Постанова

від 24.02.2015 по справі 820/20523/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, тел. 730-42-73, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 лютого 2015 р. № 820/20523/14

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Лук'яненко М.О., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Транстерміналсервіс-2000" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000422220 від 08.07.2014 року Індустріальної ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтується на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки № 475/20-36-22-03-07/37368122 від 24.02.2014 року.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з клопотанням, в якому просить розгляд справи проводити за його відсутності.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, проте надав до суду письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що при проведенні перевірки позивача контролюючий орган діяв у межах та у спосіб встановлений чинним законодавством України, висновки перевірки зафіксовані належним чином, а отже і винесене податкове повідомлення-рішення є законним. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транстерміналсервіс-2000", ідентифікаційний код юридичної особи 37368122, зареєстровано як юридична особа 22.10.2010 року (т. 2 а.с. 98).

Фахівцями Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Транстерміналсервіс-2000" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ фірма "Харківагроснаб", ТОВ "Ріком", ТОВ "ГИГ Строй" та ТОВ "Ексимтрейд", які задекларовано в декларації з податку на додану вартість за ІІІ квартал 2013 року.

Результати перевірки оформлені актом № 475/20-36-22-03-07/37368122 від 24.02.2014 року (з урахуванням листів про виправлення допущених друкарських помилок від 10.06.2014 року за вих. № 7067/10/20-36-22-03-14 та від 24.06.2014 року за вих. № 7766/10/20-36-22-03-14 (т. 1 а.с. 119-122)), яким зафіксовані порушення позивачем статей 198, 199 Податкового кодексу України, що виявилось у завищені в рядку 19 декларації за ІІІ квартал 2013 року у сумі 39243 грн. та завищення від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду (рядок 24) за ІІІ квартал 2013 року у сумі 18153 грн. (т. 1 а.с. 58-64).

Також у висновках акту зазначається, що перевіркою позивача не встановлено розбіжностей з ТОВ фірма "Харківагроснаб" та ТОВ "Ексимтрейд", які мали відносини з платником податків.

Висновок про порушення позивачем норм Податкового кодексу України ґрунтується на підставі відсутності факту реального вчинення позивачем господарських відносин з ТОВ "Ріком" та ТОВ "ГИГ Строй".

На підставі висновків акту перевірки № 475/20-36-22-03-07/37368122 від 24.02.2014 року, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000112220 від 31.03.2014 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 57396 грн. (т. 1 а.с. 115).

Листом від 07.05.2014 року за вих. № 0507.1 позивач звернувся до ГУ Міндоходів у Харківській області зі скаргою на податкове повідомлення-рішення № 0000112220 від 31.03.2014 року (т. 1 а.с. 116-118).

Рішенням про результати розгляду скарги від 02.07.2014 року за вих. № 4254/10/20-40-10-04-17 ГУ Міндоходів у Харківській області скасовано податкове повідомлення-рішення Індустріальної ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000112220 від 31.03.2014 року в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2776,8 грн., в іншій частині зазначене рішення залишено без змін, а скаргу в цій частині - без задоволення (т. 1 а.с. 123-125).

На підставі рішенням про результати розгляду скарги ГУ Міндоходів у Харківській області від 02.07.2014 року за вих. № 4254/10/20-40-10-04-17 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000422220 від 08.07.2014 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 54619,2 грн. (т. 1 а.с. 126).

Листом від 08.08.2014 року за вих. № 0808.4 позивач звернувся до Міністерства доходів і зборів України зі скаргою на податкове повідомлення-рішення № 0000112220 від 31.03.2014 року (т. 1 а.с. 127-132).

Також, листом від 14.08.2014 року за вих. № 0814.1 позивач звернувся до Міністерства доходів і зборів України зі скаргою на податкове повідомлення-рішення № 0000422220 від 08.07.2014 року (т. 1 а.с. 133-138).

Державною фіскальною службою України повідомлено позивача, що скарга на податкове повідомлення-рішення № 0000422220 від 08.07.2014 року буде розглянута разом зі скаргою на податкове повідомлення-рішення № 0000112220 від 31.03.2014 року (лист від 01.09.2014 року за вих. № 2666/6/99-99-10-01-15 (т. 1 а.с. 139).

Рішенням про результати розгляду скарги від 02.10.2014 року за вих. № 4406/6/99-99-10-01-15 Державною фіскальною службою України залишено без змін податкове повідомлення-рішення Індустріальної ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000112220 від 31.03.2014 року, з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги, а скаргу - без задоволення (т. 1 а.с. 140-142).

З такою позицією контролюючого органу суд не погоджується з наступних підстав.

Приписами підпункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до підпункту 14.1.156 статті Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Порядок формування податкового кредиту передбачений статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Згідно частини 1 статті 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З матеріалів справи судом встановлено, що між ТОВ "Транстерміналсервіс-2000" (Покупець) та ТОВ "Ріком" (Постачальник) укладено договір поставки електрообладнання № 05-2013/2 від 30.05.2013 року (т. 1 а.с. 65-66).

Відповідно до умов договору, Постачальник зобов'язується передати, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, найменування, ціна, кількість, номенклатура (асортимент) якого буде визначатися Сторонами в Додатках, які є невід'ємною частиною цього договору.

