Постанова

від 20.01.2015 по справі 824/2995/14-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2015 р. м. Чернівці Справа №824/2995/14-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Григораша В.О.;

секретаря судового засідання - Сопко В.Ю.

за участю:

представника позивача - Гінінгера А.З.;

представника відповідача - Фуштея М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Варт Сервіс" до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про визнання протиправним і скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В поданому до суду адміністративному позові Товариство з обмеженою відповідальністю "Варт Сервіс" (позивач) просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів в Чернівецькій області (відповідач) №0015731502 від 13.06.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі акту позапланової документальної виїзної перевірки №1036/15-02/39049284 від 22.05.2014 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0015731502 від 13.06.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 16711,25 грн.

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення №0015731502 від 13.06.2014 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Зазначив, що за висновками перевірки відповідач дійшов висновку, що документально не підтверджений факт придбання товарів у ТОВ "Фірма Варт", внаслідок чого ТОВ "Варт Сервіс" безпідставно включило до податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 197000,00 грн по деклараціях за лютий 2014 року з вартості отриманих товарів, постачальником яких задокументовано ТОВ "Фірма Варт".

Зазначив, що на момент виникнення спірних правовідносин ТОВ "Варт Сервіс" володіло належною податковою правосуб'єктністю, а саме було платником ПДВ, а також враховуючи особливості своєї господарської діяльності могло здійснювати придбання товарів, в тому числі і у ТОВ "Фірма Варт" для подальшої їх реалізації третім особам. Крім цього, постачальник товарів ТОВ "Фірма Варт" на момент здійснення господарських операцій, був зареєстрований як юридична особа, перебував на обліку в ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів м. Київ, володів спеціальною податковою суб'єктністю платника ПДВ, яка у тому числі надавала право, за рахунок проведених операцій, формувати товариству податковий кредит.

17.01.2014 року між ТОВ "Варт Сервіс" та ТОВ "Фірма Варт" укладено договір поставки №01-01, відповідно до якого ТОВ "Фірма Варт" зобов'язується передати на своєму складі за адресою - Київська область, с. Погреби, масив Кругла, вул. Софіївська, 30-32 у власність ТОВ "Варт Сервіс" запасні частини до будівельної техніки, в номенклатурі, асортименті, за цінами визначеними відповідними рахунками фактурами, а ТОВ "Варт Сервіс" зобов'язується прийняти поставлений товар та здійснити його оплату.

Зазначив, що у товариства наявні всі необхідні первинні документи, які підтверджують факт придбання у ТОВ "Фірма Варт" товарно-матеріальних цінностей, які оформленні відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Податкові накладні також оформленні відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України, а придбаний товар відповідно до правил бухгалтерського та податкового обліку документально належним чином був оприбуткований, що підтверджується журналами-ордерів, оборотно-сальдовою відомістю та інвентаризаційним актом та були надані під час перевірки ревізорам. Крім того, ревізорам були надані всі документи, які підтверджують подальшу реалізацію придбаного у ТОВ "Фірма Варт" товару третім особам.

Розрахунок по дослідженим господарським операціям здійснювався у безготівковій формі, при цьому відповідно до досліджених ревізорами виписок по рахункам ТОВ "Варт Сервіс" за поставлений йому товар розрахувався з ТОВ "Фірма Варт" у повному обсязі.

Зважаючи на те, що ТОВ "Варт Сервіс" придбавались товарно-матеріальні цінності, які прямо пов'язані з його господарською діяльністю, то у наявність у нього отриманих від контрагента податкових накладних є підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Також позивач зазначає, що оскільки відповідно до умов договору №01-01 від 17.01.2014 року ТОВ "Фірма Варт" зобов'язується на своєму складі передати ТОВ "Варт Сервіс" товар (запасні частини до будівельної техніки), то відповідно вивезення товару зі складу постачальника здійснюється або власними силами позивача, або за допомогою третіх осіб - професійних перевізників. Ревізорами під час перевірки було встановлено, що вивезення товару зі складу постачальника транспортувався власними транспортними засобами директора та засновника ТОВ "Варт Сервіс". На підтвердження перевезення товару власними силами покупця, ревізорам надано документи на відрядження та подорожні листи.

Позивач звертав увагу на помилкові твердження відповідача в акті перевірки про обов'язковість складання товарно-транспортних накладних відповідно до наказу Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 19.12.1995 року №488/346, оскільки наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі Україні від 10.12.2013 року визнано таким, що втратив чинність наказ від 19.12.1995 року №488/346. Отже, у зв'язку з тим, що перевезення товару здійснювалось в лютому 2014 року, ревізори неправомірно застосували до спірних правовідносин норми наказу від 19.12.1995 року №488/346.

