Ухвала

від 25.02.2015 по справі 826/16627/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/16627/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

25 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретар судового засідання Самсонова М.М., за участю сторін: представник позивача Янчук М.В., представник відповідача Скапоущенко О.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2015 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клінінгова компанія «Ден» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Клінінгова компанія «Ден» (надалі - ТОВ «Клінінгова компанія «Ден») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.12.2013 року № 0007532201.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки податкового органу щодо нереальності господарських операції укладених з контрагентами ТОВ «ТД Щедра Комора» і ТОВ «Компанія «Форест 2010» є необґрунтованими і спростовуються наданими позивачем первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.01.2015р. позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 11.12.2013 року № 0007532201.

Суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції позивача з контрагентами здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються первинними документами.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.01.2015р. як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та таким, що прийнято у межах та на підставі наявних у податкового органу повноважень, та у зв'язку з виявленими під час перевірки позивача порушеннями вимог податкового законодавства.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Клінінгова компанія «Ден» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ТД Щедра Комора» і ТОВ «Компанія «Форест 2010» за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р., за результатами якої складений акт від 25.11.2013р. № 2009/26-59-22-01-19/36216951.

Згідно висновків акту перевірки позивачем в порушення норм ст. 22, п. 44.1 ст. 44, ст. 138, п. 185.1 ст. 185, ст. 188, п. 198.1, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, п.200.1 ст. 200, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6 і п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України завищено податковий кредит за вересень-жовтень 2011 року і травень 2012 року на загальну суму податку на додану вартість 314 772,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що вказані порушення виникли внаслідок віднесення до складу податкового кредиту за відповідні звітні податкові періоди сум податку на додану вартість з вартості придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств ТОВ «ТД Щедра Комора» і ТОВ «Компанія «Форест 2010» з ознаками фіктивності, а також не підтвердженням документально здійснення таких господарських операції і використання їх результатів подальшій господарській діяльності.

Такі висновки відповідачем прийняті з урахуванням висновків інших актів перевірок, зокрема, акту ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 29.03.2012р. № 33/22-05/37474892 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ТД «Щедра Комора» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями та постачальниками за серпень-грудень 2011 року» та ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області від 29.03.2012р. № 718/2204/36989451 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «КОМПАНІЯ «ФОРЕСТ 2010» щодо документального підтвердження господарських відносин з їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2011 - червень 2012». У вказаних актах зазначено про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача, встановлено відсутність здійснення товарно-господарських операцій з боку таких підприємств.

На підставі вказаного акту відповідачем 11.12.2013 р. прийнято податкове повідомлення-рішення (форми «Р») за № 0007532201, яким визначило ТОВ «Клінінгова компанія «Ден» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 393 466,00 грн., в т.ч. 314 772,00 грн. за основним платежем, 78 694,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Після оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення в адміністративному (досудовому) порядку до Головного управління Міндоходів у м. Києві, спірне податкове повідомлення-рішення рішення від 11.12.2013 року № 0007532201 залишено без змін.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (надалі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надане право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені розділом 5 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. цієї статті встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу положень підпунктів 198.6 та 198.3. статті 198 Податкового кодексу України випливає, що виникнення у платника ПДВ права на включення податку до податкового кредиту пов'язано із фактичним відбуттям господарської операції з постачання товарів (виконання робіт, надання послуг), визначеної в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі за текстом Закон №996-XIV). Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані із рухом активів, зміною зобов'язань та власного капіталу платника податків та відповідають змісту укладених договорів.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність вчинення господарської операції, відповідність вчиненої господарської операції господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на формування податкового кредиту.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV (надалі за текстом Закон № 996) метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 Закону № 996 документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинним документом.

Згідно частини 1 статті 9 Закону № 996 первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є підставою для бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Крім того, пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, чинним законодавством встановлено, що формування податкового кредиту з податку на додану вартість допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Податковий кодекс України визначає податкові накладні. Наявність податкових накладних, які відповідають вимогам законодавчих актів була встановлена і під час проведення перевірки і в судовому засіданні, тому у позивача були законні підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Клінінгова компанія «Ден» (Покупець) та ТОВ «ТД Щедра Комора» уклали договір поставки товару від 05.09.2011р. за № 9/1-11.

