Ухвала

від 25.02.2015 по справі 806/4636/14

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Сичова О.П.

Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.

УХВАЛА

іменем України

"25" лютого 2015 р. Справа № 806/4636/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Одемчука Є.В.

суддів: Бучик А.Ю.

Майора Г.І.,

при секретарі Витрикузі В.П. ,

за участю сторін:

представника позивача Мартинюка І.В.,

представника відповідача Бистрицької Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "01" грудня 2014 р. у справі за позовом Приватного підприємства "Техкомплект" до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підприємство "Техкомплект" (далі - ПП "Техкомплект") звернулося з позовом до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Бердичівська ОДПІ), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 03 жовтня 2014 року №0001362200, яким збільшено підприємству суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 177773,00 грн., в т.ч. 142218,00 грн. - за основним платежем та 35555,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 01.12.2014 року позов задоволено, визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції від 03.10.2014 р. №0001362200.

Не погоджуючись з даною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення відповідача прийнято не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіряючи правомірність прийнятого рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

В період з 28 серпня 2014 року по 03 вересня 2014 року відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Техкомплект" з питань достовірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ "Декос Альянс" за період липень - листопад 2011 року , ТОВ "Зв'язок-буд" за період грудень 2011 року, січень 2012 року, березень-червень 2012 року та ТОВ "Магмастіл" за період лютий 2012 року, травень-серпень 2012 року, листопад 2012 року.

За результатами вказаної перевірки, складено акт №1616/22-00/306178847 від 10.09.2014 рок (далі- акт), в якому зафіксовано порушення позивачем вимог: п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

На підставі результатів вказаного акту Бердичівською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення: №0001362200 від 03.10.2014 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі розміром 177773,00 грн., у тому числі 142218,00 грн. - основний платіж та 35555,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с.202 т. 1).

Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням, колегія суддів зазначає наступне.

Судом встановлено, що 01 липня 2011 року між ПП "Техкомплект" (покупець) та ТОВ "Декос Альянс" укладено договір поставки продукції №63, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставляти з передачею у власність покупцю, за окремими замовленнями (заявками) останнього, продукцію, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити: зварювальні матеріали. Найменування, асортимент та ціна продукції до початку її поставки погоджуються згідно рахунків.

Відповідно до пункту 5.2 вказаного договору, поставка продукції здійснюється за рахунок і транспортом постачальника або іншим перевізником за рахунок постачальника.

Факт виконання вказаних договорів підтверджуються податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та доказами подальшого використання позивачем придбаних товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності шляхом їх продажу суб'єктам господарської діяльності, що стверджується податковими накладними, видатковими накладними, актами прийому-передачі товару (а.с.18-34 т.1, 221-250 т.1, 1-28 т.2).

Оплата вартості товару позивачем на користь ТОВ "Декос Альянс" здійснено шляхом безготівкового розрахунку .

Щодо діяльності позивача (продавця) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зв'язок-Буд" (постачальника) судом встановлено, що 09 грудня 2011 року та 04 січня 2012 між ними, відповідно, укладено договори поставки товарів №091211/2 та №040112/1, згідно яких постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цими договорами, поставити (передати у власність) покупцю, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цими договорами прийняти та оплатити: дріт та електроди (згідно рахунку-фактури). Асортимент, кількість і ціна товару, що є предметом цього договору, визначаються в рахунках-фактурі.

Відповідно до пункту 3.2 даних договорів, доставка товару здійснюється постачальником за власний рахунок.

Факт виконання договорів підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, рахунками -фактурами, актами прийому - передачі товару, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку №281/1 та доказами подальшого використання позивачем придбаних товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності шляхом їх продажу суб'єктам господарської діяльності, що стверджується податковими накладними, видатковими накладними та товарно-транспортними накладними (а.с.45-64, 66-67 т.1, 70-71 т.1).

Оплата вартості товару позивачем на користь ТОВ "Зв'язок-Буд" здійснено шляхом безготівкового розрахунку (а.с.65-66 т.1, 68-70 т.1, 72-74 т.1, а.с.30-111 т.2).

Як вбачається з матеріалів справи, 26 січня 2012 року між Приватним підприємством "Техкомплект" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Магмастіл" (продавець) укладено договір №М0561, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує продукцію (товар). Кількість товару вказується у товарних накладних, рахунках-фактурах, що є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до пункту 4.1 даного договору, поставка (відвантаження) товару здійснюється на складі продавця.

Факт виконання договору підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, рахунками -фактурами, актами прийому - передачі товару, журналами ордерами по рахунку №631, журналом виданих довіреностей та оборотно-сальдовими відомостями по рахунку №281/1 (а.с.76-88 т.1, 89-90 т.1, 91-92 т.1, 97-120 т.1).

Оплата вартості товару позивачем на користь ТОВ "Магмастіл" здійснено шляхом безготівкового розрахунку (а.с.89, 91, 93-96 т.1).

Товарно-матеріальні цінності отримані за вказаним договором були в подальшого використані Приватним підприємством "Техкомплект" у господарській діяльності шляхом їх продажу суб'єктам господарської діяльності, що стверджується податковими накладними, видатковими накладними та товарно-транспортними накладними (а.с. 112-137 т.2).

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, регулюються ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Кодекс).

Так, згідно п. 198.1 ст. 198 Кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 цієї ж статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку та придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами п. 198.6 ст. 198 Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документі - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно до даної статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку.

Усі господарські операції підтверджені первинними документами позивача відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Податкового кодексу України, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Зазначені документи, підтверджують взаємовідносини позивача з ТОВ "Декос Альянс", ТОВ "Зв'язок-буд" та ТОВ "Магмастіл", містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені для даного виду господарських операцій, містять необхідні відомості про господарську операцію, підтверджують реальність руху активів учасників правовідносин, а відтак є первинними в розумінні закону.

Посилання відповідача на відсутність товарно - транспортних накладних є безпідставним , оскільки оформлення та наявність товарно-транспортної накладної не є обов'язковим для цілей податкового обліку та не є підставою для висновку про відсутність господарських операцій між суб'єктами господарювання.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушення податкової дисципліни третіми особами не впливає на формування податкового кредиту позивача.

Чинне законодавство не передбачає, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі виконання платником податку усіх передбачених законом умов щодо отримання такого податкового кредиту та має всі документальні підтвердження його розміру, не ставитися у залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Норми податкового законодавства не передбачають, що право на формування податкового кредиту повинно ставитися у залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

З урахуванням законодавчого регулювання спірних правовідносин та встановлених у справі обставини щодо дотримання позивачем усіх визначених Податковим кодексом України умов для включення сплаченого в ціні придбаних товарів податку на додану вартість до складу податкового кредиту підприємства та при наявності належним чином складених податкових накладних, виданих платником податку на додану вартість, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення апелянта.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "01" грудня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Є.В.Одемчук

судді: (підпис) А.Ю.Бучик

(підпис) Г.І. Майор

Повний текст cудового рішення виготовлено "26" лютого 2015 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позива0чу/позивачам: Приватне підприємство "Техкомплект" пл.Соборна,25,м.Бердичів,Житомирська область,13300

3- відповідачу/відповідачам: Бердичівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області вул.Б.Хмельницького,24-а,м.Бердичів,Житомирська область,13300

- ,