Постанова
від 09.02.2015 по справі 804/20658/14
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2015 р. Справа № 804/20658/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Віхрова В.С.

при секретарі судового засідання Драгота С.А.,

за участю:

представник позивача Бакум Г.О.

представник позивача Ковальчук В.В.

представник відповідача Волошина В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Дніпропетровський проектно-вишукувальний інститут Залізничного транспорту України» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

12.12.2014 р. Державне підприємство «Дніпропетровський проектно-вишукувальний інститут Залізничного транспорту України» (надалі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (надалі - відповідач), в якому просить:

1. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0003832202 від 17.10.2014 р., яким визначена сума грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1035226,00 грн. (основний платіж - 865953,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 169273,00 грн.);

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0003852202 від 17.10.2014 р., яким визначена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 394513,50 грн. (основний платіж - 340919,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 53594,50 грн.);

3. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0005731703 від 23.07.2014 р., яким визначена сума грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 510,00 грн. (основний платіж - 0,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 510,00 грн.).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2015 р. провадження у справі було зупинено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2015 р. провадження у справі поновлено.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що вважає зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки не ґрунтуються на законі та прийняті податковим органом без достатніх на те правових підстав.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Повноваження, компетенція контролюючих органів, обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України. Державні податкові інспекції є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: загальність оподаткування; рівність усіх платників перед законом; невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства; презумпція правомірності рішень платника податку; фіскальна достатність; соціальна справедливість; економічність оподаткування; нейтральність оподаткування; стабільність; рівномірність та зручність сплати; єдиний підхід до встановлення податків та зборів. Зазначені принципи спрямовані на недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації.

Порядок проведення документальних перевірок залежить від способу організації та місця проведення. Методика проведення перевірок контролюючими органами передбачена главою 8 Податкового кодексу України, а саме види перевірок, порядок та особливості проведення, умови та порядок допуску посадових осіб, строки їх проведення, оформлення перевірок.

У відповідності п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Судом встановлено, що з 10.04.2014 р. по 22.05.2014 р. податковим органом проведено планову виїзну перевірку Державного підприємства «Дніпропетровський проектно-вишукувальний інститут Залізничного транспорту України» (ЄДРПОУ 1097415) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р., за результатами якої складено Акт від 29.05.2014 р. №1139/2202/1097415 (надалі - Акт перевірки 1).

Актом перевірки встановлено порушення:

- п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, пп.138.8.1 п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, а саме позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 865953,00 грн., в тому числі за 2 квартал 2011 р. на суму 184883,00 грн., за 4 квартал 2011 р. на суму 3978 грн., за 2 квартал 2012 р. на суму 528,00 грн., за 4 квартал 2012 р. на суму 40282,00 грн., за 2013 р. на суму 636282,00 грн.;

- п.187.1 ст. 187, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме позивачем занижено податок на додану вартість на суму 376582,00 грн., в тому числі за червень 2011 р. на суму 160768,00 грн., за грудень 2011 р. на суму 3459,00 грн., за січень 2012 р. на суму 3333,00 грн., за лютий 2012 р. на суму 3333,00 грн., за березень 2012 р. на суму 2200,00 грн., за квітень 2012 о. на суму 3068,00 грн., за липень 2012 р. на суму 833,00 грн., за жовтень 2012 р. на суму 19991,00 грн., за листопад 2012 р. на суму 330,00 грн., за грудень 2012 р. на суму 17440,00 грн., за серпень 2013 р. на суму 20870,00 грн., за листопад 2013 р. на суму 10694,00 грн., за грудень 2013 р. на суму 130263,00 грн.;

- п.51.1 ст. 51 Податкового кодексу України, а саме позивач не відобразив в податковому розрахунку за формою 1ДФ у VI кварталі 2012 р. та у VI кварталі 2013 р. виплати сум доходу фізичним особам-підприємцям, за що підприємство повинно сплатити фінансову санкцію.

На підставі Акту перевірки 1 23.07.2014 р. податковим органом винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0002762202, яким було визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1082441,25 грн. (за основним платежем - 865953,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 216488,25 грн.);

- №0002772202, яким було визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 470727,50 грн. (за основним платежем - 376582,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 94145,50 грн.);

- №0005731703, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 510,00 грн. (за основним платежем - 0,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 510,00 грн.).

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач надав скаргу до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 06.08.2014 р. №504/НП.

Податковим органом у період з 02.09.2014 р. по 12.09.2014 р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку Державного підприємства «Дніпропетровський проектно-вишукувальний інститут Залізничного транспорту України» (ЄДРПОУ 1097415) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р. з питань, які стали предметом оскарження, за результатом якої складено Акт від 15.09.2014 р. №2131/2202/1097415 (надалі - Акт перевірки 2), висновки якого аналогічні висновкам Акту перевірки 1.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 02.10.2014 р. №6976/10/04-36-10-08-09 за результатами розгляду скарги позивача на податкові повідомлення-рішення скасовано податкове повідомлення-рішення №0002762202 від 23.07.2014 р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 47215,00 грн. (штрафні (фінансові) санкції), скасовано податкове повідомлення-рішення №0002772202 від 23.07.2014 р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 75855,00 грн. (основний платіж - 35663,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 40192,00 грн.), залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0005731703 від 23.07.2014 р. В іншій частині скаргу залишено без задоволення.

Замість скасованих податкових повідомлень-рішень податковим органом 17.10.2014 р. винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0003832202, відповідно до якого сума грошового зобов'язання з податку на прибуток складає 1035226,00 грн. (основний платіж - 865953,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 169273,00 грн.;

- №0003852202, відповідно до якого сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість складає 394513,50 грн. (основний платіж - 340919,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 53594,50 грн.).

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач надав скаргу до Державної фіскальної служби України, за результатами якої оскаржені податкові повідомлення-рішення залишені без змін (рішення Державної фіскальної служби України від 02.12.2014 р. №7861/6199-99-10-01-15).

В ході проведення перевірок були встановлені наступні порушення та відповідні їм правовідносини.

Позивач мав взаємовідносини з ДТГО «Львівська залізниця» з надання останньому послуг з проектно-вишукувальних робіт на загальну суму 964608,00 грн. (ПДВ 160768,00 грн.), які виконувались на підставі завдань на проектування, затвердженого в лютому 2011 року заступником начальника залізниці - начальником служби колії ДТГО «Львівська залізниця», а саме: реконструкція колійного розвитку станції Великі Бірки (обл. Тернопільська); реконструкція колійного розвитку станції Максимівка (обл. Тернопільська, м. Максимівка); реконструкція колійного розвитку станції Тернопіль.

На адресу податкового органу надійшов Акт Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області «Про результати ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Дніпропетровський проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України» за період з 01.09.2011 р. по 31.07.2013 р.» від 15.10.2013 р. №05-25/5, яким встановлено заниження доходів підприємством в результаті не віднесення до їх складу доходів від виконаних робіт.

Відповідно до вказаного Акту, ревізією дослідження залишків незавершеного виробництва станом на 01.08.2013 р. встановлено, що в 2011 р. підприємством на незавершене виробництво віднесено суми, які понесено внаслідок виконання проектно-вишукувальних робіт з модернізації колії, реконструкції колійного розвитку, складання масштабних схем на станціях Тернопіль, Максимівка, Великі Бірки, Озерна, Стрий - 2 Львівської залізниці на суму 803 840,35 грн. (без ПДВ).

Дослідивши умови виконання вищезазначених проектно-вишукувальних робіт встановлено, що роботи виконувались на підставі завдань на проектування, затвердженого в лютому 2011 р. заступником начальника залізниці - начальника служби колії ДТГО «Львівська залізниця».

Вищезазначені завдання на проектування підписані заступником начальника залізниці - начальника служби колії В.І.Харланом, головним інженером служби колії М.В.Сім'яновським та погоджено із працівниками підприємства.

Підставою для проведення були оформлені технічні умови, які затверджені начальником служби сигналізації і зв'язку ДТГО «Львівська залізниця» Залізняком Р.Є. та підписані заступником начальника служби сигналізації і зв'язку І.Г. Садловським, а саме: на проектування пристроїв СЦБ та зв'язку станції Бірки Великі для організації швидкісного руху на дільниці Львів - Тернопіль - Підволочиськ; на проектування пристроїв СЦБ та зв'язку станції Глибочок Великий для організації швидкісного руху на дільниці Львів - Тернопіль - Підволочиськ; на проектування пристроїв СЦБ та зв'язку станції Озерна для організації швидкісного руху на дільниці Львів - Тернопіль - Підволочиськ; на проектування пристроїв СЦБ та зв'язку станції Максимівка для організації швидкісного руху на дільниці Львів - Тернопіль - Підволочиськ; на проектування пристроїв СЦБ та зв'язку станції Бірки Великі для організації швидкісного руху на дільниці Львів - Тернопіль - Підволочиськ.

