Ухвала

від 19.02.2015 по справі 804/10733/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 лютого 2015 рокусправа № 804/10733/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..

за участю:

представника позивача: Кок С.А.,

представника відповідача: Василенко О.А..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року у справі №804/10733/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «ДНІПРОТЕХПРОМ» до державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

в с т а н о в и в :

09 серпня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю НВП «ДНІПРОТЕХПРОМ» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 24.04.2013 року №0001391530 та №0001381530.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними та необґрунтованими, оскільки прийняті на підставі висновків акту перевірки, що не відповідають суті спірних відносин. Також, позивач зазначає, що висновки акту перевірки ґрунтуються лише на припущеннях податкового органу та на обставинах, що не відповідають дійсності, тому вказані висновки носять протиправний характер, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправнимм та скасовано податкові повідомлення - рішення державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 24.04.2013 року №0001391530 та №0001381530.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції державна податкова інспекція в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем було допущено порушення вимог чинного податкового законодавства при формуванні податку на додану вартість та податку на прибуток, внаслідок укладення правочинів, що не підтверджені належними документами первинного бухгалтерського обліку, з метою отримання податкової вигоди. У зв'язку з зазначеним, податковим органом було правомірно відображено в висновках акту перевірки про виявлені під час проведення перевірки порушення та прийнято за наслідками перевірки податкові повідомлення - рішення, які є законними та обґрунтованими, а відтак підстави для їх скасування відсутні.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 01.03.2013 року по 07.03.2013 року посадовими особами ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ НВП «ДНІПРОТЕэХПРОМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Ривс» за період з 01.02.2012 року по 28.02.2012 року, з 01.06.2012 року по 31.07.2012 року, з ТОВ «Галактика М» за період з 01.03.2012 року по 31.05.2012 року, з ТОВ «Феріт Д» за період з 01.07.2012 року по 30.11.2012 року, за результатами якої складено акт №897/222/30557453 від 15.03.2013 року.

Перевіркою встановлено порушення:

ч. 1,5 ст203, п. 1,2 ст. 215 ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених ТВО «НВП «ДНІПРОТЕХПРОМ» при придбанні товарів у ТОВ «Ривс» у лютому, червні 2012 року, у ТОВ «Галактика М» у березні - травні 2012 року у ТОВ «Феріт Д» у липні - листопаді 2012 року - зазначені правочині мають ознаки протиправності.

абз. «а» п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, абз. «а» п. 198.1 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-ІУ (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 86101.00 грн., у т.ч. - по декларації за лютий 2012 року на суму 14942.00 грн., по декларації за березень 2012 року - на суму 13826.00 грн., по декларації за квітень 2012 року - на суму 16326.00 грн., по декларації за травень 2012 року- на суму 10850.00 грн., по декларації за червень 2012 року - на суму 8400.00 грн., по декларації за липень 2012 року - на суму 15289.00 грн., по декларації за серпень 2012 року - на суму 126.00 грн., по декларації за вересень 2012 року - на суму 5168.00 грн., по декларації за жовтень 2012 року - на суму 1157.00 грн., по декларації за листопад 2012 року - на суму 17.00 грн.

пп.14.1.27, ст. 138, ст. 140, ст. 142, ст. 143, пп.135.5.4, п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-ІУ ( зі змінами та доповненнями). В результаті чого занижено податок на прибуток за І -ІУ квартали 2012 року на суму 198893.00 грн., у т.ч.: за 1 квартал 2012 року на суму 66454.00 грн, за ІІ квартал 2012 року на суму 82181.00 грн., за ІІІ квартал 2012 року на суму 47547.00 грн., за У квартал 2012 року на суму 2712.00 грн..

За наслідками перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення:

№0001381530 від 24.04.2013 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за основним платежем з податку на прибуток приватних підприємств на суму 198893 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 49723 грн..

№0001391530 від 24.04.2013 року, яким позивачу нараховано грошове зобов'язання за основним платежем з податку на додану вартість на суму 86101 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 21525 грн..

Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень рішень від 24.04.2013 року №0001381530 та №0001391530 є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив з того, що між позивачем та його контрагентами укладено договори, за наслідками яких сформовано податкову звітність з податку на додану вартість та податку на прибуток у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів перевірки, фактично, підставою для визначення грошового зобов'язання за основним платежем з податку на додану вартість та податку на прибуток стала відсутність, на думку податкового органу, належного підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Ферід -Д», ТОВ «Галактика М» та ТОВ «Ривс».

Означеного висновку ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська дійшла з огляду на матеріали перевірок контрагентів позивача. За вказаними матеріалами встановлено, що у перевіряємих відсутні необхідні умови для здійснення відповідної господарської діяльності - відсутній персонал, основні засоби, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, місцезнаходження товариств та їх посадових осіб не встановлено.

Суд апеляційної інстанції не приймає зазначені доводи відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно із п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що не враховуються при визначені оподатковуваного прибутку, визначені ст.139 ПК України.

У зв'язку з виявленими порушеннями податкового законодавства контрагента позивача, податковий орган дійшов висновку про відсутність реальності настання наслідків, обумовлених господарськими операціями між позивачем та ТОВ «Ферід-Д».

Однак, із зазначеним висновком податкового органу неможливо погодитись з огляду на наступне.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідок якої є поставка товару (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 01.02.2012 року між позивачем та ТОВ «Ривс» було укладено договір № 0201-15 про поставку позивачу товару в асортименті у відповідності до рахунків на умовах франко - склад постачальника, на загальну суму 140050,11 грн., в т.ч. ПДВ - 23341,69 грн..

28.02.2012 року між позивачем та ТОВ «Галактика М» було укладено договір № 0228-01 про поставку позивачу товару в асортименті у відповідності до рахунків на умовах франко - склад постачальника, на загальну суму 246009,66 грн., в т.ч. ПДВ 41001,61 грн.

03.07.2012 року між позивачем та ТОВ «Феріт Д» було укладено договір № 0703-02 про поставку позивачу товару в асортименті у відповідності до рахунків на умовах франко - склад постачальника, на загальну суму 130545,15 грн., в т.ч. ПДВ 21757,52 грн.

На підтвердження реального характеру настання наслідків обумовлених зазначеними договорами позивачем до суду надано копії таких документів: податкових та видаткових накладних, договорів поставки та рахунків до договорів поставки, накладних на поставлений товар.

Оплату за товар було здійснено шляхом безготівкових розрахунків, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень.

Транспортування товару здійснювалось на замовлення та за рахунок позивача зі складу контрагентів, шляхом залучення третіх осіб - перевізників, вказане підтверджується копіями товарно - транспортних накладних.

Також, позивачем до суду було надано копії первинної документації стосовно використання, в тому числі подальшої реалізації, придбаного у ТОВ «Ривс», ТОВ «Феріт Д», ТОВ «Галактика М» товару.

Досліджені вище документи відповідають вимогам чинного законодавства, та визнаються судом апеляційної інстанції як первинні з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, первинні документи відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять всі необхідні реквізити, та обов'язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про неправомірне відображення позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток у податковій звітності за вказаними господарськими операціями.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоди не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ «Ферід-Д», ТОВ «Галактика М», ТОВ «Ривс» наслідком яких є поставка товару.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити й те, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту відповідні суми ПДВ, отримані за рахунок договорів, укладених позивачем з означеними контрагентами, на підставі належним чином оформлених первинних документів, в тому числі податкових накладних, отриманих в ході реального здійснення господарської операції, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства.

Також, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи відповідача щодо відсутності у позивача необхідних потужностей для ведення господарської діяльності, через те, що ним не сплачується збір на забруднення атмосферного повітря, земельний податок, а також він не має в приватній власності нерухомого майна, оскільки первинні документи в своїй сукупності свідчать про реальність здійснення позивачем господарських операцій із контрагентами у перевіряє мий період, крім того позивачем до суду було надано договори оренди нежитлових приміщень, що використовуються ним в господарській діяльності.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року у справі №804/10733/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим