Постанова

від 25.02.2015 по справі 826/11075/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11075/14 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Міщук М.С.

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Коток А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Тех-Комп» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тех-Комп» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

30 липня 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Тех-Комп» (далі Товариство або позивач) звернулось Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (далі ДПІ або відповідач), у якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №000922260, №000932260 від 12.03.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі про скасування постанови Товариство посилається на те, що матеріалами справи підтверджується факт реальності господарських операцій, та спрямованість на настання правових наслідків, передбачених умовами правочину.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які з'явились у судове засідання та перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Тех-Комп» з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Форс» за період з 01.07.2012 року по 31.08.2012 року.

За результатами перевірки складено Акт №690/22-621-38013414 від 21.02.2013 року (далі Акт перевірки), яким встановлено порушення:

- підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 567 305 грн.;

- пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.6 статті 201 ПК України, в результаті чого підлягає донарахуванню податок на додану вартість за липень 2012 року в сумі 164 657 грн.

На підставі Акту перевірки ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.03.2013 року:

- №000922260, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 850 958 грн., за основним платежем 567 305 грн., - штрафними (фінансовими) санкціями 283 653 грн.

- №000932260, за платежем податок на додану вартість на загальну суму 246 986 грн., з яких за основним платежем 164 657 грн., - штрафними (фінансовими) санкціями 82 329 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що реальність здійснення господарських відносин позивача з ТОВ «Форс» документально не підтверджено.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та TOB «Форс» укладено договір поставки № 14-05/12 від 14.05.2012 року, відповідно до умов якого TOB «Форс» зобов'язувалось поставити та передати ТОВ «Тех-Комп» у власність устаткування, а ТОВ «Тех-Комп» зобов'язувалось прийняти та оплатити товар, визначений відповідною специфікацією.

Також, між ТОВ «Тех-Комп» та TOB «Форс» укладено договір про надання послуг № 230512 від 25.05.2012 року, відповідно до умов якого TOB «Форс» зобов'язувалось за плату надати послуги із завантаження, розвантаження та пакування товару, визначеного договором поставки № 14-05/12 від 14.05.2012 року.

Крім того, між ТОВ «Тех-Комп» та TOB «Форс» укладено договір № 150612 від 15.06.2012 року про надання інформаційних (консультативних) послуг, відповідно до умов якого TOB «Форс» за плату надав ТОВ «Тех-Комп» наступні інформаційні (консультативні) послуги: надання (передача) інформації щодо дилерів, продавців, покупців товару, визначеного вищевказаним договором поставки № 14-05/12 від 14.05.2012 року.

На виконання умов вищевказаних договорів TOB «Форс» поставлено відповідний товар (устаткування) та надано відповідні послуги, а ТОВ «Тех-Комп» їх прийнято та оплачено.

Водночас, на виконання умов договорів, TOB «Форс» видано відповідні видаткові та податкові накладні. Розрахунки за товар, придбаний у TOB «Форс» протягом травня-серпня 2012 року, позивач здійснював шляхом безготівкового платежу у розмірі 350 000 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 16.05.2012 року та шляхом видачі на ім'я TOB «Форс» простих векселів у кількості 27 штук на загальну суму 7 660 896 гривень.

Згідно із частиною 3 статті 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» № 2374-III від 5 квітня 2001 року, умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Так, між ТОВ «Тех-Комп» та TOB «Форс» було укладено Додаткову угоду № 1 від 13.08.2012 року до вищевказаного договору поставки, якою було внесені зміни до нього в частині зміни реквізитів підприємств та в частині здійснення розрахунків позивача за придбаний товар шляхом видачі на ім'я TOB «Форс» простих векселів власної емісії.

Таким чином, розрахунки між ТОВ «Тех-Комп» та TOB «Форс» шляхом видачі та отримання простих векселів були проведені цілком правомірно, в той же час, грошові зобов'язання позивача перед TOB «Форс» за договором поставки відсутні.

Вищезазначене підтверджує факт реальності господарських операцій, та спрямованість на настання правових наслідків, передбачених умовами правочину.

