за період з 13.12.2013 року по 25.03.2014 року. Разом із цим просить розстрочити заборгованість на один рік у зв'язку з тяжким матеріальним становищем та зменшити суму пені до 50%, посилаючись на те, що не є прибутковою організацією. З метою економії коштів на відрядження розгляд справи просить провести без участі представника відповідача.

У судове засідання представник відповідача не з'явився.

Доказом належного повідомлення відповідача про судовий розгляд справи, призначений на 16.02.2015 року, є наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення 29.01.2015 року представнику відповідача поштового відправлення (а.с. 49 том 1).

За вказаних обставин неявка представника відповідача у судове засідання не є перешкодою у розгляді справи за його відсутності.

Розгляд справи призначався на 16.02.2015 року.

У судовому засіданні 16.02.2015 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

17.09.2013 року між Комунальним підприємством теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" (далі - Позивач, Постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом "ВОСТОК-6" (далі - Відповідач, Споживач) укладено договір на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і пари (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1 договору постачальник відпускає споживачеві теплову енергію в гарячій воді на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та у вигляді пари на технологічні потреби, а споживач сплачує отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у строки, передбачені цим договором.

Згідно з пунктом 1.3. договору постачальник відпускає споживачеві теплову енергію на об'єкт - житловий будинок (вул. Якіра, 26), теплопункт - ТК-136/2 за встановленим планом теплоспоживання з 01.09.2013 року по 01.09.2014 року. Оплата здійснюється з моменту зазначеного періоду дії договору.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що облік споживання теплової енергії здійснюється згідно приладів або розрахунковим способом за їх відсутності.

За змістом пункту 3.1. договору оплата за відпущену теплову енергію проводиться споживачем щомісяця, самостійно, у грошовій формі та за іншими формами розрахунку за погодженням сторін до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. У іншому випадку постачальник має право без додаткового попередження припинити повністю або частково обмежити подачу теплової енергії.

Відповідно до пункту 3.3. договору якщо споживач є суб'єктом іншого сектора господарювання економіки і не здійснив оплату за відпущену теплову енергію в термін, встановлений пунктом 3.1. договору, він несе відповідальність згідно з пунктами 4-7 статті 231 Господарського кодексу України та Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96 - ВР від 22.11.1996 року в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення сплати.

Згідно з пунктом 3.4. договору споживач здійснює передоплату у грошовій формі, у розмірі планового місячного споживання до 20 числа кожного місяця.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що користування тепловою енергією допускається за наявності договору між постачальником і споживачем. Невід'ємною частиною договору є додатки (таблиця № 1 і № 2, акти меж розподілу).

За змістом пункту 4.2. договору теплова енергія постачається споживачу в кількості згідно даних таблиці № 2, у вигляді гарячої води і (або) пари на такі потреби: опалення та вентиляцію (період опалювального сезону), гаряче водопостачання (протягом року, за винятком ремонтного періоду), технологічні потреби, кондиціювання повітря.

Цей договір діє з 01.09.2013 року по 01.09.2014 року і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну не надійде заява однієї із сторін про відмову від цього договору або його перегляд. У разі заяви однієї із сторін про розірвання договору за один місяць і відсутності заборгованості споживача перед постачальником договір може бути розірваний. При наявності заборгованості за споживачем, нарахування за договором припиняються, а договір не розривається до повного погашення заборгованості (пункт 6.1. договору).

На виконання умов договору позивач у період з 26.10.2013 року по 25.03.2014 року поставив відповідачу теплової енергії на загальну суму 87 373,29 грн., що підтверджується виставленими на оплату рахунками-фактурами: № 213 від 30.11.2013 року на суму 6 527,19 грн., № 213 від 31.12.2013 року на суму 14 312,93 грн., № 213 від 31.01.2014 року на суму 25400,00 грн., № 213 від 28.02.2014 року на суму 20 656,87 грн., № 213 від 31.03.2014 року на суму 17 056,40 грн., № 213 від 30.04.2014 року на суму 3 419,90 грн. (а.с. 16 - 20 том 1).

У період з 06.12.2013 року по 05.12.2014 року відповідачем оплата здійснена частково у загальній сумі 43 091,28 грн., що підтверджується двостороннім актом розрахунків (а.с. 34 том 1).

Таким чином, залишок несплаченої суми складає 44 282,01 грн. (87 373,29 - 43 091,28 = 44 282,01).

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

За частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням пункту 3.1. договору строк оплати є таким, що настав, а залишок несплачених грошових коштів у сумі 44 282,01 грн. є заборгованістю відповідача.

Невиконання відповідачем зобов'язань щодо здійснення оплати поставленої відповідачу теплової енергії у і є причиною виникнення спору.

У порядку часткового погашення вказаної заборгованості відповідачем під час розгляду справи, а саме у період з 04.02.2015 року по 11.02.2015 року, було сплачено 2 290,29 грн., з яких: 581,52 грн. - 04.02.2015 року, 344,50 грн. - 09.02.20215 року, 1364,27 грн. - 11.02.2015 року, що підтверджується довідкою позивача від 12.02.2015 року (а.с. 56 том 1).

За таких обставин на час винесення рішення спір між сторонами у частині стягнення основного боргу у сумі 2 290,29 грн. відсутній, а заборгованість відповідача складає 41991,72 грн. (44 282,01 - 2 290,29 = 41 991,72).

Відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно з пунктом 4.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Враховуючи викладене, провадження у справі в частині стягнення основного боргу у сумі 2 290,29 грн. підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

За таких обставин сума, що підлягає стягненню з відповідача в порядку відшкодування заборгованості за спожиту теплову енергію складає 41 991,72 грн.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За змістом пункту 3.3. договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки оплати.

Із заборгованості відповідача у загальній сумі 44 282,01 грн. позивачем відповідно до умов договору розрахована, а прокурором заявлена до стягнення з відповідача на користь позивача пеня у сумі 4 719,43 грн. за період з 20.02 2014 року по 20.11.2014 року (а.с. 15 том 1).

За результатом перевірки розрахунку пені порушень не встановлено.

У поданому до суду відзиві відповідач просить зменшити суму пені на 50% до 2 359,72 грн. Зазначене клопотання підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

За частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 3.17.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 частина перша статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Отже, за змістом зазначених законодавчих норм та судового інтерпретаційного акту вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду і він, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав, за яких можливе її зменшення.

Приймаючи рішення за заявленим відповідачем клопотанням, суд враховує ту обставину, що Житлово-будівельний кооператив "ВОСТОК-6" є неприбутковою організацією, що підтверджується довідкою № 139/28/1-27/0 від 17.06.2002 року про неприбутковість та статутом (а.с. 44, 45-47 том 1). Також суд приймає до уваги те, що не всі мешканці кооперативу, які проживають по вулиці Якіра, буд. 26 своєчасно сплачують за отримані послуги з теплопостачання, у зв'язку з чим між відповідачем та боржниками укладені договори про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги (а.с. 36 - 43 том 1).

Враховуючи викладене, а також позицію прокурора та позивача, які не заперечують проти про зменшення заявленої до стягнення пені на 50% до 2 359,72 грн., клопотання відповідача про зменшення пені до 2 359,72 грн. підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із загальної заборгованості у сумі 44 282,01 грн. позивачем розраховані, а прокурором заявлені до стягнення з відповідача на користь позивача інфляційні втрати у сумі 8 536,60 грн. за період з березня 2014 року по грудень 2014 року та 3% річних у сумі 1 020,33 грн. за період з 20.02.2014 року по 08.01.2015 року (а.с. 15 том 1).

За результатом перевірки підстав для зменшення заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних не вбачається.

З урахуванням викладеного стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за теплову енергію у сумі 41 991,72 грн., інфляційні втрати у сумі 8 536,60 грн., 3% річних у сумі 1 020,33 грн., пеня у сумі 2 359,72 грн. Усього - 53 908,37 грн.

Заявлене відповідачем клопотання щодо розстрочки суми заборгованості на один рік підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до пункту 7.1.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

За змістом пункту 7.2. зазначеної постанови підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Задовольняючи заявлене у відзиві клопотання відповідача, суд приймає до уваги відсутність заперечень з боку прокурора та позивача, а також те, що Житлово-будівельний кооператив "ВОСТОК-6" є неприбутковою організацією, що підтверджується довідкою №139/28/1-27/0 від 17.06.2002 року про неприбутковість та статутом (а.с. 44, 45-47 том 1). Також суд приймає до уваги те, що не всі мешканці кооперативу, які проживають по вулиці Якіра, буд. 26 своєчасно сплачують за отримані послуги з теплопостачання, у зв'язку з чим між відповідачем та боржниками-мешканцями укладені договори про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги (а.с. 36-43 том 1).

Таким чином, відповідачем надані достатні докази, які свідчать про те, що зазначені у відзиві обставини ускладнюють виконання судового рішення, але не виключають можливості його виконання в майбутньому.

Зазначені обставини у сукупності дозволяють суду дійти висновку про можливість надання відповідачу розстрочки у виконанні судового рішення строком на дванадцять місяців.

Відповідно до пункту 3.17.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Відповідно до частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 1 827,00 грн.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "ВОСТОК-6" (50074, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Якіра, буд. 26, ідентифікаційний код 21910338) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50099, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежнева, 9, ідентифікаційний код 03342184) заборгованість за теплову енергію у сумі 41 991,72 грн., інфляційні втрати у сумі 8 536,60 грн., пеню у сумі 2 359,72 грн., 3% річних у сумі 1 020,33 грн.

Розстрочити виконання рішення у цій частині на один рік зі сплатою суми боргу за наступним графіком: до кінця лютого 2015 року - 4 492,36 грн.; до кінця березня 2015 року - 4 492,36 грн.; до кінця квітня 2015 року - 4 492,36 грн.; до кінця травня 2015 року - 4 492,36 грн.; до кінця червня 2015 року - 4 492,36 грн.; до кінця липня 2015 року - 4 492,36 грн.; до кінця серпня 2015 року - 4 492,36 грн.; до кінця вересня 2015 року - 4 492,36 грн.; до кінця жовтня 2015 року - 4 492,36 грн.; до кінця листопада 2015 року - 4 492,36 грн.; до кінця грудня 2015 року - 4 492,36 грн.; до кінця січня 2016 року - 4 492,41 грн.

Провадження в частині стягнення основного боргу у сумі 2 290,29 грн. припинити.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "ВОСТОК-6" "ВОСТОК-6" (50074, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Якіра, буд. 26, ідентифікаційний код 21910338) в доход державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 37989269, Відділення банку ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, п/р 31214206783005, МФО 805012, ЄДРПОУ банку 37988155) судовий збір у сумі 1 827,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.02.2015 року.

Суддя І.І. Колісник