Постанова

від 24.02.2015 по справі 820/19238/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

24 лютого 2015 р. Справа № 820/19238/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Нуруллаєва І.С.,

при секретарі судового засідання - Малишевої І.М.,

за участі:

представника позивача - Машира В.О.,

представника відповідача - Мосійчука Р.С.,

розглянувши адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехінжиніринг" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будтехінжиніринг", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000202203 від 19.11.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення є безпідставними та необґрунтованими, а отже податкове повідомлення-рішення №0000202203 від 19.11.2014 року є таким, що суперечить законодавству з питань оподаткування, прийнято з ігноруванням норм діючого податкового законодавства, в наслідок неправильного висновку щодо змісту господарських операцій із ТОВ «Софія ЛТД» ( код 19321287) та має бути скасоване.

В наданих запереченнях проти позову представник відповідача, Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів, зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення рішення №0000202203 від 19.11.2014 року є цілком законним та обґрунтованим, винесеним відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, посилаючись на письмові заперечення на адміністративний позов.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через необґрунтованість.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечення проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будтехінжиніринг" зареєстроване як юридична особа 25.10.2004 року Виконавчим комітетом Харківської міської ради, що підтверджується наявним у матеріалах справи свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 173616. (а.с.54).

ТОВ «Будтехінжиніринг» перебуває на обліку Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області та є платником податку на додану вартість з 02.12.2004 року. (а.с.55).

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за видами діяльності КВЕД-2010 ТОВ «Будтехінжиніринг» здійснюються такі: 71.12 діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 71.20 технічні випробування та дослідження; 74.90 інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у. (а.с. 58).

Позивач має ліцензію серія АВ за № 517698 видану Державною архіктурно-будівельної інспекцією за наказом №12-Л від 15 червня 2010 року на зайняття господарською діяльністю, пов'язаною із створенням об'єктів архітектури строком дії з 15 червня 2010 року по 15 червня 2015 року. (а.с. 56).

Згідно з свідоцтвом про атестацію за №100-259/2013 року виданого 02.09.2013 року та чинного до 01.09.2015 року лабораторія ТОВ «Будтехінжиніринг» відповідає критеріям атестації й атестована на проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду згідно з галуззю атестації. (а.с. 59-61).

Фахівцями податкового органу було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Будтехінжиніринг" (податковий номер 33205643) з питань взаємовідносин з контрагентом-постачальником ТОВ «Софія ЛТД» (податковий номер 19321287) їх реальності та повноти відображення в обліку за період березень 2014 року, за результатами якої складено акт за № 2866/20-38-22-03-08/33205643 від 20.08.2014 .

Судом встановлено, що у перевіряємому періоді позивач мав правовідносини з ТОВ «Софія ЛТД».

Суд зазначає, що статтями 75, 76 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Статтею 79 ПК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Зазначеним актом встановлено такі порушення: п. 44.1, 44.6, ст. 44, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, ТОВ «Будтехінженіринг» завищено податковий кредит по декларації з ПДВ на суму 16401 грн., в тому числі за березень 2014 року на суму 16401 грн. також при отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, який перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення документальної невиїзної або позапланової виїзної перевірки відповідно ст. 78,ст. 79 Податкового кодексу України.

За результатами висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 10.09.2014 року за №0000152203 у розмірі 24601,50 грн.

Позивач, ТОВ «Будтехінжиніринг», не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням від 10.09.2014 року за №0000152203 скористався правом на оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, шляхом подання до податкового органу заперечень.

Відповідно до п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України у разі незгоди із висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки, посадові особи платника податків мають право протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання примірника акту перевірки подати до органу державної податкової служби заперечення до акту перевірки.

За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 10.09.2014 року за №0000152203, Головним управлінням Міндоходів у Харківській області було прийнято рішення про результати розгляду скарги № 7678/10/20-40-10-04-17 від 14.11.2014 року, яким скаргу платника податків було задоволено частково та скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.09.2014 року за №0000152203 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4100,25 грн., на підставі чого податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000202203 від 19.11.2014 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 20501, 25 грн. ( за основним платежем - 16401,00 грн., за штрафними санкціями - 4100,25 грн.) та відповідно повідомлення-рішення № 0000152203 від 10.09.2014 року є відкликаним в силу норм ст. 56 ПК України.

Відповідач у наданих до суду письмових запереченнях вказав, що підставою для винесення оскаржуваного ППР, є висновок ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська викладений у акті від 02.07.2014 року за № 680/223/19321287 «Про неможливість проведення зустрічної звірки « ТОВ «Софія ЛТД» (код ЄРДПОУ 19321287) щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за березень 2014 року по взаємовідносинах з ТОВ «Будтехінжиніринг» (код ЄДРПОУ- 33205643). (а.с. 137-140).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного податкового повідомлення - рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.