Ревізією встановлено, що договір або будь-які інші правовстановлюючі документи (контракти, тощо) між позивачем та ДТГО «Львівська залізниця» не укладалися, чим порушено вимоги п.5.1.1, 8.7 Статуту підприємства, де зазначено, що підприємство виконує роботи за договорами з замовниками, за контрактами з закордонними фірмами та установами, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах виробничої діяльності здійснюється на основі договорів. Інститутом порушено вимоги п.5.1.3 Статуту, де зазначено, що підприємство реалізує свою продукцію, послуги, залишки від виробництва за цінами, що формуються відповідно до умов економічної діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України - за фіксованими цінами. В свою чергу позивач офіційно не узгодив ціну на виготовлення вищевказаної проектної продукції з ДТГО «Львівська залізниця».

Також, відповідно до п. 2.1 Статуту підприємство створено з метою задоволення потреб замовників у проектно-кошторисній документації і одержання від цього прибутку. Зазначене передбачено і в п.2 ст.3, ст.42 Господарського кодексу України.

Позивачем протягом 2011 р. без договору та інших правовстановлюючих документів, без встановлення зобов'язань між сторонами було виконано проектно-вишукувальні роботи з модернізації колії, реконструкції колійного розвитку, складання масштабних схем на станціях Тернопіль, Максимівка, Великі Бірки, Озерна, Стрий - 2 Львівської залізниці при витратах на виконання в сумі 803 840,35 грн. без договору та передано до ДТГО «Львівська залізниця» відповідно до накладної від 26.06.2011 р. без номеру в одному екземплярі, а саме: топографо-геодезичні роботи (ст. Тернопіль) 11479-ТГР; топографо-геодезичні роботи (ст. Озерна) 11468-ТГР; топографо-геодезичні роботи (ст. Максимівка) 11467-ТГР; топографо-геодезичні роботи (ст. Бірки) 11466-ТГР; топографо-геодезичні роботи (ст. Тернопіль) 11465-ТГР; залізничні колії (ст. Озерна) 11468-ЗК том 1; залізничні колії (ст. Максимівка) 11467-ЗК том 2; залізничні колії (ст. Бірки Великі) 11466-ЗКтом 1; залізничні колії (ст. Тернопіль) 11465-ЗК том 1; автоматика, телемеханіка руху 11467-АТР том 3; автоматика, телемеханіка руху 11466-АТР том 2; автоматика, телемеханіка руху 11465-АТР том 2; контактна мережа 11467-КМ том 4; контактна мережа 11466-КМ том 3.

В накладній зазначено, що відправка проектної документації остаточна. Відправку здійснювала головний інженер проекту - ОСОБА_10 Отримав проектну продукцію начальник технічного відділу служби колії ДТГО «Львівська залізниця» М.С.Наливайко.

Відповідно до наказу від 20.06.2011 р. №46 «Про призначення головних інженерів на 2011 рік» головним інженером проектно-вишукувальних робіт з модернізації колії, реконструкції колійного розвитку, складання масштабних схем на станціях Тернопіль, Максимівка, Великі Бірки, Озерна, Стрий - 2 Львівської залізниці призначено ОСОБА_10., яка згідно п.2.1 посадової інструкції здійснює підготовку даних для укладання договорів із замовниками на виконання проектно-вишукувальних робіт, у тому числі визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та її розподіл між учасниками проекту.

Для підтвердження дійсності виконання проектних робіт в ході ревізії надано листи, накази, телефонограми Державного підприємства «Львівський проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України» «Львівтранспроект» та ДТГО «Львівська залізниця» щодо залучення в комісії по обстеженню дільниць прискореного руху Тернопіль, Максимівка, Великі Бірки, Озерна, Стрий - 2 Львівської залізниці працівників Державного підприємства «Дніпропетровський проектно-вишукувальний інститут Залізничного транспорту України».

З 2011 року по теперішній час між підприємством та ДТГО «Львівська залізниця» розрахунки за вищевказаними виконаними проектно-вишукувальними роботами не здійснювались. Проведення зустрічної звірки в ДТГО «Львівська залізниця» не є можливим внаслідок відсутності договірних відносин з позивачем.

Вищевказане призвело до безоплатної реалізації продукту проектно-вишукувальних робіт з понесеними витратами на виконання в сумі 803 840,35 грн., як наслідок недоотримання доходів підприємством та понесення матеріальної шкоди (збитків) на зазначену суму.

Згідно п. 2.5 Посадової інструкції головний інженер Інституту ОСОБА_12 наглядає за роботою виробничих структурних підрозділів, відділу оформлення та випуску проектів, роботу головних інженерів проектів, технічного відділу, технічних рад. В письмовому поясненні ОСОБА_12 зазначив, що під керівництвом головного інженера проекту ОСОБА_10 (померла у листопаді 2012 р.) фахівцями проводилась підготовча робота, а потім і частково проектування розділів на реконструкцію колійного розвитку станції: Тернопіль, Максимівка, Великі Бірки, Озерна. Роботи проводились з січня 2011 р., згідно наказів та телеграм-викликів керівництва Львівської залізниці, технічних умов, комісійних актів. Керівництво Львівської залізниці на той час не в змозі було укласти договір з інститутом до моменту затвердження фінпланів доріг Міністерством інфраструктури та Мінекономіки. У травні - червні 2011 р. із зміною керівництва Укрзалізниці змінився напрямок розкладу швидкісного пасажирського руху між Львовом та Києвом в обхід станцій Тернопіль, Максимівка, Великі Бірки, Озерна. Підприємством був направлений лист на начальника ДТГО «Львівська залізниця» щодо сплати за виконані проектно-вишукувальні роботи. Для підтвердження виконаних робіт була передана документація в одному екземплярі по накладній та виконавчі кошториси. Зі слів заступника начальника залізниці - начальника служби колії ДГТО «Львівська залізниця» Харлана В.І. була надана інформація, що у зв'язку з недостатністю фінансування виконаний об'єм проектних робіт на суму 803840,35 грн. не може бути сплачений в 2011 р. і реконструкція станцій Тернопіль, Максимівка, Великі Бірки, Озерна буде обов'язково включена у титул проектування наступних років.

Вищевказане порушення в ході ревізії не відшкодовано. Договір не укладено, акт виконаних робіт не підписано, розрахунки позивача з ДТГО «Львівська залізниця» по вищевказаним роботам не здійснювались.

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено, що Акт Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області від 15.10.2013 р. № 05-25/5 «Про результати ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Дніпропетровський проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України» за період з 01.09.2011 р. по 31.07.2013 р.» позивачем не оскаржується (ні в судовому, ні в адміністративному порядку).

Підприємством ДП «Дніпропетровський проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України» було подано заперечення від 23.10.2013 р. №665/НП до Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області на Акт перевірки від 15.10.2013 р. № 05-25/5, які не були прийняті фінансовою інспекцією.

Позивач виконував проектні та вишукувальні роботи для підприємств Укрзалізниці. Ці роботи виконуються для Замовників - ДП «Придніпровська залізниця» (код ЄДРПОУ 01073828), ДТГО «Львівська залізниця» (код ЄДРПОУ 01059857), ДТГО «Південно-західна залізниця» (код ЄДРПОУ 33888830), ДП «Український центр механізації колійних робіт» (код ЄДРПОУ 31349738), ПАТ «Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського» (код ЄДРПОУ 05393056), ТОВ «Зв'язокбудпроект» (код ЄДРПОУ 33972005), ДП «ТИС-Крим» (код ЄДРПОУ 20748213), ДП «Одеська залізниця» (код ЄДРПОУ 25929607), ІП «СЖ Україна» (код ЄДРПОУ 14367709), ФОП ОСОБА_13 (іпн. НОМЕР_1).

Для виконання робіт позивач отримує від Замовника завдання на проектування, в яких зазначаються основні дані та вимоги. При цьому, завдання на розробку проекту не містять інформації про субпідрядників. На підставі завдання на проектування складаються кошториси, на виконання робіт, протокол погодження договірної ціни, при цьому, ні в кошторисах, ні в протоколах погодження договірної ціни не зазначено, що підприємством використовуються послуги субпідрядних організацій.