Позивач не погоджується також з висновками акта перевірки відносно того, що відсутність в договорах відповідального зберігання від 23.01.2014 року та від 27.01.2014 року між ТОВ "Варт Сервіс" та ОСОБА_3 адреси за якою буде зберігатися товар та умови передачі, зберігання та де саме відбулося відвантаження товару, є підставою вважати, що операція з передачі товару на відповідальне зберігання не могла відбутися. Позивач зазначив, що законодавством не передбачена імперативна вимога зазначення в договорах зберігання умов про зазначення адреси зберігання, умов передачі, зберігання та де відбувається передача товару, а відсутність таких відомостей у договорі не може свідчити про недійсність договору зберігання. Крім того зазначив, що ревізорам була відома особа зберігача придбаного у ТОВ "Фірма Варт" товару і, у разі необхідності, ревізори мали можливість надіслати запити або отримати особисті пояснення зберігача та з`ясувати окремі деталі господарської операції.

Звертав увагу на те, що при складанні акту перевірки відповідачем не було взято до уваги, що відповідно до Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер, тобто добросовісний платник податків немає зазнавати негативних наслідків через будь-які ймовірні порушення вимог чинного законодавства його контрагентами і платник податків не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентами.

Враховуючи наведене вище, позивач вважає, що під час перевірки не була надана належна оцінка наявним бухгалтерським документам та неправильно застосовано податкове та цивільне законодавство, а тому висновки податкового органу про заниження ТОВ "Варт Сервіс" сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість є необґрунтованими, а винесене на підставі цих висновків спірне податкове-повідомлення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав письмові заперечення проти адміністративного позову в яких зазначив наступне.

На формування податкового кредиту мало вплив здійснення господарської операції з ТОВ "Фірма Варт". Так, для перевірки ТОВ "Варт Сервіс" надано договір №01-01 від 17.01.2014року, згідно якого ТОВ "Варт Сервіс" (Покупець) та ТОВ "Фірма Варт" (Постачальник) уклали договір згідно якого Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупця запасні частини до будівельної техніки, виробництва фірми Путцмайстер Конкріт Пампе ГмбХ (Німеччина) та Путцмайстер Мертельмашинен ГмбХ (Німеччина) (товар), в номенклатурі, асортименті, за цінами визначеними відповідними рахунками-фактурами, а Покупець зобов'язується прийняти поставлений товар та здійснити його оплату.

ТОВ "Варт Сервіс" за період з 21.01.2014 року по 28.02.2014 року сформовано податковий кредит по ПДВ на загальну суму 197000,00 грн на підставі податкових накладних виписаних у січні 2014 року, постачальником в яких значиться ТОВ "Фірма Варт", та які включені до реєстру отриманих податкових накладних ТОВ "Варт Сервіс" у лютому 2014 року. Вказані операції відображено у бухгалтерському обліку записами по Д-ту рахунку 281 та К-ту рахунку 631 в сумі 985000,00 грн, Д-ту рахунку 644 та К-ту рахунку 631 в сумі 197000,00 грн. Станом на 28.02.2014 року заборгованість відсутня. Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі.

Відповідач зазначає, що остання декларація з ПДВ ТОВ "Фірма Варт" подана за грудень 2013 року. Операції ТОВ "Варт Сервіс" з ТОВ "Фірма Варт" проводились в січні 2014 року. Декларації по ПДВ з січня 2014 та по даний час ТОВ "Фірма Варт" до ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів м. Київ не подано.

Перевіркою шляхом автоматизованого співставлення податкових зобов'язань податкового кредиту ТОВ "Варт Сервіс" з ТОВ "Фірма Варт" встановлено розбіжність у січні 2014 року на суму 197000,00 грн.

ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві листом від 24.07.2014 року №4364/26-59-22-12-20 направлено акт №343/22-12/22970644 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Фірма Варт" у зв'язку з тим, що товариство не знаходиться за поштовою адресою.

Для перевірки надано договори відповідального зберігання від 27.01.2014 року та від 23.01.2014 року. Договори підписані власником ТОВ "Варт Сервіс" та охоронцем - ОСОБА_4 Відповідно до актів прийому-передачі товару від 23.01.2014 року та від 27.01.2014 року ТОВ "Варт Сервіс" на виконання договорів відповідального зберігання передає ОСОБА_3 майно на умовах відповідального схову. Проте, у вищезазначених документах не вказано адресу за якою буде зберігатися товар, умови передачі, зберігання та де саме відбулося відвантаження товару, а вказано тільки реєстраційні дані охоронця ОСОБА_3, тобто посилання на фактичне місце зберігання товару відсутні. Крім того, ОСОБА_3 прийнятий на роботу ТОВ "Варт Сервіс" 10.02.2014року не як охоронцем, а на посаду механіка сервісної служби.

ТОВ "Варт Сервіс" не надано для перевірки товарно-транспортні накладні на перевезення запчастин, обов'язковість складання яких визначено Наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.1995 року №488/346, який діяв до 10.12.2013 року, та Наказом Міністерства інфраструктури України "Про затвердження Змін до правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні" від 05.12.2013 року №983, який набрав чинності з 14.01.2014 року. Якщо товар доставлявся вантажним автомобілем, основним документом є товарно-транспортна накладна за формою №1-ТН, затверджена Наказом Міністерства інфраструктури України "Про затвердження Змін до правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні" від 05.12.2013 року №983. У ній повинні бути відмітки відправника товару з зазначенням адресних даних та його отримувача з зазначенням адресних даних.

