Постанова

від 25.02.2015 по справі 908/2887/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2015 року Справа № 908/2887/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скарги заступника прокурора Харківської області на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 18.12.2014р. у справі господарського суду№908/2887/14 Запорізької області за позовом прокурора міста Енергодара Запорізької області в інтересах держави в особі: 1) Енергодарської міської ради 2) Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області до 1) виконавчого комітету Енергодарської міської ради 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Тавр Лимитед" 3) Державної реєстраційної служби України про за участю прокуратури - представників сторін: позивача 1- позивача 2- відповідача 1- відповідача 2- відповідача 3-визнання незаконним та скасування розділу рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності, зобов'язання знести самовільно збудовану будівлю та скасування запису про державну реєстрацію права власності прокурор відділу Генеральної прокуратури України Томчук М.О. посв. № 000606 не з'явився не з'явився не з'явився не з'явився не з'явився

Розпорядженням №03-05/237 від 23.02.2015р. змінено склад колегії суддів у справі №908/2887/14, призначеної до розгляду колегією у складі головуючого судді Корсака В.А., суддів Данилової Т.Б., Ходаківської І.П., утворено колегію суддів у складі головуючий суддя Корсак В.А., судді Данилова М.В, Данилова Т.Б.

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2014 року прокурор міста Енергодара Запорізької області в інтересах держави в особі Енергодарської міської ради та Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до виконавчого комітету Енергодарської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю "Тавр Лимитед" та Державної реєстраційної служби України про визнання незаконним та скасування розділу ІІІ рішення виконавчого комітету Енергодарської міської ради від 17.07.2002р. за №131 в частині затвердження акту державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію кафе-закусочної "Риф", загальною площею 95,8кв.м, розташованого на території пляжу в м. Енергодар та в частині надання дозволу ТОВ "Тавр Лимитед" на введення в експлуатацію кафе-закусочної "Риф"; про визнання недійсним виданого ТОВ "Тавр Лимитед" свідоцтва від 15.07.2010р. про право власності на об'єкт нерухомості (базу), що розташований по вул. Придніпровській, 27-в, у м. Енергодар; про зобов'язання ТОВ "Тавр Лимитед" знести самовільно збудовану будівлю кафе-закусочної "Риф", що розташована по вул. Придніпровській, 27-в, у м. Енергодар; про скасування запису про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомості (кафе-закусочну "Риф"), що розташований по вул. Придніпровській, 27-в, у м. Енергодар за ТОВ "Тавр Лимитед".

Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.10.2014р. (суддя Боєва О.С.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.12.2014р. (судді Пелипенко Н.М., Івакіна В.О., Камишева Л.М.) в задоволенні позовних вимог відмовлено, посилаючись на недоведеність та необґрунтованість позовних вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, заступник прокурора Харківської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення і постанову, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши думку присутнього в судовому засіданні прокурора відділу Генеральної прокуратури України, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права при винесенні рішення і постанови та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Енергодарської міської ради народних депутатів №69 від 19.03.1992р. затверджено протокол про реорганізацію кооперативу "Агро" та зареєстровано мале підприємство "Тавр Лимитед" у формі господарчого товариства з обмеженою відповідальністю, якому видано свідоцтво №13619511 про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності від 06.02.1995р.

Рішенням Енергодарської міської Ради народних депутатів від 24.04.1992р. за №3 земельна ділянка площею 1,31 га в районі міського пляжу відведена у постійне користування МП "Тавр Лимитед" (у подальшому реорганізованому в ТОВ "Тавр Лимитед") для розміщення господарських споруд по обслуговуванню пляжної зони.

Рішенням Енергодарської міської ради від 29.03.2000р. за №1 ТОВ "Тавр Лимитед" затверджено дані технічної інвентаризації земельної ділянки, розташованої уздовж Каховського водосховища площею 1,1354 га.

На підставі зазначених рішень 06.12.2001р. ТОВ "Тавр Лимтед" видано державний акт серії ІІ-ЗП №002363 на право постійного користування землею площею 1,1354 га, згідно якого у постійне користування ТОВ "Тавр Лимитед" передано дві земельні ділянки: №1 площею 1,0470 га - для розміщення виробничої бази; №2 площею 0,0884 га - для розміщення споруд по обслуговуванню пляжної зони.