Вартість проектно-вишукувальних робіт визначається у кошторисах за формою № 1-П, № 2-П, № 3-П згідно вимог п.2.1 Правил визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України ДБН ДД. 1-7-2000, затверджених наказом Держбуду України від 14.12.2000 р. № 285. Кошторисна вартість проектно-вишукувальних робіт визначається на підставі наступних документів: збірника цін на вишукувальні роботи для капітального будівництва (Москва, 1982 рік), зі змінами та доповненнями до нього, внесеними постановою Держбуду СРСР від 01.03.90 № 22; збірники цін на проектні роботи для будівництва у відповідності до «Загальних вказівок по застосуванню збірника цін на проектні роботи для будівництва» (2-е видання, доповнене, Москва, 1990 рік). Відповідно до замовлення складається календарний план виконаних робіт, при цьому терміни виконання робіт сягають від одного місяця і більше. Після цього, укладається договір із Замовником на виконання робіт. Згідно умов договорів із Замовниками підприємство має право залучати субпідрядні організації - в окремих випадках при неможливості виконати самостійно роботи у повному обсязі - з обов'язковим погодженням із Замовником.

В ході проведення перевірки встановлено, що для виконання послуг позивач залучав субпідрядні організації, якими надано послуги на загальну суму 3739371,00 грн. (ПДВ 180151,00 грн.), а саме:

- НВКП «Транс проект» (код ЄДРПОУ 32608902) з надання послуг з реконструкції стрілочних переводів, стрілочних переводів №1,3,9,6 новими на станції Кушугум Придніпровської залізниці, стрілочних переводів №3,5,4,10 новими на ст. Єфремівська Придніпровської залізниці, стрілочних переводів №2,4 новими на ст. Плавні Придніпровської залізниці на загальну суму 152460,00 грн. (ПДВ 26670,40 грн.). До складу витрат віднесено суму у розмірі 127050,00 грн. у 4 кварталі 2013 р., в податковому кредиті відображено суму у розмірі 19108,00 грн. у грудні 2013 р;

- ПП НВФ «Левікон» (код ЄДРПОУ 25022244) з надання послуг з реконструкції контактної мережі дільниці Плотина - пост 6 км-Воскобійня, геологічні вишукування та складання масштабних та схематичних планів станцій, перевірка поздовжнього профілю станційних, гірекових, підгіркових витяжних колій на станціях ДП «Придніпровська залізниця» на загальну суму 252514,80 грн. (ПДВ 42085,80 грн.). До складу витрат віднесено суму у розмірі 210429,00 грн. у 4 кварталі 2013 р., в податковому кредиті відображено суму у розмірі 42086,00 грн. у грудні 2013 р.;

- ПП «Укрзалізничпроект» (код ЄДРПОУ 38896762) з надання послуг з розробки робочого проекту капітального ремонту харчоблоку з допоміжними приміщеннями на території бази відпочинку Експрес ДП Придніпровської залізниці; робочого проекту підвищення безпеки дорожнього руху на переїзді Новомосковського р-н; робочого проекту стабілізація укосів земляного полотна залізниці на перегоні Новомосковськ - Орловщина; інженерно-геодезичні вишукувальні роботи 100-квартирного житлового будинку м.Синельникове; реконструкція колії на дільниці Якимівна - Сокологірне; робочого проекту капітальний ремонт комори з прилеглими приміщеннями бази відпочинку Експрес ДП «Придніпровська залізниця»; інженерно-геодезичні, вишукувальні роботи по об'єкту реконструкції колії Ефремівська-Елеваторна; робоча документація: будівництво 100 - квартирного житлового комплексу у м.Синельникове; розробка проектно-кошторисної документації посилення аварійних будівель залізничного ДЕПО станції Казанка Одеської залізниці, робочий проект капітального ремонту корпусу №6 пансіонату ім.Ю.О.Гагаріна м. Євпаторія, електропостачання; охоронно-пожежна сигналізація, кондиціювання, вентиляція, слаботочні мережі та інше; робочого проекту реконструкції контактної мережі дільниці Львів-Стрий-Лавочне; робочого проекту технічного переоснащення контактної мережі перегону Таврійськ-Бурчацьк; робочого проекту реконструкції контактної мережі дільниці Львів-Самбір-Сянки; робочого проекту реконструкції контактної мережі дільниці Лавочне-Чоп-Сянки; робочого проекту з розробки проектно-кошторисної документації на переобладнання колійного розвитку станції Ніжин; робочого проекту реконструкції автодорожнього шляху під'їзної залізничної колії ст.Харків пасажирський на загальну суму 2666028,75 грн. (без ПДВ). До складу витрат віднесено суму у розмірі 2666028,75 грн. у 4 кварталі 2013 р.;

- TOB «Промтехмонтаж-ПНО» (код ЄДРПОУ 31907306) з надання послуг з авторського нагляду за будівництвом ст.Верхівцеві на загальну суму 35416,44 грн. (ПДВ 5502,65 грн.). До складу витрат віднесено суму у розмірі 29513,70 грн., у 4 кварталі 2011 р. - у сумі 17296,10 грн. та 4 кварталі 2012 р. - у сумі 12217,6 грн., в податковому кредиті відображено суму у розмірі 5902,00 грн., в тому числі у грудні 2011 р. - у сумі 3459,00 грн. та грудень 2012 р. - у сумі 2443,00 грн.;

- ТОВ ВКП «Мегабуд» (код ЄДРПОУ 37507096) з надання послуг з розробки проектно-кошторисної документації на реконструкцію станції Святошин, Коростень, Славутич та ін. на загальну суму 19373,16 грн. (ПДВ 3228,86 грн.). До складу витрат віднесено суму у розмірі 16144,30 грн. у 4 кварталі 2012 р., в податковому кредиті відображено суму у розмірі 3228,86 грн. у листопаді 2012 р. - у сумі 330,00 грн. та грудень 2012 р. - у сумі 2899,00 грн.;

- ТОВ «ЄСМ» (код ЄДРПОУ 33324762) з надання послуг про надання висновку про інженерно-геологічні умови будівництва трьох нових станцій метро у центрі міста на загальну суму 10180,80 грн. (ПДВ 1696,8 грн.). До складу витрат віднесено суму у розмірі 8484,00 грн. у 4 кварталі 2012 р., в податковому кредиті відображено суму у розмірі 1696,80 грн. у березні 2012 р.;

- ТОВ Корпоративні системи безпеки «Спектр» (код ЄДРПОУ 34823732) з надання послуг по проектно-технічній документації - пожарна сигналізація, автоматичне пожежогасіння, протидимова вентиляція, молнієзахист в м. Мелітополь на загальну суму 53405,28 грн. (ПДВ 8900,85 грн.). До складу витрат віднесено суму у розмірі 44504,40 грн. у 4 кварталі 2012 р., в податковому кредиті відображено суму у розмірі 8900,80 грн. у березні 2012 р.;

- ТОВ «Лідер-проект» (код ЄДРПОУ 35807067) з надання послуг нівелювання 1 колії зі складанням подовжнього профілюна дільниці металургійного заводу ім. Петровського та інженерно - геодезичні роботи з оформлення растрового зображення у векторному вигляді ДП Придніпровська залізниця на дільниці Мерефа-Херсон на загальну суму 36253,20 грн. (ПДВ 6042,20 грн.). До складу витрат віднесено суму у розмірі 30211,00 грн. у 4 кварталі 2012 р., в податковому кредиті відображено суму у розмірі 6042,20 грн., в тому числі: у березні 2012 р. - у сумі 503,00 грн. та грудень 2012 р. - у сумі 5540,00 грн.;

- ТОВ НВП «Укрбудшлях» (код ЄДРПОУ 25515231) з надання послуг здачі-прийому проектно-вишукувальних робіт комплексу морської залізничної паромної переправи Крим, м. Керч на загальну суму 39349,20 грн. (ПДВ 6558,2 грн.). До складу витрат віднесено суму у розмірі 32791,20 грн. у 4 кварталі 2012 р., в податковому кредиті відображено суму у розмірі 6558,20 грн. у грудні 2012 р.;

- ТОВ «Нікос Проект» (код ЄДРПОУ 35042023) з виконання проектно-вишукувальних робіт: реконструкція будівлі складу продовольчих товарів в м.Мелітополь Запорізької обл. на загальну суму 59974,20 грн. (ПДВ 9995,70 грн.). До складу витрат віднесено суму у розмірі 49978,50 грн. у 4 кварталі 2012 р., в податковому кредиті не відображено;

- ТОВ ПБФ «Стройкомлекс ЛТД» (код ЄДРПОУ 13445382) з надання послуг обстеження, оцінки технічного стану і паспортизації будівель та споруд пасажирської служби вокзалу ВСП «Вокзал Дніпропетровськ» та будівництво 100-квартирного житлового комплексу у м.Синельникове - проектно-вишукувальна документація на загальну суму 414416,00 грн. (ПДВ 69069,43 грн.). До складу витрат віднесено суму у розмірі 345347,17 грн. у 4 кварталі 2013 р., в податковому кредиті відображено суму у розмірі 69069,43 грн. у грудні 2013 р.