Таким чином, операції з транспортування не знайшли свого відображення у бухгалтерському та податковому обліку ТОВ "Варт Сервіс". У ТОВ "Варт Сервіс" відповідно до наданих регістрів бухгалтерського та податкового обліку відсутні витрати на транспортування, відсутні акти виконаних робіт, що свідчать про транспортування товару зі складу ТОВ "Фірми Варт" до охоронця ОСОБА_3 Операція з передачі товару на відповідальне зберігання не могла відбуватись, оскільки товар не перевозився, а лише надавалися документи стосовно передачі запчастин ОСОБА_3 за невідомою адресою.

Також для перевірки ТОВ "Варт Сервіс" надано договори про надання послуг перевезення товару від 11.02.2014 року №1 та від 11.02.2014 року №2. Однак, у ТОВ "Варт Сервіс" відсутні акти приймання-передачі наданих послуг, які передбачені п. 2.1 договорів про надання послуг та не можливо визначити з якого саме місця було забрано вантаж, оскільки в наказах про відрядження зазначено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відряджені за товаром на ТОВ "Фірма Варт", що суперечить договорам з ОСОБА_3, якому 23.01.2014 року та 27.01.2014 року передано товар на відповідальне зберігання. В договорі про надання послуги доставки вантажів не вказано адресу, по якій адресі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 мають отримати товар, для подальшого його транспортування в м. Чернівці. Таким чином, операції з транспортування не знайшли свого відображення по бухгалтерському та податковому обліку ТОВ "Варт Сервіс".

Таким чином, у ТОВ "Варт Сервіс" відсутнє право на включення до складу податкового кредиту суму вартості запасних частин, постачальником яких в документах значиться ТОВ "Фірма Варт", а тому винесене ДПІ у м. Чернівцях податкове повідомлення-рішення №0015731502 13.06.2014 року є обґрунтованими і таким, що відповідає вимогам чинного податкового та валютного законодавства України.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців позивач зареєстрований, як юридична особа за адресою місцезнаходження вул. Коломийська, буд. 1 "Д", м. Чернівці, Чернівецька область (а.с.10-11 т.1). Позивач з 21.01.2014 року зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується Витягом №1424124500008 з Реєстру платників податку на додану вартість (а.с.12 т.1).

Відповідно до інформації з ЄДРПОУ від 02.04.2014 року №04-01-01/164 видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 77.32 надання в оренду будівельних машин і устаткування; 46.69 оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; 77.11 надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 77.12. надання в оренду вантажних автомобілів; 33.12. ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення (а.с.13-14 т.1).

Як вбачається із матеріалів справи, у період з 08.05.2014 року по 15.05.2014 року представниками відповідача на підставі наказу №779 від 07.05.2014 року ДПІ у м. Чернівцях та направлення від 08.05.2014 року №003549 та №003550 проводилась документальна позапланова перевірка ТОВ "Варт Сервіс" з питання правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду податку на додану вартість по декларації за лютий 2014 року (вх.№9014732022 від 20.03.2014 року).

У зв'язку із проведенням документальної позапланової перевірки з питання правомірності декларування ТОВ "Варт Сервіс" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по декларації за лютий 2014 року, відповідач звернувся до ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві із запитами №849/7/24-12-15-02-10 від 07.05.2014 року та від 03.07.2014 року №9365/7/24-12-15-02-10 "Про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання" (а.с.153-154 т.1).

У відповідь отримано інформацію про передачу службової записки №1490/15-29 від 27.05.2014 року управлінням оподаткування юридичних осіб ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві до першого відділу кримінальних розслідувань ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо сприяння в розшуку ТОВ "Фірми Варт" та надано інформацію, що ТОВ "Фірма Варт" не звітує.

Перевіркою ТОВ "Варт Сервіс" встановлено, що за період з 21.01.2014 року по 28.02.2014 року сформовано податковий кредит по ПДВ на загальну суму 197000,00 грн на підставі податкових накладних виписаних у січні 2014 року, постачальником в яких значиться ТОВ "Фірма Варт", та які включені до реєстру отриманих податкових накладних ТОВ "Варт Сервіс" у лютому 2014 року. Вказані операції відображено у бухгалтерському обліку записами Д-ту рахунку 281 та К-ту рахунку 631 в сумі 985000,00 грн, Д-ту рахунку 644 та К-ту рахунку 631 в сумі 197000,00 грн.

Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі, згідно виписаних ТОВ "Фірма Варт" рахунків на оплату.