Разом з тим, згідно пояснень позивача, товарно-матеріальні цінності, придбані ТОВ «Тех-Комп» у TOB «Форс», у подальшому були продані контрагентам підприємства за договорами поставки, зокрема найбільшими покупцями стали торгівельні мережі «Епіцентр» та «Нова лінія», які в господарському обороті виступають у вигляді юридичних осіб приватного права, ПАТ «НОВА ЛІНІЯ» та TOB «ЕПІЦЕНТР К» відповідно. Дана обставина була встановлена постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.02.2014 року у справі № 826/19991/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014 року.

Отже, придбання товарів у TOB «Форс» здійснювалось позивачем з метою здійснення звичайної для нього господарської діяльності, яка спрямована на отримання доходу.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.02.2014 року у справі № 826/19991/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014 року, встановлено реальність господарських відносин між TOB «Форс» та TOB «ТЕХ-КОМП» за період 01.05.2012 року по 30.06.2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.07.2013 року у справі 826/7978/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013 року, встановлено реальність господарських відносин між TOB «Форс» та TOB «ТЕХ-КОМП» за період 01.07.2012 року по 31.07.2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.10.2013 року у справі 826/7839/13-а, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2014 року, встановлено реальність господарських відносин між TOB «Форс» та TOB «ТЕХ-КОМП» за період 01.08.2012 року по 31.08.2012 року.

Таким чином, обставина реальності господарських відносин між TOB «Форс» та позивачем за період часу з 01.05.2012 року по 31.08.2012 року, у тому числі за період з 01.07.2012 року по 31.08.2012 року, не потребує доказуванню.

В обґрунтування прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач посилається на акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС № 706/3-22-80 від 16.10.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Форс щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків відомостей за період з 01.08.2011 по 31.08.2012 року».

Однак, вищевказаний акт про неможливість проведення перевірки TOB «Форс» є недопустимим доказом, з огляду те, що проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання має на меті лише отримання від таких осіб податкової інформації, відображені в акті про неможливість проведення зустрічної звірки висновки щодо нереальності господарських операцій між TOB «Форс» та його контрагентами, не можуть бути взяті до уваги, оскільки такі висновки не відповідають суті та визначеному змісту акта про неможливість проведення зустрічної звірки.

Під час проведення перевірки відповідач дійшов висновку, що TOB «Форс» є фіктивним підприємством та що останнє здійснювало свою діяльність з метою надання з податкової вигоди третім особам.

Відповідно до статті 205 КК України, фіктивне підприємництво - створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

Факт створення фіктивного підприємства підтверджується лише обвинувальним вироком щодо службових осіб підприємства або інших осіб, які були причетні до незаконної діяльності, який набрав законної сили.

Однак, на даний час не має обвинувального вироку за статтею 205 Кримінального кодексу України щодо службових осіб TOB «Форс» або будь-яких інших осіб, які були причетні, начебто, до фіктивної діяльності даного підприємства.

Крім того, з Акту перевірки відповідача вбачається, що за договором поставки № 14-05/12 від 14.05.2012 року дії службових осіб TOB «Форс» та позивача були спрямовані не на настання правових наслідків, передбачених його умовами, а на надання TOB «Форс» податкової вигоди позивачу, тобто на ухилення від сплати податків.

Проте, факт ухилення від сплати податків службовими особами позивача та TOB «Форс» також може бути підтверджений лише відповідним судовим рішенням (вироком або постановою про притягнення до адміністративної відповідальності), однак матеріали справи не містять таких процесуальних документів. Більш того, на даний час в провадженні будь-якого суду немає справи з цих питань.

Як вбачається з Акту перевірки однією з підстав для прийняття відповідачем оскаржуваних рішень стало те, що TOB «Форс» припинило подавати податкову звітність до відповідної податкової інспекції починаючи з серпня 2012 року (тобто остання податкова звітність подана за червень 2012 року)

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що положення податкового кодексу України не містять правових норм за якими порушення допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Водночас, станом на час прийняття податкових повідомлень-рішень компетентним органом не встановлено наявності умислу службових осіб TOB «Форс» або позивача на укладення угоди, спрямованої на порушення публічного порядку.

Більш того, Акт перевірки не містить посилань на вину позивача, яка виразилася в намірі позивача порушити публічний порядок, та не містить посилання на те, в чому таке порушення полягає.

Отже, відповідач, зробивши висновок в Акті перевірки про нікчемність правочинів, керувався лише припущеннями щодо нікчемності (фіктивності) укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини очевидно суперечать інтересам держави, не підкріплена належними доказами, а саме: рішеннями суду про визнання їх такими або відповідного вироку суду щодо службових осіб Позивача або TOB «Форс».