В ході проведення перевірки підприємством не надано до перевірки жодних документів, які підтверджують погодження використання праці субпідрядних організацій для виконання робіт (надання послуг).

До перевірки було надано лише Розпорядження Придніпровської залізниці від 19.10.2010 р. №НГ-9/1493 про залучення субпідрядних проектних організацій Генеральним проектувальником ДП «Дніпрозалізничпроект по об'єктах проектування ДП «Придніпровська залізниця», в якому доручено: підприємству ДП «Дніпрозалізничпроект» прийняти на себе функції Генеральної проектної організації по укладених договорах на проектування об'єктів ДП «Придніпровська залізниця»; при виконанні значного обсягу робіт в стислі терміни пропонується укладати договори з субпідрядними проектними організаціями. Дане розпорядження не є документом, який підтверджує обов'язкове погодження із замовником використання праці субпідрядних організацій за кожним договором, по конкретному об'єкту або за кожним видом виконання робіт (надання послуг). Розпорядження дає право на використання робіт субпідрядними організаціями, але не є погоджуючим документом. Крім того, по іншим замовникам документи на погодження взагалі не надано. Також, не надано документів, які підтверджували обґрунтування доцільності передачі на субпідрядні роботи (як зазначено в протоколі), необхідність залучення до виконання робіт субпідрядників, а саме: розрахунки робочого часу або недостатності робочого часу власних працівників, розрахунки формування ціни проектно-вишукувальних робіт, в частині включення до їх вартості робіт та послуг, які виконані сторонніми організаціями та інше.

Не підтверджено факт отримання послуг від підприємств субпідрядників НВКП «Транс проект», ПП НВФ «Левікон», ПП «Укрзалізничпроект», ТОВ «Промтехмонтаж-ПНО», ТОВ ВКП «Мегабуд», ТОВ «ЄСМ», ТОВ Корпоративні системи безпеки «Спектр», ТОВ «Лідер-проект», ТОВ НВП «Укрбудшлях», ТОВ «Нікос Проект», ТОВ ПБФ «Стройкомлекс ЛТД» у періоді перевірки, що свідчить про неможливість підтвердження фактичного виконання зазначених робіт та їх пов'язаність з господарською діяльністю підприємства.

Тобто, у ДП «Дніпрозалізничпроект» відсутнє право на формування витрат та податкового кредиту по операціях з придбання послуг у вищезазначених підприємств.

На підставі викладеного, податковий орган дійшов висновків про здійснення позивачем операцій з підприємствами субпідрядниками, які не направлені на реальне настання правових наслідків, що призвело до заниження податку на прибуток та податку на додану вартість за перевіряємий період.

В ході проведення перевірки встановлено, що на підставі первинних документів - виписок та платіжних документів по поточним рахункам підприємство здійснювало виплати фізичним особам - підприємцям. У звітах за формою 1-ДФ позивач не відобразив у 4 кварталі 2012 р. виплату по ФОП ОСОБА_14 за придбання монтажного комплекту на суму 2149,00 грн.; ФОП ОСОБА_15 за придбання акумулятора на суму 790,00 грн. та у 4 кварталі 2013 р. ФОП ОСОБА_15 придбання запчастин на суму 690,00 грн.

Згідно з п. 51.1 ст. 51 Податкового кодексу визначено, що, податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу ДПІ за місцем свого обліку.

Відповідно до абз. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу податкові агенти зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Згідно абз. «б» п. 176.2 ста. 176 Податкового кодексу податкові агенти зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Кодексу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування.

Неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків, суми утримано з них податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень (пункт 119.2 статті 119 Податкового кодексу).

За вказаним порушенням за результатами перевірки до позивача застосовано штрафну санкцію у сумі 510,00 грн.

З огляду на викладені порушення суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісті Акту перевірки 1 та Акту перевірки 2, висновки податкового органу ґрунтуються на Акті ревізії Державної фінансової інспекції.

Відповідно до п. 2. Порядку взаємного інформування органів державної контрольно-ревізійної служби України та органів державної податкової служби України про факти фінансових порушень та вжиті заходи, затвердженого наказом Головного контрольно-ревізійного Управління та Державної податкової адміністрації України від 22.12.2001 № 143/514, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 січня 2002 р. за № 30/6318 (надалі - Порядок № 143/514) метою вказаного порядку є встановлення механізму надання органами державної контрольно-ревізійної служби інформації про факти виявлених за результатами ревізій (перевірок) порушень фінансової дисципліни та зворотного інформування органами державної податкової служби щодо вжитих за цими фактами заходів, що стосуються: порушень норм з регулювання обігу готівки; порушень порядку ведення бухгалтерського обліку, які свідчать про можливе заниження об'єкта та/або бази оподаткування, а також ухилення від сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); проведення з порушенням законодавства операцій із заставленими активами.

Згідно з п. 4 Порядку № 143/514 у разі виявлення за результатами ревізії (перевірки) суб'єкта господарювання порушень фінансової дисципліни, зазначених у п. 2 цього Порядку, у триденний термін від дня підписання акта ревізії (перевірки) або письмових висновків органу державної контрольно-ревізійної служби на заперечення (зауваження) суб'єкта господарювання до акта ревізії (перевірки) з питань, зазначених у п. 2 цього Порядку, орган державної контрольно-ревізійної служби направляє до органу державної податкової служби, у якому платник податку перебуває на податковому обліку, копію акта (довідки) ревізії (перевірки) та інформацію, що містить такі дані: коли, ким, на якій підставі і за який період проведено ревізію (перевірку); повну назву суб'єкта господарювання, його підпорядкованість, місцезнаходження та код згідно з ЄДРПОУ; які вимоги чинного законодавства (назва, дата, номер, стаття чи пункт нормативного акта, ким затверджений) і на яку суму порушено, а також обставини та характер виявлених порушень фінансової дисципліни; які заходи для усунення виявлених порушень вжито органом державної контрольно-ревізійної служби та керівництвом суб'єкта господарювання в ході ревізії (перевірки).

Пунктом 7 цього Порядку передбачено, що орган державної податкової служби, розглянувши матеріали ревізій (перевірок), приймає у порядку, установленому законодавством, відповідне рішення і в триденний термін від дня його прийняття інформує орган державної контрольно-ревізійної служби. При цьому, зазначений нормативно-правовий акт розроблено на підставі Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Водночас з набранням чинності Податковим кодексом України певні нормативні акти втратили чинність (Закон України «Про державну податкову службу в Україні», Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»), Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» втратив свою чинність з прийняттям Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

Ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 1 Податкового кодексу України, який вступив в дію з 01.01.2011 р., останній регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми розділу V Закону України «Про банки і банківську діяльність», та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 14.1.265 п.14 цієї ж статті визначено, що штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

У складі контролюючих органів діють підрозділи податкової міліції.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України.

Розмежування повноважень і функціональних обов'язків контролюючих органів визначається законодавством України.

Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів. Отже, Акт ревізії Державної фінансової інспекції, як документ, складений органом, що не є повноважним в перевірці даних податкового обліку, не може бути підставою для донарахування податкових зобов'язань.

Слід окремо звернути увагу, що не оскарження позивачем Акту ревізії Державної фінансової інспекції не доводить його згоди з виявленими ревізією порушеннями.

Загальне поняття акта перевірки наведено у п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772, відповідно до якого акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

Акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, такий Акт не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. В такому випадку предметом оскарження може виступати саме рішення контролюючого органу, за результатами ревізії (перевірки).

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно пп. 139.1.1, 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності та не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно ч.1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ст. 509 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання - господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним законодавством та цим Кодексом.

В матеріалах справи відсутні докази укладання договорів та виконання проектних робіт ДТГО «Львівська залізниця».

Згідно ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

З наведеної норми слідує, що передання робіт відбувається виключно на підставі Акту і не може бути здійснене за накладною.

Отже, у позивача відсутні відповідні документи, які підтверджують виконання зобов'язань.