Згідно підсистеми "Аналітична система" ІС "Податковий блок" стосовно ТОВ "Фірма Варт" (код ЄДРПОУ 22970644) значиться наступне: дата взяття на облік в ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндходів м. Київ 19.02.1996 року №15085/8533; засновник: ТОВ "Проект-Енергобуд"; керівник: ОСОБА_6; головний бухгалтер: Кравченко Світлана Віталіївна; юридична адреса: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 20; фактична адреса: м. Київ, вул. Дегтярівська, 62; основна діяльність: неспеціалізована оптова торгівля; дата початку дії свідоцтва платника ПДВ: 04.06.2002 року; стан підприємства: 0 - платник податків за основним місцем обліку.

В центральній базі Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок" останнє декларування ТОВ "Фірма Варт" 02.02.2014 року - звіт про суми нарахованої зарплати застрахованих осіб та нарахування єдиного внеску.

Остання декларація з ПДВ ТОВ "Фірма Варт" подана за грудень 2013 року. Операції ТОВ "Варт Сервіс" з ТОВ "Фірма Варт" проводились в січні 2014 року. Декларації по ПДВ з січня 2014 року та по даний час ТОВ "Фірма Варт" до ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів м. Київ не подано.

Перевіркою шляхом автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту ТОВ "Варт Сервіс" з ТОВ "Фірма Варт" встановлено розбіжність у січні 2014 року на суму 197000,00 грн, а саме: за даними ТОВ "Варт Сервіс" сума податкового кредиту становить 197000,00 грн, за даними ТОВ "Фірма Варт" сума податкового зобов'язання у січні 2014 року становить 0,00 грн, розбіжність складає 197000,00 грн.

Згідно видаткових накладних ТОВ "Фірма Варт" від 23.01.2014 року та від 27.01.2014 року на основі договору №01-01 від 17.01.2014року, ТОВ "Варт Сервіс" приймає товар за адресою: Київська область, с. Погреби, вул. Софіївська, 30-32 та одночасно згідно представлених актів прийому-передачі товару ТОВ "Варт Сервіс" від 23.01.2014 року та від 27.01.2014 року передає товар на відповідальне зберігання фізичній особі ОСОБА_3 за невідомою адресою.

TOB "Варт Сервіс" до перевірки не надано товарно-транспортні накладні, які обов'язкові при перевезенні вантажу, що визначено Наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.1995року №488/346 (із змінами та доповненнями) та в яких повинні бути обов'язково зазначені адресні дані завантаження товару та адресні дані розвантаження товару. У TOB "Варт Сервіс" відповідно до наданих регістрів бухгалтерського та податкового обліку відсутні витрати на транспортування продукції та товарно-транспортні накладні, інші документи, в тому числі, акти виконаних робіт (послуг), що свідчать про транспортування (доставку) товару з складу TOB "Фірми Варт" до фізичної особи ОСОБА_3

Також, в ході проведення перевірки виявлено серед постачальників суб'єкта господарювання, який надав податковий кредит і не задекларував податкові зобов'язання, тобто здійснює операції, не обумовлені економічними причинами, а саме: ТОВ "Фірма Варт" не задекларувала податкові зобов'язання при реалізації запчастин ТОВ "Варт Сервіс".

Перевіркою правильності визначення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань сумою податкового кредиту в лютому 2014 року встановлено, що згідно з поданої декларації за лютий 2014 року різниця між сумою податкового зобов'язання і податкового кредиту з податку на додану вартість має від'ємне значення та складає 183631,00 грн. Згідно перевірки декларації за лютий 2014 року різниця між сумою податкового зобов'язання і податкового кредиту з податку на додану вартість має позитивне значення та складає 13369,00 грн.

Виявлені в результаті перевірки порушення зафіксовано актом №1036/15-02/39049284 від 22.05.2014 року (а.с.16-37 т.1), примірник якого, позивач отримав 27.05.2014 року (зв. а.с.152 т.1). За висновками вказаного акта перевірки, перевіркою встановлені наступні порушення:

1. Перевіркою не підтверджено відображене ТОВ "Варт Сервіс" у декларації за лютий 2014 року суму від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями та податкового кредиту з ПДВ у сумі 183631 грн;

2. На порушення вимог п. 198.1., п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року ТОВ "Варт Сервіс" безпідставно включено до податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 197000,00 грн по декларації за лютий 2014 року з вартості отриманих товарів постачальником яких задокументовано ТОВ "Фірма Варт", що призвело до:

- завищення рядка 19 "Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" на суму 183631,00 грн.

- заниження рядка 18 "Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" на суму 13369,00 грн;

- заниження рядка 25 "Сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету" на суму 13369,00 грн.

Ознайомившись з актом перевірки №1036/15-02/39049284 від 22.05.2014 року позивач 02.06.2014 року подав до ДПІ у м. Чернівцях ГУ Міндоходів у Чернівецькій області заперечення на нього (а.с.157-160 т.1). Розглянувши заперечення на акт перевірки, ДПІ у м. Чернівцях ГУ Міндоходів у Чернівецькій області висновком №21/1036/15-02/39049284 від 10.06.2014 року повідомила позивача про те, що надані заперечення не спростовують висновки викладені в акті документальної перевірки, в зв'язку з чим висновки викладені в акті документальної перевірки залишено без змін (а.с.161-166 т.1).

