Ухвала

від 16.02.2015 по справі 820/2036/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2015 р.Справа № 820/2036/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Старостіна В.В. , Катунова В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2014р. по справі № 820/2036/14

за позовом Приватної фірми "Олімп"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Приватна фірма «Олімп» (далі за текстом - ПФ «Олімп», позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі за текстом - ДПІ у Московському районі м. Харкова, відповідач), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000252201 від 30.01.2014 року, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 68764,50 грн. (за основним платежем - 45843,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 22921,5 грн.).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2014 року адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова № 0000252201 від 30.01.2014 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

ДПІ у Московському районі м. Харкова зазначає, що ПФ «Олімп» занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість, внаслідок безпідставного формування податкового кредиту по відносинам з ТОВ «Пром-Техноінвест» та обґрунтовує такий висновок відсутністю реальності здійснення господарських операцій з цим постачальником.

Представники сторін у судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

На підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Московському районі м. Харкова було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Пром-техноінвест» за квітень 2013 року та подальшої участі отриманих ТМЦ (робіт, послуг) у фінансово-господарських операціях.

За результатами перевірки було складено акт № 48/20-34-22-01-05/24278993 від 16.01.2014 року, яким зафіксовано порушення позивачем вимог п.198.3 та 198.4 ст.198 Податкового кодексу України, а саме завищення податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Пром-техноінвест» за період квітень 2013 року на суму 45843,05 грн.

На підставі вказаних висновків Акту перевірки № 48/20-34-22-01-05/24278993 від 16.01.2014 року податковим органом 30.01.2014 року було винесене податкове повідомлення-рішення № 0000252201, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 68764,50 грн. (за основним платежем - 45843,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 22921,5 грн.).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з безпідставності та необґрунтованості прийнятого ДПІ у Московському районі м. Харкова податкове повідомлення-рішення № 0000252201 від 30.01.2014 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що фактичною підставою для висновку про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Пром-техноінвест» за період квітень 2013 року на суму 45843,05 грн. стали доводи податкового органу про безтоварність операцій з придбання товару у вказаного контрагента, у зв'язку з чим позивачем порушено вимоги п.198.3 та 198.4 ст.198 Податкового кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, укладених платником податку договорів.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є визначальною для встановлення податкових зобов'язань та виникнення права на податковий кредит; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За змістом ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Тому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що 21.03.2013 року між ПФ «Олімп» (Покупець) та ТОВ «Пром-техноінвест» (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 210313, за умовами якого Продавець зобов'язується передати Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити переданий товар в асортименті (галантерейна фурнітура, тканина та фарба для нанесення логотипу, галантерейні вироби) по ціні згідно рахунку-фактур. Термін дії договору до 31.12.2013 року.

Реальність здійснення сторонами господарських операцій підтверджується наступними первинними документами: договором купівлі-продажу, рахунками-фактур, видатковими накладними, податковими накладними, банківськими виписками по рахунку позивача.

Товар отримувався директором ПФ «Олімп» ОСОБА_2

Транспортування товарів здійснювалось власним автотранспортом покупця що підтверджено товарно-транспортними накладними.

Отримані від ТОВ «Пром-техноінвест» товари були використані позивачем у власній господарській діяльності шляхом його передачі ТОВ «ОЛІМП і Д» в якості давальницької сировини в переробку ТОВ «ОЛІМП і Д» за договором № 1Д-06 від 04.06.2007 року. Продукція передавалась в переробку згідно накладних. Отримання готової продукції від ТОВ «ОЛІМП і Д» здійснювалось за актами прийому-передачі виготовленої продукції виробленої з давальницької сировини. Отримані послуги оформлені актами надання послуг з виробництва продукції на давальницькій сировині. Щодо кожного виду готової продукції наявні калькуляційні картки. Розрахунки за надані послуги проводились у безготівковій формі.

В подальшому придбаний та виготовлений товар було реалізовано різним замовникам, що підтверджується товарними накладними, договорами купівлі продажу, довіреностями на отримання товару, банківськими виписками.

Колегія суддів зазначає, що наявні в матеріалах справи первинні документи містять всі обов'язкові реквізити передбачені положеннями ст.ст. 201, 138 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність належного документального підтвердження здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Пром-техноінвест» та правомірність формування податкового кредиту за цими операціями.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи відповідача, що договір № 1Д-06 від 04.06.2007 року укладений між позивачем та ТОВ «ОЛІМП і Д» діяв до 31.12.2007 року, відхиляються колегією суддів оскільки його умовами визначено, що у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну договору за один місяць до закінчення його дії, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Таким чином, відповідачем не доведено нечинність вказаного договору під час здійснення господарських операцій з переробки придбаного у ТОВ «Пром-техноінвест» товару.

Доводи ДПІ у Московському районі м. Харкова, що відсутність реальності здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Пром-техноінвест» підтверджується актом, складеним іншим податковим органом про наявність порушень податкового законодавства вказаного контрагента, відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагента позивача або інші недоліки господарської діяльності контрагента позивача при фактичному здійсненні господарських операцій не впливає на податковий кредит позивача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено факт порушення ПФ «Олімп» вимог податкового законодавства та правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення № 0000252201 від 30.01.2014 року.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2014р. по справі № 820/2036/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бегунц А.О. Судді (підпис) (підпис) Старостін В.В. Катунов В.В.