Тому за відсутності укладеного договору, узгодженої ціни та виконаних робіт за них не могли здійснюватись розрахунки та підписуватись Акти виконаних робіт.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп. 1.2 п. 1, пп. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХІV, із змінами та доповненнями, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 201 Податкового кодексу України встановлено вимоги до оформлення податкових накладних.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до пунктів 2.15, п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

У податковій накладній від 26.06.2011 р. без номеру, на яку посилається податковий орган, відсутні обов'язкові реквізити, а саме: місце складання, печатка, зміст та обсяг господарської операції, посада особи, яка підписувала накладну та повноваження на її підписання.

Крім того, вказані у накладній матеріали передавалися для ознайомлення, в межах стадії погодження умов, необхідних для укладення договору.

Дана обставина повідомлялася відповідачу до проведення перевірки, що підтверджується матеріалами справи (лист №600/НП від 08.09.2014 р.).

За поясненнями позивача, відповідно до ДБН А.2.2-3-3-2012 передані матеріали не можна вважати закінченим проектом, оскільки вони були передані для розгляду замовником наданих технічних рішень, провадження швидкісного руху поїздів потребує великих капітальних вкладень і залучення кредитних ресурсів, після аналізу попередніх даних напрямку Львів-Тернопіль-Волочиськ і передачі даних в «Укрзалізницю» було прийнято рішення на рівні Міністерства інфраструктури України та Кабінету Міністрів України враховуючі великі затрати на реконструкцію колії та інфраструктури, змінити напрямок прискореного руху, що зафіксовано в відповідних документах Кабінету Міністрів України, Міністерства інфраструктури України та «Укрзалізниці». Тому передані матеріали були повернуті позивачу без їх прийняття іншою стороною переддоговірної роботи.

Відповідно до п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при зчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до п. 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у п. 135.3 цієї статті та у ст. 136 цього Кодексу.

Пунктом 135.2 ст.135 Податкового України встановлено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України дохід від реалізації товарів визнається а датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта бо іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України).

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Оскільки позивачем не було отримано доходу, як наслідок не було допущено його заниження та не були понесені витрати на суму у розмірі 803840,34 грн.

Щодо твердження податкового органу щодо заниження витрат та податкового кредиту.

Як зазначалося раніше, позивач виконував проектні та вишукувальні роботи для підприємств Укрзалізниці, для здійснення яких залучав субпідрядників, перелік яких наведено вище.

Господарським Кодексом України визначено наступне:

Підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарюванні у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовленим та реалізацію продукції, виконання робіт та надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Податковим кодексом України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу...».

Виходячи з вищевикладених норм Господарського Кодексу та Податкового кодексу України, що надають визначення господарської (підприємницької) діяльності, межами господарської діяльності встановлюються:

доходи в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах отримані таким платником податків у зв'язку з продажем (поставкою) товарів (робіт, послуг);

діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Пунктом 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання (товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