Пунктами 5, 6 розділу III рішення виконавчого комітету Енергодарської міські ради №131 від 17.07.2002р. затверджено акт технічної комісії про прийняття в експлуатацію об'єкту нерухомого майна кафе-закусочної "Риф" загальною площею 95,8 кв. м, розміщеного на земельній ділянці №2 площею 0,0884 га та дозволено ТОВ "Тавр Лимитед" ввести в експлуатацію об'єкт нерухомого майна кафе - закусочну "Риф".

Розділом X рішення виконавчого комітету Енергодарської міської ради №224 від 15.07.2010р. ТОВ "Тавр Лимитед" надано дозвіл на оформлення приватної власності на збудований об'єкт нерухомості, розташований по вул. Придніпровській, 27-в кафе - закусочну "Риф". Цим же рішенням зобов'язано КП "Енергодарське БТІ" Енергодарської міської ради видати свідоцтво про право власності на зазначений об'єкт нерухомого майна та провести державну реєстрацію права власності.

На підставі зазначеного рішення виконавчого комітету Енергодарської міської ради ТОВ "Тавр Лимитед" видано свідоцтво б/н від 15.07.2010р. про право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований по вул. Придніпровській, 27-в кафе-закусочну "Риф".

Державним інспектором Державної інспекції сільського господарства у лютому 2014 року проведено перевірку додержання вимог законодавства при наданні в користування ТОВ "Тавр Лимитед" земельних ділянок загальною площею 1,1354 га, переданих у постійне користування вказаному підприємству на підставі державного акту серії ІІ-ЗП № 002363 від 0612.2001р.

За результатами проведеної перевірки, державним інспектором складено акт перевірки від 06.02.2014р., яким зафіксовано перебування вищевказаних земельних ділянок у прибережній захисній смузі ділянок на відстані ближче ніж 100 метрів від урізу води Каховського водосховища, яка, відповідно до ст.ст.88, 89 Водного кодексу України, є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

ТОВ "Тавр Лимитед" на земельній ділянці №2 площею 0,0884 га, розташованій поруч із Енергодарським міським пляжем, без отримання дозвільних документів на зміну цільового призначення земельної ділянки та без отримання дозвільних документів на будівництво об'єктів нерухомості збудовано будівлю кафе-бару "Риф", яка не є об'єктом обслуговування пляжної зони та використовувалась, як нічний розважальний заклад. У подальшому вказану будівлю введено в експлуатацію.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позову, виходили з того, що згідно акту вибору та обстеження земельної ділянки №78 від 10.04.1990р. державною комісією було здійснено в натурі дослідження ділянки під будівництво виробничої бази кооперативу "Агро".

Рішенням Енергодарської міської ради від 17.04.1990р. за №78 "Про затвердження актів земельних ділянок", зокрема, було затверджено передачу земельної ділянки площею 1,6 га кооперативу "Агро", правонаступником якого є ТОВ "Тавр Лимитед"; дозволено виробництво проектних і будівельних робіт на вказаній дільниці.

В квітні 1992 року державна комісія здійснила обстеження земельної ділянки під будівництво та дійшла висновку про можливість розташування бази для ремонту обладнання і обслуговування міського пляжу "Солнечный", що підтверджується актом відбору та обстеження ділянки під будівництво №91 від 06.04.1992р.

Рішенням виконкому Енергодарської міської ради №3 від 24.04.1992р. виділено земельну ділянку площею 1,31 га в районі міського пляжу під розміщення господарських споруд по обслуговуванню пляжної зони МП "Тавр Лимитед".

На виконання зазначеного рішення МП "Тавр Лимитед" 20.08.1992р. видано державний акт на право постійного користування землею під розміщення господарських споруд по обслуговуванню пляжної зони та під будівництво виробничої бази.

Рішенням Енергодарської міської ради №1 від 29.03.2000р. затверджено дані технічної інвентаризації земельних ділянок, вирішено встановити межі фактичного землекористування ТОВ "Тавр Лимитед" під виробничу базу площею 11354 кв.м; внесено зміни в державні акти на право постійного користування землею згідно затверджених даних інвентаризації ТОВ "Тавр Лимитед" під виробничу базу площею 11354 кв.м.