Таким чином, відповідачем з перевищенням своїх повноважень у Акті перевірки зроблено висновок про те, що укладені правочини між позивачем та TOB «Форс» є нікчемними.

Обґрунтовуючи законність оскаржуваних рішень відповідача суд першої інстанції посилається на те, що на день проведення перевірки позивача TOB «Форс» було визнано банкротом, про що, зокрема, міститься інформація в індивідуальних базах даних TOB «Форс».

Однак, дані висновку суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та спростовується наступним.

Так, ухвалою господарського суду Київської області від 06.09.2012 року у справі № Б11/097-12 за заявою ПП «Аліант» про банкротство порушено провадження у справі про банкротство TOB «Форс».

Постановою господарського суду Київської області від 19.09.2012 року у справі № Б11/097-12 за заявою ПП «Аліант» про банкротство TOB «Форс» останнє визнано банкротом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Натомість, у подальшому постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2012 року у справі № Б11/097-12 за заявою ПП «Аліант» про банкротство TOB «Форс» постанову господарського суду Київської області від 19.09.2012 року скасовано та одночасно припинено провадження у справі.

Таким чином, на день складання Акту перевірки TOB «Форс» не було визнано банкротом.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на час укладення та виконання підприємствами договору поставки № 14-05/12 від 14.05.2012 року TOB «Форс» було суб'єктом господарювання, який здійснював зовнішньоекономічну діяльність, зокрема підприємство здійснювало імпортування на територію України товарно-матеріальних цінностей. Основним предметом імпортування TOB «Форс» були компресорні установки, устаткування та комплектуючі до них.

Так, TOB «Форс» з 13.05.1999 року по 03.12.2012 року перебувало на обліку в Київській регіональній митниці. За період часу з 2010 по 2012 рік TOB «Форс» імпортувало на територію України товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 42 153 831 грн. 5 коп., з них в 2012 році на суму 3 410 340 грн. 80 коп., за цей час під час митного оформлення товарів TOB «Форс» сплатило на користь бюджету України податок на додану вартість у загальному розмірі 8 430 766 грн. 30 коп., з них в 2012 році на суму 682 068 грн. 16 коп., що підтверджуються відповіддю Київської міжрегіональної митниці Міндоходів № 14.1/6-12/2566 від 30.07.2013 року.

Відтак, вищенаведеним підтверджується наявність у TOB «Форс» товарів, які були продані позивачу.

Крім того, на момент укладення та виконання договорів поставки TOB «Форс» мало трудові ресурси, необхідні та достатні для виконання договорів, укладених з Позивачем. Зокрема, в травні 2012 року в TOB «Форс» працював 21 найманий працівник, а в червні 2012 року - 11 найманих працівників. Дані обставини підтверджуються відповіддю Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському району м. Києві № 12236/05 від 14.06.2013 року.

Таким чином, вищенаведеним підтверджується наявність у TOB «Форс» трудових ресурсів, необхідних для виконання договорів поставки, укладених з позивачем.

Крім того, в матеріалах даної справи наявна постанова СВ ФР ДДІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів про закриття кримінального провадження № 32013111100400000.

За результатами розслідування вищевказаного кримінального провадження слідчим було встановлено (підтверджено) факт реальності господарських відносин між позивачем та TOB «Форс» у зв'язку із чим було прийнято рішення про закриття кримінального провадження внаслідок відсутності в діях службових осіб позивача складу злочину, передбаченого статтею 212 КК України.

Однак, судом першої інстанції не досліджено та не враховано вищевказаного доказу при прийнятті оскаржуваної постанови.

Судом першої інстанції також не досліджено та не враховано при винесенні оскаржуваної постанови, нотаріально посвідченої заяви колишнього директора TOB «Форс» А.Ревербері в якій він підтверджує факт реальності господарських відносин між позивачем та TOB «Форс», а також той факт, що А.Ревербері особисто укладав та підписував відповідні договори з TOB «Форс».

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити.

Керуючись статтями 94, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Тех-Комп» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2014 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №000922260, №000932260 від 12.03.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Тех-Комп» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 923 грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Повний текст рішення складено 26.02.2015 року

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.