На підставі акта перевірки №1036/15-02/39049284 від 22.05.2014 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 13.06.2014 року №0015731502, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 16711,25 грн, в тому числі за основним платежем 13369,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 3342,25 грн (а.с.139 т.1). Вказане податкове повідомлення-рішення позивач отримав 11.07.2014 року (зв. а.с.139 т.1).

18.07.2014 року позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 13.06.2014 року №0015731502 до Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області (а.с.167-171 т.1). Рішенням Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області від 01.08.2014 року №1132/10/24-13-10-02-08 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 13.06.2014 року №0015731502, - без змін (а.с.125-128 т.1).

29.08.2014 року позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 13.06.2014 року №0015731502 та рішення Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області від 01.08.2014 року №1132/10/24-13-10-02-08 до Державної фіскальної служби України. Рішенням Державної фіскальної інспекції України від 07.10.2014 року №4559/6/99-99-10-01-15 залишено без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення та рішення прийняте за розглядом первинної скарги, а скарги - без задоволення (а.с.130-132 т.1).

Не погоджуючись з рішеннями Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області та Державної фіскальної інспекції України, позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду із позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.06.2014 року №0015731502.

Судом, з приводу правомірності включення ТОВ "Варт Сервіс" до складу податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 197000,00 грн по декларації за лютий 2014 року з вартості отриманих товарів постачальником яких задекларовано ТОВ "Фірма Варт", встановлено наступне.

ТОВ "Фірма Варт" є офіційним дилером фірм "Путцмайстер Конкріт Памс ГмбХ" (Німеччина) та "Путцмайстер Мертельмашинен ГмбХ" (Німеччина) в Україні, що підтверджується витягами з офіційного веб-сайту фірми "Путцмайстер" (а.с.195-198 т.1).

17.01.2014 року між ТОВ "Варт Сервіс" (Покупець) та ТОВ "Фірма Варт" (Постачальник) укладено договір поставки №01-01 відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця запасні частини до будівельної техніки, виробництва фірм: "Путцмайстер Конкріт Памс ГмбХ" (Німеччина) та "Путцмайстер Мертельмашинен ГмбХ" (Німеччина) в номенклатурі, асортименті, за цінами визначеними відповідними рахунками фактурами, а покупець зобов'язується прийняти поставлений товар та здійснити його оплату (а.с.38-41 т.1).

Поставка товару за цим договором здійснюється партіями. На кожну партію товару покупець надає постачальнику замовлення щодо номенклатури, асортименту, кількості поставки необхідного покупець товару (п. 1.2. Договору).

Сторони дійшли згоди, що надання постачальником рахунку-фактури покупцю протягом двох робочих днів з моменту отримання постачальником замовлення покупцю на поставку товару та оплата рахунку фактури покупцем, вважається для цілей виконання цього Договору письмовою згодою постачальника на поставку товару покупцю на умовах цього Договору (п. 1.4. Договору).

Поставка товару за цим Договором здійснюється партіями. Товар відвантажується покупцю після повної оплати вартості замовленої партії товару по відповідному рахунку-фактурі (п. 4.1. Договору).

Поставка товару по даному договору здійснюється у відповідності з Правилами Інкотермс 2010 на умовах визначених з урахуванням внутрішньодержавного виконання Договору. Базові умови поставки товару: EXW, місце постачання - склад постачальника, розташований за адресою: Київська область, с. Погреби, масив Кругла, вул. Софіївська, 30-32 (п. 4.2. Договору).

Датою фактичного виконання постачальником обов'язку щодо поставки замовленого покупцем товару вважається дата поставки товару, що вказана в відповідних видаткових накладних, які супроводжують поставку товару (п. 4.3. Договору).

На виконання умов вказаного договору ТОВ "Фірма Варт" надало позивачу наступні документи:

- податкова накладна від 22.01.2014 року №15 (а.с.66-71 т.1) та видаткова накладна від 27.01.2014 року №21 (а.с.72-75 т.1) відповідно до яких позивачу поставлено товар на 229 найменувань на загальну суму 282000,00 грн, в тому числі ПДВ 47000,00грн.

- податкова накладна від 23.01.2014 року №17 (а.с.42-55 т.1) та видаткова накладна від 23.01.2014 року №20 (а.с.56-65 т.1) відповідно до яких позивачу поставлено товар на 643 найменувань на загальну суму 900000,00 грн, в тому числі ПДВ 150000,00грн;

Придбаний у ТОВ "Фірма Варт" товар оплачено ТОВ "Варт Сервіс" шляхом перерахування на розрахунковий рахунок коштів на загальну суму 1182000,00грн, що підтверджується банківськими виписками ПАТ КБ "Приватбанк" про рух коштів на рахунку ТОВ "Варт Сервіс".

