Ухвала

від 22.04.2015 по справі 820/20523/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2015 р.Справа № 820/20523/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2015р. по справі № 820/20523/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транстерміналсервіс-2000"

до Індустріальної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Транстерміналсервіс-2000", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000422220 від 08.07.2014 року Індустріальної ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2015 року позовні вимоги задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000422220 від 08.07.2014 року.

Відповідач не погодився з таким рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представники сторін в судове засідання не прибули, повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 22.04.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Транстерміналсервіс-2000", ідентифікаційний код юридичної особи 37368122, зареєстровано як юридична особа 22.10.2010 року (т. 2 а.с. 98).

Фахівцями Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Транстерміналсервіс-2000" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ фірма "Харківагроснаб", ТОВ "Ріком", ТОВ "ГИГ Строй" та ТОВ "Ексимтрейд", які задекларовано в декларації з податку на додану вартість за ІІІ квартал 2013 року.

Результати перевірки оформлені актом № 475/20-36-22-03-07/37368122 від 24.02.2014 року (з урахуванням листів про виправлення допущених друкарських помилок від 10.06.2014 року за вих. № 7067/10/20-36-22-03-14 та від 24.06.2014 року за вих. № 7766/10/20-36-22-03-14 (т. 1 а.с. 119-122)), яким зафіксовані порушення позивачем статей 198, 199 Податкового кодексу України, що виявилось у завищені в рядку 19 декларації за ІІІ квартал 2013 року у сумі 39243 грн. та завищення від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду (рядок 24) за ІІІ квартал 2013 року у сумі 18153 грн. (т. 1 а.с. 58-64).

Також у висновках акту зазначається, що перевіркою позивача не встановлено розбіжностей з ТОВ фірма "Харківагроснаб" та ТОВ "Ексимтрейд", які мали відносини з платником податків.

Висновок про порушення позивачем норм Податкового кодексу України ґрунтується на підставі відсутності факту реального вчинення позивачем господарських відносин з ТОВ "Ріком" та ТОВ "ГИГ Строй".

На підставі висновків акту перевірки № 475/20-36-22-03-07/37368122 від 24.02.2014 року, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000112220 від 31.03.2014 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 57396 грн. (т. 1 а.с. 115).

Листом від 07.05.2014 року за вих. № 0507.1 позивач звернувся до ГУ Міндоходів у Харківській області зі скаргою на податкове повідомлення-рішення № 0000112220 від 31.03.2014 року (т. 1 а.с. 116-118).

Рішенням про результати розгляду скарги від 02.07.2014 року за вих. № 4254/10/20-40-10-04-17 ГУ Міндоходів у Харківській області скасовано податкове повідомлення-рішення Індустріальної ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000112220 від 31.03.2014 року в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2776,8 грн., в іншій частині зазначене рішення залишено без змін, а скаргу в цій частині - без задоволення (т. 1 а.с. 123-125).

На підставі рішенням про результати розгляду скарги ГУ Міндоходів у Харківській області від 02.07.2014 року за вих. № 4254/10/20-40-10-04-17 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000422220 від 08.07.2014 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 54619,2 грн. (т. 1 а.с. 126).

Листом від 08.08.2014 року за вих. № 0808.4 позивач звернувся до Міністерства доходів і зборів України зі скаргою на податкове повідомлення-рішення № 0000112220 від 31.03.2014 року (т. 1 а.с. 127-132).

Також, листом від 14.08.2014 року за вих. № 0814.1 позивач звернувся до Міністерства доходів і зборів України зі скаргою на податкове повідомлення-рішення № 0000422220 від 08.07.2014 року (т. 1 а.с. 133-138).

Державною фіскальною службою України повідомлено позивача, що скарга на податкове повідомлення-рішення № 0000422220 від 08.07.2014 року буде розглянута разом зі скаргою на податкове повідомлення-рішення № 0000112220 від 31.03.2014 року (лист від 01.09.2014 року за вих. № 2666/6/99-99-10-01-15 (т. 1 а.с. 139).