На підставі зазначеного рішення видано державний акт серії ІІ-ЗП№002363 від 06.12.2001р. на право постійного користування землею площею 1,1354 га, згідно якого у постійне користування ТОВ "Тавр Лимитед" передано дві земельні ділянки: №1 площею 1,0470 га - для розміщення виробничої бази; №2 площею 0,0884 га - для розміщення споруд по обслуговуванню пляжної зони.

В 2002 році на ділянці №2 було завершено будівництво об'єкту (кафе-закусочна "Риф"), який введено в експлуатацію державною приймальною комісією.

Факт прийняття об'єкту в експлуатацію підтверджується актом державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту кафе-закусочна "Риф" від 10.07.2002р., яким, зокрема, встановлено, що порушень вимог органів Державного архітектурно-будівельного контролю, державного санітарно-епідеміологічного, пожежного нагляду та органів держнаглядохоронпраці при будівництві не встановлено.

Пунктами 5, 6 рішення Енергодарської міської ради №131 від 17.07.2002р. затверджено акт технічної комісії про прийняття в експлуатацію кафе-закусочної "Риф" та дозволено ТОВ "Тавр Лимитед" ввести в експлуатацію даний об'єкт.

В 2010 році на вказаний об'єкт нерухомого майна згідно рішення виконавчого комітету №224 від 15.07.2010р. видано свідоцтво про право власності.

Враховуючи наведене, суди дійшли до правомірного та обґрунтованого висновку про те, що право користування та забудови спірної земельної ділянки виникло у ТОВ "Тавр Лимитед", в зв'язку з чим твердження прокурора про самовільне будівництво спірного об'єкту нерухомості без отримання дозвільних документів є безпідставними та необґрунтованими.

Стосовно тверджень прокурора щодо розташування об'єкту будівництва в 100 метровій прибережні захисній смузі від урізу води Каховського водосховища, то суди виходили з того, що ст.89 Водного кодексу України встановлено, що прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється, зокрема, будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів

Приписами статті 60 Земельного кодексу України, які кореспондуються зі ст.88 Водного кодексу України, визначено, що вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги для великих річок, водосховищ на них та озер встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною - 100 метрів.

При цьому, судами встановлено, що на підставі заяви ТОВ "Тавр Лимитед" ПП НВФ "Земельно-кадастрового бюро" було проведено топографо-геодезичні роботи по топографічному зніманню земельної ділянки, яка належить ТОВ "Тавр Лимитед" та розташована за адресою: м. Енергодар, вул. Придніпровська, 27-в, відповідно до, яких станом на 20.09.2014р.: - мінімальна відстань від земельної ділянки, що знаходиться в користуванні ТОВ "Тавр Лимитед", площею 884,53кв.м, на підставі держакту серії ІІ-ЗП№002363 від 06.12.2001р., до найближчої точки урізу води Каховського водосховища становить 128,53м.; - мінімальна відстань від об'єкта нерухомого майна кафе-закусочна "Риф", що належить ТОВ "Тавр Лимитед" на підставі свідоцтва про право власності від 15.07.2010р., до найближчої точки урізу води Каховського водосховища становить 129,99м.

Крім того, матеріали справи містять плани встановлених меж ділянок та топографо-геодезичний план масштабу з наданням назв суміжних землекористувачів, площ довжин ліній та дирекційних кутів, а також пояснювальну записку ПП НВФ "Земельно-кадастрового бюро", якими підтверджується факт розташування спірного об'єкту нерухомості поза межею прибережної захисної смуги.

При цьому, в акті перевірки №5 від 06.02.2014 та акті обстеження земельної ділянки №3 від 06.02.2014 р., на які прокурор посилається як на належні докази в обґрунтування позову, відсутні відомості про те, що земельна ділянка №2 площею 884,53кв.м. або розташований на ній об'єкт нерухомості кафе-закусочна "Риф" знаходяться ближче ніж 100 метрів від урізу Каховського водосховища.

Крім того, в акті від 02.12.2013р., йдеться про порушення вимог ч.1 ст.34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у вигляді самочинного будівництва.

Враховуючи, що вказаний Закон набув чинності в лютому 2011 року, тоді як будівництво на земельній ділянці було завершено ще у 2002 році, твердження прокурора про порушення відповідачами вимог зазначеного закону визнані судами безпідставними та необґрунтованими.

Також, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що відповідно до копій постанов Запорізького окружного адміністративного суду від 10.10.2014р. у справі №808/5106/14 та від 13.08.2014р. у справі №808/4773/14, які містяться в матеріалах справи (а.с.88 т.2 та а.с.62 т.2), було визнано протиправними дії Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області в частині призначення та проведення 06.02.2014р. позапланової перевірки ТОВ "Тавр Лимитед" та дії старшого державного інспектора Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області в частині проведення 06.02.2014р. позапланової перевірки ТОВ "Тавр Лимитед", а також визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області №152 від 16.12.2013р. про накладення на ТОВ "Тавр Лимитед" штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, докази оскарження та скасування вказаних постанов Запорізького окружного адміністративного суду в матеріалах справи відсутні.

Суди попередніх інстанцій розглядаючи справу по суті, виходили з того, згідно із ст.31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 59 вказаного Закону України передбачено, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення.

Частиною 1 статтею 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

З матеріалів справи вбачається, що прокурором ані суду першої, ані суду апеляційної інстанцій не надано належних доказів на підтвердження невідповідності оспорюваного рішення вимогам законодавства, яке діяло на час його прийняття; порушення компетенції при прийнятті зазначеного рішення; порушення інтересів держави у зв'язку з його прийняттям, що є обов'язковим для визнання акту недійсним, тому суди визнали рішення виконавчого комітету Енергодарської міської ради №131 від 17.07.2002 р. таким, що прийнято відповідно до вимог чинного законодавства та в межах компетенції виконавчого комітету Енергодарської міської ради, а тому відсутні правові підстави для визнання його недійсним.

Наведене свідчить, також, і про відсутність правових підстав для задоволення позову в іншій частині.

Стосовно застосування строків позовної давності, то судами встановлено, що за змістом ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Разом з тим, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" від 20.11.2011р. з числа позовних вимог, на які не поширюється позовна давність, виключено вимоги про визнання незаконними правових актів органів державної влади та місцевого самоврядування, якими порушено право власності або інше речове право. Підпунктом 3 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону встановлено, що протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутись з позовом про визнання незаконним правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право без урахування позовної давності.

Щодо посилань касатора на постанови Верховного Суду України від 09.09.2014р. у справах №№3-74гс14, 3-77гс14, 3-76гс14, 3-40гс14, в яких визначено ширину прибережної захисної смуги як двохкілометрову зону, то колегія суддів Вищого господарського суду зазначає, що в зазначених справах, які переглядались Верховним Судом України земельні ділянки знаходились біля лиману, а відповідно до ст.88 Водного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води, в той час як у даній справі спірне нерухоме майно та земельна ділянка, на якій воно знаходиться, розташовано біля Каховського водосховища, а відповідно ч.2 ст.88 Водного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною, зокрема, для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. Тобто ст.88 Водного кодексу України встановлює різну ширину прибережної захисної смуги для різних водойм.

Щодо посилання прокурора в касаційній скарзі на те, що ухвалою про звільнення від кримінальної відповідальності колишнього директора підприємства Братухи Ю.М. за ч.1 ст.367 КК України, у зв'язку зі спливом строків притягнення до кримінальної відповідальності встановлено, що під час досудового слідства Братуха Ю.М. визнав свою вину у нецільовому використанні землі, переданої у постійне користування ТОВ "Тавр Лимитед", та її самовільної забудови, з пред'явленою підозрою Братуха Ю.М. погодився і вказана ухвала про звільнення останнього від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав оскаржувалась, то таке посилання було предметом розгляду в судах попередніх інстанцій.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що згідно ст.35 ГПК України преюдиційне значення для господарського суду, який розглядає справу, є вирок суду у кримінальній справі, що набрав законної сили, а не ухвала суду про звільнення від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності.

Статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги заступника прокурора Харківської області, оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судами було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.12.2014р. у справі №908/2887/14 господарського суду Запорізької області залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді М. Данилова

Т. Данилова