З банківських виписок ПАТ КБ "Приватбанк" про рух коштів на рахунку ТОВ "Варт Сервіс" встановлено, що розрахунки між товариствами проводились у безготівковій формі, згідно виписаних ТОВ "Фірма Варт" рахунків на оплату, а саме:

- від 22.01.2014 року №7 - ТОВ "Варт Сервіс" перераховано кошти на розрахунковий рахунок ТОВ "Фірма Варт" на загальну суму 258000,00грн, згідно платіжного доручення №2 від 22.01.2014року;

- від 23.01.2014року №9 - ТОВ "Варт Сервіс" перераховано кошти на розрахунковий рахунок ТОВ "Фірма Варт" на загальну суму 900000,00грн, згідно платіжних доручень: №3 від 23.01.2014року на суму 250000,00грн; №4 від 23.01.2014року на суму 250000,00грн; №5 від 24.01.2014року на суму 250000,00грн та№6 від 24.01.2014року на суму 150000,00грн.

Як встановлено з матеріалів справи, ТОВ "Варт Сервіс" в особі директора ОСОБА_5 23.01.2014 року було укладено з громадянином ОСОБА_3 (паспорт НОМЕР_5 виданий Святошинським РУ ГУ МВС України в м. Києві, зареєстрований в АДРЕСА_1) Договір відповідального зберігання від 23.01.2014 року за умовами якого ТОВ "Варт Сервіс" передає, а ОСОБА_3 приймає майно, зазначене в Додатку №1 до цього Договору (643 найменувань товару на суму 900000 грн), на умовах відповідального схову. ОСОБА_3 зобов'язується зберігати майно зазначене в Додатку №1, а по припиненні дії цього Договору або за вимогою ТОВ "Варт Сервіс" повернути останньому це майно в належній кількості та належній якості (а.с.101). Товар переданий ОСОБА_3 на підставі акту прийому-передачі від 23.01.2014 року на виконання умов договору відповідального зберігання від 23.01.2014 року (а.с.102-116).

Крім того встановлено, що 27.01.2014 року ТОВ "Варт Сервіс", в особі директора ОСОБА_5, було укладено з громадянином ОСОБА_3 (паспорт НОМЕР_5 виданий Святошинським РУ ГУ МВС України в м. Києві, зареєстрований в АДРЕСА_1) Договір відповідального зберігання від 27.01.2014 року, за умовами якого ТОВ "Варт Сервіс" передає, а ОСОБА_3 приймає майно, зазначене в Додатку №1 до цього Договору (229 найменувань на суму 282000,00 грн), на умовах відповідального схову. ОСОБА_3 зобов'язується зберігати майно зазначене в Додатку №1, а по припиненні дії цього Договору або за вимогою ТОВ "Варт Сервіс" повернути останньому це майно в належній кількості та належній якості (а.с.93, 95-99 т.1). Товар переданий ОСОБА_3 на підставі акту прийому-передачі від 27.01.2014 року на виконання умов договору відповідального зберігання від 27.01.2014 року (а.с.100 т.1).

З матеріалів справи вбачається, що громадянин ОСОБА_3 з 10.02.2014 року перебував у трудових відносинах із ТОВ "Варт Сервіс", що підтверджується наступними документами: заява про прийняття на роботу від 03.02.2014 року (а.с.14 т. 2); наказ ТОВ "Варт Сервіс" від 10.02.2014 року №4 про прийняття на роботу ОСОБА_3 механіком сервісної служби з 10.02.2014 року (а.с.15 т. 2); Трудова книжка НОМЕР_6 (а.с.16-27 т. 2).

Як встановлено з матеріалів справи, на виконання умов Договору відповідального зберігання від 23.01.2014 року, частина товарно-матеріальних цінностей повернута ОСОБА_3 ТОВ "Варт Сервіс" на підставі акту прийому-передачі від 13.02.2014 року (а.с.117 т.1).

Інша частина товарно-матеріальних цінностей, на виконання умов Договору відповідального зберігання від 27.01.2014 була повернута ОСОБА_3 ТОВ "Варт Сервіс" на підставі акту прийому-передачі від 26.02.2014 року (а.с.100, т.1).

З приводу необхідності та умов зберігання ТОВ "Варт Сервіс" у громадянина ОСОБА_3 товарно-матеріальних цінностей та подальшого його транспортування до м. Чернівці в судовому засіданні, в якості свідка, допитано директора ТОВ "Варт Сервіс" ОСОБА_5.

Свідок зазначив, що у зв'язку із громадськими заворушеннями, які мали місце у січня 2014 року та складними погодними умовами, з метою збереження в цілісності товарно-матеріальних цінностей придбаних у ТОВ "Фірма Варт" на підставі договору поставки №01-01 від 17.01.2014 року він був змушений передати їх ОСОБА_3 на відповідальне зберігання, про що були складені договори відповідального зберігання від 23.01.2014 року та від 27.01.2014 року. Придбані товарно-матеріальні цінності було транспортовано з складу ТОВ "Фірма Варт" за адресою Київська область, с. Погреби, масив Кругла, вул. Софіївська в гаражне приміщення ОСОБА_3 у м. Києві та складено відповідні акти прийому-передачі товару.