Факт виконання умов договору поставки підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: податковими накладними № 208 від 02.09.2013 року, № 603 від 06.09.2013 року, № 1305 від 13.09.2013 року, № 1807 від 18.09.2013 року, № 3035 від 30.09.2013 року та прибутковими накладними № 902.2 від 02.09.2013 року, № 906.1 від 06.09.2013 року, № 913.1 від 13.09.2013 року, № 918.1 від 18.09.2013 року, № 930.1 від 30.09.2013 року (т. 1 а.с. 67-76).

Також факт отримання електрообладнання від ТОВ "Ріком" підтверджується залученими до матеріалів справи звітами по проводкам (т. 2 а.с. 106-122).

Оплата за отриманий товар здійснена позивачем у безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується випискою по особовому рахунку ТОВ "Транстерміналсервіс-2000" (т. 1 а.с. 77).

Також судом встановлено, що між ТОВ "Транстерміналсервіс-2000" (Замовник) та ТОВ "ГИГ Строй" (Виконавець) укладено договір № 33/2012-15 про надання послуг з зовнішньоекономічної діяльності від 15.08.2012 року (т. 1 а.с. 94-95).

За умовами договору фактом виконання умов договору є акт виконання робіт з зазначенням вартості наданих послуг.

Факт виконання умов договору підтверджується залученими до матеріалів справи податковою накладною № 1166 від 28.09.2012 року та актом виконаних робіт № 33/2012-15-1 від 28.09.2012 року (т. 1 а.с. 96-97).

Оплата за послуги здійснена позивачем у безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується випискою по особовому рахунку ТОВ "Транстерміналсервіс-2000" (т. 1 а.с. 98).

Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Згідно пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до підпункту 201.6 вказаної статті, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

З огляду на пункт 201.8. статті 201 Податкового кодексу України вбачається, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 статті 201 вищевказаного кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, договірні правовідносини між ТОВ "Транстерміналсервіс-2000" та ТОВ "Ріком", ТОВ "ГИГ Строй" оформлені належним чином, та на виконання вимог податкового законодавства оформлені первинні документи податкової та бухгалтерської звітності.

Суд, дослідивши договори, укладений між позивачем та ТОВ "Ріком", ТОВ "ГИГ Строй", вважає, що їх укладено відповідно до вимог діючого законодавства та вони відповідають вимогам частини 1 статті 205, частини 2 статті 207, частини 1 статті 208, частини 1 статті 638, частини 3 статті 639 ЦК України, статей 179, 180, 181 ГК України. Сторонами за договорами погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їхнього виконання, виконання цих договорів підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами.

Первинні документи, надані позивачем, за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, спричинили втрату ними юридичного статусу первинних документів, податковим органом не доведено.

Також суд не приймає посилання відповідача на акт від 02.12.2013 року № 601/20-36-22-03-07/30754208 Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Ріком" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків і зборів за вересень 2013 року, з огляду на наступне.

Суд відмічає, що в силу закону, отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиційного значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Суд вважає за необхідне вказати, що належними та допустимими в розумінні статті 124 Конституції України, статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених статтею 191 КК України та статтею 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (оскільки наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до статей 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено.

Крім того, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2014 року по справі № 820/13381/13-а, визнано незаконними дії Індустріальної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області щодо складення акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Ріком" (код ЄДРПОУ 30754208) щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ "Інтерагростандарт" (код ЄДРПОУ 27052520), ТОВ "Інап і К" (код ЄДРПОУ 37207995), ТОВ "Ліфтмонтаж-Україна" (код ЄДРПОУ 35210990), ТОВ "Енергомонтажний поїзд № 767" (код ЄДРПОУ 13878340), ТОВ "Важелектросервіс" (код ЄДРПОУ 27364903) за серпень 2013 року від 11.11.13 № 474/20-36-22-03-07/30754208; акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Ріком" (код ЄДРПОУ 30754208) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків і зборів за вересень 2013 року від 02.12.13 №601/20-36-22-03-07/30754208: акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Ріком" (код ЄДРПОУ 30754208) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків і зборів за вересень 2013 року від 09.01.14 №7/20-36-22-03-07/30754208 та акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Ріком" (код ЄДРПОУ 30754208) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків і зборів за жовтень 2013 року від 16.01.14 № 24/20-36-22-03- 07/30754208 (т. 1 а.с. 41-57).

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2014 року, залишеною без змін ухвалою харківського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2014 року по справі № 820/2688/14, визнано протиправним та скасовано наказ Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 08.02.2014 р. № 213 "Про проведення документальної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Транстерміналсервіс-2000" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ фірма "Харківагроснаб", ТОВ "Ріком", ТОВ "Гиг строй", ТОВ "Ексимтрейд", які задекларовано в декларації з ПДВ за вересень 2013 року"; визнано протиправними дії Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо проведення позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Транстерміналсервіс-2000" та складання за її наслідками акту № 475/20-36-22-03-07/37368122 від 24.02.2014 р. "Про результати позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Транстерміналсервіс-2000" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ фірма "Харківагроснаб", ТОВ "Ріком", ТОВ "Гиг строй", ТОВ "Ексимтрейд", які задекларовано в декларації з ПДВ за вересень 2013 року" (т. 1 а.с. 30-40).

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем вказаного процесуального обов'язку стосовно спірного податкового повідомлення-рішення не виконано, доказів відсутності факту реального вчинення позивачем господарських відносин з ТОВ "Ріком" та "Гиг Строй" не надано, тому суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0000422220 від 08.07.2014 року є таким, що підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Транстерміналсервіс-2000" є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Транстерміналсервіс-2000" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000422220 від 08.07.2014 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя М.О. Лук'яненко