Судом за матеріалами справи встановлено, що з метою ведення своєї господарської діяльності позивачем, ТОВ «Будтехінжиніринг», укладено декілька договорів з різними контрагентами, а саме з ПП «Тебодін Україна», ТОВ «Проектний інститут «Гіпробум».

Для виконання робіт по зазначеним договорам позивачу необхідно було залучати робітників загальнобудівельної галузі для здійснення підготовчих робіт, а саме обмірювання конструкцій та фотозйомка конструкцій, у т.ч. у важкодоступних місцях.

Отже, під час розгляду справи встановлено, що між Приватним підприємством «Тебодін Україна» (замовник) та ТОВ «Будтехінжиніринг» (виконавець) було укладено договір № 10/12 від 10.12.2013 року, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати обмірні роботи та складання креслень виробничих приміщень ПАТ «Кременчуцький міськмолокозавод» відповідно до технічного завдання на виконання робіт (а.с. 74). Ціна договору визначена пунктом 2.1 договору та становить 53 075,00 грн., та податок на додану вартість - 10 615,00 грн. порядок здачі та приймання робіт визначений пунктом 4 договору. (а.с. 72-73).

Також між ТОВ «Проектний інститут «Гіпробум» (замовник) та ТОВ «Будтехінжиніринг» (підрядник) укладено договір №116 від 23.01.2014 року, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи: «Діагностика стану підлоги в приміщенні сироповарки на заводі по виробництву безалкогольних напоїв «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед». Найменування робіт відповідно до зазначеного договору визначені пунктом 1.1 та виконуються на території заводу, за адресою Україна, Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, 51-км Санкт-Петербурзького шосе. Питання ціни договору визначено пунктом 2.1 та протоколом погодження договірної ціни і складає 127520,16 грн.

Виконання вищезазначених договорів потребувало залучення робітників загальнобудівельної галузі для здійснення підготовчих робіт, а саме обмірювання конструкцій та їх фотозйомка у тому числі у важкодоступних місцях. Для виконання таких робіт ТОВ «Будтехінжиніринг» (замовник) уклало договір з ТОВ «Софія ЛТД» (виконавець) від 16.12.2013 року за № 16/12.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, а саме випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що ТОВ «Софія» ЛТД, код ЄДРПОУ - 19321287, зареєстровано 29.01.1993 року (а.с. 122-123). ТОВ «Софія» ЛТД є платником податку на додану вартість з 17.10.1997 року відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №200055589 серія НБ № 336118 з індивідуальним податковим номером 193212804626, яке видано ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ. (а.с. 124-125).

Для виконання зазначених у договорі робіт, ТОВ «Софія» ЛТД має ліцензію № 040357 серія АД видану 12 червня 2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області (а.с.126-127).

Таким чином, встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ «Будтехінжиніринг» уклало договір з ТОВ «Софія» ЛТД від 16.12.2013 року за № 16/12, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець бере на себе обов'язок щодо надання послуг зі збору вихідних даних для обстеження й оцінки технічного стану конструкцій будівель обстеження яких провадить замовник, з метою встановлення їх фактичного технічного стану. Перелік послуг відповідно до даного договору містить у собі : фотозйомка й обмірювання у тому числі у важкодоступних місцях. Ціна договору та порядок розрахунків визначений пунктом 2.1 та становить 426,00 грн., за один людино/день ( 355,00 грн., крім того ПДВ 20% - 71,00 грн.). Загальна кількість витрачених виконавцем людино/днів встановлюється актом прийому-передачі виконаних робіт (послуг).

Відповідно до умов зазначеного договору ТОВ «Софія ЛТД» отримало від ТОВ «Будтехінжиніринг» технічні завдання, а саме технічне завдання від 16.12.2013 року зі збору вихідних даних для виконання обмірних робіт для складення креслень виробничих приміщень ПАТ «Кременчуцький міськмолокозавод» (а.с. 81) та технічне завдання від 30.01.2014 року зі збору вихідних даних для діагностики стану підлоги в приміщенні сироповарки на заводі по виробництву безалкогольних напоїв «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» (а.с. 101).

На виконання договору від 16.12.2013 року за № 16/12 ТОВ «Софія ЛТД» у визначений термін надало необхідну робочу документацію та фотоматеріали, що підтверджується відповідними накладними, а саме: накладна № 03/1 від 03.03.2014 року, якою супроводжується технічна документація (комплект фотоматеріалів по об'єкту «виробничі приміщення ПАТ «Кременчуцький міськмолокозавод», обмірні роботи та складання креслень» відповідно до технічного завдання та обмір на 7 листах) (а.с.82-100) та накладна №03/2 від 10.03.2014 року, якою супроводжується технічна документація (комплект фотоматеріалів по об'єкту «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед. Приміщення сироповарки» відповідно до технічного завдання та обмір на 2 листах) (а.с. 102-113).