Зазначив, що в період з 11.02.2014 року по 15.02.2014 року та з 25.02.2014 року по 27.02.2014 року він був відряджений з використанням автомобіля Mercedes-Benz в с. Погреби Київської області для транспортування до м. Чернівці товарно-матеріальних цінностей придбаних у ТОВ "Фірма Варт". Крім того, доставку частини товарно-матеріальних цінностей в м. Чернівці на підставі договору про надання послуг здійснював ОСОБА_6 на власному автомобілі марки ГАЗ.

З матеріалів справи встановлено, що наказом ТОВ "Варт Сервіс" №7 від 10.02.2014 року для отримання від ТОВ "Фірма Варт" та транспортування придбаних товарно-матеріальних цінностей за договором поставки від 17.01.2014 року №01-01 було відряджено ОСОБА_5 в службове відрядження в період з 11.02.2014року по 15.02.2014року з використанням автомобіля НОМЕР_1 (а.с.218).

В подорожньому листі №1 вантажного автомобіля на 11-15 лютого 2014року зазначено, що водієм ОСОБА_5 на автомобілі Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_2, 1999 року випуску перевезено товар: деталі, запчастини по маршруту Чернівці-Київ-Чернівці, загальна відстань 1179 км, дизпаливо використане на поїздку складає 188,64 л., перевезено 3,5 т. вантажу (а.с.79 т.1).

Наказом ТОВ "Варт Сервіс" №8 від 24.02.2014року для отримання від ТОВ "Фірма Варт" та транспортування придбаних товарно-матеріальних цінностей за договором поставки від 17.01.2014 року №01-01 було відряджено ОСОБА_5 в службове відрядження з 25.02.2014року по 27.02.2014року з використанням автомобіля Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_2 (а.с.218).

В подорожньому листі №2 вантажного автомобіля на 25-27 лютого 2014року зазначено, що водієм ОСОБА_5 на автомобілі Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_2, 1999 року випуску перевезено товар: деталі, запчастини по маршруту Чернівці-київ-Чернівці, загальна відстань 918 км, дизпаливо використане на поїздку складає 146,88л., перевезено 3,5т. вантажу(а.с.82-83 т.1).

Крім того встановлено, що ТОВ "Варт Сервіс" (замовник) було укладено з громадянином ОСОБА_6 (зареєстрований в АДРЕСА_2) (виконавець) Договір про надання послуг №2 від 11.02.2014 року, за умовами якого, замовник в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, дає завдання виконавцеві щодо виконання, а виконавець бере на себе зобов'язання надати на свій ризик послугу з доставки вантажів по території України на власному автомобілі НОМЕР_3, 2007 року випуску, об'єм двигуна 2464, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САТ 643855 (а.с.76-78 т.1).

В подорожньому листі №1 вантажного автомобіля на 11-15 лютого 2014 року зазначено, що водієм ОСОБА_6 на автомобілі марки ГАЗ, державний номер НОМЕР_4, 2007 року випуску перевезено товар: деталі, запчастини по маршруту Київ-Чернівці-Київ, загальна відстань 644 км, паливо використане на поїздку складає 115,92 л., перевезено 1,9 т. вантажу (а.с.80-81 т.1).

Перебування ОСОБА_5 у відрядженні в період з 11 по 15 лютого 2014 року та з 25 по 27 лютого 2014року також підтверджується наступними доказами: - звітами про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №АО-0000001 від 17.02.2014 року, №АО-0000009 від 17.02.2014 року, №АО-0000031 від 17.02.2014 року, №АО-0000003 від 28.02.2014 року, №АО-0000032 від 28.02.2014 року; - квитанцією до прибуткового ордера №47 на проживання в готелі; - фіскальними чеками на придбання пального від 12.02.2014 року, 13.02.2014 року, 14.02.2014 року, 26.02.2014 року (а.с.220-231 т.1).

Поставка товару за договором поставки від 17.01.2014 року №01-01 в належній кількості та якості в м. Чернівці на склад ТОВ "Варт Сервіс" підтверджується актом контрольної перевірки інвентаризації цінностей на ТОВ "Варт Сервіс" від 28.02.2014 року, яким встановлено 789 найменувань цінностей на суму 986596,48 грн (а.с.118-124 т.1).

В подальшому, як свідчать матеріали справи, придбаний у ТОВ "Фірма Варт" товар ТОВ "Варт Сервіс" реалізовувався ТОВ "Статус МКС", ТОВ "Ліхтнер Бетон Луцьк", ФОП ОСОБА_9, ПАТ "Домобудівнийй комбінат №4", МНВАП "Авікон проект", ПАТ "Фундамент", ТОВ "Ен Ес Ай Буд", ТОВ "Бетонбуд", ФОП ОСОБА_11, ПАТ "Київметробуд", ТОВ "ВК Сервіс України", ТОВ "АБК Спецбудінвест" та ПАТ "Домобудівний комбінат", що підтверджується, зокрема, виданими ТОВ "Варт Сервіс" податковими та видатковими накладними (а.с.235-250 т.1- а.с.1-13 т.2).

До вказаних спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Цей критерій вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує Закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 - VI (далі - ПК України) встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 198.1 ст.198 ПК України, зокрема, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктами 198.2, 198.3 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, дата списання з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата отримання платником податку товарів/послуг що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартість товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 ПК України, та складається із сум податків нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (в т.ч при імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно положень п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 201.11 ст.201 цього Кодексу).

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Поряд з цим, відповідно п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, згідно положень яких первинні документи - письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно п. 2.4 Положення, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ; назва документа (форми); код форми; дата і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі); посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV зі змінами і доповненнями (далі - Закон №996-XIV) відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Статтею 9 Закону №996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням зазначеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

Судовим розглядом встановлено, що всі суми податку на додану вартість, сплаченого позивачем в ціні придбаного у ТОВ "Фірма Варт" товару, віднесено ним до складу валових витрат та включено до складу податкового кредиту, підтверджені податковими та видатковими накладними, що оформлені відповідно до норм чинного законодавства. Жодних зауважень до змісту податкових та видаткових накладних у податкового органу на момент перевірки та складення акту не було.

Досліджені судом первинні бухгалтерські документи з господарських операцій ТОВ "Варт Сервіс" з ТОВ "Фірма Варт" (договір, податкові та видаткові накладна, договір відповідального зберігання, акти прийому-передачі, докази транспортування придбаних у ТОВ "Фірма Варт" товарів з м. Києва до м. Чернівці, актом контрольної перевірки інвентаризації цінностей на ТОВ "Варт Сервіс" від 28.02.2014 року та інше) підтверджують реальність господарських операцій з придбання товарів, відповідають вимогам первинності в розумінні ст.9 Закону України №996 та Положення №88 і являються підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Також, в матеріалах справи наявні необхідні докази того, що придбаний позивачем товар в подальшому був реалізований його контрагентам.

Слід зазначити, що відсутність у позивача товарно-транспорних накладних про транспортування придбаних у ТОВ "Фірма Варт" товарів до громадянина ОСОБА_3, який за Договорами відповідального зберігання від 23.01.2014 року та від 27.01.2014 року зберігав придбаний ТОВ "Варт Сервіс" товар, і, так само, відсутність у вказаних Договорах відповідального зберігання місця зберігання товару не можуть свідчити про нереальність господарських операцій з придбання ТОВ "Варт Сервіс" у ТОВ "Фірма Варт" товарів та спростовуються встановленими обставинами справи, що підтверджені наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами.

Вищий адміністративний суду в Інформаційному листі від 20.07.2010 року №1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" звертає увагу на необхідність індивідуалізації кваліфікації дій платників податків з формування податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з огляду на добросовісність такого платника.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Наявними в матеріалах справи доказами спростовується висновок податкового органу, що укладені позивачем договори не спрямовані на реальне настання господарських наслідків, що обумовлені ними. Позивачем, як доказ здійснення господарських операцій, були надані суду належним чином засвідчені копії документів, які відповідають вимогам первинності в розумінні ст. 9 Закону №996-ХIV, і являються підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Отже, позивачем, на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних бухгалтерських документів, правомірно включено до складу податкового кредиту та відображено у податковій декларації по податку на додану вартість за лютий 2014року суму податку на додану вартість в розмірі 197000,00грн з вартості придбаних у ТОВ "Фірма Варт" товарів.

Крім цього, судом встановлено, що відповідач роблячи висновок про безпідставність включення ТОВ "Варт Сервіс" до податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 197000,00 грн виходив із позиції відсутності задекларованих у ТОВ "Фірма Варт" податкових зобов'язань при реалізації товару позивачу. Такий висновок відповідача суд вважає помилковим, з наступних підстав.

Згідно норм Податкового кодексу України обов'язок ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому, такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Можливі порушення, допущені платником податків ТОВ "Фірма Варт" у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Позивач не може нести відповідальність за неналежне оформлення контрагентами документації, неподання ними будь-яких документів чи за неналежне ведення бухгалтерського та/чи податкового обліку.

Висновки про те, що платник податків не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен відповідати за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідач при прийнятті спірного рішення діяв всупереч вимог ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, рішення прийнято необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень. Твердження відповідача про те, що позивачем допущене порушення п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України, що призвело до неправомірного включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість у сумі 197000,00 грн є безпідставними, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0015731502 від 13.06.2014 року слід визнати протиправним та скасувати, що відповідатиме суті заявлених вимог та передбаченому законом способу захисту порушеного права.

В ході судового розгляду відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів належним чином правомірність прийнятого ним рішень, в той час як позивач надав достатні та належні докази зворотного.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 72, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів в Чернівецькій області №0015731502 від 13.06.2014 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Варт Сервіс" (код ЄДРПОУ 39049284) судовий збір сплачений ним відповідно до квитанції №200 від 16.10.2014 року в сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн 70 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.О. Григораш

Повний текст постанови складено 26 січня 2015 року (25.01.2015 року - вихідний день).