Крім того, ТОВ «Клінінгова компанія «Ден» (Покупець) уклав з ТОВ «Компанія «Форест 2010» (постачальник) договір від 17.05.2012р. за № 17/05-01 з ТОВ «Компанія «Форест 2010».

На підтвердження здійснення господарських операції, зокрема отримання товарно-матеріальних цінностей (миючих засобів, очищувачів, захисного покриття, та ін.) від ТОВ «ТД Щедра Комора» і ТОВ «Компанія «Форест 2010», транспортування товарів до пункту призначення та проведення розрахунків за такі поставлені товари позивачем надано наступні документи:

- видаткові накладні від 06.09.2011р. № ЩК-0000013 на суму 405 502,90 грн., від 20.09.2011р. № ЩК-0092001 на суму 395 130,00 грн., від 04.10.2011р. № ЩК-0000401 на суму 428 852,14 грн., від 17.10.2011р. № ЩК-0001711 на суму 436 965,00 грн., від 31.05.2012р. № Ф-00003106 на суму 222 182,04 грн., всього на загальну суму 1 888 632,08 грн. (з ПДВ);

- податкові накладні від 06.09.2011р. № 13 на суму 405 502,90 грн. (в т.ч. ПДВ - 67 583,82 грн.), від 20.09.2011р. № 26 на суму 395130,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 65 855,00 грн.), від 04.10.2011р. № 401 на суму 428852,14 грн. (в т.ч. ПДВ - 71 475,36 грн.), від 17.10.2011р. № 1711 на суму 436 965,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 72 827,50 грн.), від 31.05.2012р. № 3106 на суму 222 182,04 грн. (в т.ч. ПДВ - 37 030,34 грн.), всього на загальну суму ПДВ 314 772,02 грн.;

- оборотно-сальдові відомості по рахунку бухгалтерського обліку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по операціях з ТОВ «ТД Щедра Комора» і ТОВ «Компанія «Форест 2010» за відповідні періоди;

- виписки ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві (МФО 380805) по особовому рахунку ТОВ «Клінінгова компанія «Ден» № 26009111567 з відомостями про перерахування протягом жовтня-грудня 2011 року і вересня 2012 року сум коштів (всього 1 888 632,08 грн.) на користь ТОВ «ТД Щедра Комора» і ТОВ «Компанія «Форест 2010» в якості оплати за витратні матеріали згідно вищевказаних договорів (вартість товару з ПДВ);

- договір транспортного експедирування від 01.03.2011р. за № 01/03-11, укладеного між ТОВ «Клінінгова компанія «Ден» (як Замовником) і ФОП ОСОБА_5 (Експедитор) щодо надання платних послуг з організації перевезення вантажу та додаткових послуг строком дії по 31.12.2013р., ліцензії серії НОМЕР_1 виданої ОСОБА_5 на право здійснення господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, свідоцтв про сплату єдиного податку та платника єдиного податку - ФОП ОСОБА_5;

- товарно-транспортні накладні від 06.09.2011р., 20.09.2011р., 04.10.2011р., 17.10.2011р. та від 31.05.2012р.

Крім того, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «ТД Щедра Комора» і ТОВ «Компанія «Форест 2010» станом на 05.09.2011р. і 17.05.2012р. відповідно були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі та відомості відносно них мали статус підтверджених, тобто, були юридичними особами, наділеними цивільною правоздатністю і дієздатністю.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів згодна з висновком суду першої інстанції, що позивач на підтвердження реального характеру здійснення господарських операцій з контрагентами надав суду першої інстанції первинні документи бухгалтерського обліку та податкової звітності. Вищенаведені документи містять всі необхідні реквізити, підписи уповноважених представників сторін та печатки підприємств, що відповідає вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і підтверджують факт здійснення господарської операції.

Отже, доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Повний текст ухвали виготовлено 26.02.2015р.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2015 р., залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2015 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клінінгова компанія «Ден» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, залишити без змін.

Ухвалу суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль

.

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Епель О.В.

Кобаль М.І.