Зазначена документація отримана замовником, про що свідчить підпис директора на накладних (а.с.82; 102).

Судом встановлено, що виконавцем виконано всі договірні зобов'язання, а, отже, між ТОВ «Будтехінжиніринг» та ТОВ «Софія» ЛТД підписано акти здачі-примання послуг №2/03 від 31.03.2014 року на суму 44 730,00 грн. та №1/03 від 25.03.2014 року на суму 53 676,00. (а.с. 77; 78).

На підставі наданих послуг та підписаних актів здачі-приймання наданих послуг ТОВ «Будтехінжиніринг» отримало податкові накладні за №28 від 25.03.2014 року за сумою 44 730,00 у тому числі ПДВ у розмірі 7 455, 00 грн. та №29 від 31.03.2014 року за сумою 53 676,00 грн. у тому числі ПДВ у розмірі 8 946,00 грн. (а.с. 163-164).

Розрахунки з ТОВ «Софія» ЛТД проведені у безготівковій формі та підтверджені платіжними дорученнями наявними в матеріалах справи (а.с. 79; 80).

Під час розгляду справи встановлено, що отримана технічна документація від ТОВ «Софія» ЛТД використана ТОВ «Будтехінжиніринг» у подальшій діяльності, а саме при виконанні договорів № 10/12 від 10.12.2013 року та №116 від 23.01.2014 року відповідно до технічних завдань на виконання робіт.

Судом встановлено, що на виконання договору № 10/12 від 10.12.2013 року ТОВ «Будтехінжиніринг», як виконавець, виконало всі договірні зобов'язання перед замовником Приватним підприємством «Тебодін Україна» та 08.04.2014 року підписано акт приймання- передачі науково-технічної продукції. (а.с. 75).

Також, встановлено, що на виконання договору №116 від 23.01.2014 року ТОВ «Будтехінжиніринг» як підрядник, виконало всі договірні зобов'язання перед замовником ТОВ «Проектний інститут «Гіпробум» та 26.03.2014 року підписано акт приймання - передачі науково-технічної продукції. (а.с.76).

Дефектність первинних документів, які було укладено між позивачем та зазначеними вище контрагентами, а також факт нереальності проведення фінансово-господарських операцій судом не виявлено.

Таким чином судом встановлено, що договір між ТОВ «Будтехінжиніринг» та його контрагентом укладений відповідно до вимог діючого законодавства та відповідають вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України. Сторони договору погодили всі істотні умови і між ними була досягнута домовленість щодо його виконання. Виконання договорів підтверджується первинними документами, тобто договірні зобов'язання фактично були виконані і оплачені позивачем, а значить договори між позивачем та його контрагентом мають реальний характер.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог п.п. "а" п. 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.

Згідно з п.198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Аналіз положень податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Склад валових витрат та порядок їх визначення встановлено статтями 138, 139 ПК України.

Згідно з п. 138.2 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Пунктом 138.8 статті 138 ПК України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну);

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно зі статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як підтверджено матеріалами справи, правочин укладений між позивачем та ТОВ «Софія» ЛТД виконано кожною стороною цього договору, що підтверджується первинними документами. Сторони претензій одна до одної не мали.

Відповідно до ст.201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України)

Таким чином, позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту. Суд звертає увагу на те, що податкові накладні відповідають вимогам закріпленим в ст.201 Податкового кодексу України.

Щодо посилань відповідача на акт від 02.07.2014 року за № 680/223/19321287 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Софія ЛТД» (код ЄРДПОУ 19321287) щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за березень 2014 року по взаємовідносинах з ТОВ «Будтехінжиніринг» (код ЄДРПОУ- 33205643) суд зазначає.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Юридична відповідальність кожного платника податків, відповідно до ст. 61 Конституції України, має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим.

Така ж позиція узгоджується із позицією Верховного суду України викладену в постановах №10/21 від 02.03.2010 року, №09/05 від 13.01.2009 року, №08/28 від 12.02.2008 року, а також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Як встановлено приписами ст. 19 Конституції України відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Всупереч наведеним вимогам, вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення. За таких умов, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення №0000202203 від 19.11.2014 року не відповідає вимогам закону, що є підставою для його скасування.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.8,19 Конституції України, ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 94, 158-163, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехінжиніринг" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000202203 від 19.11.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехінжиніринг" (вул. Данилевського, 27, кв. 11,м. Харків,61058, код ЄДРПОУ 33205643, інші відомості суду не відомі) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 182,70 (сто вісімдесят дві грн. 70 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 26 лютого 2015 року.

Суддя Нуруллаєв І.С.