На підтвердження придбання послуг субпідряду позивачем було надано наступні документи: Договір №ПР/Л-131549/ню - 69/11800 від 11.11.2013 р. (ДП «Придніпровська залізниця»), Акт здачі-прийому наданих послуг №109, Договір №11-13У від 12.11.2013 р. (ПП «Укрзалізничпроект»), Акт здавання-приймання виконаних робіт за договором №11-1 ЗУ від 12.11.2013 р., Договір №118/11788/Л/Е-134312/ню від 26.11.2013 р. (Державне територіально-галузеве об'єднанням «Львівська залізниця»), Акт здавання-прийомки проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції №133, Договір №9-13У від 26.11.2013 р. (ПП «Укрзалізничпроект»), Акт здавання-приймання виконаних робіт за договором №9-13У, Договір №57/11733/ПР/Е-131754/НЮ від 24.12.2013 р. (ДП «Придніпровська залізниця»), Акт здачі-приймання проектно-вишукувальних робіт згідно договору; Договір №18-13У від 24.12.2013 р. (ПП «Укрзалізничпроект»), Акт здавання-приймання виконаних робіт за договором №18-13У від 24.12.2013 р.; Договір №1 від 10.01.2012 р. (ТОВ «Промтехмонтаж-ПНО»), Договір №1 від 10.01.2012 р. (ТОВ «Промтехмонтаж-ПНО»), Акт виконаних робіт №1 від 30.12.2011 р. (ТОВ «Промтехмонтаж-ПНО»), Акт виконаних робіт №100 від 29.12.2011 р. (ДП «Український центр механізації колійних робіт»). Акт виконаних робіт №1 від 31.12.2012 р. (ТОВ «Промтехмонтаж-ПНО»), Акт виконаних робіт №99 від 28.12.2013 р. (ТОВ «Промтехмонтаж-ПНО»), Протоколи засідання техніко-економічної наради щодо обґрунтування доцільності передачі робіт на субпідряд від 09.08.2011 р., Договір №ДГ 3/1/12 від 19.03.2012 р. (ТОВ «Лідер проект»), Договір №10/114/11108 від 23.12.2011 р. (ПАТ «Євраз ДМЗ ім. Петровського»), Договір №ДГ-40/12 від 01.11.2012 р. (ТОВ «Лідер проект»), Договір №52/11669 від 04.10.2012 р. (ТОВ «Зв'язокбудпроект»), Акт виконаних робіт №ОУ-03/1 від 30.02.2012 р. (ТОВ «Лідер проект»), Акт виконаних робіт №33 від 08.06.2012 р. (ПАТ «Євраз ДМЗ ім. Петровського»), Акт виконаних робіт №21 від 19.03.2012 р. (ПАТ «Євраз ДМЗ ім. Петровського»), Акт виконаних робіт №ОУ-34 від 28.12.2012 р. (ТОВ «Лідер проект»), Акт виконаних робіт №95 від 27.12.2012 р. (ТОВ «Зв'язокбудпроект»), Протокол засідання техніко-економічної наради щодо обґрунтування доцільності передачі робіт на субпідряд від 31.10.2012 р., Договір №С-02/11 від 28.11.2012 р. (ТОВ НВП «Укрбудшлях-Д»), Договір №1/2/11609 від 22.03.2012 р. (ДП «ТИС-Крим»), Акт виконаних робіт від 17.12.2012 р. (ТОВ НВП «Укрбудшлях-Д»), Акт виконаних робіт №5 від 15.03.2013 р. (ДП «ТИМ-крим»); Протокол засідання техніко-економічної наради щодо обґрунтування доцільності передачі робіт на субпідряд від 27.11.2012 р., Договір №16/10-12-А від 03.09.2012 р. (ТОВ «ІГВ ВКП Мегабуд»), Договір №46/11665 від 18.07.2012 р. (ДТГО «Південно-західна залізниця»), додаткова угода №1 від 21.09.2012 р. (ДТГО «Південно-західна залізниця»), Акт виконаних робіт №16/10-12-А-1 від 22.11.2012 р. (ТОВ «ІГВ ВКП Мегабуд»), Акт виконаних робіт №87 від 25.12.2012 р. (ДТГО «Південно-західна залізниця»), Акт виконаних робіт №16/10-12-А-2 від 10.12.2012 р. (ТОВ «ІГВ ВКП Мегабуд»), Акт виконаних робіт №75 від 21.09.2012 р. (ДТГО «Південно-західна залізниця»), Протокол засідання техніко-економічної наради щодо обґрунтування доцільності передачі робіт на субпідряд від 31.08.2012 р., Договір №01/12 від 13.01.2012 р. (ТОВ «ЄСМ»), Договір №99/11569 від 15.09.2011 р. (ІП «СЖС Україна»), Додаткова угода №1 від 15.09.2011 р. (ІП «СЖС Україна»), Акт виконаних робіт від 19.01.2012 р. (ТОВ «ЄМС», Акт виконаних робіт №10 від 10.02.2012 р. (ІП «СЖС Україна»), Протокол засідання техніко-економічної наради щодо обґрунтування доцільності передачі робіт на субпідряд від 12.01.2012 р., Договір №Б13 від 17.01.2012 р. (ТОВ «Корпоративні системи безпеки «СПЕКТР»), Договір №Д-01-02/12 від 27.02.2012 р. (ТОВ «Ніккос-проект»), Договір №11610 від 20.12.2011 р. (ФОП ОСОБА_13.), Акт виконаних робіт №Б13 від 06.03.2012 р. (ТОВ «Корпоративні системи безпеки «СПЕКТР»), Акт виконаних робіт №25 від 19.03.2012 р. (ФОП ОСОБА_13.), Акт виконаних робіт від 28.03.2012 р. (ТОВ «Ніккос-проект»), Протокол засідання техніко-економічної наради щодо обґрунтування доцільності передачі робіт на субпідряд від 24.02.2012 р., Протокол засідання техніко-економічної наради щодо обґрунтування доцільності передачі робіт на субпідряд від 16.01.2012 р., Договір №90/11825/ПР/П-131772/НЮ від 24.12.2013 р. (ДП «Придніпровська залізниця»), Договір №3-13Т від 24.12.2013 р. (ПВКП «Транс-проект»), Акт виконаних робіт від 25.12.2013 р. (ПВКП «Транс-проект»), Акт виконаних робіт №141 від 25.12.2013 р. (ДП «Придніпровська залізниця»), Протокол засідання техніко-економічної наради щодо обґрунтування доцільності передачі робіт на субпідряд від 24.12.2013 р., Договір №2-13Т від 24.12.2013 р. (ПВКП «Транс-проект»), Договір №89/11826/ПР/П-131771/НЮ від 24.12.2013 р. (ДП «Придніпровська залізниця»), Акт виконаних робіт від 25.12.2013 р. (ПВКП «Транс-проект»), Акт виконаних робіт №140 від 25.12.2013 р. (ДП «Придніпровська залізниця»), Протокол засідання техніко-економічної наради щодо обґрунтування доцільності передачі робіт на субпідряд від 24.12.2013 р., Договір №4-13Т від 24.12.2013 р. (ПВКП «Транс-проект»), Договір №97/11837/ПР/П-131773/НЮ від 24.12.2013 р., Акт виконаних робіт від 25.12.2013 р. (ПВКП «Транс-проект»), Акт виконаних робіт №144 від 25.12.2013 р. (ДП «Придніпровська залізниця»), Протокол засідання техніко-економічної наради щодо обґрунтування доцільності передачі робіт на субпідряд від 24.12.2013 р., Договір №4-13У від 22.11.2013 р. (ПП «Укрзалізничпроект»), Договір №104/11840/ПР/НА-131593/НЮ від 22.11.2013 р. (ДП «Придніпровська залізниця»), Акт виконаних робіт від 30.12.2013 р. (ПП «Укрзалізничпроект»), Акт виконаних робіт №120 від 19.12.2013 р. (ДП «Придніпровська залізниця»), Протокол засідання техніко-економічної наради щодо обґрунтування доцільності передачі робіт на субпідряд від 21.11.2013 р., Договір №3-13У від 28.11.2013 р. (ПП «Укрзалізничпроект»), Договір №103/11844/ПР/П-131609/НЮ від 28.11.2013 р. (ДП «Придніпровська залізниця»), Акт виконаних робіт від 30.12.2013 р. (ПП «Укрзалізничпроект»), Акт виконаних робіт №119 від 19.12.2013 р. (ДП «Придніпровська залізниця»), Протокол засідання техніко-економічної наради щодо обґрунтування доцільності передачі робіт на субпідряд від 28.11.2013 р., Договір №2-13У від 28.11.2013 р. (ПП «Укрзалізничпроект»), Договір №102/11843/ПР/П-131610/НЮ від 28.11.2013 р. (ДП «Придніпровська залізниця»), Акт виконаних робіт від 30.12.2013 р. (ПП «Укрзалізничпроект»), Акт виконаних робіт №118 від 19.12.2013 р. (ДП «Придніпровська залізниця»), Протокол засідання техніко-економічної наради щодо обґрунтування доцільності передачі робіт на субпідряд від 28.11.2013 р., Договір №2/95/11835/ПР/НКВ-131573/НЮ від 19.11.2013 р. (ДП «Придніпровська залізниця»), Договір №14-13У від 20.11.2013 р. (ПП «Укрзалізничпроект»), Договір №1-13У від 20.11.2013 р. (ПП «Укрзалізничпроект»), Договір №П-081.13 від 20.11.2013 р. (ТОВ ПБФ «Строй-комплекс» LTD), Додаткова угода №1 від 06.12.2013 р. (ДП «Придніпровська залізниця), Додаткова угода №2 від 24.12.2013 р. (ДП «Придніпровська залізниця»), Акт виконаних робіт від 30.12.2013 р. (ПП «Укрзалізничпроект»), Акт виконаних робіт №2 від 28.02.2014 р. (ДП «Придніпровська залізниця»), Акт виконаних робіт від 30.12.2013 р. (ПП «Укрзалізничпроект»), Акт виконаних робіт від 16.12.2013 р. (ТОВ ПБФ «Строй-комплекс» LTD), Акт виконаних робіт №100 від 26.12.2013 р.(ДП «Придніпровська залізниця»), Протокол засідання техніко-економічної наради щодо обґрунтування доцільності передачі робіт на субпідряд від 19.11.2013 р., Протоколи засідання техніко-економічної наради щодо обґрунтування доцільності передачі робіт на субпідряд від 19.11.2013 р., Договір №77/11811/ПР/П-131775/НЮ від 24.12.2013 р. (ДП «Придніпровська залізниця»), Договір №15-13У від 24.12.2013 р. (ПП «Укрзалізничпроект»), Акт виконаних робіт від 30.12.2013 р. (ПП «Укрзалізничпроект»), Акт виконаних робіт №138 від 25.12.2013 р. (ДП «Придніпровська залізниця»), Протокол засідання техніко-економічної наради щодо обґрунтування доцільності передачі робіт на субпідряд від 24.12.2013 р., Договір №105/11841/ПР/НА-131592/НЮ від 21.11.2013 р. (ДП «Придніпровська залізниця»), Договір №5-13У від 22.11.2013 р. (ПП «Укрзалізничпроект»), Акт виконаних робіт від 30.12.2013 р. ( ПП «Укрзалізничпроект»), Акт виконаних робіт №121 від 22.11.2013 р. (ДП «Придніпровська залізниця»), Протокол засідання техніко-економічної наради щодо обґрунтування доцільності передачі робіт на субпідряд від 21.11.2013 р., Договір №98/11838/ПР/П-131787/НЮ від 24.12.2013 р. (ДП «Придніпровська залізниця»), Договір №8-13У від 24.12.2013 р. (ПП «Укрзалізничпроект»), Акт виконаних робіт №137 від 07.12.2013 р. (ДП «Придніпровська залізниця»), Акт виконаних робіт від 30.12.2013 р. (ПП «Укрзалізничпроект»), Протокол засідання техніко-економічної наради щодо обґрунтування доцільності передачі робіт на субпідряд від 24.12.2013 р., Договір №63/11792 від 29.08.2013 р. (ДП «Одеська залізниця» Пасажирська служба Вагонне депо ст. Каховка), Договір №21-13У від 01.10.2013 р. (ПП «Укрзалізничпроект»), Акт виконаних робіт від 30.12.2013 р. (ПП «Укрзалізничпроект»), Акт виконаних робіт №115 від 24.05.2013 р. (ДП «Одеська залізниця» Пасажирська служба Вагонне депо ст. Каховка), Договір №106/11845/ПР/БМЕС-131745/НЮ від 24.12.2013 р. (ДП 2Придніпровська залізниця»), Договір №20-13У від 24.12.2013 р. (ПП «Укрзалізничпроект»), Акт виконаних робіт від 30.12.2013 р. (ПП «Укрзалізничпроект»), Акт виконаних робіт №152 від 25.12.2013 р. (ДП «Придніпровська залізниця»), Протокол засідання техніко-економічної наради щодо обґрунтування доцільності передачі робіт на субпідряд від 24.12.2013 р., Договір №120/11787/Л/Е-134315/НЮ від 26.11.2013 р. (ДТГО «Львівська залізниця»), Договір №19-13У від 26.11.2013 р. (ПП «Укрзалізничпроект»), Акт виконаних робіт від 26.12.2013 р. (ПП «Укрзалізничпроект»), Акт виконаних робіт №135 від 26.11.2013 р. (ДТГО «Львівська залізниця» ВП «Стрийська дистанція електропостачання»), Протокол засідання техніко-економічної наради щодо обґрунтування доцільності передачі робіт на субпідряд від 26.11.2013 р., Договір №57/11733/ПР/Е-31754/НЮ від 24.12.2013 р. (ДП «Придніпровська залізниця»), Договір №18-13У від 24.12.2013 р. (ПП «Укрзалізничпроект»), Акт виконаних робіт від 26.12.2013 р. (ПП «Укрзалізничпроект»), Акт виконаних робіт №149 від 26.12.2013 р. (ДП «Придніпровська залізниця»), Протокол засідання техніко-економічної наради щодо обґрунтування доцільності передачі робіт на субпідряд від 24.12.2013 р., Договір №118/11788/Л/Е-134312/НЮ від 26.11.2013 р. (ДТГО «Львівська залізниця»), Договір №9-13У від 26.11.2013 р. (ПП «Укрзалізничпроект»), Акт виконаних робіт від 30.12.2013 р. (ПП «Укрзалізничпроект»), Акт виконаних робіт №133 від 26.12.2013 р. (ДТГО «Львівська залізниця»), Протокол засідання техніко-економічної наради щодо обґрунтування доцільності передачі робіт на субпідряд від 26.11.2013 р., Договір №119/11789/Л/Е-134314/НЮ від 26.11.2013 р. (ДТГО «Львівська залізниця»), Договір №13-13У від 26.11.2013 р. (ПП «Укрзалізничпроект»), Акт виконаних робіт від 30.12.2013 р. (ПП «Укрзалізничпроект»), Акт виконаних робіт №134 від 26.12.2013 р. (ДТГО «Львівська залізниця»), Протокол засідання техніко-економічної наради щодо обґрунтування доцільності передачі робіт на субпідряд від 26.11.2013 р., Договір №113/11854/ПЗ/П-132896/НЮ від 30.12.2013 р. (ДТГО «Південно-західна залізниця»), Договір №16-13У від 30.12.2013 р. (ПП «Укрзалізничпроект»), Акт виконаних робіт від 30.12.2013 р. (ПП «Укрзалізничпроект»), Акт виконаних робіт №148 від 30.12.2013 р. (ДТГО «Південно-західна залізниця»), Протокол засідання техніко-економічної наради щодо обґрунтування доцільності передачі робіт на субпідряд від 30.12.2013 р., Договір №112/11853/П/П-131907/НЮ від 02.12.2013 р. (ДП «Південна залізниця»), Договір №7-13У від 03.12.2013 р. (ПП «Укрзалізничпроект»), Акт виконаних робіт від 30.12.2013 р. (ПП «Укрзалізничпроект»), Ак виконаних робіт №117 від 26.12.2013 р. (ДП «Південна залізниця «Відокремлений підрозділ «Служба колії»), Протокол засідання техніко-економічної наради щодо обґрунтування доцільності передачі робіт на субпідряд від 03.12.2013 р., Договір №ПР/Л-131549/НЮ-69/11800 від 11.11.2013 р. (ДП «Придніпровська залізниця»), Договір №11-13У від 12.11.2013 р. (ПП «Укрзалізничпроект»), Договір №ПН-071.13 від 12.11.2013 р. (ТОВ ПБФ «Строй-комплекс» LTD), Акт виконаних робіт від 30.12.2013 р. (ПП «Укрзалізничпроект»), Акт виконаних робіт №109 від 26.12.2013 р. (ДП «Придніпровська залізниця»), Акт виконаних робіт від 27.12.2013 р. (ТОВ ПБФ «Строй-комплекс» LTD), Акт виконаних робіт №98 від 05.12.2013 р. (ДП «Придніпровська залізниця»), Протоколи засідання техніко-економічної наради щодо обґрунтування доцільності передачі робіт на субпідряд від 11.11.2013 р., Договір №58/11729/ПР/Е-131455/НЮ від 04.10.2013 р. (ДП «Придніпровська залізниця»), Договір №1116 від 07.10.2013 р. (ПП НВФ «Левікон»), Акт виконаних робіт від 31.12.2013 р. (ПП НВФ «Левікон»), Акт виконаних робіт №80 від 31.10.2013 р. (ДП «Придніпровська залізниця), Протокол засідання техніко-економічної наради щодо обґрунтування доцільності передачі робіт на субпідряд від 04.10.2013 р., Договір №51/11723/ПР/П-131059/НЮ від 09.08.2013 р. (ДП «Придніпровська залізниця»), Договір №1117 від 07.10.2013 р. (ПП НВФ «Левікон»), Акт виконаних робіт від 31.12.2013 р. (ПП «Левікон»), Акти виконаних робіт №58, №59 від 16.12.2013 р. (ДП «Придніпровська залізниця»), Акт виконаних робіт №66 від 12.12.2013 р. (ДП «Придніпровська залізниця»), Протокол засідання техніко-економічної наради щодо обґрунтування доцільності передачі робіт на субпідряд від 04.10.2013 р., звіт по укладанню та реалізації договорів на проектно-вишукувальні роботи за 2013 р., розпорядження ДП «Придніпровська залізниця» про залучення субпідрядних проектних організацій генеральним проектувальником ДП «Дніпрозалізничпроект» по об'єктах проектування ДП «Придніпровська залізниця» №НГ-9/1493 від 19.10.2010 р.

