Постанова

від 25.02.2015 по справі 910/23138/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2015 р. Справа№ 910/23138/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Калатай Н.Ф.

Кропивної Л.В.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

за участю представників сторін: від позивача - Черноусов О.А.;

від відповідача - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства «Травал»

на рішення господарського суду міста Києва від 17.12.2014р.

по справі № 910/23138/14 (суддя - Нечай О.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Міт Трейд»

до приватного підприємства «Травал»

про стягнення 18 922,17 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.12.2014р. позов задоволено. Стягнуто з приватного підприємства «Травал» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Міт Трейд» 14 555,52 грн. основного боргу, 4 366,65 грн. штрафу та 1 827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, приватне підприємство «Травал» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 17.12.2014р. по справі №910/23138/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2015р., у зв'язку із перебуванням судді Кропивної Л.В., який входить до постійного складу колегії, у відпустці, для розгляду даної справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя Чорна Л.В., судді Калатай Н.Ф. та Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2015р. апеляційну скаргу приватного підприємства «Травал» прийнято до провадження.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2015р., у зв'язку із перебуванням судді Смірнової Л.Г. у відпустці, для розгляду даної справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя Чорна Л.В., судді Калатай Н.Ф та Кропивна Л.В.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Міт Трейд» заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити рішення господарського суду міста Києва від 17.12.2014р. у справі №910/23138/14 без змін.

Приватне підприємство «Травал» своїх представників в судове засідання не направило, про причини неявки суд не повідомило, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлене.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

За таких обставин, справа розглядається за відсутності представників відповідача, який належним чином повідомлений.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, заслухавши пояснення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

20.09.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Міт Трейд» - продавець та приватним підприємством «Травал» - покупець було укладено договір купівлі-продажу № 2009СД від 20.09.2013 р. за умовами якого продавець зобов'язується систематично поставляти і передавати у власність покупцю певний товар, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору. /а.с. 7/.

Згідно з п. 1.2. договору купівлі-продажу право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

Пунктом 2.1. договору купівлі-продажу сторони обумовили, що поставка товару здійснюється продавцем на умовах DDP за адресою: м. Київ, проспект Гагаріна, 22 (Incoterms-2000), своїми засобами та за свій рахунок.

Згідно п. 4.2. договору купівлі-продажу покупець зобов'язаний проводити розрахунки з продавцем за кожну отриману партію товару протягом 14-ти календарних днів з моменту відвантаження товару покупцю.

Ціна договору складається із сукупності всіх видаткових накладних, які були надані покупцю за весь термін дії даного договору (п. 4.3. договору).

Пунктом 4.4. договору купівлі-продажу визначено, що моментом виконання покупцем своїх зобов'язань по здійсненню розрахунків за поставлений товар є дата надходження відповідної суми на банківський рахунок продавця.

Згідно з п. 4.5. договору купівлі-продажу загальна сума цього договору складається з суми накладних, по яких була здійснена поставка товару покупцеві.

Пунктом 8.1. договору купівлі-продажу встановлено, що сторони несуть повну майнову відповідальність за збитки, що сталися внаслідок невиконання або часткового невиконання сторонами зобов'язань за даним договором, відповідно до гл. 51 Цивільного кодексу України та чинного законодавства України. У випадку невиконання зобов'язань за договором понад 30 діб винна сторона сплачує штраф у розмірі 30 % від суми заборгованості.

Відповідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

По видаткових накладних №1234 від 04.04.2014р. та №1439 від 16.04.2014р., та на підставі генеральної довіреності від 20.09.2013р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 32 580,19грн. /а.с. 9, 15, 16/.

За отриманий товар відповідач розрахувався частково на суму 18 024,67 грн., про що свідчить копія банківського витягу. /а.с. 35/.

Таким чином, залишається неоплаченим товар на суму 14 555,52грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Доказів оплати на спірну суму матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Умовами договору купівлі-продажу сторони встановили, що у випадку невиконання зобов'язань за договором понад 30 діб винна сторона сплачує штраф у розмірі 30 % від суми заборгованості. (п. 8.1. договору).

За таких обставин, позовні вимоги документально обґрунтовані та є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Доводи наведені в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що господарським судом міста Києва правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

З наведених у даній постанові обставин, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 17.12.2014р. у справі №910/23138/14.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 17.12.2014 р. у справі №910/23138/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Матеріали справи № 910/23138/14 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді Н.Ф. Калатай

Л.В. Кропивна