Рішенням про результати розгляду скарги від 02.10.2014 року за вих. № 4406/6/99-99-10-01-15 Державною фіскальною службою України залишено без змін податкове повідомлення-рішення Індустріальної ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000112220 від 31.03.2014 року, з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги, а скаргу - без задоволення (т. 1 а.с. 140-142).

З такою позицією контролюючого органу позивач не погодився та звернувся до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що господарські операції позивача з його контрагентами є реальними та підтвердженими первинними документами, а податкове повідомлення-рішення - протиправним та підлягає скасуванню.

В доводах апеляційної скарги відповідач зазначає, що податковий орган, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяв правомірно, господарські операції позивача не підтверджені первинними документами, а тому підстав для скасування податкового повідомлення-рішення немає.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції з огляду на такі обставини.

Приписами підпункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до підпункту 14.1.156 статті Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Порядок формування податкового кредиту передбачений статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Також, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З матеріалів справи судом встановлено, що між ТОВ "Транстерміналсервіс-2000" (покупець) та ТОВ "Ріком" (постачальник) укладено договір поставки електрообладнання № 05-2013/2 від 30.05.2013 року (т. 1 а.с. 65-66).

Відповідно до умов договору постачальник зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, найменування, ціна, кількість, номенклатура (асортимент) якого буде визначатися Сторонами в Додатках, які є невід'ємною частиною цього договору.

Факт виконання умов договору поставки підтверджується податковими накладними № 208 від 02.09.2013 року, № 603 від 06.09.2013 року, № 1305 від 13.09.2013 року, № 1807 від 18.09.2013 року, № 3035 від 30.09.2013 року та прибутковими накладними № 902.2 від 02.09.2013 року, № 906.1 від 06.09.2013 року, № 913.1 від 13.09.2013 року, № 918.1 від 18.09.2013 року, № 930.1 від 30.09.2013 року (т. 1 а.с. 67-76).

Також факт отримання електрообладнання від ТОВ "Ріком" підтверджується залученими до матеріалів справи звітами по проводкам (т. 2 а.с. 106-122).

Оплата за отриманий товар здійснена позивачем у безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується випискою по особовому рахунку ТОВ "Транстерміналсервіс-2000" (т. 1 а.с. 77).

Колегією суддів встановлено, що між ТОВ "Транстерміналсервіс-2000" (замовник) та ТОВ "ГИГ Строй" (виконавець) укладено договір № 33/2012-15 про надання послуг з зовнішньоекономічної діяльності від 15.08.2012 року (т. 1 а.с. 94-95).

За умовами договору фактом виконання умов договору є акт виконання робіт з зазначенням вартості наданих послуг.

Факт виконання умов договору підтверджується податковою накладною № 1166 від 28.09.2012 року та актом виконаних робіт № 33/2012-15-1 від 28.09.2012 року (т. 1 а.с. 96-97).

Оплата за послуги здійснена позивачем у безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується випискою по особовому рахунку ТОВ "Транстерміналсервіс-2000" (т. 1 а.с. 98).

Як вбачається з матеріалів справи, договірні правовідносини між ТОВ "Транстерміналсервіс-2000" та ТОВ "Ріком", ТОВ "ГИГ Строй" оформлені належним чином та на виконання вимог податкового законодавства оформлені первинні документи податкової та бухгалтерської звітності.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що договори, укладені між позивачем та ТОВ "Ріком", ТОВ "ГИГ Строй", укладено відповідно до вимог законодавства. Сторонами за договорами погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їхнього виконання, виконання цих договорів підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами. Первинні документи, надані позивачем, за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, спричинили втрату ними юридичного статусу первинних документів, податковим органом не доведено.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем вказаного процесуального обов'язку стосовно спірного податкового повідомлення-рішення не виконано, доказів відсутності факту реального вчинення позивачем господарських відносин з ТОВ "Ріком" та "Гиг Строй" не надано, а тому колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0000422220 від 08.07.2014 року є неправомірним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2015р. по справі № 820/20523/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бершов Г.Є. Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.