Додатками до укладених договір додані калькуляції на надання послуг з паспортизації, експертної оцінки будівель та споруд, Протоколи засідання техніко-економічної наради ДП «Дніпрозалізничпроект», розрахунки вартості на надання послуг з паспортизації, експертної оцінки будівель та споруд, календарні плани надання послуг, Протоколи угод про договірну ціну на надання послуг, технічні завдання на обстеження, оцінку технічного стану та паспортизацію будівель та споруд, завдання на розробку проекту реконструкцій (модернізацій), зведені кошториси на проектні і вишукувальні роботи, кошториси на виконання робіт, Протоколи погодження договірної ціни на створення проектно-вишукувальної документації.

Договорами, укладеними позивачем з контрагентами, не передбачено заборони на залучення субпідрядників.

Навпаки, в даних договорах прямо передбачена така можливість та наявні розпорядження, якими доручено позивачу прийняти на себе функції Генеральної проектної організації по укладених договорах.

Податковим органом вказано, що до перевірки було надане лише Розпорядження Придніпровської залізниці від 19.10.2010 р. № НГ-9/1493 про залучення субпідрядних проектних організацій Генеральним проектувальником ДП «Дніпрозалізничпроект» по об'єктах проектування ДП «Придніпровська залізниця», в якому доручено підприємству ДП «Дніпрозалізничпроект» прийняти на себе функції Генеральної проектної організації по укладених договорах на проектування об'єктів ДП «Придніпровська залізниця» при виконанні значного обсягу робіт в стислі терміни пропонується укладати договори з субпідрядними проектними організаціями. Дане розпорядження, на дуку відповідача, не є документом, який підтверджує обов'язкове погодження із замовником використання праці субпідрядних організацій за кожним договором, по конкретному об'єкту або за кожним видом виконання робіт (надання послуг), розпорядження дає право на використання робіт субпідрядними організаціями, але не є погоджуючим документом.

За поясненнями позивача, вказане розпорядження ДП «Придніпровської залізниці» від 19.10.2010 р. № НГ-9/1493 є тим документом, який підтверджує дозвіл та погодження, дані підприємству на використання робіт субпідрядних організацій. Більше того, він не може бути замінений будь-яким іншим документом. Податковим органом не наведено норми, з якої б слідувало, що наявне в позивача розпорядження не є погоджуючим документом.

Необхідність у залученні субпідрядних організацій була викликана стислими термінами виконання послуг, встановленими договорами, завантаженістю спеціалістів та з метою запобігання розірванню відповідних договорів з підстав невиконання умов договорів та сплати штрафних санкцій за несвоєчасне надання послуг.

Вказане обґрунтування доцільності передачі на субпідряд послуг окремо містяться у Протоколах засідання техніко-економічної ради підприємства.

Судом встановлено, що види робіт, що зазначені в договорах генерального підряду, субпідряду та актах виконаних робіт повністю співпадають.

Необхідність у залученні підрядних організацій викликана саме тим, щоб послуги були надані якісно, у повному обсязі та передані замовникам у строк, встановлений договором.

Зазначене безпосередньо пов'язане та слідує з господарської діяльності позивача і викликане необхідністю недопущення необґрунтованих витрат, збитків чи штрафних санкцій та спрямоване на отримання доходу.

Наданими до суду доказами позивачем підтверджено доцільність укладення договорів субпідряду та відповідно понесення певних витрат.

Натомість відповідач під час розгляду справи не довів у чому полягає недоцільність залучення субпідрядних організацій при здійсненні господарської діяльності позивача, яка визначена у його статутних документах, не наведено правових норм, які позивачем порушені.

Відповідач у Актах перевірки посилається на Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України ДБН ДД. 1-7-2000, затверджених наказом Держбуду України від 14.12.2000 р. № 285, збірник цін на вишукувальні роботи для капітального будівництва (Москва, 1982 рік), зі змінами та доповненнями до нього, внесеними постановою Держбуду СРСР від 01.03.90 № 22, збірник цін на проектні роботи для будівництва у відповідності до «Загальних вказівок по застосуванню збірника цін на проектні роботи для будівництва» (2-е видання, доповнене, Москва, 1990 рік).

Практикою застосування цих норм, а також чинним законодавством, встановлено основні реквізити, які забезпечують отримання інформації про будівельні роботи, які позивачем додержані у повному обсязі, що відповідачем не заперечується.

