Ухвала

від 26.02.2015 по справі 826/11039/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/11039/14 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

26 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Интерконтиненталь" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Интерконтиненталь" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2014 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Интерконтиненталь" подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Компанія Интерконтиненталь" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Мон Шері" (код ЄДРПОУ 37395643), ТОВ "Майстер-Буд-Інвест" (код ЄДРПОУ 33710469), ТОВ "Т.К. "Трансфер Сервіс" (код ЄДРПОУ 37106701) за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року, за результатами якої складено акт від 10 квітня 2014 року № 371/26-54-22-03-07/35900110.

В акті перевірки встановлено порушення позивачем підпункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-ХІV, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 389 459 грн.; порушення пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-ХІV, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 338660 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 28 квітня 2014 року № 0005872203, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 389 459 грн.; податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 28 квітня 2014 року № 0005882203, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 382355,75 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні податкові повідомлення-рішення в частині, що оскаржуються, були винесені податковим органом внаслідок взаємовідносин позивача з ТОВ "Мон Шері".

В підтвердження права на формування податкового кредиту та права на формування валових витрат позивачем надано суду першої інстанції: договір про надання транспортно-експедиційних послуг будівельними машинами та вантажним автотранспортом № 325 від 02 березня 2011 року, укладений між ТОВ "Компанія Интерконтиненталь" (замовник) та ТОВ "Мон Шері" (виконавець), за умовами якого виконавець бере на себе зобов'язання надати замовнику транспортно-експедиційні послуги вантажним автотранспортом та будівельно-монтажною спецтехнікою, пов'язані з обслуговуванням потреб замовника, який, в свою чергу, зобов'язується зробити замовлення на виконання послуг згідно даного договору, прийняти і своєчасно оплатити надані послуги в повному обсязі. На виконання вказаного договору позивачем було надано акти надання послуг, рахунки-фактури, платіжні доручення, податкові накладні.

Однак вказані документи судом першої інстанції правомірно не були прийняті, як належні докази реальності здійснення господарських операцій, з огляду на наступне.

З досліджених вище договору та доданих до нього документів вбачається, що вони від імені ТОВ "Мон Шері" підписані ОСОБА_3.

У той же час, з пояснень свідка ОСОБА_4 в судовому засіданні суду першої інстанції встановлено, що вказані документи підписані нею (ОСОБА_4.) від імені ОСОБА_3

При цьому, відповідних належних та допустимих доказів, які б свідчили про право свідка (ОСОБА_4.) підписувати фінансово-господарські документи ТОВ "Мон Шері", суду першої інстанції надано не було.

Відповідачем в підтвердження нікчемності укладених позивачем з ТОВ "Мон Шері" (код ЄДРПОУ 37395643) правочинів надано письмовий доказ, а саме: протокол допиту свідка ОСОБА_3 (директора ТОВ "Мон Шері"), відповідно до якого остання пояснила, що на посаді директора підприємства вона перебувала протягом місяця з дати реєстрації (08 листопада 2010 року), при цьому у вказаному періоді фінансово-господарської діяльності від імені підприємства не вела, податкової звітності не підписувала та до податкових органів не подавала, договорів на поставку товарів, робіт, послуг не укладала, печаткою підприємства не користувалася, про місцезнаходження печатки обізнана не була.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. При цьому, відповідно до п.п. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, під собівартістю реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу розуміються витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальником/продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Враховуючи, що позивачем не надано документів на підтвердження використання в межах своєї господарської діяльності придбаного у контрагентів товару, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про недоведеність позивачем здійснення ним господарських операцій з вказаними контрагентами реального характеру та використання придбаного товару в межах своєї господарської діяльності чи придбання з такою метою.

Вказана позиція, зокрема, підтверджується постановою Верховного Суду України від 05 березня 2012 року у справі № 21-421а11.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані позивачем докази не дають підстав для формування валових витрат та для нарахування податкового кредиту при наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданих послуг.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Интерконтиненталь" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Повний текст виготовлено: 26.02.2015 року.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Літвіна Н. М.

Ганечко О.М.