Крім того, слід звернути увагу, що у чинному законодавстві України відсутнє посилання на норми, зобов'язуючі надавати доводити (докази) про необхідність залучення до виконання робіт субпідрядників, оскільки має право на власний розсуд залучити до виконання робіт субпідрядників, якщо інше не встановлено договором.

Щодо висновків податкового органу про здійснення позивачем операцій з підприємствами субпідрядниками, які не направлені на реальне настання правових наслідків.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У статті 203 Цивільного кодексу України наведено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Законом закріплено презумпцію правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України). З наведеного випливає, що правочин (договір) є правомірним, а отже й дійсним. Неправомірність (недійсність) правочину повинна бути прямо передбачена законом або встановлена рішенням суду, що набрало законної сили.

Відповідно до Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» встановлений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Згідно частин 2, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Недійсними правочини можуть вважатися лише за умови доведеності фактів, що свідчать про нікчемність даного правочину.

Правочини, зазначені в Акті перевірки, до теперішнього часу не визнані недійсними у судовому порядку.

Суд вважає за необхідне зазначити, що умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин.

При цьому обов'язковість установлення умислу поширюється лише на визнання недійсними правочинів, вчинених із метою, що суперечить інтересам держави та суспільства (частина третя статті 228 Цивільного кодексу України).

Під час перевірки податковий орган не встановив обставин, які б свідчили про умисел позивача на укладення договорів з іншими контрагентами (та їх умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договорами.

Навпаки, документально доведено виконання зобов'язань щодо надання та оплати наданих та отриманих послуг. Це підтверджується наданими підприємством первинними документами.

Зазначені обставини були встановлені податковим органом під час перевірки та залишились не спростованими в ході судового розгляду.

Суд вважає, що нікчемність правочину має бути встановлена виключно законом, а не актом перевірки, незважаючи на те, які факти в цьому акті відображені. Висновки акту перевірки, у будь-якому разі, є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

У постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року зазначено наступне: «...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань податкового органу є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право податкового органу самостійно, в позасудовому порядку, визнавати правочини такими, що не направлені на реальне настання правових наслідків.

Щодо твердження податкового органу щодо заниження об'єктів оподаткування податковим на доходи з фізичних осіб.

Відповідно до Законом України №657 від 24.10.2013 р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень», абз.1 п. 119.2 Податкового кодексу України доповнено новим змістом.

З 01.01.2014 р. п.119.2 Податкового кодексу України викладено у такій редакції: неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Тобто, передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку виникли у зв'язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 цього Кодексу та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 цього Кодексу.

При розрахунку штрафних санкцій є обов'язковим врахування обставин, пов'язаних з наслідками порушень, а саме чи призвели ці порушення до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку.

Невідображення підприємством виплат ФОП у податкових розрахунках за формою №1-ДФ не призводить до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку.

Згідно ст. 58 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 09.02.99 р. № 1-рп/99 коли подія, факт визначались як правопорушення податковим законодавством, чинним до 01.01.2014 р., і ця ж подія, факт визначаються в новому законодавчому акті як правопорушення, за вчинення якого застосовується юридична відповідальність, і ця відповідальність пом'якшує або скасовує відповідальність особи, то у такому разі застосовуються норми нового законодавчого акта.

Таким чином суд приходить висновку про відсутність підстав для застосовування до позивача фінансових санкції за не відображення виплат ФОП у податкових розрахунках за формою №1-ДФ.

Щодо процедурних порушень податкової інспекції слід зазначити наступне.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;

Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки (п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Відповідно до п. 86.4 ст. 86 Податкового кодексу України Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його законним представникам або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків (п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу).

Підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків.

Відповідно до п. 58.2 ст. 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 1.3.3. Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДПС України від 31.10.2012 року №948 у разі виникнення під час проведення документальної виїзної або фактичної перевірки необхідності додаткового залучення працівників органів ДПС до складу перевіряючих, направлення на перевірку оформляється відповідно до пункту 1.3 цього розділу Методичних рекомендацій.

Підставою для додаткового залучення працівників органів ДПС до складу перевіряючих є доповідна записка керівника структурного підрозділу органу ДПС, який здійснює (очолює) таку перевірку, на ім'я керівника (заступника керівника) відповідного органу ДПС з викладенням об'єктивних причин необхідності додаткового залучення до складу перевіряючих інших працівників органу ДПС (значні обсяги операцій, проведених платником податків у періоді, що перевіряється; виникнення інших питань, що належать до компетенції органів ДПС; тривала хвороба або звільнення працівника органу ДПС, які сталися під час проведення перевірки тощо).

При цьому в Акті перевірки вчиняється відповідний запис.

Судом встановлено, що в наказі на проведення перевірки № 241 від 28.03.2014 р., направленнях на перевірку не вказаний період здійснення перевірки.

У назві Акта перевірки 1 та у його вступній частині визначені різні періоди за які проводилася перевірка. Так, в назві Акту вказано, що перевірка проводиться за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р., а на сторінці 2 з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р.

За поясненнями позивача, Акт перевірки 1 підписаний не всіма посадовими особами, які проводили перевірку. Одна з перевіряючих - Кутенко В.В. була у відпустці і замість її підпису в Акті зазначено «відпустка». Проте, на кожній сторінці Акту в графі «Віза працівника підрозділу, відповідального за проведення перевірки» міститься підпис Кутенко В.В.

У відповідності до п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Згідно заперечень позивача на Акт перевірки 1, останній вказав, що бажає взяти участь розгляді його заперечень до вказаного Акта та просив повідомити про місце і час проведення такого розгляду.

Так, листом № 11837/10/22-02 від 15.07.2014 р. відповідач повідомив, що розгляд заперечень відбудеться 16.07.2014 р. Матеріалами справи підтверджено, що вказаний лист отримано позивачем 17.07.2014 р., тобто вже після проведення розгляду заперечень на Акт перевірки 1.

Крім того, позивач звертає увагу, що лист відповідача був відправлений раніше ніж підписаний, оскільки, згідно поштового повідомлення про відправлення лист відправлений 14.07.2014 р., а датований - 15.07.2014 р.

У спростування даних обставин відповідачем належних заперечень не надано, доводів не наведено.

За наведених обставин у сукупності, суд дійшов висновку, що Акт перевірки 1 та Акт перевірки 2 не свідчать про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, які могли б стати підставою для визначення контролюючим органом податкових зобов'язань.

Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Метою дотримання принципу пропорційності є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи, зокрема вказаний принцип передбачає, що здійснення повноважень, як правило, не має спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідало б цілям, яких заплановано досягти.

На необхідності дотримання принципу пропорційності при прийнятті рішень органами державної влади наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема у справах «Йорданова та інші проти Болгарії» та «Ліндхайм та інші проти Норвегії».

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка презумує економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, однак, в порушення вимог ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не представлено доказів на підтвердження правомірності винесених податкових повідомлень-рішень.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

Відповідачем належним чином не доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Дніпропетровський проектно-вишукувальний інститут Залізничного транспорту України» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0003832202 від 17.10.2014 р., яким визначена сума грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1035226,00 грн. (основний платіж - 865953,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 169273,00 грн.);

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0003852202 від 17.10.2014 р., яким визначена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 394513,50 грн. (основний платіж - 340919,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 53594,50 грн.);

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0005731703 від 23.07.2014 р., яким визначена сума грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 510,00 грн. (основний платіж - 0,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 510,00 грн.).

В порядку розподілу судових витрат стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Дніпропетровський проектно-вишукувальний інститут Залізничного транспорту України» судовий збір в розмірі 1157,10 грн. (одна тисяча сто п'ятдесят сім грн. 10 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складено 13 лютого 2015 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 13.02.15 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.С. Віхрова В.С. Віхрова Ю.Ю. Ковтун

Дата ухвалення рішення09.02.2015
Оприлюднено03.03.2015
Номер документу42866223
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —804/20658/14

Постанова від 15.08.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Юрченко В.П.

Ухвала від 09.08.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Юрченко В.П.

Ухвала від 29.04.2015

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Іванов С.М.

Ухвала від 29.04.2015

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Іванов С.М.

Ухвала від 03.03.2015

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Іванов С.М.

Постанова від 09.02.2015

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Віхрова Вікторія Станіславівна

Ухвала від 13.01.2015

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Віхрова Вікторія Станіславівна

Ухвала від 04.02.2015

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Віхрова Вікторія Станіславівна

Ухвала від 15.12.2014

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Парненко Вікторія Станіславівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні